Ухвала

від 06.03.2017 по справі 817/1731/16

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 березня 2017 року Р і в н е №817/1731/16

Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гломба Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом:

Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ведес" про стягнення коштів за податковим боргом,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Державної фіскальної служби України у Рівненській області звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведес" про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 376 573,95 грн.

У позовній заяві позивач справу просив розглянути без його участі.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судові засідання не прибував, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін у судовому засіданні. За таких обставин, з урахуванням вимог ч.6 ст.12, ч.1 ст. 41 та ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе вирішити спір без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, та без здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх дослідженими в судовому засіданні доказами, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку про залишення адміністративного позову без розгляду в частині позовних вимог, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ведес" зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на обліку як платник податків.

За даними обліку позивача у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведес" рахується податкова заборгованість по податку на додану вартість та по податку на прибуток у загальній сумі 376 573,95 грн.

Податкова заборгованість зі сплати податку на додану вартість у загальній сумі 167766,56 грн. виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 14.02.2012 № НОМЕР_1;

Податкова заборгованість зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в сумі 208807,39 грн. виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 07.12.2011 № НОМЕР_2 у сумі 208796,85 грн.;

- нарахованої пені у сумі 0,54 грн.;

- податкової декларації з податку на прибуток від 31.01.2015 № НОМЕР_3 у сумі 10,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом доказами: розрахунком виникнення податкової заборгованості по нарахованих донарахованих сумах згідно карток особових рахунків від 20.10.2016 №13406/17-16-17-10 (а.с.4), витягом з картки особового рахунку платника податків (а.с.5-6), податковим повідомленням-рішенням 14.02.2012 № НОМЕР_1, податковим повідомленням-рішенням від 07.12.2011 № НОМЕР_2 (а.с.8), податковою декларацією з податку на прибуток підприємств від 31.01.2015 № НОМЕР_3 (а.с.9-10), довідкою по банківських рахунках, які обліковуються за відповідачем (а.с.11), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.12).

Статтею 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Отже, даною статтею встановлено, що початком строку звернення до суду суб'єкта владних повноважень є день виникнення підстав для пред'явлення суб'єктом владних повноважень передбачених законом вимог.

Пунктом 102.1 статті102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України в разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнуто протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, в разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1,54.3.2, 54.3.4-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не оскаржував вказані податкові повідомлення-рішення.

Згідно п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно, грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, визначене у податковому повідомленні-рішенні від 14.02.2012 № НОМЕР_1 (отримане платником 23.02.2012) та зі сплати податку на прибуток приватних підприємств, визначене у податковому повідомленні-рішення від 07.12.2011 № НОМЕР_2 (отримане платником 07.12.2011) набули статусу податкового боргу відповідно 06.03.2012 року та 18.12.2011 року. Саме з цього часу слід відраховувати строк, визначений п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України для звернення контролюючого органу до адміністративного суду з позовом про стягнення з відповідача узгодженого грошового зобов'язання.

Позивач звернувся з позовом до суду лише 21.10.2016. Отже, податковим органом було пропущено встановлений статтею 102 Податкового кодексу України строк тривалістю 1095 днів для звернення до адміністративного суду з вимогою про стягнення податкового боргу.

Крім того, жодних клопотань про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, як і будь-яких істотних та вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які непереборно перешкоджали позивачеві його зверненню або надавали б суду підстави обчислювати даний строк від іншої дати відповідно, як позовна заява та і додані до неї матеріали не містять.

За наведених обставин, позовна заява в частині стягнення з відповідача податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 167766,56 грн., що виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 14.02.2012 № НОМЕР_1, та податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 208797,39 грн., що виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.12.2011 № НОМЕР_2, - підлягає залишенню без розгляду.

При вирішення даного питання, з врахуванням принципу верховенства права, судом застосовується практика Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року у справі "Мельник проти України" (заява №23436/03), суд зазначає, що статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Згідно вимог статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи істотний пропуск без поважних причин позивачем строку звернення до суду та відсутність обґрунтованого клопотання для визнання причин пропуску поважними, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України, а саме - про залишення позовної заяви без розгляду.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 155, 160, 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведес" податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 167766,56 грн., що виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 14.02.2012 № НОМЕР_1, та податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 208797,39 грн., що виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.12.2011 № НОМЕР_2, залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду .

Суддя Гломб Ю.О.