Ухвала

від 02.03.2017 по справі 11/182

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"02" березня 2017 р. Справа № 11/182

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик Світлана Миколаївна розглянувши заяву Управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

У справі :

За позовом Прокурора Кіцманського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Підгір'я" с. Н. Станівці Кіцманського району Чернівецької області

Про стягнення заборгованості в сумі 8236,30 грн. з відшкодування пільгових пенсій

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт (дов.№3338/07 від 25.08.17 р.)

Від відповідача: не з'явився

Від органу ДВС: не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Чернівецької області від 25.10.2006 року у справі № 11/182 задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі до товариства з обмеженою відповідальністю "Підгір'я" та стягнуто з відповідача заборгованість з відшкодування пільгових пенсій в сумі 8236, 30 грн.

25.10.2006 року судом був виданий виконавчий лист у справі № 11/182.

22.02.2017 року позивач звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа №11/182 про стягнення з відповідача заборгованість з відшкодування пільгових пенсій в сумі 8236,30 грн. та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що виконавчий лист по справі №11/182 був пред'явлений до виконання в Кіцманський районний відділ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області.

25.10.2010 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано термін для добровільного виконання.

23.12.2010 року державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку із тим, що відповідного майна підлягаючого опису, належного боржнику на праві власності на яке згідно ЗУ "Про виконавче провадження" можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу на момент перевірки не виявлено.

Однак виконавчий лист до позивача не надійшов, що стало підставою для звернення із заявою про видачу дублікату виконавчого листа №11/182 від 25.10.2006 року та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою суду від 22.02.2017 року у відповідності до вимог ст. ст. 260 та 261 Кодексу адміністративного судочинства України призначено розгляд вказаної заяви на 02.03.2017 року.

В судовому засіданні, 02.03.2017 року представник позивача (стягувача) підтримав заяву про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та надав докази на підтвердження вказаних обставин.

Відповідач (боржник) та представник органу ДВС в судове засідання не з'явились, причини нез'явлення суду не відомі, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду даної заяви по суті.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача (стягувача) з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Управлінням Пенсійного фонду України в Кіцманському районі пропущено строк для пред'явлення виконавчого листа у справі № 11/182 у зв'язку з тим, що виконавчий лист та постанова про повернення виконавчого листа були направлені на адресу позивача (стягувача), однак не були ним отримані, що призвело до втрати виконавчого документу та позбавило можливості стягувача звернутися повторно до органу ДВС з виконавчим листом для його виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 55, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, як, зокрема: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово - промисловій палаті.

Згідно з частиниою 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Із ВП - спецрозділу, що надано позивачем, вбачається, що 25.05.2010 року згаданий виконавчий лист пред'явлено до виконання Кіцманському РВДВС ГТУЮ у Чернівецькій області, який 23.12.2010 року повернув виконавчий документ стягувачеві у зв'язку з відсутністю у боржника майна.

Будь - яких первинних документів виконавчої служби не представлено, доказів повернення виконавчого документа та його втрати позивачем також не надано.

Відповідно до статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України замість втраченого оригіналу виконавчого листа адміністративний суд, який видав виконавчий лист, за заявою стягувача або поданням державного виконавця може видати його дублікат.

З урахуванням наведеної норм права, вимоги позивача про видачу дублікату виконавчого листа є обґрунтованими.

Згідно з вимогами статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Тобто, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин.

Таким чином, поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання можливо лише з причин, визнаних судом поважними. Як на поважність пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, позивач посилається на те, що виконавчий лист та постанову про повернення виконавчого документу було направлено позивачеві, однак останній цих документів не отримав.

Однак, по - перше, будь-яких доказів, на які посилається позивач, не надано. По-друге, з моменту винесення виконавчою службою постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві пройшло більше шести років, будь-яких дій, спрямованих на з'ясування підстав, чому не виконується постанова суду від 25.10.2006 року позивач не вчинив, хоча згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції, що діяла до 05.01.2017 року, сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мали право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

З огляду на вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що встановлений законом трирічний строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувачем був пропущений без поважних причин.

За таких обставин у задоволенні заяви позивача про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання слід відмовити, оскільки підстави пропуску такого строку не є поважними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає задоволенню частково, а саме задовольнити заяву в частині видачі дубліката виконавчого листа від 25.10.2006 року та відмовити в задоволені заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Керуючись частиною статтями 165, 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі задовольнити частково.

2.Видати дублікат виконавчого листа господарського суду Чернівецької області від 25.10.2006 року по справі № 11/182.

3.У задоволенні заяви позивача про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання - відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Частинами 1 та 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_2