ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.02.2017 справа № 905/1382/16
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2О , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: ОСОБА_4 - за довіреністю; не з'явився; не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Жил-Сервіс-1", м. Бахмут, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від 16.08.2016 (підписано 22.08.2016) у справі№ 905/1382/16 (головуючий суддя Кучерява О.О., судді: Левшина Г.В., Осадча А.М.) за позовомКомунального підприємства "Бахмутська житлова управляюча компанія", м. Бахмут, Донецька область доПриватного підприємства "Жил-Сервіс-1", м. Бахмут, Донецька область за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача проУправління муніципального розвитку Бахмутської міської ради Донецької області, м. Бахмут, Донецька область стягнення заборгованості у сумі 38 115,32 грн., інфляційних втрати в розмірі 2 626,91 грн., 3% річних в розмірі 1 243,71 грн., пені в сумі 18 606,54 грн. В С Т А Н О В И В:
У квітні 2016 року до господарського суду звернулось Комунальне підприємство "Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг", м. Бахмут, Донецька область (позивач) із позовом до Приватного підприємства "Жил-Сервіс-1", м. Бахмут, Донецька область (відповідач) про стягнення заборгованості по Договору на утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій від 01.03.2014 № 4 за період з 01.02.2015 по 01.03.2016 в сумі 38 115,32 грн., інфляційних в розмірі 15 131,78 грн. та 3% річних в розмірі 1 234,31 грн.
Позивачем у суді першої інстанції в порядку ст. 22 ГПК України було збільшено розмір позовних вимог, позивач остаточно просив стягнути за період з 01.02.2015 по 01.08.2016 заборгованість в сумі 38 115,32 грн., інфляційні в розмірі 2 626,91 грн., 3% річних в розмірі 1 243,71 грн. та пеню в розмірі 18 606,54 грн. Зазначені вимоги розглянуті господарським судом.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.04.2016 до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору було залучено Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради Донецької області, м. Бахмут, Донецька область.
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.08.2016 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 38 115,32 грн., 3% річних в розмірі 440,66 грн., інфляційні в розмірі 1 420,97 грн. та 941,47 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права України, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту надання позивачем послуг з управління житловим фондом та послуг інформаційно-розрахункового центру.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, у зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників відповідача та третьої особи, які не скористались своїм правом на участь судовому засіданні апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У зв'язку зі зміною назви позивача та третьої особи на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції, згідно даних єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, слід змінити найменування позивача з Комунального підприємства "Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг" на Комунальне підприємство "Бахмутська житлова управляюча компанія", а найменування відповідача - з Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради Донецької області на Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради Донецької області.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2014 між третьою особою (власник) позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) був укладений договір № 4 на утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій (далі - Договір-1), за умовами п. 1.1 предметом якого є передача позивачем на утримання відповідачу нерухомого майна - житлових будинків, споруд та прибудинкових територій, власником якого є територіальна громада міста Артемівська, та передача позивачем відповідачу функцій з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, а відповідачем прийняття цього майна для здійснення функцій з його утримання та проведення розрахунків із споживачами.
Перелік житлових будинків, споруд та іншого майна, що передається на утримання відповідачу, визначений у Додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до умов п. 1.3 Договору-1, обсяги наданих послуг з утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій встановлюються відповідно до Переліку послуг, затверджених Кабінетом Міністрів України, та тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для будинків житлового фонду територіальної громади міста Артемівська, затверджених рішенням виконавчого комітету Артемівської міської ради.
Згідно п. 3.1 Договору-1, кошти за послуги з утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій надходять на розрахунковий рахунок відповідача.
Вимагаючи стягнення спірної суми позивач посилається на наявність у Договорі-1 п. 3.2, за змістом якого відповідач при отриманні коштів за послуги з утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій перераховує щоденно на розрахунковий рахунок позивача, вказаний у цьому Договорі, кошти за послуги з управління житловим фондом та за послуги інформаційно-розрахункового центру у розмірі 6% від кожного платежу, але не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання вказаних коштів.
До Договору-1 між сторонами був укладений Додаток № 1 "ОСОБА_4 приймання-передачі житлового фонду на обслуговування ПП "Жил-сервіс-1", згідно до якого позивач передав на обслуговування житловий фонд відповідачу, згідно з Переліком житлових будинків, що додається (а.с. 18-21, т. 1).
Також 01.03.2014 між відповідачем (замовник) та позивачем (виконавець) був підписаний договір № 4 на надання послуг (далі - Договір-2), за змістом п. 1.2 предметом якого є передача позивачу функцій з підтримки в актуальному стані загальноміських баз даних особових рахунків абонентів (згідно з Додатком № 1), підтримка єдиного інформаційного простору в сфері розрахунків за послуги з утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій на території міста Артемівська. Зазначені функції виконує інформаційно-розрахунковий центр (ІРЦ) позивача (а.с. 22-23, т. 1).
Між третьою особою та сторонами 31.03.2015 було складено та підписано додаткову угоду до Договору-1, за умовами якої дію Договору-1 припинено з 01.07.2015.
Предметом позову уданій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по Договору на утримання житлових будинків, споруд та прибудинкових територій від 01.03.2014 № 4 38 115,32 грн. за період з 01.03.2014 по 01.07.2015, а також стягнення інфляційних в розмірі 2 626,91 грн., 3% річних в розмірі 1 243,71 грн. та пені в розмірі 18 606,54 грн. за період з 01.02.2015 по 01.08.2016.
Будь-яких вимог про стягнення спірних коштів на підставі Договору-2, позивачем не заявлено.
Проте, як встановлено протягом розгляду справи, спірна сума заявлена до стягнення за Договором-2, що підтверджено позивачем протягом розгляду справи.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на те, що будь-які послуги йому з боку позивача не надавались, фактично всі послуги населенню надавалися ним самим, зокрема, зауважує, що весь перелік об'єктів вже знаходився на обслуговуванні у відповідача з 01.05.2003, позивачем в порушення умов Договору-1 не передавалось будь-якої технічної документації, відповідач власноруч відновлював та створював необхідну документацію, замовлення, які визначають перелік та обсяги робіт по обслуговуванню та ремонту житлових будинків, споруд та прибудинкових територій позивачем якщо і надавались, то наприкінці поточного місяця, в якому такі роботи повинні були виконуватись, що фактично унеможливлювало виконання цих робіт відповідачем, тому відповідач самостійно розробляв необхідний план робіт на кожний поточний місяць. Перелік таких робіт передавався відповідачем балансоутримувачу. Також позивачем не було забезпечено своєчасне проведення робіт по виконанню капітального ремонту житлових будинків, натомість відповідач був змушений залучати свої власні кошти замість коштів позивача, які відповідачу повернуті не були.
Крім того, відповідач зауважує, що відповідачем самостійно було створено власну інтернет-сторінку, позивачем свій інформаційно-розрахунковий центр в порушення умов п. 1.2 Договору-2 встановлено так і не було.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем доведено факт та відповідність надання послуг з управління житловим фондом та послуг інформаційно-розрахункового центру, а також зазначив, що шляхом укладення з позивачем договору про розстрочення заборгованості від 01.07.2015 відповідач фактично визнав наявність цієї заборгованості.
Проте судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, за наступних підстав.
Згідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон), житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Під "балансоутримувачем" будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд розуміється власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку;
Управитель - це особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору;
Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
В розумінні цієї ж норми Закону "утримання будинків і прибудинкових територій" - це господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;
Згідно ч.ч. 1-3, 6, ст. 19 Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є балансоутримувачем житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Артемівська на підставі рішення Артемівської міської ради від 30.08.2006 № 5/6-113. (пояснення третьої особи, ради), міська рада виступає від імені територіальної громаді м. Бахмута (Артемівська) у якості власника зазначеного житлового фонду.
На підставі наказу третьої особи від 24.01.2014 № 18п, 28.02.2014 був проведений конкурс виконавців послуг в житлових будинках комунальної власності територіальної громади м. Артемівська, за результатами якого був оформлений протокол та наказом Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради від 28.02.2014 № 35п були затверджені переможці конкурсного відбору виконавців послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій , зокрема, за лотом № 4 переможцем був визначений відповідач.
Отже між третьою особою (як представником власника), позивачем (як балансоутримувачем) та відповідачем (як визначеним за результатами тендеру виконавцем житлово-комунальної послуги для населення у певно-визначеному житловому фонді), саме для врегулювання відносин з приводу виконання таких житлово-комунальних послуг відповідачем був укладений спірний Договір-1.
Позивач, будучи балансоутримувачем спірного майна вважає, що відповідач має на підставі п. 2.6.29 Договору-1 перераховувати позивачу грошові кошти за послуги по управлінню житловим фондом та послуги інформаційно-розрахункового центру як надавачу послуг з управління.
Проте згідно до вищенаведених вимог Закону жодного відношення до споживання послуг з управління, начебто наданих позивачем в спірний період, відповідач не мав.
Доказів споживання відповідачем послуг з управління спірним житловим фондом за спірний період матеріали справи не містять.
Також нічим не підтверджений та не базується на вимогах закону обов'язок відповідача отримувати грошові кошти з населення за управління цим житловим фондом.
Також позивач стверджує, що зміст п. 3.2 Договору-1 фактично регулює відносини, які пов'язані з поверненням суми грошових коштів, отриманих відповідачем від населення саме за надання послуг управителя, які надходили на розрахунковий рахунок відповідача у складі тарифу на послуги з утримання будинків споруд та прибудинкових територій та складають приблизно 6% від загальної вартості послуг, які надавалися позивачем.
Судовою колегією з метою дослідження зазначених доводів позивача витребувані з Бахмутської міської ради докази внесення витрат на управління до складу тарифу для населення на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для будинків житлового фонду територіальної громади м. Артемівська - коштів на оплату наданих позивачем послуг з управління житловим фондом та послуг інформаційно-розрахункового центру на період з 01.01.2015 по 01.03.2016.
Згідно пояснень представника третьої особи (а.с. 97-100, т. 3) такі витрати до складу тарифу для населення на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для будинків житлового фонду територіальної громади м. Артемівська включені, але будь-яких доказів на підтвердження зазначеного, крім письмових пояснень та розрахунків осіб, що не уповноважені діючим законодавством на затвердження тарифів для населення - судовій колегії не надано.
Надані до пояснень розрахунки не можуть слугувати достатніми доказами включення до складу тарифу таких витрат, оскільки як вбачається з тексту рішення Виконкому Артемівської міської ради від 14.03.2012 № 67 "Про затвердження скоригованих тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для населення м. Артемівська, яке мешкає у комунальному житловому фонді" (а.с. 145, т. 1), воно має тільки 3 офіційних додатка, з яких такої позиції як "тариф на управління" не вбачається, а Додаток № 7, у якому нібито міститься розрахунок тарифу на управління, офіційним додатком до вказаного рішення не є, оскільки складений самим позивачем.
Судова колегія не приймає до уваги доводи позивача щодо фактичного визнання відповідачем спірної заборгованості через підписання останнім договору про розстрочення заборгованості від 01.07.2015, оскільки протягом розгляду даної справи відповідач заперечує проти факту отримання ним зазначених послуг, а факт укладення зазначеної угоди про розстрочку свідчить лише про зміну строків оплати та не впливає на необхідність доведення та дослідження підстав виникнення цієї заборгованості.
Щодо доводів позивача, про оплату відповідачем сум на підставі п. 3.2 Договору-1 за попередні періоди, то судова колегія також не приймає їх до уваги, оскільки дослідження факту надання послуг за інші періоди не охоплюється межами розгляду даної справи.
За встановлених обставин судова колегія приходить до висновку, щодо відсутності у відповідача заборгованості в сумі 38 115, 32 грн. за послуги, начебто отримані ним за Договором-1, оскільки по-перше, змістом Договору-1 не передбачається обов'язок відповідача оплачувати послуги надані ним же, по-друге - Договором-1, Законом, а також результатами виграного відповідачем тендеру не передбачається обов'язок відповідача споживати послуги з управління майном або здійснювати збір грошових коштів з населення за управління цим майном та відшкодовувати їх позивачу, сам відповідач не є споживачем послуг по управлінню вказаним майном, а по-третє - позивачем жодним чином не доведено надання ним послуг відповідачу.
За таких підстав судова колегія вважає заявлені позовні вимоги позивача не доведеними та не вбачає підстав до стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 38 115,32 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 2 626,91 грн., 3% річних в розмірі 1 243,71 грн. та пені в розмірі 18 606,54 грн. за період з 01.02.2015 по 01.08.2016, то оскільки існування заборгованості в сумі 38 115,32 грн. позивачем не доведено та не підтверджується матеріалами справи, підстави до стягнення сум цих складових - відсутні.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 16.08.2016 у справі № 905/1382/16 слід скасувати через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.
По справі № 905/1382/16 слід прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Бахмутська житлова управляюча компанія", м. Бахмут, Донецька область до Приватного підприємства "Жил-Сервіс-1", м. Бахмут, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 38 115,32 грн., пені в розмірі 18 606,54 грн., інфляційних в розмірі 2 626,91 грн. та 3% річних в розмірі 1 243,71 грн.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на позивача, стягнувши з останнього на користь відповідача судовий збір в розмірі 1 515,80 грн. за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Жил-Сервіс-1", м. Бахмут, Донецька область задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 16.08.2016 у справі № 905/1382/16 - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Бахмутська житлова управляюча компанія", м. Бахмут, Донецька область до Приватного підприємства "Жил-Сервіс-1", м. Бахмут, Донецька область про стягнення заборгованості у сумі 38 115,32 грн., пені в розмірі 18 606,54 грн., інфляційних в розмірі 2 626,91 грн. та 3% річних в розмірі 1 243,71 грн.
Стягнути з Комунального підприємства "Бахмутська житлова управляюча компанія" (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Соборна, 8, код ЄДРПОУ 34215406) на користь Приватного підприємства "Жил-Сервіс-1" (84500, Донецька область, м. Бахмут, пер. Ватутіна, 17/24, код ЄДРПОУ 32131466) судовий збір за подання апеляційної скарги 1 515,80 грн.
Зобов'язати господарський суд Донецької області видати відповідний наказ.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.В. Стойка
Судді: Д.О. Попков
ОСОБА_3
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2017 |
Оприлюднено | 10.03.2017 |
Номер документу | 65135645 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні