Рішення

від 15.11.2012 по справі 1013/7212/2012

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1013/7212/2012

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Чернов Д. Є.

при секретарі Радзівон С.Л. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» , за участю третьої особи: ОСОБА_2 про визнання кредитного договору удаваним правочином та захист прав споживача, -

в с т а н о в и в:

Позивач у серпні 2012 року звернувся до суду з позовом про визнання кредитного договору удаваним правочином та захист прав споживача, мотивуючи свої вимоги тим, що між ним та Публічним акціонерним товариством «Альфа-банк» (далі - Відповідач), було укладено Кредитний Договір № 700005862 (надалі - Кредитний Договір) від 18 квітня 2008 p., що складається із двох Розділів - Базові Умови кредитування та Загальні умови кредитування фізичних осіб, та за умовами якого, Відповідач надавав мені кредит на споживчі цілі (придбання Транспортного засобу - SSANG YONG REXTON RX 270 XDI, 2007 року випуску, держ. номер НОМЕР_1 у продавця - ППАТ «Автоінвестстрой» , код 30115217) в розмірі 41 938 доларів 14 центів США, що, на момент видачі кредиту, в гривневому еквіваленті склало 211 787,61 грн., за курсом долара США до української гривні, встановленого НБУ, станом на 18.04.2008, із розрахунку 5,05 грн. за 1 долар США. В забезпечення цієї угоди було укладено Договір поруки № 700005862-П від 18 квітня 2008 р. між Відповідачем та ОСОБА_2 (далі-третя особа), окрім того придбаний ним за кредитні кошти транспортний засіб був переданий у заставу Відповідачу. Вказує, що такий спосіб отримання кредиту (в доларах США) йому було рекомендовано працівниками Відповідача, через те, що за їх словами кредитні ресурси в доларах США коштують дешевше, аніж кредитні ресурси в українській гривні. При цьому Відповідач усвідомлював той факт, що оплату своїх споживчих потреб він буду проводити в українській гривні. Зазначені вище договірні документи передбачають, що кредит наданий Позивачу в доларах США та розрахунки між Позивачем і Відповідачем мають здійснюватись в тій самій валюті. Але, насправді, кредитний договір є удаваним правочином, так як його було вчинено з метою приховання іншого правочину який сторони вчинили в дійсності, а саме було здійснено надання кредиту в національній валюті України - гривні.

Відповідно до п.2.7 Кредитного договору, кредит надавався наступним чином: не пізніше наступного банківського дня після отримання Банком документів, зазначених у Розділі № 2, Кредит надається однією сумою в безготівковій формі, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника 26208700005862, відкритий Позичальником у Кредитора ЗАТ «Альфа-Банк» . У разі надання кредиту в валюті кредиту -долар США: Позичальник здійснює продаж іноземної валюти, отриманої як кредитні кошти за Договором, з безготівковим курсом, встановленим Банком на день здійснення валюто обмінної інформації та одразу зараховує отриману в результаті такої операції суму в національній валюті України на Поточний рахунок. Позичальник, діючи на підставі Цивільного кодексу України, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»в порядку договірного списання доручає Банку перерахувати кошти (в т.ч. виручені від продажу валюти) з Поточного рахунку позичальника на наступними реквізитами: у сумі 205 434 грн. -на рахунок Продавця ППАТ «Автоінвестстрой»№ 26002037071203, у АКІБ «УкрСибБанк» , МФО 351005, код ЄДРПОУ 30115217, з метою оплати за Транспортний засіб за Договором купівлі-продажу № 07-04/08 КС-1 від 07.04.2008 року. Оскільки на його Поточний рахунок надходили лише кошти в національній валюті, він вважає, що між ним та Відповідачем насправді було укладено договір в національній валюті -гривні, а кредитний договір було замасковано під договір кредитування в доларах США.

В зв'язку з вищевикладеним, просив визнати кредитний договір № 700005862 від 18.04.2008 року, укладений між ним та Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» - удаваним правочином; застосувати наслідки удаваного правочину та визнати даний кредитний договір таким, що укладений в національній валюті України -гривні, а саме, вважати, що кредит було надано в сумі 205 434, 00 грн. на умовах визначених в договорі; захистити права споживача ОСОБА_1 шляхом визнання недійним п. 12 Розділу № 1 «Базові умови кредитування»Кредитного договору № 700005862 від 18.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Альфа-банк» , щодо обмеження права Позивача на судовий захист прав, що виникають у нього в зв'язку із укладенням Кредитного договору № 700005862 від 18.04.2008 року можливістю звернення до Постійно діючого Третейського суду при всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» ; шляхом визнання недійсним п. 4.8.1. Розділу № 2 «Загальні умови кредитування фізичних осіб»Кредитного договору № 700005862 від 18.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» , щодо обмеження права позивача на вільний вибір Страховика; шляхом визнання недійсним п. 6.2. Розділу № 2 «Загальні умови кредитування фізичних осіб»Кредитного договору № 700005862 від 18.04.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» , щодо можливості Відповідача змінювати розмір процентів за користування кредитом без узгодження із позивачем: судові витрати покласти на Відповідача

Позивач, представник позивача в судове засідання з'явилися, підтримали свої вимоги повністю, просили їх задоволити.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. До суду надійшла заява з проханням розглядати справу у їхню відсутність, заперечують проти задоволення позову, просять відмовити у його задоволені.

Третя особа в судове засідання з'явилася, позов підтримала в повному обсязі, просила його задоволити.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, третьої особи та вивчивши по справі письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

У судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Альфа-банк»було укладено Кредитний Договір № 700005862 від 18 квітня 2008 p . (а.с.13-14), що складається із двох Розділів - Базові Умови кредитування та Загальні умови кредитування фізичних осіб, та за умовами якого, Відповідач надавав кредит на споживчі цілі (придбання Транспортного засобу - SSANG YONG REXTON RX 270 XDI, 2007 року випуску, держ. номер НОМЕР_1 у продавця - ППАТ «Автоінвестстрой» , код 30115217) в розмірі 41 938 (Сорок одну тисячу дев'ятсот тридцять вісім) доларів 14 центів США, що, на момент видачі кредиту, в гривневому еквіваленті склало 211 787,61 грн., за курсом долара США до української гривні, встановленого НБУ, станом на 18.04.2008, із розрахунку 5,05 грн. за 1 долар США. В забезпечення цієї угоди було укладено Договір поруки № 700005862-П від 18 квітня 2008 р. між Відповідачем та ОСОБА_2, окрім того придбаний ним за кредитні кошти транспортний засіб був переданий у заставу Відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Отже, укладений Кредитний договір є підставою, відповідно до якої між позивачем і відповідачем виникли взаємні права та обов'язки у відповідача - обов'язок надати у кредит грошові кошти, а у позивача -своєчасно і в повному обсязі здійснити повернення грошових коштів, сплатити проценти за користування кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором та Додатком № 1 до нього -Графіком погашення кредиту.

Згідно з приписами ст. ст. 47 і 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність банківські установи мають право здійснювати кредитні операції, у тому числі розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах на власний ризик, на підставі банківської ліцензії. Стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання надати певну суму грошей, будь-яку гарантію, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, надане в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. При цьому, відповідно зазначеної статті Закону кошти - є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквіваленті.

Отже, законодавство України чітко визначає правомочність банків на підставі відповідної ліцензій надавати кредити та бути суб'єктом кредитних зобов'язань. Спеціальне законодавство у сфері банківської діяльності не містить приписів, які б забороняли банкам надавати кредити в іноземній валюті.

Дійсно ст. 99 Конституції України встановлює, що грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття Конституції України визначає правовий статус грошової одиниці України, але не встановлює сферу її обігу та будь-які обмеження щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадку і в порядку, встановленому законом.

Таким чином, відповідно до законодавства України, гривня має статус універсального засобу платежу, який без обмежень приймається на всій території України, і, в той же час, обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства - Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» .

У розумінні п. «в»ч. 4 ст. 5 Декрету індивідуальна ліцензія на проведення валютної операції необхідна лише у тому випадку, якщо терміни і суми перевищують встановлені законом межі. На теперішній час у чинному законодавстві не встановлені терміни і суми кредитів в іноземній валюті як критерій їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування. Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку.

Стосовно необхідності отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України, то згідно з вимогами п. «г»ч. 4 ст. 5 Декрету порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України.

Відповідно до ст. 11 Декрету Національний банк України видає в межах, передбачених цим Декретом, обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення валютних операцій на валютному ринку України.

Стаття 44 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачає, що НБУ діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

Судом встановлено, що ПАТ «Альфа-Банк»отримав банківську ліцензію (а.с.65) та письмовий дозвіл на здійснення операцій з надання кредитів в іноземній валюті (а.с.66-68), а індивідуальна ліцензія відповідно до вищевикладених норм законодавства не потрібна.

Відповідно до листа Національного банку України №13-210/7871-22612 від 07.12.2009 року операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» . Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії (а.с.69-70).

Отже, надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за цим кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України жодною із сторін договору.

Стосовно укладання удаваного правочину, то судом встановлено, що в момент укладання кредитного договору позичальнику були роз'яснені умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо. Крім того, у відповідності до п.8 Кредитного договору Позичальник своїм підписом підтвердив, що він був ознайомлений у письмовій формі з інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послуг, а також іншою інформацією, надання якої вимагає чинне законодавство України. При прийнятті рішення про отримання кредиту, саме Позивач обрав долар США як валюту кредиту оскільки в такому випадку передбачалася нижча процентна ставка. Крім того, ніщо не перешкоджало позивачу отримати кредит у національній валюті.

Крім того, відповідач у момент вчинення Договору № 700005862 усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними, тому позов, не підлягає до задоволення. Кредитний договір було укладено з дотриманням цивільного законодавства, Закону України «Про банки і банківську діяльність» . При укладенні кредитного договору в іноземній валюті та беручи на себе зобов'язання, позивач повинний був чітко усвідомлювати, що курс національної валюти по відношенню до долара США не є незмінним та врахувати підвищений валютний ризик за таким кредитом -ризик підвищеного курсу долару США до гривні несе позичальник, а тому наявність усіх обов'язкових умов для визнання недійсним кредитного, іпотечного та договору поруки -відсутня.

Суд не може прийняти до уваги, доводи позивача, що він був позбавлений права на звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки, договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду у випадках, передбачених законодавством (стаття 17 ЦПК), не є відмовою від права на звернення до суду за захистом, а одним зі способів реалізації права на захист прав та інтересів. Враховуючи надане чинним законодавством право кожного будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин ПАТ «Альфа-Банк»передбачив у Кредитному договорі звернення до третейського суду за вирішенням конкретного спору між певними сторонами. Підписавши договір, позивач - ОСОБА_1 надав свою згоду саме на такий порядок розгляду спорів, що можуть виникнути між сторонами договору в зв'язку з його виконанням і протягом дії кредитного договору. Укладаючи договір, Позивач був повністю ознайомлений з порядком вирішення спорів, пов'язаних з укладенням та виконанням зазначеного договору, що підтверджується його підписом на кредитному договорі.

В судовому засіданні встановлено, що невірним є твердження Позивача стосовно того, що Банк зобов'язав Позивача укласти договір страхування транспортного засобу із страховою компанією, акредитованою в Банку. Оскільки у Кредитному договорі чітко визначено, що умови страхування визначені за домовленістю сторін і ніяких заперечень у Відповідача на момент укладення договору не виникло, підпис Позичальника свідчить про намір сторін прийняти на себе права та обов'язки, зазначені у договорі. Пропонування Банком акредитованих ним страхових компаній є виключно способом захисту Банком прав вигодонабувача за договором страхування.

Частина 1 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачає, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частина 2 статті 53 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банку забороняється встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні нижче собівартості банківських послуг у цьому банку. Діяльність банку, в першу чергу, направлена на отримання прибутку, від його господарської діяльності. Банки самостійно вирішують і створюють органи управління фінансовими ризиками з метою забезпечення сприятливих фінансових умов захисту інтересів вкладників та інших кредиторів. Таким чином, ПАТ «Альфа-Банк» , мало право на односторонню зміну умов договору, оскільки це право було йому надано за взаємною згодою сторін кредитного договору, а рішення щодо зміни розміру плати за надання послуг, було прийнято компетентним органом, діяльність якого передбачена законодавством. При цьому згідно, п. 6.2 Кредитного договору передбачена можливість зміни процентної ставки за договором банком в односторонньому порядку.

Наведені обставини стверджуються копією кредитного договору № 70005862, графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, копією договором поруки № 70000583-П, копією договору купівлі-продажу № 07-04/08 КС-1, копією банківської ліцензії № 61 видана Закритому акціонерному товариству «Альфа-Банк» , копією дозволу № 61-4 виданий Закритому акціонерному товариству «Альфа-Банк»та іншими матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного, суд відмовляє в задоволенні даного позову, як такого, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

На підставі ст. 99 Конституції України, ст. ст. 11, 192, 509, 526, 1054 ЦК України, ст. 44, 49, 53, 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» , керуючись ст. ст. 3, 4, 6-8, 10, 15, 30, 57, 60, 64, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити в позові повністю.

Копію рішення направити Відповідачу для відома.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_3