Рішення

від 28.02.2017 по справі 910/23197/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2017Справа №910/23197/16

За позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Адвокатського об'єднання Український адвокат

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство Київпастранс

про розірвання договору, виселення та стягнення заборгованості у розмірі 137 898,51 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Костюк О.М. (дов. №062/02/07-133 від 10.01.2017);

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - Тараско Т.Є. (дов. №06-5/727 від 12.09.2016);

ВСТАНОВИВ:

19.12.2016 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Адвокатського об'єднання Український адвокат про розірвання договору, виселення та стягнення заборгованості у розмірі 137 898,51 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду №1529 від 02.04.2014 в частині повної та своєчасної оплати, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.12.2016 порушено провадження у справі № 910/23197/16, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство Київпастранс , та призначено до розгляду на 10.01.2017.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.01.2017 у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 31.01.2017.

25.01.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові докази для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.01.2017 задоволено клопотання позивача про продовження строку вирішення спору у справі №910/23197/16, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 21.02.2017.

21.02.2017 представник відповідача через загальний відділ діловодства суду подав додаткові докази для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.02.2017, судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 28.02.2017.

27.02.2017 представник третьої особи через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 28.02.2017 з'явилися, надали усні пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання 28.02.2017 не з'явився, проте через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із його перебуванням у відрядженні, а виконавчого директора Адвокатського об'єднання Український адвокат - у відпустці.

Розглянувши в судовому засіданні 28.02.2017 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив в його задоволенні, виходячи з наступного.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою -п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Таким чином перебування представника відповідача у відрядженні, а виконавчого директора Адвокатського об'єднання Український адвокат - у відпустці, не може бути належними підставами для відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28.02.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

02.04.2014 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач, орендодавець), Адвокатським об'єднанням Український адвокат (далі - відповідач, орендар) та Комунальним підприємством Київпастранс (далі - третя особа, підприємство) було укладено договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду №1529 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі протоколу засідання конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.03.2014 №27 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: просп. Георгія Гонгадзе, 32Б, для розміщення їдальні, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Цей договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об'єктом оренди (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору об'єктом оренди є нежитлові приміщення, загальною площею 86,62 кв.м. на І поверсі, згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору (додаток 3).

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства Київпастранс (п. 2.4 договору).

Згідно з п. 3.1 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 №34/6250, та за результатами конкурсу на дату підписання договору, відповідно до конкурсної пропозиції переможця конкурсу на право оренди АО Український адвокат за перший місяць оренди становить без ПДВ: 57 грн. 72 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 5 000,00 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п. 3.2 договору).

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4 договору).

За умовами п. 3.5 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання КП Київпастранс Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо №2 (балансоутримувач), яке знаходиться за адресою:03057, м. Київ, вул. Довженка, 7, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Пунктом 3.6 договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванні інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги та/або на підставі виставлених розрахунків підприємства (п.3.8 договору).

Відповідно до п. п. 3.9, 3.10 договору зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше ніж орендна плата за два місяці. Орендар має право сплачувати орендну плату авансом за будь-який період в межах строку дії договору.

Згідно з п. 4.1 договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.

Орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря.

За умовами п. 6.2 договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. У випадку примусового стягнення несвоєчасно сплаченої орендної плати у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також стягуються у повному обсязі втрати, пов'язані з таким стягненням.

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 02.04.2014 по 31.03.2017 (п. 9.1 договору).

Відповідно до п. 9.4 договір припиняється у разі, зокрема, невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору.

Відповідно до розрахунку орендної плати по нежитловому приміщенню (споруді) за адресою: просп. Георгія Гонгадзе, 32Б станом на 06.03.2014, орендна плата за базовий місяць оренди становить 5000,00 грн.

Згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна від 02.04.2014, орендодавець та підприємство передали, а орендар прийняв у орендне користування нежитлові приміщення, що перебувають на балансі КП Киїпастранс Тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №2, загальною площею 86,62 кв.м. на 1 поверсі, розташованих за адресою: м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе, 32Б.

Матеріали справи містять договір №45.17-1 про реструктуризацію заборгованості від 01.02.2017, відповідно до умов якого підприємство надає боржнику розстрочку у погашенні заборгованості зі сплати орендної плати за договором від 02.04.2014 №1529 Про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду , що утворилася станом на 01.01.2017 на суму 108 006,95 грн. Сторони домовилися, що термін погашення заборгованості з 01.02.2017 до 31.01.2018 включно, згідно з графіком погашення заборгованості (додаток №1 до цього договору), що є невід'ємною частиною цього договору.

Крім того, між балансоутримувачем КП Киїпастранс Тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №2 та орендарем Адвокатське об'єднання Український адвокат складено акт звірки взаєморозрахунків станом за період 01.01.2016 - 10.01.2017, відповідно до якого заборгованість орендаря складає 108 006,95 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем неналежним чином виконувались зобов'язання зі сплати орендної плати, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 101 987,42 грн., індекс інфляції в розмірі 9961,92 грн., 3% річних - 2018,54 грн. та пеня - 23 930,63 грн., а також заявлено вимоги про розірвання договору оренди та виселення відповідача з орендованого майна.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем платежів відповідно до договору про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду №1529 від 02.04.2014.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частина перша статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює для орендаря обов'язок за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

З огляду на викладені норми вбачається обов'язок орендаря сплачувати оренду плату за весь час користування об'єктом оренди.

Згідно з п. 3.1 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 №34/6250, та за результатами конкурсу на дату підписання договору, відповідно до конкурсної пропозиції переможця конкурсу на право оренди АО Український адвокат за перший місяць оренди становить без ПДВ: 57 грн. 72 коп. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 5 000,00 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п. 3.2 договору).

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4 договору).

За умовами п. 3.5 договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання КП Київпастранс Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо №2 (балансоутримувач), яке знаходиться за адресою:03057, м. Київ, вул. Довженка, 7, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Пунктом 3.6 договору сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що між балансоутримувачем КП Киїпастранс Тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо №2 та орендарем Адвокатське об'єднання Український адвокат складено акт звірки взаєморозрахунків станом за період 01.01.2016 - 10.01.2017, відповідно до якого заборгованість орендаря складає 108 006,95 грн.

Разом з тим, звертаючись до суду з позовною вимогою, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 101 987,42 грн., яка виникла станом на 09.12.2016.

Крім того, матеріали справи містять докази часткового погашення заборгованості відповідачем на суму 25 200 грн., а саме платіжні доручення №476 від 03.01.2017 на суму 5000 грн., №481 від 16.02.2017 на суму 9000,00 грн. та №486 від 16.02.2017 на суму 11 200,00 грн.

Пунктом 2 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Отже, згідно з пунктом 2 статті 83 ГПК господарський суд вправі виходити за межі позовних вимог за одночасної наявності двох умов: по-перше, якщо це потрібно для захисту прав і законних інтересів позивача або третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору і, по-друге, за наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони (п. 11 Інформаційного листа від 20.10.2006 р. № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року").

В матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог, у зв'язку із чим суд врахувавши, що позивачем завлено до стягнення заборгованість у розмірі 101 987,42 грн., яка виникла станом на 09.12.2016, а також докази часткової оплати вказаної заборгованості на суму 25 200 грн., дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості у розмірі 76 787,42 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь індекс інфляції в розмірі 9961,92 грн., 3% річних - 2018,54 грн. та пеню - 23 930,63 грн.

За умовами п. 6.2 договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. У випадку примусового стягнення несвоєчасно сплаченої орендної плати у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також стягуються у повному обсязі втрати, пов'язані з таким стягненням.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або Договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Договором між сторонами не встановлено можливості позивача нараховувати пеню понад встановлений ч.6 ст. 232 ГК України термін.

Проте, позивач розрахував пеню понад встановлений ч.6 ст. 232 ГК України строк, у зв'язку з чим суд перерахував пеню у відповідності до ч.6 ст. 232 ГК України, та дійшов висновку, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, з нього підлягає стягненню пеня у розмірі 14 216,97 грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку зі сплати орендної плати не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), а тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що господарським судом на підставі поданих доказів були встановлені обставини невиконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, нарахованих на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, ґрунтуються на нормах закону.

Здійснюючи перевірку наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що за перерахунком суду розмір заявленої до стягнення суми є меншим від суми, розрахованої судом, а тому справа розглядається в межах позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню індекс інфляції в розмірі 9961,92 грн. та 3% річних у розмірі 2018,54 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про розірвання договору про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду №1529 від 02.04.2014.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 782 ЦК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 9.4 договір припиняється у разі, зокрема, невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору.

Судом встановлено, що відповідачем в порушення вимог пункту 3.6 договору не було своєчасно здійснено сплату орендних платежів.

Таким чином, враховуючи істотне порушення відповідачем умов договору, зокрема несплату орендних платежів понад три місяці, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що договір підлягає розірванню, а тому позовні вимоги в цій частині вважаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, вимога позивача про виселення відповідача з орендованого приміщення є передчасною, оскільки відсутнє таке, що набрало законної сили, рішення суд про розірвання договору оренди.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Адвокатського об'єднання Український адвокат (04215, м. Київ, проспект Георгія Гонгадзе, 32-В, кв. 11, код 35464276) на користь Комунального підприємства Київпастранс (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2, код 31725604) суму основної заборгованості у розмірі 76 787 (сімдесят шість тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 42 коп., індекс інфляції у розмірі 9961 (дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят одну) грн. 92 коп., 3% річних у розмірі 2 018 (дві тисячі вісімнадцять) грн. 54 коп. та пеню у розмірі 14 216 (чотирнадцять тисяч двісті шістнадцять) грн. 97 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Розірвати договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду №1529 від 02.04.2014, укладений між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код 19020407), Комунальним підприємством Київпастранс (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2, код 31725604) та Адвокатським об'єднанням Український адвокат (04215, м. Київ, проспект Георгія Гонгадзе, 32-В, кв. 11, код 35464276).

4. Стягнути з Адвокатського об'єднання Український адвокат (04215, м. Київ, проспект Георгія Гонгадзе, 32-В, кв. 11, код 35464276) на користь Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код 19020407) судовий збір у розмірі 2 922 (дві тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн. 78 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене та підписане - 06.03.2017.

Суддя В.О. Демидов