Рішення

від 01.03.2017 по справі 390/1736/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/322/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Гершкул І. М.

Доповідач Черненко В. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Черненко В.В.

суддів - Потапенка В.І., Франко В.А.

за участю секретаря - Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ПП Агрофірма Могутнє на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19.12.2016 року по цивільній справі за позовом Приватного підприємства "Агрофірма "Могутнє" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу, Дуднік Ірина Миколаївна про визнання недійсним договору емфітевзису,-

ВСТАНОВИЛА:

ПП Агрофірма Могутнє звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу, Дуднік Ірина Миколаївна про визнання недійсним договору емфітевзису.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.02.2007 року між позивачем та ОСОБА_5 укладено договір оренди землі №19, який є чинним на сьогоднішній день.

Відповідно до п.1.1. договору, ОСОБА_5 передав позивачу у строкове платне користування земельну ділянку площею 6,61 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Веселівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Дана земельна ділянка належала ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю № 025381 від 31.07.2002 року, кадастровий номер НОМЕР_1.

Договір оренди зареєстрований у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.07.2007 року № 19.

Договір укладено строком на 10 років з дня його державної реєстрації.

Позивач зазначив, що з моменту укладення договору оренди і по теперішній час, позивач сумлінно виконував всі умови договору.

28.09.2009 року право власності на земельну ділянку після смерті ОСОБА_5 перейшло до ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

У вересні 2016 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 уклала договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) з ОСОБА_3 Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Дуднік І.М. за зареєстрований в реєстрі за № 518.

Цього ж дня, державним реєстратором, приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Дуднік І.М. внесено запис про державну реєстрацію права оренди за цим договором, № запису 41530535225.

Позивач зазначив, що на момент звернення позивача до суду було укладено два договори відносно спірної земельної ділянки , а отже відбулася подвійна реєстрація земельної ділянки за різними право набувачами і відповідно до різних договорів.

Позивач вважає, що його переважне право на поновлення договору оренди, надане йому договором та законом, було порушене ОСОБА_2 внаслідок укладення із іншим орендарем договору емфітевзису на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1.

Просив суд визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06.06.2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Дуднік І.М.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19.12. 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3 від 31.07.2002 року належала земельна ділянка НОМЕР_2, загальною площею 6,61 га., кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Веселівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.16).

21.02.2007 року між ОСОБА_5 і ПП "Агрофірма "Могутнє" укладено договір оренди землі №19, згідно якого ОСОБА_5 передав ПП "Агрофірма "Могутнє" в оренду строком на 10 років вищевказану земельну ділянку. Договір зареєстровано Кіровоградським районним відділом КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України про що в Державному реєстрі земель вчинено запис №19 від 25.07.2007 року (а.с.10-15).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом №2-1232 від 20.09.2009 року ОСОБА_2 успадкувала від свого батька, ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 6,61 га., призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Веселівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

06.06.2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), який посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Дуднік І.М., згідно якого ОСОБА_2 передає в користування не пізніше 31.12.2017 року ОСОБА_3 вищевказану земельну ділянку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.44, 17-21).

Суд першої інстанції зазначив, що з довідки про доходи та видаткові касові ордери на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_2 вбачається, що ПП "Агрофірма "Могутнє" виконує зобов'язання за договором оренди землі №19 від 21.02.2007 року (а.с.47-51).

Листом №32-28-99.4-5095/15-16 від 11.11.2016 року Управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області повідомили ПП "Агрофірма "Могутнє", що земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 не належить ОСОБА_5 та на вказану ділянку зареєстровано право користування (емфітевзис). Відомості про розірвання договору оренди землі між ПП "Агрофірма "Могутнє" і ОСОБА_5, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №19 від 25.07.2007 року, станом на 29.12.2012 року, відсутні (а.с.65-67).

Листом №239 від 01.12.2016 року Веселівська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області повідомили, що реєстрацією договорів оренди земельних ділянок із 01.01.2002 року займаються органи державної влади в сфері земельних відносин, а у період 2008 - 2010 роки реєстрація договорів проводилася у Кіровоградській філії Держгеокадастру Кіровоградської області в структурному підрозділі Кіровоградського управління земельних ресурсів. Сільським головою з 2007 року по теперішній час є ОСОБА_6 (а.с.75).

Листом №9-28-99.4-5557/15-16 від 05.12.2016 року Управління Держгеокадастру у Кіровоградському районі Кіровоградської області повідомили, що не мають книги реєстрації договорів оренди земельних ділянок по Веселівській сільській раді Кіровоградського району Кіровоградської області за 2007 рік і надали копію з розділу 4 Записів державної реєстрації договорів оренди землі з Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Веселівській сільській раді Кіровоградського району Кіровоградської області за період з 10.10.2005 року по 31.12.2010 року з копією запису реєстрації договору оренди землі №23 від 25.07.2007 року між ОСОБА_2 та ПП "Агрофірма "Могутнє" щодо земельної ділянки №018, загальною площею 5,84 га., кадастровий номер 3522581500:02:000:0018, що розташована на території Веселівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.91-94).

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно ст.203 ч.ч.1-3,5-6 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем і його представниками не надано належних і допустимих доказів, які свідчать, що при укладенні договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) відповідачами порушено вимоги, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Договір оренди землі, який укладено з позивачем, діє до 25.07.2017 року, сторонами вказаного договору не вчинялись будь-які дії в порядку визначеному статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спрямовані на укладення договору на новий строк, а тому висновки позивача щодо порушення відповідачами переважного права позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк є передчасними та необґрунтованими.

Проте погодитись з висновками суду першої інстанції в повному обсязі неможливо з наступних підстав.

Відповідно до статті 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 215 ЦПК України в рішенні суду повинно бути зазначено на підставі яких доказів та з яких мотивів суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього кодексу.

Відповідно до статті 57 ЦПК України доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних, як свідків , показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експерта.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду є визнання недійсним договору емфітевзису оскільки земельна ділянка, яка є предметом договору емфітевзису, перебуває в оренді у позивача.

Відповідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно ст.203 ч.ч.1-3,5-6 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3 від 31.07.2002 року належала земельна ділянка НОМЕР_2, загальною площею 6,61 га., кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Веселівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.16).

01.02.2007 року між ОСОБА_5 і ПП "Агрофірма "Могутнє" укладено договір оренди землі №19, згідно якого ОСОБА_5 передав ПП "Агрофірма "Могутнє" в оренду строком на 10 років вищевказану земельну ділянку. Договір зареєстровано Кіровоградським районним відділом КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України про що в Державному реєстрі земель вчинено запис №19 від 25.07.2007 року (а.с.10-15).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом №2-1232 від 20.09.2009 року ОСОБА_2 успадкувала від свого батька ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 6,61 га., призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Веселівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, що належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 01.02.2007 року п. 3.4. при переході власності на орендовану земельну ділянку від власника до іншої особи цей договір зберігає чинність для нового власника.

Встановлені обставини свідчать , що у зв'язку з отриманням, ОСОБА_2, земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 6,61 га. у спадщину, дія договору оренди землі від 01.02.2007 року не припинилась

06.06.2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), який посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Дуднік І.М., згідно якого ОСОБА_2 передає в користування не пізніше 31.12.2017 року ОСОБА_3 вищевказану земельну ділянку, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.44, 17-21).

Таким чином вбачається, що земельна ділянка, яка є предметом спору, під час дії договору оренди землі була передана в користування відповідно до договору емфітевзису іншій особі , що є порушенням норм діючого законодавства оскільки одна і таж земельна ділянка не може бути передана в оренду або в інший спосіб у користування - одночасно.

Висновки суду першої інстанції ,що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які свідчать, що при укладенні договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) відповідачами порушено вимоги, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України не ґрунтуються на нормах матеріального права .

Колегія суддів дійшла висновку, що позивач надав належні докази на підтвердження позовних вимог, зокрема послався на договір оренди земельної ділянки №19 від 01.02.2007 року між ОСОБА_5 і ПП "Агрофірма "Могутнє", згідно якого ОСОБА_5 передав ПП "Агрофірма "Могутнє" в оренду строком на 10 років вищевказану земельну ділянку. Договір зареєстровано Кіровоградським районним відділом КРФ ДП ЦДЗК при Держкомземі України про що в Державному реєстрі земель вчинено запис №19 від 25.07.2007 року (а.с.10-15).

Зазначений договір не визнаний недійсним і не розірваний відповідно норм діючого законодавства. Таким чином він дійсний на момент звернення позивача в суд з позовом.

Договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 06.06.2013 року, який посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Дуднік І.М., згідно якого ОСОБА_2 передає в користування не пізніше 31.12.2017 року ОСОБА_3 вищевказану земельну ділянку, порушує законі інтереси позивача оскільки спірна земельна ділянка перебуває в оренді позивача. Тобто ОСОБА_2 фактично не визнає законне право позивача на володіння та розпорядження спірною земельною ділянкою яка перебуває в оренді

Виходячи із приписів статті 33 Закону України Про оренду землі позивач має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, а оскільки спірна земельна ділянка , ще під час дії договору оренди землі передана у користування іншій особі відповідно до договору емфітевзису , то таким чином позивач не в змозі реалізувати своє законне право на продовження договору оренди землі виходячи із приписів ст.. 33 Закону України Про оренду землі .

Приймаючи до уваги встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права не встановив дійсні обставини по справі та ухвалив рішення, яке не ґрунтується на законі.

Зазначені обставини є підставою для скасування рішення суду з підстав, передбачених п. п.2,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення , яким позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПП Агрофірма Могутнє - задовольнити.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19.12.2016 року - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов Приватного підприємства "Агрофірма "Могутнє" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Дуднік Ірина Миколаївна про визнання недійсним договору емфітевзису - задовольнити.

Визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06.06.2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Дуднік І.М.

Судові витрати віднести за рахунок сторін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: