ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.02.2017р. Справа№ 914/3237/16
За позовом: Житлово-будівельного кооперативу Галіція 3 , м. Львів
до відповідача: Приватного підприємства Ренесанс-Стиль , Львівська область с. Солонка
про стягнення помилково перерахованих коштів в сумі 114 495, 88 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача : ОСОБА_1 - представник
від відповідача : ОСОБА_2 - представник
Суддя Березяк Н.Є.
Секретар судового засідання Кравець О.І.
Суть спору: Подано позов Житлово-будівельного кооперативу Галіція 3 до Приватного підприємства Ренесанс-Стиль про стягнення помилково перерахованих коштів в сумі 114 495, 88 грн.
Ухвалою суду від 26.12.2016 р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 30.01.2017 р.
У судовому засіданні 30.01.2017 р. оглянуто оригінали документів долучених до позовної заяви.
Причини відкладення розгляду справи було викладено в попередніх ухвалах господарського суду Львівської області.
Представник позивача в судовому засіданні 27.02.2017 р. позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні. В обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що між житлово-будівельним кооперативом Галіція 3 та ПП Ренесанс-Стиль не було укладено жодних договорів, а кошти перераховані на рахунок відповідача в сумі 100 000,00 грн. вважає помилково перерахованими.
Представник відповідача в судовому засіданні 27.02.2017 р. проти позовних вимог заперечив з підстав зазначених у відзиві та наданих усних поясненнях. В обґрунтування своїх заперечень посилався на той факт, що дані кошти згідно платіжних доручень № 132 від 26.05.2016 р. та № 148 від 02.06.2016 р. були сплачені ЖБК Галіція 3 на виконання договору підряду № 15/03/16 від 15.02.2016 р. на підставі рахунку NCA - 0000009 від 01.04.2016 р. Також, зазначає, що засновниками ЖБК Галіція та ЖБК Галіція 3 є одні й ті ж особи, підтверджує цей факт витягом з ЄДР.
В судовому засіданні 27.02.2017 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Як вбачається з платіжних доручень № 132 від 26.05.2016 р. та № 148 від 02.06.2016 р. ЖБК Галіція 3 було помилково перераховано на рахунок Приватного підприємства Ренесанс-Стиль кошти в розмірі 100 000,00 грн.
Позивачем 22.09.2016 р. було направлено на адресу відповідача заяву з проханням повернути помилково сплаченні кошти в сумі 100 000,00 грн., шляхом безпосереднього перерахування р/р ЖБК Галіція 3 - № 26005053701970, на протязі трьох календарних днів з моменту одержання даної заяви.
Однак, відповідачем даної вимоги виконано не було.
У відповідь на вказану заяву відповідач повідомив, що дані кошти сплачені на підставі виставленого ним рахунку NCA - 0000009 від 01.04.2016 р. по договору підряду № 15/03/16 від 15.02.2016 р. укладеного між ЖБК Галіція та ПП Ренесанс-Стиль та зарахувались на погашення заборгованості, що виникла у останнього, оскільки засновниками даних фірм є одній й ті ж особи.
Як вбачається з наведеного позивачем помилково перераховані кошти в сумі 100 000,00 грн. на рахунок відповідача, які останнім станом на дату звернення до суду не повернуто, що й стало підставою звернення про стягнення їх у судовому порядку.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано три відсотки річних в розмірі 1 643,83 грн. та інфляційних втрат в розмірі 11 400,00 грн. Крім цього, відповідно до ч. 6 ст. 231 ГКУ, позивачем нарахована пеня у розмірі облікової ставки НБУ за весь час користування чужими коштами, що складає 1 452,05 грн., які просить стягнути з відповідача.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Як вбачається з матеріалів справи, кошти в сумі 100 000,00 грн. були помилково перераховані позивачем на рахунок відповідача, оскільки жодних договорів між ЖБК Галіція 3 та ПП Ренесанс-Стиль укладено не було.
Заперечення відповідача, що засновником позивача є ті ж самі особи, що й засновники ЖБК Галіція , а дана сума зарахована була ним на погашення заборгованості, що виникла на підставі договору підряду № 15/03/16 від 15.02.2016 р. укладеного між ЖБК Галіція та ПП Ренесанс-Стиль не заслуговують на увагу суду та є безпідставними.
З огляду на приписи ст. 1212 ЦК України, суд вважає позовні вимоги в частинні стягнення з відповідача помилково перерахованих коштів в сумі 100 000,00 грн. обґрунтованими матеріалами справи, відповідачем не спростовані належними доказами і такими, що підлягають до задоволення.
Що стосується позовних вимог в частинні стягнення трьох відсотків річних в розмірі 1 643,83 грн., інфляційних втрат в розмірі 11 400,00 грн. та пені в сумі 1 452,05 грн. суд відмовляє в їх задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Вимога про повернення коштів була відправлена відповідачу лише 01.12.2016 р.
Відповідно до зазначеного є необґрунтованим нарахування інфляційних і 3 % річних за період з 02.06.16 р. по 15.12.16 р.
Згідно ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами жодних договір укладено не було, відповідно суд вважає нарахування пені в сумі 1 452,05 грн. не обґрунтованою і безпідставною.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення частково.
Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.
Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75, 82,84,85ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства Ренесанс - Стиль (79058, Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Івасюка, 30, код ЄДРПОУ 34571419) на користь Житлово-будівельного кооперативу Галіція 3 (79058, м. Львів, пр.. ОСОБА_3, 63, код ЄДРПОУ 39897002) - 100 000,00 грн. основного боргу та 1 965,13 грн. судового збору.
3. В решті частині позовних вимог відмовити.
4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03.03.2017 року.
Суддя Березяк Н.Є.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2017 |
Оприлюднено | 10.03.2017 |
Номер документу | 65135548 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Березяк Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні