Рішення

від 17.08.2016 по справі 757/38066/15-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38066/15-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гладун Х.А.

при секретарі Кулаковій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрхарвест , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю Український лізинг про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вартість відновлювальної ремонту з урахуванням сплаченої страхової суми від МТСБУ в розмірі 27609,25 грн., у відшкодування моральної шкоди - 5000,00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн. та судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 20.04.2015 р. на 23 км автодороги М-0501 сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої був пошкоджений його автомобіль Honda Civic , державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Позивач стверджував, що шкода йому була завдана у результаті неправомірних дій водія ОСОБА_2, який, перебуваючи на час вчинення ДТП у трудових відносинах з ТОВ Укрхарвест , керував механічним транспортним засобом Mercedes-Benz AXOR 1840 LS , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить відповідачу.

Постановою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 09.06.2015 р., що набрала законної сили, винним у вчиненні вказаного ДТП визнано ОСОБА_2

На момент скоєння ДТП автомобіль Mercedes-Benz AXOR 1840 LS , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, діючого страхового полісу не мав, в зв'язку з чим Позивач був змушений звернутися за відшкодуванням до МТСБУ.

Відповідно до висновку експертного дослідження Науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.05.2015 р. № 66т, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача становить 64420,34 грн.

20.07.2015 р. було виконано відновлювальний ремонт автомобіля позивача. Згідно акту виконаних робіт та квитанції про його оплату фактична вартість ремонтних робіт склала 55083,00 грн.

12.08.2015 р. МТСБУ сплачено позивачу страхову суму в розмірі 27473,75 грн.

Оскільки, на момент вчинення ДТП, належний ТОВ Українській лізинг автомобіль, яким керував ОСОБА_2, перебував у володінні ТОВ Укрхарвест , позивач вважає, що саме власник автомобіля має відшкодувати йому вартість відновлювальної ремонту з урахуванням сплаченої страхової суми від МТСБУ.

Внаслідок ДТП позивачу заподіяну моральну шкоду, що полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з ушкодженням його власного автомобіля та неможливості протягом тривалого часу користуватися автомобілем за його призначенням, порушенням його нормальних життєвих зв'язків, певним ударом його престижу, неможливістю виконання належним чином своїх трудових обов'язків. Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює в 5000,00 грн.

В ході розгляду справи позивач подав заяву про заміну відповідача ТОВ Український лізинг на належного - ТОВ Укрхарвест .

Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ТОВ Укрхарвест про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, свого представника до суду не делегував, причини неявки суд не повідомив.

Представник ТОВ Український лізинг , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій заперечив проти задоволення позову та просив слухати справу у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.04.2015 р. на 23 км автодороги М-0501 ОСОБА_2, керуючи автомобілем Mercedes-Benz AXOR 1840 LS , д.н.з. НОМЕР_2, порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, і як наслідок, скоїв зіткнення з належним позивачу на праві власності автомобілем Honda Civic , д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок чого останній отримав механічні пошкодження.

Згідно даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль Mercedes-Benz AXOR 1840 LS , д.н.з. НОМЕР_2, 26.11.2013 р. зареєстрований за ТОВ Український лізинг .

Також судовим розглядом встановлено, що на виконання умов Генерального договору фінансового лізингу від 22.05.2013 р., укладеного між ТОВ Український лізинг (Лізингодавець) та ПП Лідер Трейд Україна (Лізингоодержувач), останньому згідно акту приймання-передачі від 25.11.2013 р. № ФЛ-85-1 серед іншого передано у користування предмет лізингу - автомобіль Mercedes-Benz AXOR 1840 LS , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3.

В подальшому, 02.09.2014 р. між ТОВ Український лізинг (Лізингодавець), ПП Лідер Трейд Україна (первісний Лізингоодержувач) та ТОВ Укрхарвест (Новий Лізингоодержувач) укладено договір про заміну сторони № ГД-85-П, за умовами якого останні взяв на себе права та обв'язки, що випливають із Генерального договору фінансового лізингу від 22.05.2013 р. № 85, Договору фінансового лізингу від 01.11.2013 р. № ФЛ-85-1 та Договору фінансового лізингу від 05.07.2013 р. № ФЛ-85-2, що укладені між Лізингодавцем та Первісним Лізингоодержувачем.

Таким чином судовим розглядом встановлено, що володільцем джерела підвищеної небезпеки - автомобілем Mercedes-Benz AXOR 1840 LS , д.н.з. НОМЕР_2, на час вчинення ДТП був ТОВ Укрхарвест , з яким винуватець ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах.

Постановою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 09.06.2015 р., що набрала законної сили, винним у вчиненні вказаного ДТП визнано ОСОБА_2

Відповідно до висновку експертного дослідження Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 20.05.2015 р. № 66т, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача становить 64420,34 грн.

На момент скоєння ДТП автомобіль Mercedes-Benz AXOR 1840 LS , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, діючого страхового полісу не мав, в зв'язку з чим Позивач звернувся за відшкодуванням до МТСБУ, яким 12.08.2015 р. йому сплачено страхову суму в розмірі 27473,75 грн.

20.07.2015 р. було виконано відновлювальний ремонт автомобіля позивача. Згідно акту виконаних робіт та квитанції про його оплату фактична вартість ремонтних робіт склала 55083,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 зазначеної норми визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що законодавцем встановлена презумпція вини завдавача шкоди, відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано не з його вини. При цьому потерпілий повинен надати докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Проте, відповідачем ТОВ Укрхарвест не було надано доказів у підтвердження того, що водій ОСОБА_2, який на час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ Укрхарвест та під час дорожньо-транспортної пригоди виконував свої трудові обов'язки, не є винним у заподіянні шкоди позивачу.

При розгляді цивільної справи, суд на підставі ст. 61 ЦПК України може звільнити сторону від доказування обставин, які були встановлені при розгляді іншої справи, а при відсутності таких обставин, сторона повинна довести, що відповідач повинен нести цивільну відповідальність за спричинення шкоди, а відповідач надати докази у підтвердження відсутності вини у заподіянні шкоди.

При розгляді даної справи позивачем було доведено, що саме з вини ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої був пошкоджений його автомобіль, а відповідачем не було спростовано надані позивачем докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Під час розгляду справи судом встановлено, а відповідачем в належний спосіб не спростовано, що на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 перебував з товариством у трудових відносинах та виконував свої трудові обов'язки.

Враховуючи викладені обставини, норми матеріального права та надані документи, суд вважає, що під час судового розгляду позивачем було доведено, а відповідачем не було спростовано, що пошкодження автомобіля позивача відбулося у результаті винних дій ОСОБА_2, який на час дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з ТОВ Укрхарвест та виконував свої трудові обов'язки, тому відповідно до положень ст.ст. 1172, 1187 та 1188 ЦК України ТОВ Укрхарвест повинно нести відповідальність за спричинення позивачу матеріальної шкоди у розмірі 27609,25 грн. як різниця між вартістю відновлювального ремонту автомобіля позивача (55083,00 грн.) та страховою сумою, сплаченою МТСБУ (27473,75 грн.)

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідно до ст. 1167 ЦК України відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Вказана стаття регулює загальні підстави для відшкодування шкоди в межах позадоговірних (деліктних) зобов'язань.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, є шкода, протиправна поведінка та причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною - є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, з огляду на положення ст. 1167 ЦК України, що передбачають відповідальність за завдану шкоду, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв'язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Аналогічна позиція викладена у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди в якому зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проте, позивач не навів обґрунтування позовних вимог та не надав суду жодних доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому шкоди та її розміру. Також позивачем не доведено протиправності поведінки відповідача та причинного зв'язку між такою поведінкою і заподіяною шкодою.

Щодо позовних вимог про стягнення судових витрат на правову допомогу та судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Як визначено у ст.. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Згідно ст.. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження витрат на правову допомогу, зокрема, квитанції, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України позивачу підлягає відшкодуванню понесені ним витрати на сплату судового збору пропорційно до частини задоволених позовних вимог в сумі 412,51 грн. з ТОВ Укрхарвест .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1166, 1188, 1187, 1172, 23, 1167, 1173 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрхарвест , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю Український лізинг про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрхарвест на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 27609,25 грн. та суму судового збору в розмірі 412,51 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Х.А. Гладун