Постанова

від 24.11.2016 по справі 810/2961/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2016 року м.Київ 810/2961/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю представників позивача ОСОБА_1І, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5 Лімітед» ОСОБА_6, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фермерського господарства «ЛАН 8» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніса» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5 Лімітед» , про визнання незаконним акта перевірки, визнання незаконними та скасування протоколів, постанов і приписів.

Суть спору: Фермерське господарство «Лан 8» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, у якому просить суд:

- визнати незаконним акт перевірки Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 19.08.2016;

- визнати незаконними протоколи про порушення від 19.08.2016 №1-Л-З-190811, №1-Л-З-190812, №1-Л-З-190813 та №1-Л-З-190814;

- визнати незаконними та скасувати постанови №З-3108/1-10/10-21/3108/06/02 від 31.08.2016 про накладення штрафу на суму 65250 грн., №З-3108/2-10/10-22/3108/06/02 від 31.08.2016 про накладення штрафу на суму 52200 грн., №З-3108/3-10/10-23/3108/06/02 від 31.08.2016 про накладення штрафу на суму 1305000 грн., №З-3108/4-10/10-24/3108/06/02 від 31.08.2016 про накладення штрафу на суму 1305000 грн.;

- визнати незаконними та скасувати припис №С-1908/1 без дати, яким зобов'язано усунути виявлені перевіркою порушення до 05.10.2016;

- визнати незаконними та скасувати припис №С-1908/2 від 19.08.2016, яким зобов'язано зупинити експлуатацію 19.08.2016.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2014 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніса» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5 Лімітед» .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що перевірка дотримання Фермерським господарством «Лан 8» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, результати якої оспорюються у цій справі, була проведена Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області без дотримання відповідного порядку.

Так, позивач посилається на те, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 ОСОБА_7 не було пред'явлено направлення на перевірку та наказ на її проведення, а також не повідомлені підстави для її проведення.

Також позивач зазначив про те, що головним інспектором в порушення положень Порядку накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995, не було роз'яснено позивачу його права, оскільки протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які були складені за результатами перевірки, не були вручені ФГ «Лан 8» , а були надіслані на його адресу поштою 23.08.2016.

Крім того, позивач зазначив про те, що протоколи та акт перевірки були складені за відсутності ФГ «Лан 8» , що тим самим позбавило позивача можливості надати пояснення та заперечення на акт перевірки, які спростовують встановлені відповідачем порушення.

Щодо суті виявленого під час проведення перевірки порушення позивач зауважив, що 9 стальних горизонтальних циліндричних резервуарів по 75 куб. м. (з влаштуванням фундаменту) для зберігання нафтопродуктів, які за твердженням відповідача були збудовані без дозвільних документів, перебували у власності попереднього власника господарського двору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніса» , та не входили у склад об'єктів, придбаних позивачем у вказаної юридичної особи за договором купівлі-продажу від 29.05.2014, а тому позивач не має жодного відношення до спорудження цих об'єктів.

Позивач зазначив про те, що вказані спірні резервуари не складають єдине ціле з іншими виробничими об'єктами, які розміщенні на території господарського двору, та не експлуатуються ані позивачем, ані ТОВ «ДВК Лімітед» (орендарем за договором оренди від 01.03.2015), ані ТОВ «Дайв скай лімітед» (теперішнім власником господарського двору за договором купівлі-продажу від 08.07.2016 ).

Крім того, позивач зазначив, що вказані резервуари взагалі не можуть використовуватися для зберігання нафтопродуктів у зв'язку з їх фізичним зношенням, а в акті перевірки та протоколах відповідачем не було вказано, чи використовувалися вказані резервуари в господарській діяльності позивача та чи перебувало в них пальне.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що під час проведення позапланової перевірки дотримання Фермерським господарством «Лан 8» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил було встановлено порушення позивачем положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про архітектурну діяльність» , у вигляді проведення реконструкції господарського двору (виробничо-складської бази по зберіганню, видачі сільськогосподарської продукції будматеріалів та світлих нафтопродуктів), який знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський р-н., с. Забуяння, вул. Жовтнева,173, шляхом розміщення на його території 9 стальних горизонтальних циліндричних резервуарів по 75 куб. м. (з влаштуванням фундаменту) для зберігання нафтопродуктів, без отримання при цьому дозвільних документів та не забезпечення авторського та технічного нагляду при проведенні реконструкції.

Крім того, відповідач зауважив про те, що зі змісту договору купівлі-продажу від 29.05.2014, на підставі якого Фермерським господарством «Лан 8» було набуто право власності на господарський двір (виробничо-складську базу по зберіганню, видачі сільськогосподарської продукції будматеріалів та світлих нафтопродуктів), який знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський р-н., с.Забуяння, вул.Жовтнева,173, вбачається, що на момент його підписання на території вказаного об'єкта не були розташовані 9 стальних горизонтальних циліндричних резервуарів по 75 куб. м. (з влаштуванням фундаменту) для зберігання нафтопродуктів, що на думку відповідача, свідчить про те, що їх спорудження було здійснено саме Фермерським господарством «Лан 8» .

Крім того, відповідач зазначив про те, що проведення фактичної перевірки не передбачає вручення суб'єкту господарювання посвідчення та направлення на перевірку до проведення самої перевірки, оскільки вказані документи вручаються виключно під час проведення позапланової перевірки. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що ним не було порушено процедуру проведення перевірки.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніса» було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, проте рекомендована кореспонденція, яка була надіслана на адресу третьої особи, була повернута до суду з відміткою «за вказаною адресою не проживає» .

Відповідно до ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Присутні у судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

19.08.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було проведено позапланову перевірку дотримання Фермерським господарством «Лан 8» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатом якої складено акт перевірки від 19.08.2016.

В ході проведення перевірки було встановлено, що Фермерське господарство «Лан 8» на підставі договору купівлі-продажу від 29.05.2014 є власником виробничо-складської бази по зберіганню, видачі сільськогосподарської продукції, будматеріалів та світлих нафтопродуктів (далі - господарчий двір), який знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський р-н., с. Забуяння, вул. Жовтнева,173.

Відповідно до п.3 договору відчужуваний господарчий двір складається з: адміністративно-побутового корпусу (літера А), вапнякового, обкладеного цеглою, що має загальну площу 111,9 кв. м., насосної (літера В), шиферної, станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один паливний пристрій (літера Г), станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один паливний пристрій (літера Ж), станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один паливний пристрій (літера Д), трубчастого колодязя (№1), воріт для автотранспорту (№2,4,5), воріт для залізничного транспорту (№3), огорожі (№6-8), автостоянки для працівників бази (№І-ІІ), стального горизонтального циліндричного резервуару (№ІІІ-ХХІV), резервуару для води прямокутного (№ХХV- ХХVІ), резервуару для води циліндричного з помпою (№ХХVІІ), комплексної трансформаторної підстанції (№ХХVІІІ), залізничної колії (№ХХІХ), односторонньої заливно-наливної естакади (№ХХХ).

Згідно з Інвентаризаційною справою Макарівського БТІ на оцінювальному акті зазначено: стальні горизонтальні циліндричні резервуари ємністю 75 куб. м. - 24 шт., резервуар для води прямокутний 50 куб. м. - 1 шт., резервуар прямокутний 75 куб. м. - 1 шт., комплексна трансформаторна станція на 63 кВт. - 1 шт.,залізнична колія - 1, одностороння заливно-наливна естакада - 31 м.

Інспектором в акті перевірки також зазначено, що на сторінці 38 матеріалів для проведення перевірки, які були надані листом Головного слідчого управління від 27.07.2016 №10/10-2707/2, наведено Генеральний план. Розміточні креслення. М 1:500 , на якому зображено всі існуючі будівлі, споруди та планування подальшої забудови даного господарчого двору.

01.03.2015 Фермерським господарством «Лан 8» зазначений господарчий двір передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ДВК Компані» , при чому в п. 3.1 договору визначено, що ВСБ складається з адміністративно-побутового корпусу (літера А), вапнякового, обкладеного цеглою, що має загальну площу 111,9 м. кв., насосної (Літера В), шиферної станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один наливний пристрій (Літера Г), станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один наливний пристрій (Літера Ж), станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один паливний пристрій (Літера Д), трубчатого колодязя (№1), воріт для автотранспорту (№2,4,5), воріт для заїзду дорожнього транспорту (№3), огорожі (№6-8), автостоянка для правників бази (№І-ІІ), стального горизонтального циліндричного резерву (№ІІІ-ХХІV), резервуару для води прямокутного (№ХХV- ХХVІ), резервуару для води циліндричного з помпою (№ХХVІІ), комплексної трансформаторної підстанції (№ХХVІІІ), залізничної колії (№ХХІХ), односторонньої заливно-наливної естакади (№ХХХ).

В акті перевірки інспектором зазначено, що під час виїзду на місце було встановлено, що на даній земельній ділянці розташований господарчий двір, в якому окрім будівель і споруд, що визначені договором оренди, інвентаризаційною справою та генеральним планом, додатково встановлено дев'ять сталевих горизонтальних циліндричних резервуарів 75 куб. м. кожен (з влаштуванням фундаменту), які використовуються для зберігання нафтопродуктів.

На підставі цього, відповідачем в акті перевірки викладено, що ФГ Лан 8 після передачі господарчого двору (ВСБ) в оренду ТОВ «ДВК Компані» було виконано його реконструкцію шляхом влаштування додаткових 9 сталевих горизонтальних циліндричних резервуарів об'ємом 75 куб. м. кожен (із влаштуванням фундаменту), які встановлені між огорожею та заливно-наливною естакадою.

При цьому, інспектор в акті перевірки зауважив, що реконструкція вищевказаного об'єкту будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС3 та належить до V категорії складності; позивачем будівельні роботи з реконструкції господарчого двору виконані без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено статті 34, 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , та під час проведення реконструкції не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду, чим порушено статтю 11 Закону України Про архітектурну діяльність .

З матеріалів справи вбачається, що за результатом проведеної перевірки Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області також були прийняті наступні протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- №1-Л-3-1908/1 від 19.08. 2016, в якому зазначено про відповідальність позивача за абз.2 п.5 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» ;

- №1-Л-3-1908/2 від 19.08.2016, в якому зазначено про відповідальність позивача за абз.6 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» ;

- №1-Л-3-1908/3 від 19.08. 2016, в якому зазначено про відповідальність позивача за п.7 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» ;

- №1-Л-3-1908/4 від 19.08. 2016, в якому зазначено про відповідальність позивача за п.8 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» .

Крім того, 19.08.2016 контролюючим органом були прийняті наступні приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил:

- №С-1908/1, яким позивача зобов'язано у строк до 05.10.2016 усунути виявлені актом перевірки порушення;

- №С-1908/2, яким позивача зобов'язано 19.08.2016 зупинити експлуатацію 9 сталевих горизонтальних циліндричних резервуарів.

31.08.2016 на підставі вищевказаного акта перевірки та складених протоколів відповідачем були прийняті наступні постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- №З-3108/1-10/10-21/3108/06/02, якою позивачу нарахований штраф у сумі 62 250,00 грн. за порушення ним вимог п.8 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» ;

- №З-3108/2-10/10-22/3108/06/02, якою позивачу нарахований штраф у сумі 52 200,00 грн. за порушення ним вимог п.7 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» ;

- №З-3108/3-10/10-23/3108/06/02, якою позивачу нарахований штраф у сумі 1 305 000,00 грн. за порушення ним вимог абз.6, п.6 ч.2 ст.3 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» ;

- №З-3108/4-10/10-24/3108/06/02, якою позивачу нарахований штраф у сумі 1 305 000,00 грн. за порушення ним вимог абз.2, п.5 ч.2 ст.3 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» . Не погоджуючись з правомірністю складання зазначених акта перевірки, приписів, протоколів та постанов, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон №3038) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, встановлена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі-Порядок №553).

Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у вигляді проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку №553 встановлено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно з п.13 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Отже, державний архітектурно-будівельний контроль у вигляді проведення позапланової перевірки передбачає обов'язкову присутність при цьому заході суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється такий контроль, пред'явлення йому службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки тощо.

Водночас, судом встановлено, що вищевказані норми Порядку №553 були проігноровані відповідачем.

Так, у судовому засіданні 24.11.2016 в якості свідка був допитаний головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області ОСОБА_8, який здійснював позапланову перевірку дотримання Фермерським господарством «Лан 8» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Вказана особа була попереджена про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань.

Свідком було повідомлено про те, що 15.07.2016 ним разом із співробітником Національної поліції України було здійснено виїзд за місцезнаходженням господарчого двору (ВСБ) Фермерського господарства «Лан 8» .

ОСОБА_8 зазначив про те, що направлення на перевірку та посвідчення були ним пред'явленні особі, яка представилась охоронцем виробничо-складської бази Фермерського господарства «Лан 8» .

При цьому, свідок зазначив про те, що ім'я, прізвище та по батькові вказаної особи йому невідомі.

Будь-яких доказів того, що вказана особа якимось чином пов'язана з діяльністю позивача, у судовому засіданні надано не було.

Свідок зауважив про те, що під час проведення перевірки ним було здійснено фотофіксацію виробничо-складської бази та складено схему розміщення на її території відповідних об'єктів, при цьому будь-яких актів перевірки під час проведення виїзду ним складено не було.

На запитання суду про здійснення огляду відповідних резервуарів, спорудження яких в подальшому було визнано відповідачем протиправним, свідок повідомив про те, що він не здійснював перевірку цілісності, ємності та придатності вказаних об'єктів для зберігання будь-яких речовин, у тому числі, нафтових продуктів.

Свідок вказав на те, що 27.07.2016 на адресу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від Головного слідчого управління надійшов лист №10/10-2707/2, до якого додано матеріали перевірки на 59 аркушах, до яких було долучено Технічний паспорт БТІ з розміщенням об'єктів на земельній ділянці, інвентаризаційну справу №478 від 26.03.2016, копії договору купівлі-продажу від 28.07.2016, договору оренди нерухомого майна (виробничо-складської бази) від 01.03.2015 з додатками.

ОСОБА_8 зазначив про те, що ним було здійснено порівняння зазначених документів, які надійшли від Головного слідчого управління, зі складеною ним 15.07.2016 схемою розташування об'єктів на території виробничо-складської бази, в результаті чого він дійшов висновку про спорудження Фермерським господарством «Лан 8» на території господарчого двору 9 сталевих горизонтальних циліндричних резервуарів по 75 куб. м. (з влаштуванням фундаменту) для зберігання нафтопродуктів, без наявності дозвільних документів.

При цьому свідок зазначив про те, що ним було здійснено перевірку єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, та встановлено відсутність у вказаному реєстрі інформації про наявність у позивача права на здійснення вищевказаної реконструкції господарчого двору.

На запитання суду про вчинення дій щодо витребування у Фермерського господарства «Лан 8» додаткових документів по вказаному об'єкту, свідок зазначив про те, що він не витребовував у позивача жодних пояснень та додаткової документації щодо господарчого двору та розміщених на ньому об'єктів.

Свідок повідомив про те, що акт перевірки від 19.08.2016 був складений ним в кабінеті Департаменту, для підписання цього акта ним був здійснений виїзд за юридичною адресою Фермерського господарства «Лан 8» , проте директор товариства повідомив про відчуження господарчого двору іншій особі та відмовився підписувати та отримувати акт перевірки, про що інспектором було зроблено відповідну позначку в акті.

У зв'язку цим, як зауважив свідок, вказаний акт перевірки був надісланий на адресу позивача засобами поштового зв'язку.

Пунктом 18 Порядку №553 передбачено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до п.21 Порядку №553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Судом встановлено, що 15.07.2016 посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було проведено захід державного архітектурно-будівельного контролю, який не передбачений Порядком №553, у вигляді візуального огляду об'єкту обстеження, за результатом якого був складений не відповідний акт перевірки, а акт візуального огляду (схема розміщення об'єктів), який в матеріалах справи відсутній. Судом встановлено, що за результатом проведеного 15.07.2016 заходу акт перевірки, передбачений Порядком №553, відповідачем складений не був.

Вказаний захід був проведений без присутності суб'єкта містобудування, який будує або збудував об'єкт будівництва, або його представника, що є прямим порушенням пункту 9 Порядку №553.

При цьому, пред'явлення направлення на перевірку та посвідчення охоронцю виробничо-складської бази Фермерського господарства «Лан 8» не свідчить про дотримання відповідачем вимог Порядку №553, оскільки відповідна особа не є уповноваженим представником суб'єкта містобудування, та, окрім того, згідно з наданими поясненнями свідка, повноваження цієї особи ним перевірені не були, як і не було навіть встановлено прізвище, ім'я та по батькові охоронця.

Крім того, прямим порушенням вимог Порядку №553 є і складання відповідачем акта перевірки від 19.08.2016 в кабінеті Департаменту, без присутності при цьому суб'єкта містобудування, без витребовування у нього пояснень щодо встановлених перевіркою обставин, та навіть без пред'явлення відповідних направлень на перевірку та службового посвідчення, чим були порушені права позивача, надані йому пунктом 13 Порядку №553.

Також суд звертає увагу на те, що процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , встановлена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 (далі-Порядок №244).

Відповідно до п.4 Порядку №244 у разі вчинення одним суб'єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

Штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування (п.6 Порядку №244).

Згідно з п.9 Порядку №244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності керівник структурного підрозділу інспекції, його заступники, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, або головний державний інспектор (далі - уповноважена посадова особа інспекції) складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 11 Порядку №244 визначено, що у разі вчинення одним суб'єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.

Відповідно до п.14 Порядку №244 під час складання протоколу уповноважена посадова особа інспекції, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком.

Згідно з п.16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. За результатами розгляду справи посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов, зокрема, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п.22 Порядку №244).

Проте, допущені відповідачем під час проведення 19.08.2016 порушення Порядку №553 призвели також і до порушення вимог Порядку №244 під час складання протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та відповідних постанов, оскільки фактично перевірка в цей день була здійснена без виїзду на об'єкт будівництва, без присутності суб'єкта містобудування, на підставі раніше отриманих матеріалів та документів.

Таким чином, судом встановлено, що порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю був безумовно порушений відповідачем як 15.07.2016, так і 19.08.2016.

Щодо факту виявлених відповідачем порушень суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що 29.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніса» (Продавець) та Фермерським господарством «Лан 8» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти у власність господарчий двір (виробничо-складська база по збіганню, видачі сільськогосподарської продукції, будматеріалів та світлих нафтопродуктів), який розташований за адресою: село Забуяння, Макарівського району, Київської області, вулиця Незалежності, будинок 173.

Відповідно до п.3 договору відчужуваний господарчий двір складається з: адміністративно-побутового корпусу (літера А), вапнякового, обкладеного цеглою, що має загальну площу 111,9 кв. м., насосної (літера В), шиферної, станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один паливний пристрій (літера Г), станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один паливний пристрій (літера Ж), станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один паливний пристрій (літера Д), трубчастого колодязя (№1), воріт для автотранспорту (№2,4,5), воріт для залізничного транспорту (№3), огорожі (№6-8), автостоянки для працівників бази (№І-ІІ), стального горизонтального циліндричного резервуару (№ІІІ-ХХІV), резервуару для води прямокутного(№ХХV- ХХVІ), резервуару для води циліндричного з помпою (№ХХVІІ), комплексної трансформаторної підстанції (№ХХVІІІ), залізньодорожньої колії (№ХХІХ), односторонньої заливно-наливної естакади (№ХХХ).

Пунктом 4 договору визначено, що за домовленістю сторін технічна інвентаризація об'єкта нерухомого майна перед його відчуженням не здійснювалась.

Продавець гарантує, що самовільних переобладнань, перепланувань, добудов, реконструкції щодо об'єкта нерухомого майна, а також будівництво нових та знесення існуючих будівель та споруд, він не здійснював.

Господарчий двір, що відчужується за цим договором, покупцем оглянуто. Покупець стверджує про те, що опис господарчого двору, зазначений у п.3 даного договору, є вірним.

Згідно з п. 7 договору вказаний господарчий двір розташований на земельній ділянці площею (розміром) 0,7826 га, кадастровий номер - 3222782300:14:003:0005, та на земельній ділянці площею (розміром) 0,2174 га, кадастровий номер - 3222782300:14:003:0006.

Відповідно до п.10 договору право власності на господарчий двір, що є предметом цього договору, виникає у покупця з дня реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

01.03.2015 між Фермерським господарством «Лан 8» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДВК Компані» (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (виробничо-складської бази) (далі-ВСБ), за умовами якого орендодавець зобов'язався передати орендареві в тимчасове користування (оренду) майно, яким є господарчий двір (виробничо-складська база по зберіганню, видачі сільськогосподарської продукції, будматеріалів та світлих нафтопродуктів.

Відповідно до п.1.2 договору ВСБ розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н., с. Забуяння, вул. Жовтнева, буд.173.

ВСБ передається для використання його за цільовим призначенням, визначенням ст.5 договору (п.1.3доовору).

Згідно з п.2.1 договору ВСБ належить орендодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, серії ВТТ №149788 від 29.05.2014, посвідченого приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 Право власності орендодавця на ВСБ зареєстровано.

За умовами п.3.1 договору ВСБ складається з адміністративно-побутового корпусу (літера А), вапнякового, обкладеного цеглою, що має загальну площу 111,9 м. кв., насосної (Літера В), шиферної станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один наливний пристрій (Літера Г), станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один наливний пристрій (Літера Ж), станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один паливний пристрій (Літера Д), трубчатого колодязя (№1), воріт для автотранспорту (№2,4,5), воріт для заїзду дорожнього транспорту (№3), огорожі (№6-8), автостоянки для правників бази (№І-ІІ), стального горизонтального циліндричного резерву (№ІІІ-ХХІV), резервуару для води прямокутного (№ХХV- ХХVІ), резервуару для води циліндричного з помпою (№ХХVІІ), комплексної трансформаторної підстанції (№ХХVІІІ), залізничної колії (№ХХІХ), односторонньої заливно-наливної естакади (№ХХХ).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що передавання ВСБ орендарю оформлюється актом приймання-передачі (АПП), який підписується сторонами або їх належно уповноваженими представниками та зразок якого наведений у Додатку №2 до цього договору. В АПП зазначається, зокрема, загальна площа, опис, характеристики, якість (стан та комплектність) ВСБ, опис та характеристика Систем забезпечення, технічний, санітарний та протипожежний стан, показники лічильників електро- та водопостачання (при їх існуванні та ніші дані, які сторони вважають за необхідне визначити.

Відповідно до п.5.1 договору орендар зобов'язаний використовувати ВСБ виключно відповідно до його призначення, визначеного цим договором: з метою використання її як виробничо-складської бази з комплексом додаткових послуг.

Згідно з п.6.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами або їх належно уповноваженими представниками, скріплення договору печатками сторін.

Пунктом 7.1 договору визначено, що строк оренди починає спливати з моменту підписання сторонами АПП і триває 35 (тридцять п'ять) календарних днів.

З метою виконання умов вказаного договору Фермерським господарством «Лан 8» передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «ДВК Компані» прийнято в оренду виробничо-складську базу, яка розташована за адресою: Київська обл., Макарівський р-н., с. Забуяння, вул. Жовтнева, буд.173, про що сторонами було підписано акт приймання-передавання об'єкта оренди від 01.03.2015.

В подальшому, 28.07.2016 між Фермерським господарством «Лан 8» (Продавець) та Компанією з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_5 Лімітед» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти у власність господарчий двір (виробничо-складська база по збіганню, видачі сільськогосподарської продукції, будматеріалів та світлих нафтопродуктів), який розташований за адресою: село Забуяння, Макарівського району, Київської області, вулиця Незалежності, будинок 173.

Відповідно до п.3 договору відчужуваний господарчий двір складається з: адміністративно-побутового корпусу (літера А), вапнякового, обкладеного цеглою, що має загальну площу 111,9 кв. м., насосної (літера В), шиферної, станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один паливний пристрій (літера Г), станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один паливний пристрій (літера Ж), станції наливу ЛЗР в автоцистерни на один паливний пристрій (літера Д), трубчастого колодязя (№1), воріт для автотранспорту (№2,4,5), воріт для залізничного транспорту (№3), огорожі (№6-8), автостоянки для працівників бази (№І-ІІ), стального горизонтального циліндричного резервуару (№ІІІ-ХХІV), резервуару для води прямокутного (№ХХV- ХХVІ), резервуару для води циліндричного з помпою (№ХХVІІ), комплексної трансформаторної підстанції (№ХХVІІІ), залізничної колії (№ХХІХ), односторонньої заливно-наливної естакади (№ХХХ).

Пунктом 4 договору визначено, що за домовленістю сторін технічна інвентаризація об'єкта нерухомого майна перед його відчуженням не здійснювалась.

Продавець гарантує, що самовільних переобладнань, перепланувань, добудов, реконструкції щодо об'єкта нерухомого майна, а також будівництво нових та знесення існуючих будівель та споруд, він не здійснював.

Згідно з п.10 договору право власності на господарчий двір, що є предметом цього договору, виникає у покупця з дня реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що Фермерське господарство «Лан 8» стало власником господарчого двору (виробничо-складської бази) на підставі договору купівлі-продажу від 29.05.2014.

У судовому засіданні представник позивача повідомив, що спірні дев'ять сталевих резервуарів були розміщені на території господарчого двору ще при укладанні договору купівлі-продажу від 29.05.2014, при цьому відсутність у вказаному договорі інформації про ці об'єкти обумовлено тим, що вони не мають жодної інвентаризаційної цінності, не можуть використовуватись за призначенням, зокрема, для зберігання нафтопродуктів, та фактично є металобрухтом.

Представник позивача вказав на те, що зазначені резервуари не складають одного цілого з іншими виробничими об'єктами, які розміщені на території господарського двору, оскільки не мають необхідних інженерних комунікацій та під'єднань з такими об'єктами.

Згідно пояснень допитаного судом в якості свідка інспектора Зброцького О.В. вбачається, що його висновки про здійснення Фермерським господарством «Лан 8» реконструкції господарчого двору шляхом розміщення 9 сталевих горизонтальних циліндричних резервуарів по 75 куб. м. (з влаштуванням фундаменту) для зберігання нафтопродуктів базуються виключно на дослідженні та порівнянні тієї документації, яка надійшла на адресу відповідача від Головного слідчого управління Національної поліції в Київській області, зі схемою, яка була ним самостійно складена під час виїзду на територію господарчого двору позивача 15.07.2016.

При цьому, інспектором не були вжиті жодні заходи для того, щоб встановити дійсні обставини виникнення зазначених об'єктів, аби відхилити можливість їх спорудження ще до часу придбання позивачем території господарчого двору у власність, зокрема, не були витребувані додаткові документи та пояснення ФГ Лан 8 .

Відповідно до частини 4 статті 41 Закону №3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, сере іншого, одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктом 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Водночас, вказані вимоги відповідачем були порушені, оскільки під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю ним не були встановлені об'єктивні обставини справи, не витребувані від позивача необхідні для цього додаткові документи та пояснення, що призвело до того, що висновок про порушення ФГ Лан 8 положень чинного законодавства фактично був зроблений відповідачем на підставі припущень того, що оскільки спірні резервуари не зазначені в переліку об'єктів, придбаних позивачем в 2014 році вони були збудовані ним після цього, що, безумовно, свідчить про непрофесійний та поверхневий підхід органу державного архітектурно-будівельного контролю до виконання своїх обов'язків.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 12 Порядку №553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що встановлення органом державного архітектурно-будівельного контролю часу спорудження спірних резервуарів є обов'язковою та необхідною передумовою для накладення відповідного штрафу з огляду на вищенаведені положення пункту 4 Порядку №244, яким закріплено, що штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

У той же час, позивачем було долучено до матеріалів справи технічний звіт обстеження сталевих резервуарів на майданчику виробничої бази в с. Забуяння, вул. Жовтнева, 173, Макарівського району Київської області, який був підготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт Сталь» , зокрема, керівником групи обстеження ОСОБА_10.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_10 має право здійснювати роботи з технічного обстеження будівель і споруд, про що свідчить кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єкта архітектури серії АЕ №000850 від 01.11.2012.

З вищевказаного технічного звіту вбачається, що ємкість спірних резервуарів становить 50 та 60 м. куб. ОСОБА_5 виробництва вказаних резервуарів є 1978, 1982 та 1990 роки.

У технічному звіті зазначено про те, що під час обстеження резервуарів було встановлено наступне:

- вказані об'єкти є порожніми та не підключені до центрального насосу, окремі ємкості не приєднані до загального трубопроводу;

- мають місце корозійні пошкодження металевих елементів в місцях приєднання резервуарів до трубопроводу;

- пристрої для наливу не підключені; на фланцях наливних пристроїв виявлено корозійні пошкодження, засмічення труби; на зворотному боці фланця не виявлено ознак підключення - захисне фарбування в районі отворів під болти не пошкоджене; обстежені резервуари не експлуатуються, оскільки експлуатація резервуарів в такому стані та при наявній комплектації неможлива;

- під час візуального огляду зафіксовано залишки гідроізоляції на окремих єдностях у вигляді напливів бітуму та відшарувань плівки і фарби;

- фундаменти, на яких розташовано ємності, мають ознаки фізичного зносу, цегляне мурування частково зруйновано, вивалені окремі цеглини, місцями матеріал крихкий і легко вибирається пальцем, на бетонній поверхні виявлено висоли, затікання;

- між резервуарами проростають дерева, окремі рослини ростуть безпосередньо близько до фундаментів, а характер проростання дерев свідчить між резервуарами свідчить про те, що резервуари встановлені на цьому місці вже тривалий час; це підтверджується супутниковою зйомкою, матеріали якої доступні в безкоштовному програмному продукті « Google Earth» - резервуари знаходяться на майданчику більше 6 років, про що свідчать знімки з 2010 по 2015 роки.

У вказаному технічному звіті в якості висновків зазначено наступне: резервуари на момент обстеження не експлуатуються; експлуатація резервуарів в такому стані і при наявній комплектації неможлива; резервуари знаходяться на майданчику виробничої бази більше шести років та протягом зазначеного періоду їх реконструкція, будівництво та експлуатація не здійснювались.

Вказаний звіт суд в порядку статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України розцінює як належний письмовий доказ, який оцінюється в сукупності з іншими відповідно до ст. 86 КАС України.

Згідно з положеннями статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, під час розгляду справи відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували висновки про вчинення позивачем порушень у сфері містобудівної діяльності у вигляді розміщення на території виробничо-складської бази 9 сталевих горизонтальних циліндричних резервуарів по 75 куб. м. (з влаштуванням фундаменту) для зберігання нафтопродуктів, у той час за сукупністю наявних у справі доказів можна зробити висновок про те, що вказані об'єкти позивачем не споруджувались, оскільки були наявні на території господарчого двору ще до придбання цього об'єкта позивачем в 2014 році, що, в свою чергу, свідчить про відсутність допущення позивачем порушень, зафіксованих в акті перевірки від 19.08.2016 та протоколах від 19.08.2016.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що оспорювані постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

У той же час, щодо вимоги позивача про визнання протиправним акта перевірки дотримання Фермерським господарством «Лан 8» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.08.2016, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) , дій чи бездіяльності.

Правовим актом індивідуальної дії є виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акта (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами.

При цьому, акт перевірки - це службовий документ, що підтверджує факт проведення перевірки посадовою особою контролюючого органу та відображає її результати, є носієм певної інформації, однак, не тягне за собою виникнення, зміну або припинення прав та обов'язків суб'єкта господарювання, оскільки передує прийняттю акту індивідуальної дії, який породжує певні правові наслідки та підлягає оскарженню у встановленому процесуальним законодавством порядку.

Акт перевірки є носієм доказової інформації, яка у подальшому повинна використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення господарюючому суб'єкту відповідних заходів та/або санкцій. При цьому, акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів. Крім того, висновки акта перевірки не є остаточними, оскільки господарюючий суб'єкт має право надати свої зауваження до відповідного акта, що можуть у подальшому бути враховані контролюючим органом під час вирішення питання щодо застосування санкцій за результатами перевірки. Натомість, висновки посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо діяльності (бездіяльності) господарюючого суб'єкта.

У даному випадку акт перевірки від 19.08.2016, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що у свою чергу відповідає встановленій формі складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 19.08.2016 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не породжує виникнення будь-яких прав і обов'язків в осіб, щодо яких він складений, у зв'язку із чим не підлягають задоволенню позовні вимоги про оскарження такого акту перевірки.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.01.2015 № К/800/3873/14 (номер рішення в ЄДРСР 42458919) та постанові Вищого адміністративного суду України від 26.03.2015 №К/800/53296/14 (номер рішення в ЄДРСР 43533453).

Крім того, з аналогічних підстав суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.08.2016 №1-Л-З-190811, №1-Л-З-190812, №1-Л-З-190813 та №1-Л-З-190814, оскільки у вказаних документах також лише констатовано про наявність порушень вимог Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , проте вони як і акт перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.08.2016 не зумовлюють виникнення у позивача додаткових прав та обов'язків.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір було сплачено судовий збір у сумі 51061,75 грн., у тому числі за заявлені дві вимоги майнового характеру у розмірі 40 911,75 грн. та за сім вимог немайнового характеру у розмірі 10150,00 грн.

Враховуючи задоволення судом вимог позивача майнового характеру на загальну суму 2724450,00 грн. та двох вимог немайнового характеру, сума судового збору, яка підлягає присудженню позивачу, становить 43667,75 грн.

У судовому засіданні 24.11.2016 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 25.11.2016.

Керуючись ст.ст.163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 30.08.2016 №З-3108/1-10/10-21/3108/06/02, №З-3108/2-10/10-22/3108/06/02, №З-3108/3-10/10-23/3108/06/02 та №З-3108/4-10/10-24/3108/06/02.

3.Визнати протиправним та скасувати приписи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 19.08.2016 №С-1908/1 та №С-1908/2.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

5.Стягнути на користь Фермерського господарства «Лан 8» (08042, Київська область, Макарівський район, село Червона Слобода, вулиця Радгоспна будинок 22, ідентифікаційний код 30937827) судовий збір у сумі 43 667 (сорок три тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 75 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (01133, Київська область, місто Київ, бульвар Л.Українки, 26).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.