Постанова

від 03.03.2017 по справі 826/19290/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 березня 2017 року № 826/19290/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Софтлайн Груп Україна до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Софтлайн Груп Україна (надалі - позивач, ТОВ Софтлайн Груп Україна ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі також - відповідач, ДПІ ГУ ДФС у м. Києві), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.10.2016 р. № 0018951406;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.10.2016р. № 0005771402;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.12.2016 р. № 0006911402;

- стягнути на користь ТОВ "Софтлайн Груп Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві суму сплаченого судового збору в розмірі 109 984 грн. 69 коп. (сто дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири гривні шістдесят дев'ять копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками акту перевірки, вважає їх незаконними, а податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що відповідачем неправомірно донараховано ПДВ щодо операцій з виплат роялті у грошовій формі.

Під час розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.

В наданих суду запереченнях представник відповідача вказав, що підчас винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з підстав викладених у письмових запереченнях.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Виходячи з положень частини 4 статті 122 КАС України, за згодою сторін судом ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фактичні обставини справи свідчать, що ТОВ Софтлайн Груп Україна зареєстровано 21.11.2013 в Голосіївській районній державній адміністрації у м. Києві, свідоцтво про державну реєстрацію від 21.11.2013, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 10681020000035304.

22.11.2013 року позивача взято на облік як платника податків в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС м. Києва.

Так, на підставі наказу від 15.07.2016 року №4373 про проведення перевірки, направлень на перевірку від 01.08.2016 року №1026/26-15-14-02-03, від 01.08.2016 року №1027/26-15-14-02-03, від 18.08.2016 року №3782/26-15-16-03, від 18.08.2016 року №3781/26-15-16-03, від 01.08.2016 року №1028/26-15-14-02-03, від 01.08.2016 року №1995/26-15-14-03-03, від 01.08.2016 року №1371/26-15-15-06-03, від 01.08.2016 року №1995/26-15-14-04-03 контролюючим органом проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Софтлайн Груп Україна (код 38987207) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.11.2013 по 30.06.2016.

За результатами проведеної перевірки складено акт дотримання вимог законодавства від 20.09.2016 № 392/26-15-14-02-03/38987207, яким встановлено наступні порушення:

- п.п. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, б) пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього на суму 3 830 460 грн. за 2014 рік та занижено податок на прибуток на загальну суму 1 584 223 грн., в тому числі за 2014 рік на суму 92 273 грн., за 2015 рік на суму 1 348 813 грн., за 1 півріччя 2016 року на суму 143 136 грн.;

- п. 187.1 ст. 187, п.п. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 4 998 292 грн. у тому числі:

лютий 2014 р. на суму 18816 грн.

березень 2014 р. на суму 305872,40 грн.

червень 2014 р. на суму 576495,50 грн.

серпень 2014 р. на суму 80209,90 грн

вересень 2014 р. на суму 183493,40 грн.

жовтень 2014 р. на суму 1397976,70 грн.

листопад 2014 р. на суму 1367707,30 грн.

грудень 2014 р. на суму 1011865,50 грн.

січень 2015 р. на суму 55848,50 грн.

- п. 160.2 ст. 160 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 223 699 грн. за 2014 рік.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 05.10.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення №0018951406, №0005761402, № 0005771402.

Позивач оскаржив в адміністративному порядку вказані податкові повідомлення-рішення. За наслідком розгляду скарги позивача, ДФС України частково її задовольнила та скасувала ППР від 05.10.2016 № 0005761402 в частині визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток по операціях за період 2015-2016 роки, щодо яких підтверджено здійснення оплати Позивачем грошових коштів на користь ТОВ "Дірекс" та ФОП Примаченко А.Д.

В подальшому, відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення від 05.12.2016 № 0006911402 з урахуванням Рішення ДФС України від 25.11.2016 за № 25476/6/99-99-11- 01-01-25 (копія додається). Таким чином, позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення Відповідача від 05.10.2016 №0018951406, №0005771402, від 05.12.2016 № 0006911402.?

Позивач не погоджуючись із правомірністю податкових повідомлень-рішеннь звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд виходить з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, ТОВ "Софтлайн Груп Україна" було укладено та здійснювало розрахунки за зовнішньоекономічними договорами від 02.05.14 №SIT-02012014А з компанією ООО "СофтЛайн Интернет Трейд" (Російська Федерація) та від 17.03.14 №UK2013, від 19.08.14 №10685/МОС2918, від 27.05.14 №SІТ-02052014\LА, від 11.06.14 10643/МОС3354 з компанією ЗАО "СофтЛайн Трейд" (Російська Федерація) щодо надання нерезидентами прав на використання програмного забезпечення.

На виконання умов договору від 02.05.14 №SIT-02012014А ТОВ "Софтлайн Груп Україна" здійснило виплату у 2014 році компанії "ООО "СофтЛайн Интернет Трейд" (Російська Федерація) доходу з джерелом походження з України за надані права на використання програмного забезпечення (роялті) у загальному розмірі 546257,91 рос. руб. (еквів. 169977,33 грн.).

Крім того, на виконання умов субліцензійних договорів від 17.03.14 №UK2013, від 19.08.14 №10685/МОС2918, від 27.05.14 № SIT -02052014\LА, від 11.06.14 №10643/МОС3354 ТОВ "Софтлайн Груп Україна" здійснило виплату у 2014 році компанії "АО 'СофтЛайн Трейд" (Російська Федерація) доходу з джерелом походження з України за надані права на використання програмного забезпечення (роялті) у загальному розмірі 113004239,37 рос. руб. (еквів. 3856582,91 грн.).

До перевірки ТОВ "Софтлайн Груп Україна" надало акти передачі прав за ліцензійним договором від 01.06.2011 № 01/11 (копії таких актів разом з копією ліцензійного договору від 01.06.2011 № 01/11 наявні в матеріалах справи), згідно яких за вказаним ліцензійним договором нараховані до сплати суми роялті, а саме: за 2012 рік - 538 704,90 євро (еквівалент в національній валюті становить 5 502 316,14 грн.), за 2013 рік - 941 948,17 євро (еквівалент в національній валюті становить 9 993 429,72 грн.) і за 2014 рік - 761 503,82 євро (еквівалент в національній валюті становить 12 042 823,62 грн.).

ТОВ "Софтлайн Груп Україна" надано довідку від 21.02.14 №07-11/06578 про підтвердження статусу резидента Російської Федерації ООО "СофтЛайн Интернет Трейд", видану Міжрегіональною інспекцією Федеральної податкової служби з централізованої обробки даних.

ТОВ "Софтлайн Груп Україна" надано довідку від 28.02.14 №07-11/08017 про підтвердження статусу резидента Російської Федерації ЗАО "СофтЛайн Трейд", видану Міжрегіональною інспекцією Федеральної податкової служби з централізованої обробки даних.

При цьому, в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що ТОВ Софтлайн Груп Україна не було надано до перевірки документ, який підтверджує фактичне право ( авторське право) компанії ООО СофтЛайнИнтернет Трейд ( Російська Федерація та ЗАО СофтЛайн Трейд (Російська Федерація) за надані права на використання програмного забезпечення Навител Навигатор , Архивариус , MoneyTracker , IndorCAD/Road , Panda Global Protection 2014 , Enterprisse Desktop ALGN SAMVL 1 Year(s) Enterprise Corporate , ProDsktp ALNG Lic SAPk MVL , Win Enterprise for SA ALNG UpgrdSAPk MVL Pltfrm A1 Year(s) Added at Signing Enterprise Corporate , Windows Remote Desktop Services , Office Professional Plus ALNG LicSAPk MVL Pltfrm A 1 Year(s) enterprise Corporate та інші.

Відтак, з урахуванням п.103.3 ст.103 Податкового кодексу України, перевіркою зроблено висновок, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України не можуть бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу, при виплаті компаніям "ООО "СофтЛайн Интернет Трейд" (Російська Федерація) та "АО "СофтЛайн Трейд" (Російська Федерація) доходу з джерелом походження з України, і ТОВ "Софтлайн Груп Україна" повинно було утримати та сплатити до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 15%. Однак, суд не погоджується з даним висновком контролюючого органу з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео - або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо - чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

При цьому, відповідно до абзацу другого підпункту 140.1.2 пункту 140.1 статті 140 ПК України до складу витрат не включаються нарахування роялті у звітному періоді на користь: нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента, яке підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 160.8, нарахувань, що здійснюються суб'єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а також у випадках, якщо виконується будь-яка з умов особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати таку винагороду іншим особам, особа, на користь якої нараховуються роялті, не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої вона є.

Пунктом 103.3 ст. 103 ПК України Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо резидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Таким чином, субліцензіар є бенефіціаром у розумінні п. 103.3 ст. 103 ПК України.

Тобто, визначення роялті, вказане у пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 та п. 103.3 ст. 103 ПК України не ставить в залежність від майнового права на об'єкт інтелектуальної власності право на отримання доходу бенефіціаром (субліцензіаром).

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 1108 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар) може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Частиною 1 ст. 1109 ЦК України передбачено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Таким чином, субліцензіар є такою особою, що має право на отримання доходів від роялті, тому така особа є бенефіціаром з усіма наслідками, передбаченими ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України по справі №К/800/2817/13 від 21.05.2013.

Судом встановлено, що позивач отримав невиключні права на об'єкти права інтелектуальної власності (програмне забезпечення, комп'ютерні програми) від компанії Місrosoft на підставі угоди від 12.02.2014 року Угода про права розповсюдження продукції компанії Місrosoft .

В подальшому, позивач надав Контрагентам право на використання (користування) програмним забезпеченням (комп'ютерними програмами) за винагороду, що підпадає під визначення роялті та не є об'єктом оподаткування ПДВ з огляду на положення п. 196.1.6 ПК України.

Крім того, виходячи з офіційної позиції ДФС України - якщо платежі Контрагентів за користування програмним забезпеченням та/або комп'ютерними програмами або їх копіями не є роялті , такі операції вважаються постачанням програмної продукції в розумінні пункту 26і підрозділу 2 розділу XX ПК України, що виключає будь-які податкові донарахування з ПДВ, здійсненні податковим органом.

При цьому, позивач оформив операції з Контрагентами як "передача права користування програмною продукцією" на загальну суму 24 023 801,61 грн., за що отримував винагороду (роялті). Позивач правомірно не нараховував ПДВ, оскільки роялті - не є об'єктом оподаткування ПДВ (п. 196.1.6 ПК України).

Також в матеріалах адміністративної справи наявні листи від ЗАО "СофтЛайн Трейд" (Російська Федерація) та ООО "СофтЛайн Интернет Трейд" (Російська Федерація), в яких останні підтверджують те, що вони є бенефіціарними власниками роялті.

Зазначені листи містять загальне обґрунтування статусу ЗАО "СофтЛайн Трейд" (Російська Федерація) та ООО "СофтЛайн Интернет Трейд" (Російська Федерація) як бенефіціарних власників, яке ґрунтується на відповідних критеріях, що визнані в світовій практиці для визначення цього статусу.

Так, документами, що підтверджують статус нерезидента-бенефіціара, є договір щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності (тобто, ліцензійний договір), а також документ, що підтверджує резидентство бенефіціара. Судом встановлено, що позивачем було надано зазначені документи відповідачу, щодо ЗАО "СофтЛайн Трейд" (Російська Федерація) та ООО "СофтЛайн Интернет Трейд" (Російська Федерація) в ході проведення контролюючим органом податкової перевірки.

При аналізі договорів, укладених між Позивачем та зазначеними контрагентами з Російської Федерації, зокрема, Субліцензійного договору №ЦК2013 від 17 березня 2014 р. прямо вбачається, що дохід (роялті), отриманий від Позивача, створює економічний прибуток, що є безпосередньою власністю Ліцензіата ЗАО "СофтЛайн Трейд" (Російська Федерація), отримувача роялті за цим договором, і жодна інша особа, в тому числі власник об'єкта права інтелектуальної власності, не отримує економічну вигоду за таким договором:

- ст. 2.1.2. - Субліцензіат зобов'язується виплатити Ліцензіатові винагороду у вигляді роялті за надання прав на програми для ЕОМ.

- ст. 4.1. - Сума винагороди Ліцензіата за надання прав використання програм для ЕОМ, що підлягає сплаті Субліцензіатом, є роялті і визначається Сторонами.

Суть операції також повністю відповідає визначенню роялті.

Виконання зазначеного договору підтверджується наявними у справі виписками про переказ коштів, актами

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що аналіз наведених вище правових норм, дозволяє дійти висновку, що в даному випадку ТОВ "Софтлайн Груп Україна" є особою, яка має право на отримання доходів (в т.ч. роялті при передачі відповідних прав (об'єктів прав) інтелектуальної власності у користування третім особам) та право на звільнення від оподаткування ПДВ, з огляду на що суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 05.10.2016 № 0005771402 та від 05.12.2016 №0006911402 та необхідність його скасування.

Щодо висновку контролюючого органу про заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 223 699,00 грн. за 2014 рік у зв'язку з порушенням п. 160.2 ПК України суд зазначає наступне.

Дані висновки контролюючого органу пов'язані доводами відповідача щодо бенефіціарності отримувача (власника) платежу за операціями з ЗАО "СофтЛайн Трейд" (Російська Федерація) та ООО "СофтЛайн Интернет Трейд" (Російська Федерація) за вказаними вище угодами, що спростовані судом.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 12 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.1995, відповідно до положень якої доходи від авторських прав і ліцензій (роялті), які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак ці доходи можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що сплачується, не може перевищувати 10 процентів загальної суми доходів.

При цьому, відповідачем всупереч вказаним положенням міжнародної угоди, протиправно зазначено, що ставка податку повинна була становити 15 процентів (загальне правило - п. 160.2 ПК України), а не встановлені 10 процентів. Більше того, такі висновки суперечать п. 103.2 ПК України, де вказано на необхідність застосування міжнародного договору в частині застосування пониженої ставки податку.

Таким чином, висновки податкового органу про, заниження податку на прибуток іноземних - юридичних осіб на суму 223 699,00 грн. за 2014 рік є безпідставними та незаконними, а ППР від 05.10.2016 № 00018951406 таким, що підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частини першої статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частин 1, 3 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.10.2016 р. № 0018951406;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.10.2016р. № 0005771402;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05.12.2016 р. № 0006911402;

Стягнути на користь ТОВ "Софтлайн Груп Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві суму сплаченого судового збору в розмірі 109 984 грн. 69 коп. (сто дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири гривні шістдесят дев'ять копійок).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Суддя І.А. Качур