Постанова

від 28.02.2017 по справі 823/170/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року справа № 823/170/17

м. Черкаси

16 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

секретаря - Тараненка М.О.,

за участю:

представників позивача ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства - ОСОБА_2, ОСОБА_3 - за довіреностями,

представника Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області ОСОБА_4 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства до Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовною заявою звернулось Правобережне міжрайонне управління водного господарства, в якій просить:

1) скасувати податкове повідомлення-рішення №0000221200 від 13.06.2016 в частині накладення штрафних санкцій в сумі 53691,14 грн;

2) скасувати податкове повідомлення-рішення №0000201200 від 13.06.2016 в частині накладення штрафних санкцій в сумі 3537,36 грн;

3) скасувати податкове повідомлення-рішення №0000151200 від 13.06.2016 в частині накладення штрафних санкцій в сумі 3188,10 грн;

4) скасувати податкове повідомлення-рішення №0000301200 від 13.06.2016 в частині накладення штрафних санкцій в сумі 8031,21 грн;

5) скасувати податкове повідомлення-рішення №0000241200 від 13.06.2016 в частині накладення штрафних санкцій в сумі 4550,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані ППР, які були застосовані, як санкції у вигляді штрафів за порушення строків сплати сум грошових зобов'язань по земельному податку є безпідставними та підлягають скасуванню, оскільки у відповідності до самостійно поданих уточнюючих декларації, загальна сума земельного податку за 2015 рік, яка повинна була бути сплачена ОСОБА_1 міжрайонним управлінням водного господарства становить 16 597,38грн. Виходячи з вказаної суми податку, позивачем були нараховані штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату земельного податку, які в подальшому були сплачені до бюджету. Натомість, контролюючий орган розподілив вказану суму податку для погашення основного зобов'язання, а також штрафу на суму земельного податку 179 995,31грн., яка внаслідок помилки була визначена позивачем в звітних податкових деклараціях по земельному податку за 2015 рік, в зв'язку з чим і були подані уточнюючі декларації, які не були взяті податковим органом до уваги, що і стало підсвою для прийняття оскаржуваних рішень.

В судовому засіданні представники ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства вимоги позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що спірні ППР є такими, що прийняті у відповідності та на виконання вимог Податкового кодексу України, а відтак підстав для їх скасування немає, оскільки позивачем були подані звітні податкові декларації по земельному податку за 2015 рік, в яких платник податку самостійно визначив суми податкового зобов'язання, які підлягають до сплати, а беручи до уваги, що у визначені законом строки вказані суми податкових зобов'язань сплачені не були, то податковим органом правомірно, у відповідності вимог ст.126 ПК України були нараховані штрафні санкції за порушення строків сплати сум грошових зобов'язань по земельному податку.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Правобережне міжрайонне управління водного господарства зареєстроване суб'єктом господарювання 26.02.1992 року за ідентифікаційним кодом - 03366687.

Суд встановив, що працівниками Черкаської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з плати за землю (земельного податку), за наслідками якої складено акт № 333/23-25-12-046/3366687, яким встановлено порушення ОСОБА_1 міжрайонним управлінням водного господарства строків сплати сум грошових зобов'язань по земельному податку за 2015 рік.

На підставі встановлених в акті перевірки порушень, 13.06.2016 податковим органом були прийняті ППР:

- №0000221200, яким на позивача накладено штраф в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу в розмірі 53691,14 грн;

- №0000201200, яким на позивача накладено штраф в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу в розмірі 3537,36 грн;

- №0000151200, яким на позивача накладено штраф в розмірі 10% погашеної суми податкового боргу в розмірі 3188,10 грн;

- №0000301200, яким на позивача накладено штраф в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу в розмірі 8031,21 грн;

- №0000241200, яким на позивача накладено штраф в розмірі 10% погашеної суми податкового боргу в розмірі 4550,64 грн.

Вважаючи вищевказані рішення податкового органу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, Правобережне міжрайонне управління водного господарства звернулось з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до підп.14.1.72.п.14.1 ст.14 ПК України земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з п.286.2.ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.287.4. ст.287 ПК України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 126.1. ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Матеріалами справи встановлено, що позивач користується земельними ділянками:

- в адміністративних межах Леськівської сільської ради, загальною площею 26,4042 га, на підставі державних актів на право постійного користування земельними ділянками серії ЯЯ № 340199, серії ЯЯ № 340200, серії ЯЯ № 340198, серії ЯЯ № 340197;

- в адміністративних межах Худяківської сільської ради, загальною площею 1,1631 га, на підставі державних актів на право постійного користування земельними ділянками серії ЯЯ № 340203, серії ЯЯ № 340202;

- в адміністративних межах Русько-Полянської сільської ради, загальною площею 1,1531 га, на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 340206;

- в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради, загальною площею 2.6407 га, на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 348715;

- в адміністративних межах Геронимівської сільської ради, загальною площею 1,6459 га, на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 340196.

24.02.2015 позивачем були подані податкові декларації по земельному податку за 2015 рік по вищевказаним земельним ділянкам, в яких самостійно визначено річну суму земельного податку в розмірах: - 281 854,79грн.; - 19 294,67грн.; - 19 128,78грн.; - 43 806,57грн. та 27 303,84грн. відповідно.

Уточнюючою декларацією від 22.12.2015 позивач зменшив суму земельного податку по земельній ділянці в адміністративних межах Леськівської сільської ради з 281 854,79грн. до 70 461,45грн.

Загальна суму податку, яка була нарахована самостійно позивачем становила 179 995,31 грн.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що в кінці січня та на початку лютого 2016 позивачем були подані уточнюючі податкові декларації по земельному податку за 2015 рік (копія яких містяться в матеріалах справи), якими управління зменшило свої зобов'язання внаслідок самостійного виявлення помилок, допущених в раніше поданих звітних податкових деклараціях за 2015 рік та зазначило загальну суму коштів, необхідну до сплати за 2015 рік в розмір - 16 597,38грн. (за земельну ділянку в адміністративних межах Леськівської сільської ради - 7 078,65грн.; за земельну ділянку в адміністративних межах Худяківської сільської ради - 1 929,47грн.; за земельну ділянку в адміністративних межах Русько-Полянської сільської ради - 478,22грн.; за земельну ділянку в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради - 4 380,66грн.; за земельну ділянку в адміністративних межах Геронимівської сільської ради - 2 730,38грн.).

Відповідно до даних зворотного боку облікової картки та усних пояснень представників ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства, протягом 2015 року такі зобов'язання не були сплачені позивачем добровільно в зв'язку з тим, що в кошторисі управління на 2015 рік не були передбачені кошти для сплати земельного податку та податкові асигнування не виділялись.

В ході розгляду справ суд встановив, що сума податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 16 597,38грн., а також самостійно нараховані штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату вищевказаної суми земельного податку разом на суму 20 944,46грн. сплачені управлінням до бюджету, що підтверджується копією виписки по рахунку позивача від 27.01.2016, яка міститься в матеріалах справи (факт сплати позивачем вищевказаної суми податкового зобов'язання представником податкового органу не заперечувався), натомість були розподілені податковим органом для погашення основного грошового зобов'язання, а також штрафу та пені, що були нараховані на суму податкового зобов'язання в розмірі 179 995,31грн.

Суд зазначає, що відповідно до підп.14.1.175.п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За вимогами п.87.1.ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Відповідно до п.87.9.ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В контексті наведених вище обставин справи слід відзначити, що відповідач не проводив документальної перевірки для встановлення правильності самостійного обчислення позивачем зобов'язань з податку за землю, та не підтвердив жодними належними та допустимими доказами правомірність обліку раніше задекларованих (помилкових) грошових зобов'язань за 2015 рік.

Крім того, ці обставини свідчать про нівелювання відповідачем права та обов'язку позивача виправити самостійно виявлені помилки декларації.

Так, відповідно до п.54.1.ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він згідно з абзацом першим п.50.1.ст.50 ПК України зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до положень п.16.1.ст.16 ПК України платник податків серед іншого зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що грошове зобов'язання, самостійно задеклароване платником податку, яке у подальшому самостійно зменшене (відкориговане) у встановлений законом спосіб (шляхом подання уточненої декларації), не вважається податковим боргом і помилкові показники не можуть враховуватися для розрахунку штрафних санкцій податковим органом.

Крім того, подання уточненого розрахунку щодо виправлення помилок, яким зменшуються раніше задекларовані самостійно зобов'язання, не може вважатися фактом погашення податкового боргу та не надає йому права спрямовувати відповідні платежі для зарахування даних попередньої декларації, що містить помилки платника.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, а також проаналізувавши положення ПК України суд зазначає, що оскільки матеріалами справи підтверджено факти подання позивачем уточнюючих декларацій по земельному податку за 2015 рік, якими визначено загальну суму податку в сумі 16 597,38грн., а також порушення останнім граничних строків сплати спірних зобов'язань, беручи до уваги сплату управлінням самостійно нарахованих штрафних санкцій та пені за несвоєчасне погашення вищевказаної суми земельного податку разом на суму 20 944,46грн., то оскаржувані ППР є протиправними та такими, що прийняті без врахування відомостей уточнюючих декларацій, а тому підлягають скасуванню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що під час вчинення дій з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Черкаської ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області №0000221200 від 13.06.2016 про застосування до ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства штрафних санкцій в сумі 53 691,14 грн.;

Скасувати податкове повідомлення-рішення Черкаської ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області №0000201200 від 13.06.2016 по застосування до ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства штрафних санкцій в сумі 3 537,36 грн.;

Скасувати податкове повідомлення-рішення Черкаської ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області №0000151200 від 13.06.2016 про застосування до ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства штрафних санкцій в сумі 3 188,10 грн.;

Скасувати податкове повідомлення-рішення Черкаської ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області №0000301200 від 13.06.2016 про застосування до ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства штрафних санкцій в сумі 8 031,21 грн.;

Скасувати податкове повідомлення-рішення Черкаської ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області №0000241200 від 13.06.2016 про застосування до ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства штрафних санкцій в сумі 4 550,64 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області на користь ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства (код ЄДРПОУ 03366687) сплачений судовий збір за подання цього позову в сумі 8 000 (вісім тисяч) грн., згідно платіжного доручення № 6 від 23.01.2017.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 06.03.2017 року