Постанова

від 03.03.2017 по справі 319/179/17

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/179/17

Провадження №2-а/319/5/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2017 року смт. Більмак

Суддя Куйбишевського районного суду Запорізької області Ходько В.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куйбишевського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі -Управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, з вимогою визнати протиправними дії Куйбишевського об'єднаного УПФУ в Запорізькій області щодо відмови в призначенні пенсії за віком та зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за віком з 19.09.2016 року на умовах та в порядку передбаченому ч. 2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-ІV) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2013, 2014, 2015), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком та провести відповідний розрахунок пенсії, в обґрунтування якого зазначила, що з 29.10.2010 року вона перебуває на обліку та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", як працівник освіти. Призначення пенсії за вислугу років обчислювалося зі страхового стажу роботи 34 роки 02 місяці 12 днів та її розмір на теперішній час складає 1 422,42 грн. Проте, продовжувала працювати після призначення пенсії до кінця 2016 року та з 18.09.2016 року набула право на пенсію за віком на загальних підставах. 13.10.2016 року позивач звернулася до Управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до положень Закону № 1058-ІV, але листом від 11.11.2016 року їй було відмовлено, з чим вона не згодна та вважає таке рішення протиправним.

Ухвалою суду від 20.02.2017 року відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, де зазначено, що позивачу ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років як працівнику освіти з 29.12.2010 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року (далі по тексту Закон № 1788-ХІІ), яка є одним із видів державної трудової пенсії. За заявою позивача 15.11.2016 року вона була переведена на пенсію за віком у відповідності до ч.3 ст.45 Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, тобто за 2009 рік (1 650,43 грн.). Вважає, що управління діяло в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з цих підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, та надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років як працівнику освіти з 29.12.2010 року відповідно до Закону № 1788-ХІІ, а 13.10.2016 року вона звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії згідно із Законом № 1058-ІV, за наслідками розгляду якої позивача було переведено на пенсію відповідно до указаного Закону на підставі ст. 45 Закону № 1058-ІV.

Відповідно до ст. 51 Закону № 1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. До такої категорії громадян статтею 52 вказаного закону віднесено зокрема і працівників освіти.

Згідно із ст. 6 Закону № 1788-ХІІ особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.

Отже, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону № 1058-ІV, призначається одна пенсія за її вибором.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, у справі, яка розглядається, має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 45 Закону № 1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку

У частині першій статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

На підставі аналізу зазначених норм права суд дійшов висновку про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак у випадку із заявою ОСОБА_1 мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, ОСОБА_1 було призначено пенсію відповідно до Закону № 1788-ХІІ, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV вона звернулася вперше. Крім того, після призначення їй пенсії за вислугою років позивач продовжувала працювати та сплачувала у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтоване застосування до спірних правовідносин частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 22 грудня 2015 року (справа № 2-а/199/138/14) та від 31 березня 2015 року (справа № 21-612а14).

Суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність рішення Управління ПФУ щодо відмови у призначенні пенсії за віком, оскільки в матеріалах справи є в наявності відповідь Управління ПФУ на заяву позивача від 13.10.2016 року, в якій вказано, що ОСОБА_1 не має права на призначення пенсії за віком та її буде переведено з одного виду пенсії на інший з 15.11.2016 року.

Враховуючи наведене та позицію Верховного Суду України, відповідачу необхідно було провести перерахунок пенсії позивачу з урахування вимог ч.2 ст. 40 Закону № 1058-ІV, оскільки позивач вперше за цим Законом звернувся до Управління ПФУ про нарахування пенсії.

Таким чином, доводи відповідача що позивач скористався первинним призначенням при оформленні пенсії надаючи заяву 29.12.2010 року, подальше звернення позивача до відповідача є вимогою про переведення його пенсії з одного виду на інший, не можуть бути прийняті судом до уваги як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, є безпідставними і юридично неспроможними.

Згідно ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у відповідності до ч.1 ст. 94 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору у сумі 640,00грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.26, 40, 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст.ст.2, 11, 70, 71, 86, 94, 159-163, 183-2, 244-2 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Куйбишевського об'єднаного Управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Куйбишевського об'єднаного Управління пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в призначенні пенсії за віком.

Зобов'язати Куйбишевське об'єднане Управління пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком з 19.09.2016 року на умовах і в порядку передбаченому ч. 2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2013, 2014, 2015), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком та провести відповідний розрахунок пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Куйбишевського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області, юридична адреса: вул. Центральна, буд.76 смт.Більмак, Запорізької області, 71001, код ЄДРПОУ 40383879, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. в рахунок сплаченого судового збору.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду шляхом подання апеляційної скарги через Куйбишевський районний суд Запорізької області, із одночасним надісланням особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М. Ходько