КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19290/16 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
04 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Бєлової Л.В.,
Парінова А.Б.,
при секретарі: Вітковській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Софтлайн Груп Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Софтлайн Груп Україна звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.10.2016 № 0018951406, № 0005771402 та № 0006911402.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 березня 2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені податковим органом з урахуванням та у відповідності до положень ПК України, а тому правові підстави до їх скасування, - відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Софтлайн Груп Україна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21.11.2013 по 30.06.2016, за результатами якої складено Акт від 20.09.2016 №392/26-15-14-02-03/38987207.
В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем: п.п. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, б) пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3 830 460 грн. за 2014 рік та занижено податок на прибуток на загальну суму 1 584 223 грн.; п. 187.1 ст. 187, п.п. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, на загальну суму 4 998 292 грн.; п. 160.2 ст. 160 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 223 699 грн. за 2014 рік.
На підставі висновків Акту перевірки, 05.10.2016 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0018951406, №0005761402 та № 0005771402.
Позивач оскаржив в адміністративному порядку вказані податкові повідомлення-рішення.
За наслідком розгляду скарги позивача, ДФС України частково її задовольнила та скасувала податкове повідомлення-рішення від 05.10.2016 № 0005761402 в частині визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток по операціях за період 2015-2016 роки, щодо яких підтверджено здійснення оплати позивачем грошових коштів на користь ТОВ Дірекс та ФОП ОСОБА_4
В подальшому, відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення від 05.12.2016 №0006911402, з урахуванням Рішення ДФС України від 25.11.2016 за № 25476/6/99-99-11- 01-01-25.
Таким чином, позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення від 05.10.2016 №0018951406, №0005771402, від 05.12.2016 № 0006911402.?
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено порушення позивачем податкової дисципліни та, як наслідок, правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Підпунктом 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео - або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо - чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Відповідно до абзацу другого підпункту 140.1.2 пункту 140.1 статті 140 ПК України до складу витрат платника податку на прибуток не включаються нарахування роялті у звітному періоді на користь нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента, яке підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 160.8, нарахувань, що здійснюються суб'єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України Про телебачення і радіомовлення , та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а також у випадках, якщо виконується будь-яка з умов, передбачених цим підпунктом Кодексу.
Пунктом 103.3 ст. 103 ПК України передбачено, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Таким чином, субліцензіар є бенефіціаром у розумінні п. 103.3 ст. 103 ПК України, а визначення роялті, вказане у пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 та п. 103.3 ст. 103 ПК України , не ставить в залежність від майнового права на об'єкт інтелектуальної власності право на отримання доходу бенефіціаром (субліцензіаром).
Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 1108 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар) може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.
Частиною 1 ст. 1109 ЦК України передбачено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
Таким чином, субліцензіар є такою особою, що має право на отримання доходів від роялті, а тому, відповідно, така особа є бенефіціаром з усіма наслідками, передбаченими ПК України.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.05.2013 по справі №К/800/2817/13.
Як вбачається з акту перевірки, ТОВ Софтлайн Груп Україна було укладено та здійснювало розрахунки за зовнішньоекономічними договорами від 02.05.14 №SIT-02012014А з компанією ООО СофтЛайн Интернет Трейд (Російська Федерація) та від 17.03.14 №UK2013, від 19.08.14 №10685/МОС2918, від 27.05.14 №SІТ-02052014А, від 11.06.14 10643/МОС3354 з компанією ЗАО СофтЛайн Трейд (Російська Федерація) щодо надання нерезидентами прав на використання програмного забезпечення.
На виконання умов договору від 02.05.14 №SIT-02012014А ТОВ Софтлайн Груп Україна здійснило виплату у 2014 році компанії ООО СофтЛайн Интернет Трейд (Російська Федерація) доходу з джерелом походження з України за надані права на використання програмного забезпечення (роялті) у загальному розмірі 546257,91 рос. руб. (еквів. 169977,33 грн.).
Крім того, на виконання умов субліцензійних договорів від 17.03.14 №UK2013, від 19.08.14 №10685/МОС2918, від 27.05.14 № SIT -02052014А та від 11.06.14 №10643/МОС3354 ТОВ Софтлайн Груп Україна здійснило виплату у 2014 році компанії АО СофтЛайн Трейд (Російська Федерація) доходу з джерелом походження з України за надані права на використання програмного забезпечення (роялті) у загальному розмірі 113004239,37 рос. руб. (еквів. 3856582,91 грн.).
До перевірки ТОВ Софтлайн Груп Україна надало: акти передачі прав за ліцензійним договором від 01.06.2011 № 01/11 (копії таких актів разом з копією ліцензійного договору від 01.06.2011 № 01/11 наявні в матеріалах справи), згідно яких за вказаним ліцензійним договором нараховані до сплати суми роялті, а саме: за 2012 рік - 538 704,90 євро (еквівалент в національній валюті становить 5 502 316,14 грн.), за 2013 рік - 941 948,17 євро (еквівалент в національній валюті становить 9 993 429,72 грн.) і за 2014 рік - 761 503,82 євро (еквівалент в національній валюті становить 12 042 823,62 грн.); довідку від 21.02.14 №07-11/06578 про підтвердження статусу резидента Російської Федерації ООО СофтЛайн Интернет Трейд , видану Міжрегіональною інспекцією Федеральної податкової служби з централізованої обробки даних; довідку від 28.02.14 №07-11/08017 про підтвердження статусу резидента Російської Федерації ЗАО СофтЛайн Трейд , видану Міжрегіональною інспекцією Федеральної податкової служби з централізованої обробки даних.
Водночас, в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що ТОВ Софтлайн Груп Україна не було надано до перевірки документ, який підтверджує фактичне (авторське) право компанії ООО СофтЛайн Интернет Трейд ( Російська Федерація та ЗАО СофтЛайн Трейд (Російська Федерація) за надані права на використання програмного забезпечення Навител Навигатор , Архивариус , MoneyTracker , IndorCAD/Road , Panda Global Protection 2014 , Enterprisse Desktop ALGN SAMVL 1 Year(s) Enterprise Corporate , ProDsktp ALNG Lic SAPk MVL , Win Enterprise for SA ALNG UpgrdSAPk MVL Pltfrm A1 Year(s) Added at Signing Enterprise Corporate , Windows Remote Desktop Services , Office Professional Plus ALNG LicSAPk MVL Pltfrm A 1 Year(s) enterprise Corporate , та інші.
Вказане стало підставою до висновку контролюючого органу про те, що при виплаті компаніям ООО СофтЛайн Интернет Трейд (Російська Федерація) та АО СофтЛайн Трейд (Російська Федерація) доходу з джерелом походження з України, і ТОВ Софтлайн Груп Україна повинно було утримати та сплатити до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 15%, з огляду на приписи п.103.3 ст.103 Податкового кодексу України .
Разом з тим, в ході судового розгляду справи було встановлено, що позивач отримав невиключні права на об'єкти права інтелектуальної власності (програмне забезпечення, комп'ютерні програми) від компанії Місrosoft на підставі угоди від 12.02.2014 року Угода про права розповсюдження продукції компанії Місrosoft .
В подальшому, позивач надав Контрагентам право на використання (користування) програмним забезпеченням (комп'ютерними програмами) за винагороду, що підпадає під визначення роялті та не є об'єктом оподаткування ПДВ з огляду на положення п. 196.1.6 ПК України.
При цьому, в матеріалах адміністративної справи наявні листи від ЗАО СофтЛайн Трейд (Російська Федерація) та ООО СофтЛайн Интернет Трейд (Російська Федерація), в яких останні підтверджують те, що вони є бенефіціарними власниками роялті.
Зазначені листи містять загальне обґрунтування статусу ЗАО СофтЛайн Трейд (Російська Федерація) та ООО СофтЛайн Интернет Трейд (Російська Федерація) як бенефіціарних власників, яке ґрунтується на відповідних критеріях, що визнані в світовій практиці для визначення цього статусу. Так, зокрема, документами, що підтверджують статус нерезидента-бенефіціара є договір щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності (тобто, ліцензійний договір), а також документ, що підтверджує резидентство бенефіціара.
З аналізу спірних договорів, укладених між позивачем та резидентами Російської Федерації прямо вбачається, що дохід (роялті), отриманий від позивача, створює економічний прибуток, що є безпосередньою власністю Ліцензіата ЗАО СофтЛайн Трейд (Російська Федерація), отримувача роялті за цим договором, і жодна інша особа, в тому числі власник об'єкта права інтелектуальної власності, не отримує економічну вигоду за таким договором. Суть операції також повністю відповідає визначенню роялті.
Крім того, виходячи з офіційної позиції ДФС України , якщо платежі Контрагентів за користування програмним забезпеченням та/або комп'ютерними програмами або їх копіями не є роялті , такі операції вважаються постачанням програмної продукції в розумінні пункту 26і підрозділу 2 розділу XX ПК України, що виключає будь-які податкові донарахування з ПДВ, здійсненні податковим органом.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку позивач є особою, яка має право на отримання доходів (в т.ч. роялті при передачі відповідних прав (об'єктів прав) інтелектуальної власності у користування третім особам) та право на звільнення від оподаткування ПДВ, з огляду на що податкові повідомлення-рішення від 05.10.2016 №0005771402 та від 05.12.2016 №0006911402 є протиправними та підлягають скасуванню.
Аналогічно суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість та хибність тверджень контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 223 699,00 грн. за 2014 рік у зв'язку з порушенням п. 160.2 ПК України, оскільки дані висновки контролюючого органу пов'язані з доводами щодо бенефіціарності отримувача (власника) платежу за операціями з ЗАО СофтЛайн Трейд (Російська Федерація) та ООО СофтЛайн Интернет Трейд (Російська Федерація) за вказаними вище угодами, що спростовано вище.
Більше того, відповідно до ст. 12 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.1995, відповідно до положень якої доходи від авторських прав і ліцензій (роялті), які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак ці доходи можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що сплачується, не може перевищувати 10 процентів загальної суми доходів.
При цьому, відповідачем всупереч вказаним положенням міжнародної угоди, протиправно зазначено, що ставка податку повинна становити 15% (загальне правило - п. 160.2 ПК України), а не 10%, що суперечить п. 103.2 ПК України .
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2017 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 09 жовтня 2017 року .
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Бєлова Л.В.
Парінов А.Б.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2017 |
Оприлюднено | 17.10.2017 |
Номер документу | 69536209 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Желтобрюх І.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні