Постанова

від 01.03.2017 по справі 908/454/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2017 справа № 908/454/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: ОСОБА_4 за дов. № 28 від 24.01.2017, ОСОБА_5 за дов. № від 23.01.2017, ОСОБА_6 за дов. № 2/1 від 23.01.2017, не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного регіонального проектно-вишукувального інституту "Запоріждіпроводгосп", м. Запоріжжя, на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.07.2016 у справі№ 908/454/16 за позовомДержавного регіонального проектно-вишукувального інституту "Запоріждіпроводгосп", м. Запоріжжя, до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Наш дім", м. Запоріжжя, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя, простягнення 61 743, 83 грн.

Державний регіональний проектно-вишукувальний інститут Запоріждіпроводгосп (далі - ДРПВІ Запоріждіпроводгосп ), м. Запоріжжя, звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Наш дім (далі - ТОВ Наш дім ) про стягнення заборгованості з відшкодування вартості комунальних послуг, експлуатаційних витрат та податку на землю в загальному розмірі 61 743, 83 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.07.2016 у справі № 908/454/16 у задоволенні позову ДРПВІ Запоріждіпроводгосп відмовлено. Рішення мотивоване безпідставністю позовних вимог.

Позивач, не погодившись з ухваленим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 25.07.2016 у справі № 908/454/16 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Заявник апеляційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції про неукладеність спірних Договорів є хибним, оскільки сторони приступили до їх виконання. З огляду на те, що саме позивач як балансоутримувач будівлі зобов'язаний забезпечувати її належну експлуатацію та між сторонами укладено спірні Договори, відповідач безпідставно ухиляється від обов'язку з відшкодування частини вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2016 у справі № 908/454/16 рішення Господарського суду Запорізької області від 25.07.2016 скасовано, позовні вимоги ДРПВІ Запоріждіпроводгосп задоволено у повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування вартості комунальних послуг, експлуатаційних витрат та податку на землю в розмірі 61 743, 83 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2016 у справі № 908/454/16 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2016 скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Спрямовуючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України вказав на необхідність з'ясування видів та вартості спожитих комунальних послуг, обсяг експлуатаційних витрат позивача та законність включення до змісту спірних Договорів умов про відшкодування частини оплати праці персоналу ДРПВІ Запоріждіпроводгосп та податку на землю.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.12.2016 справу № 908/454/16 було прийнято до провадження.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи і заперечення, викладені в апеляційній скарзі, та просять скасувати рішення місцевого господарського суду, а позовні вимоги задовольнити частково в сумі 59 537, 36 грн. через погашення відповідачем іншої частини заборгованості в розмірі 2 206, 47 грн.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечують з підстав, викладених у відзиві на неї, та просять залишити рішення місцевого господарського суду без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи за його відсутності, з чим погодилися представники позивача та відповідача.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 ГПК України та на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд -

В С Т А Н О В И В :

ДРПВІ Запоріждіпроводгосп , позивач у справі, є балансоутримувачем будівлі за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 105.

Для забезпечення належної експлуатації зазначеної будівлі ДРПВІ Запоріждіпроводгосп було укладено відповідні договори з виконавцями житлово-комунальних послуг, а саме: договір № 964/2 від 01.09.2006 з Комунальним підприємством Водоканал (т. 1, а. с. 126-128), договір № 274 від 26.11.2007 з Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (т. 1, а. с. 130-135) та договір № 34000795 від 04.01.2011 з Товариством з обмеженою відповідальністю Ремондіс Запоріжжя (т. 1, а. с. 129).

З метою відшкодування балансоутримувачу витрат за надані комунальні послуги та експлуатаційні витрати на утримання будівлі ТОВ Наш дім було підписано відповідні договори від 01.01.2014 (т. 1, а. с. 11-13) та 01.01.2015 (т. 1, а. с. 18-20).

З боку ДРПВІ Запоріждіпроводгосп зазначені договори були підписані з урахуванням протоколів розбіжностей (т. 1, а. с. 14-17, 21-24).

Відповідно до пунктів 1.1 Договорів (у редакції позивача за протоколами розбіжностей) інститут здійснює сплату за комунальні послуги (воду, стоки, електроенергію, вивіз сміття), сплачує податок на землю за всю земельну ділянку відповідним службам та несе експлуатаційні витрати на утримання всього адміністративного будинку літера А-5, який розташований за адресою: 89095, м. Запоріжжя, 105. Загальна корисна площа всієї будівлі - 3 678,2 м 2 . Корисна площа, яка належить ТОВ Наш дім , складає 308,8 м 2 .

Згідно з пунктами 1.2 Договорів (у редакції позивача за протоколами розбіжностей) ТОВ Наш дім відшкодовує інституту витрати: за комунальні послуги (за воду та стоки на підставі показань лічильника на воду, за електричну енергію на підставі показань електролічильника); за вивіз сміття пропорційно кількості працюючих людей на площах ТОВ Наш дім і згідно з виставленим рахунком ТОВ Ремондіс Запоріжжя ; за користування земельною ділянкою (податок на землю) - пропорційно займаної корисної площі будівлі згідно з розрахунком вартості податку на землю; за утримання 4 вахтерів та двох прибиральниць, які обслуговують площі загального користування будинку, сантехніка, енергетика - відповідального за електричне господарство усього будинку і, двірника, який обслуговує прибудинкову територію, завгоспа - відповідального за теплове господарство усього будинку (з розрахунку оплати праці з усіма надбавками і доплатами відповідно до КЗпП України, галузевих угод, колективного договору та Закону України Про індексацію грошових доходів населення та постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526 з урахуванням усіх податків пропорційно займаній корисній площі будівлі, яка належить ТОВ Наш дім ).

У пунктах 2 Договорів (у редакції позивача за протоколами розбіжностей) ТОВ Наш дім бере на себе обов'язок з відшкодування інституту не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, витрат на комунальні послуги (воду, стоки та електричну енергію), вивіз сміття, експлуатаційні витрати (утримання обслуговуючого персоналу), з оплати за користування земельною ділянкою (податок на землю) відповідно до розрахунку на всю будівлю, який надається всім співвласникам, з надання рахунку на сплату частки витрат ТОВ Наш дім .

Згідно з пунктами 3.1 Договорів (у редакції позивача за протоколами розбіжностей) інститут зобов'язаний не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, надати ТОВ Наш дім розрахунок на відшкодування вартості витрат на комунальні послуги (воду, стоки та електричну енергію), вивіз сміття, експлуатаційні витрати (утримання обслуговуючого персоналу), з оплати за користування земельною ділянкою (податок на землю) на всю будівлю, який надається всім співвласникам, з наданням рахунку на сплату частки витрат ТОВ Наш дім .

Відповідно до пунктів 3.2 Договорів на ТОВ Наш дім покладено обов'язок своєчасно відшкодовувати інституту вартість витрат на комунальні послуги (воду, стоки та електричну енергію), вивіз сміття, експлуатаційні витрати (утримання обслуговуючого персоналу), з оплати за користування земельною ділянкою (податок на землю) згідно з виставленим рахунком.

Договір від 01.01.2014 набуває чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2014 (пункт 5.4 Договору).

Договір від 01.01.2015 також набуває чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2015 (пункт 5.4 Договору).

Відповідно до пунктів 5.4.1 Договорів, якщо жодна зі сторін не заявила письмову вимогу про припинення цих Договорів за 15 днів до закінчення терміну їх дії, дія вказаних Договорів автоматично пролонгується на той же строк.

Оскільки з боку ТОВ Наш дім протоколи розбіжностей до договорів від 01.01.2014 та 01.01.2015 підписані не були, відповідач вважає, що ці договори є неукладеними, а тому у ТОВ Наш дім відсутні правові підстави для сплати на користь ДРПВІ Запоріждіпроводгосп частини вартості комунальних послуг, експлуатаційних витрат та податку на землю.

За таких обставин ДРПВІ Запоріждіпроводгосп звернулося до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування вартості комунальних послуг, експлуатаційних витрат та податку на землю в загальному розмірі 61 743, 83 грн. за період з січня 2014 року по грудень 2015 року.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає частковому скасуванню, з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що Договори від 01.01.2014 та 01.01.2015 є неукладеними через недотримання встановленого чинним законодавством порядку їх укладання.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів.

Так, за змістом цієї статті господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою зі сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Наш дім перераховувало на користь ДРПВІ Запоріждіпроводгосп грошові кошти в якості відшкодування частини вартості житлово-комунальних та експлуатаційних послуг за платіжними дорученнями: № 2148917К від 06.02.2014 на суму 1 266, 20 грн. (т. 4, а. с. 95), № 2251768К від 19.03.2014 на суму 1 189, 20 грн. (т. 4, а. с. 95), № Ю264/23595 від 28.04.2014 на суму 1 100, 00 грн. (т. 4, а. с. 96), № Ю264/25789 від 08.08.2014 на суму 1 166, 00 грн. (т. 4, а. с. 96), № Ю264/25789 від 08.08.2014 на суму 1 246, 00 грн. (т. 4, а. с. 97), № 230 від 08.01.2015 на суму 1 370, 00 грн. (т. 4, а. с. 97), № 231 від 08.01.2015 на суму 1 812, 00 грн. (т. 4, а. с. 98), № 232 від 08.01.2015 на суму 1 864, 00 грн. (т. 2, а. с. 98), № 233 від 08.01.2015 на суму 1 428, 00 грн. (т. 4, а. с. 99), № 234 від 08.01.2015 на суму 1 515, 00 грн. (т. 4, а. с. 99), № 142 від 20.04.2016 на суму 2 206, 47 грн. (т. 7, а. с. 5) та № Ю264/3571487/2 від 07.10.2015 на суму 6 007, 71 грн. (т. 7, а. с. 6). Усього на загальну суму 22 170, 58 грн.

З огляду на відсутність доказів існування між сторонами інших правовідносин з відшкодування вартості комунальних послуг та експлуатаційних витрат, колегія суддів вважає, що ці кошти були перераховані на виконання Договорів від 01.01.2014 та 01.01.2015.

Наведене свідчить про те, що сторони приступили до виконання спірних Договорів.

Однак визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії його укладання, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Аналогічний правовий висновок наведено й у постанові Верховного Суду України від 25.06.2011 № 3-58гс11, який відповідно до статті 111 28 має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Крім того, під час касаційного перегляду цієї справи Вищий господарський суд України у постанові від 19.12.2016 дійшов висновку про те, що спірні Договори є укладеними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо визнання неукладеними договорів про відшкодування витрат за надані комунальні послуги та експлуатаційні витрати на утримання адміністративної будівлі від 01.01.2014 та 01.01.2015 є помилковим і таким, що суперечить приписам чинного законодавства.

З наведеного випливає, що на підставі Договорів про відшкодування витрат за надані комунальні послуги та експлуатаційні витрати на утримання адміністративної будівлі від 01.01.2014 та 01.01.2015 між сторонами виникло господарське зобов'язання у розумінні статей 509 ЦК України та 179 ГК України.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, частина заборгованості з відшкодування вартості комунальних послуг була сплачена ТОВ Наш дім під час розгляду справи в суді першої інстанції, що підтверджується наданою відповідачем належним чином засвідченою копією квитанції № 142 від 20.04.2016 на суму 2 206, 47 грн. (т. 7, а. с. 5).

Як свідчать пояснення відповідача та підтверджується змістом графи Призначення платежу зазначеної квитанції, грошові кошти були сплачені ДРПВІ Запоріждіпроводгосп в якості відшкодування вартості комунальних послуг (водо- та електропостачання, стоки, вивіз твердих побутових відходів).

За приписами пункту 1 1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо предмет спору відсутній.

Відповідно до роз'яснень, наведених у пункті 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1 1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Оскільки частина заборгованості з відшкодування вартості комунальних послуг в сумі 2 206, 47 грн. була сплачена відповідачем після порушення провадження за позовом ДРПВІ Запоріждіпроводгосп ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.02.2016, то колегія суддів вважає, що провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі пункту 1 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Вищенаведене не було враховано судом першої інстанції, що зумовлює скасування рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з відшкодування вартості комунальних послуг у сумі 2 206, 47 грн.

Ураховуючи те, що частина заборгованості, про стягнення якої заявляв ДРПВІ Запоріждіпроводгосп у позові, була сплачена відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивач надав уточнений розрахунок ціни позову, в якому відображено здійснену ТОВ Наш дім часткову оплату комунальних послуг, експлуатаційних витрат і податку на землю.

З наданого позивачем уточненого розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача з відшкодування витрат на утримання персоналу становить 55 939, 48 грн., вартості вивозу сміття - 428, 60 грн. та податку на землю - 3 169, 28 грн. Усього загальна сума заборгованості складає 59 537, 36 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що ДРПВІ Запоріждіпроводгосп безпідставно покладає на ТОВ Наш дім обов'язок з утримання персоналу позивача.

Відповідно до частини першої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтями 526, 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про те, що спірні Договори є укладеними, то господарське зобов'язання, яке виникло між сторонами, підлягає виконанню на умовах цих Договорів з урахуванням приписів чинного законодавства.

Спрямовуючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України вказав на необхідність дослідити види та обсяг наданих послуг і витрат, про відшкодування частини вартості яких просить позивач.

При новому розгляді справи на виконання вимог ухвали Донецького апеляційного господарського суду України від 08.02.2017 ДРПВІ Запоріждіпроводгосп надав належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують понесення позивачем витрат на утримання персоналу, вивіз сміття та сплату податку на землю за 2014 та 2015 роки, а саме: банківські виписки ДРПВІ Запоріждіпроводгосп на підтвердження оплати комунальних послуг, рахунки-фактури на оплату послуг з вивозу твердих побутових відходів, акти-рахунки на оплату послуг з водопостачання та водовідведення, розрахункові листки співробітників та квитанції щодо сплати податку на землю (т. 5, а. с. 23-241; т. 6, а. с. 4-227).

Дослідивши та проаналізувавши зазначені вище документи, колегія суддів вважає розмір заявленої до стягнення заборгованості з відшкодування частини оплати праці персоналу (чотирьох вахтерів, двох прибиральниць, сантехніка, енергетика, двірника та завгоспа) в сумі 55 939, 48 грн. обґрунтованим.

Ухилення відповідача від підписання актів наданих послуг за спірний період, ураховуючи наявні у матеріалах справи докази понесення позивачем експлуатаційних витрат та їх часткову оплату ТОВ Наш дім , не звільняє останнє від обов'язку належним чином виконувати умови укладених між сторонами Договорів.

Таким чином, з огляду на відсутність доказів належного виконання відповідачем передбаченого пунктами 3.1 Договорів обов'язку з відшкодування частини витрат на оплату праці персоналу ДРПВІ Запоріждіпроводгосп в сумі 55 939, 48 грн. за 2014 та 2015 роки колегія суддів вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.

Крім того, колегія суддів зауважує, що ініціатива включення до спірних Договорів умов про відшкодування ТОВ Наш дім витрат на оплату правці працівникам ДРПВІ Запоріждіпроводгосп виходила саме від відповідача.

Також, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку про те, що позовні вимоги ДРПВІ Запоріждіпроводгосп про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування вартості вивозу твердих побутових відходів у 2014 та 2015 роках за спірними Договорами в сумі 428, 60 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, що зумовлює скасування рішення місцевого господарського суду в цій частині з наведених вище підстав.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з відшкодування податку на землю в сумі 3 169, 28 грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог в цій частині, представник відповідача зазначив, що ТОВ Наш дім є платником єдиного податку, а тому від сплати земельного податку підприємство звільнено безпосередньо в силу закону.

З матеріалів справи вбачається, що у січні-жовтні та грудні 2014 року, а також січні, березні-травні, липні-вересні 2015 року ТОВ Наш дім сплачувало на користь ДРПВІ Запоріждіпроводгосп податок на землю в загальній сумі 2 072, 98 грн.

Водночас у матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія свідоцтва ТОВ Наш дім як платника єдиного податку третьої групи (серія А № 813773), виданого 21.05.2012, наданого відповідачем на виконання вимог ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.2017 (т. 7, а. с. 59).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Отже, наведене свідчить про відсутність у відповідача обов'язку зі сплати податку на землю.

Посилання представника позивача на приписи статті 282 Податкового кодексу України щодо відсутності у ТОВ Наш дім пільг зі сплати податку на землю не спростовують висновків апеляційного суду про те, що останнє повністю звільнено від сплати такого податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності).

Виходячи з наведеного, у частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з відшкодування податку на землю в сумі 3 169, 28 грн. слід відмовити, а рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін з підстав, викладених вище.

Таким чином, позовні вимоги ДРПВІ Запоріждіпроводгосп підлягають задоволенню частково, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з відшкодування витрат на оплату праці персоналу в сумі 55 939, 48 грн. та вивозу твердих побутових відходів у розмірі 428, 60 грн. за 2014 та 2015 роки.

Щодо інших доводів і заперечень, наведених сторонами, то колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки вони не спростовують висновки апеляційного суду, викладені в цій постанові.

Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга ДРПВІ Запоріждіпроводгосп підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду Запорізької області від 25.07.2016 у справі № 908/454/16 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення експлуатаційних витрат на загальну суму 58 574, 55 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного регіонального проектно-вишукувального інституту Запоріждіпроводгосп , м. Запоріжжя, на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.07.2016 у справі № 908/454/16 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.07.2016 у справі № 908/454/16 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 58 574, 55 грн.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Запорізької області від 25.07.2016 у справі № 908/454/16 викласти в такій редакції:

Позовні вимоги Державного регіонального проектно-вишукувального інституту Запоріждіпроводгосп , м. Запоріжжя, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Наш дім (69050, м. Запоріжжя, вул. Радгоспна, 61, код ЄДРПОУ 30611452) на користь Державного регіонального проектно-вишукувального інституту Запоріждіпроводгосп (69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 105, код ЄДРПОУ 01039228) заборгованість з відшкодування вартості експлуатаційних витрат у сумі 56 368, 08 грн. та судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 258, 02 грн.

У частині позовних вимог про стягнення заборгованості з відшкодування вартості експлуатаційних витрат у сумі 2 206, 47 грн. провадження у справі припинити.

У частині позовних вимог про стягнення заборгованості з відшкодування податку на землю в сумі 3 169, 28 грн. відмовити

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Наш дім (69050, м. Запоріжжя, вул. Радгоспна, 61, код ЄДРПОУ 30611452) на користь Державного регіонального проектно-вишукувального інституту Запоріждіпроводгосп (69095, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 105, код ЄДРПОУ 01039228) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1 383, 83 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: О.В. Стойка

ОСОБА_3