Постанова

від 06.03.2017 по справі 805/4901/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бабаш Г.П.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року справа №805/4901/16-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року у справі № 805/4901/16-а за позовом ОСОБА_2 до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, треті особи: Державна казначейська служба України, Виконавча дирекція Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Головне управління державної казначейської служби України в Донецькій області, Фонд соціального страхування України, Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Воропаєв та партнери про визнання бездіяльності щодо відмови у фінансуванні заяви-розрахунку незаконною та зобов'язання вчинити певні дії з фінансування страхувальника - Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Воропаєв та партнери для надання матеріального забезпечення найманим працівникам по заяві-розрахунку на загальну суму 97386,80 грн., а саме: надати меморіальний документ до банку на перерахування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 14.12.2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 11 січня 2016 року у неї народилась дитина ОСОБА_3, у зв'язку з чим у неї виникло право на отримання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. У листопаді 2015 року нею було пред'явлено листок непрацездатності до бухгалтерії Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Воропаєв та партнери . На виконання вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Воропаєв та партнери направлено до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заяву-розрахунок на суму 87 648,12 грн. у квітні 2016 року, та ще одну заяву-розрахунок на суму 9738,68 грн. у жовтні 2016 року, а також необхідний пакет документів з метою проведення розрахунків з працівниками. Але відповідач не здійснив жодних виплат, фактично відмовився здійснювати виплати та не надіслав будь-якого пояснення стосовно цього питання.

Просив суд: визнати бездіяльність Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо відмови у фінансуванні заяви-розрахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Воропаєв та партнери незаконними та зобов'язати вчинити дії з фінансування страхувальника - Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Воропаєв та партнери для надання матеріального забезпечення найманим працівникам по заяві-розрахунку на загальну суму 97386,80 грн., а саме: надати меморіальний документ до банку, який обслуговує рахунки Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на перерахування коштів Товариству з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Воропаєв та партнери .

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року у справі № 805/4901/16-а адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено частково.

Визнано незаконною бездіяльність Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо відмови у фінансуванні заяв - розрахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Воропаєв та партнери від 26.04.2016 року та від 11.10.2016 року.

Зобов'язано Центральну міжрайонну виконавчу дирекцію в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вчинити дії по фінансуванню страхувальника - Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Воропаєв та партнери для надання матеріального забезпечення ОСОБА_2 по заявам-розрахункам від 26.04.2016 року та від 11.10.2016 року на загальну суму 97386,80 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо відшкодування судових витрат.

Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, Центральною міжрайонною виконавчою дирекцією в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Виконавчою дирекцією Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подано апеляційні скарги.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у поновному обсязі.

В обгрунтування своєї апеляційної скарги відповідач послався на Закон України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування , Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 26 від 22.12.2010 року та зазначив, що обов'язок надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності лежить на страхувальнику ТОВ Юридична фірма Воропаєв та партнери . Порядком не передбачено здійснення фінансування матеріального забезпечення безпосередньо застрахованій особі. Тобто, правовідносини між позивачем та Центральною міжрайонною виконавчою дирекцією в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відсутні. Відповідно, з позовом до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулась не та особа, якій належить право вимоги.

Крім того, відповідач не відмовляв ТОВ Юридична фірма Воропаєв та партнери у фінансуванні для надання матеріального забезпечення працівникам-застрахованим особам. А зазначив, що органи Донецького обласного відділення Фонду зможуть здійснити фінансування зазначеного товариства після повернення території під контроль органів державної влади, або проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження товариства, на території, що підконтрольна українській владі.

Третя особа в своїй апеляційній скарзі просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги співпадає з наведеною вище позицією відповідача.

Позивачем на адресу суду надіслано письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Апелянти в своїх апеляційних скаргах просили розглянути справу без участі їх представників.

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Воропаєв та партнери зареєстроване 01.08.2005 року та має ідентифікаційний код юридичної особи 33703383, юридичною адресою підприємства є: 83001, м. Донецьк, вул. Мар'їнська, буд.1, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 16).

ОСОБА_2 з Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Воропаєв та партнери знаходиться в трудових відносинах.

11 січня 2016 року ОСОБА_2 народила дитину ОСОБА_3 (а.с. 21).

27.04.2016 року та 12.10.2016 року ТОВ Юридична фірма Воропаєв та партнери було направлено на адресу Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності належним чином оформлені заяви - розрахунки для отримання фінансування на виплату допомоги по вагітності і пологам на суми 87648,12 грн. та 9738,68 грн. відносно ОСОБА_2 Зазначені документи були отримані відповідачем 04.05.2016 року та 17.10.2016 року відповідно (а.с. 24-27, 31).

Листом за № 01-15-008 від 05.01.2017 року відповідач надав роз'яснення щодо підстав неможливості проведення розрахунку у зв'язку з реєстрацією юридичної адреси підприємства-страхувальника на території, що тимчасово не підконтрольна українській владі. Вищезазначені заяви-розрахунки повернуті на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Воропаєв та партнери (а.с. 56-57).

Не погодившись із відмовою відповідача щодо неприйняття до виконання заяв-розрахунків про надання їй матеріальної допомоги щодо її вагітності та пологів, позивач звернулась до суду із даним позовом у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову неправомірним з огляду на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV).

Згідно ст. 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. При цьому, кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. До коштів Фонду застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 9 Закону № 1105-XIV основними завданнями Фонду та його робочих органів є, зокрема:

1) реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування;

2) надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону;

6) здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності;

7) здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.

За нормою п. 2 ст. 15 Закону № 1105-XIV саме на роботодавця, як на страхувальника, покладено обов'язок надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

Приписами ст.ст. 30, 31 Закону № 1105-XIV передбачено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

Застрахованим особам, стосовно яких страхувальником не виконано обов'язків щодо нарахування та виплати матеріального забезпечення за страховими випадками у зв'язку з відсутністю можливості встановлення місцезнаходження цього страхувальника, що підтверджується даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та актами перевірки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, призначення та виплата матеріального забезпечення здійснюються робочим органом Фонду за місцем реєстрації їх місця проживання чи перебування у порядку, встановленому правлінням Фонду.

Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

Отже, саме на зазначену комісію страхувальника покладено контроль щодо своєчасності виплат застрахованій особі.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Порядок фінансування Фондом соціального страхування України страхувальників передбачений ст. 34 Закону № 1105-XIV, відповідно до якої надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви. Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Таким чином всі питання своєчасного фінансування страхувальника-роботодавця відбуваються безпосередньо між страхувальником-роботодавцем та Фондом.

Колегія суддів зазначає, що системний аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що нормативні акти, якими врегульовані правовідносини, що виникають між Фондом та страхувальником з приводу здійснення страхових виплат найманим працівникам (в тому числі допомоги по вагітності та пологах), не надають застрахованій особі права втручатись у ці правовідносини між Фондом та суб'єктом господарювання.

Оскільки позивач є найманим працівником та оплата листків непрацездатності їй проводиться роботодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Воропаєв та партнери (хоча і за рахунок коштів Фонду), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Центральна міжрайонна виконавча дирекція в м. Донецьку Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не є належним відповідачем у даній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, визначений главою Кодексу законів про працю України.

Крім того, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 1105-XIV застраховані особи мають право на: зокрема, отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом; оскарження дії страховика, страхувальника-роботодавця щодо надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг; судовий захист своїх прав.

Це означає, що застрахована особа у разі порушення її права може звернутися до суду з позовом безпосередньо до страховика та/або страхувальника-роботодавця, проте не наділена повноваженнями виступати від імені страхувальника у правовідносинах, що виникли між Фондом та підприємством з приводу виділення коштів на такі виплати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 531 Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації (далі - застраховані особи), мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, пов'язаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, - робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - фонди) відповідно до пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правліннями фондів.

Дія цієї постанови поширюється на застрахованих осіб, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами, що зареєстровані на тимчасово окупованій території, в районі проведення антитерористичної операції або в зоні надзвичайної ситуації, але фактичне місце проживання яких розташоване на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Матеріальне забезпечення виплачується застрахованим особам в установленому порядку через банки за умови подання документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання, а у разі відсутності таких документів - на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності у зазначеному Реєстрі необхідних відомостей матеріальне забезпечення надається у мінімальному розмірі, встановленому правліннями фондів, з наступним перерахуванням сум матеріального забезпечення після надходження документів, що підтверджують право застрахованих осіб на його надання.

Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 грудня 2014 року № 37 затверджено Порядок надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку матеріальне забезпечення надається особам, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції (далі - застраховані особи), та отримувачам допомоги на поховання застрахованих осіб і які не реалізували свого права на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням та не можуть реалізувати своє право на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із переміщенням з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а саме: зокрема, допомога по тимчасовій непрацездатності згідно з цим Порядком надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення застрахованої особи; допомога по вагітності та пологах згідно з цим Порядком надається в разі настання страхового випадку до моменту переміщення застрахованої особи, а також в разі настання страхового випадку протягом 30 тижнів з дати переміщення застрахованої особи.

Позивач вважає неправомірними дії Фонду щодо залишення без розгляду заяв-розрахунків поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Воропаєв та партнери , оскільки це порушує її права на отримання відповідних виплат за листами непрацездатності.

Колегія суддів не погоджується в доводами позивача, оскільки оскарження дій суб'єкта владним повноважень (Фонду) щодо фінансування страхувальника, можливо тільки тим органом між яким виникли спірні правовідношення, тобто Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Воропаєв та партнери , а не позивачем, як фізичною особою, оскільки поновлення порушеного права на отримання виплат можливо при безпосередньому зверненні позивача - роботодавця, а також до Фонду в Порядку зазначеному вище.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В силу положень частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з приводу невиділення коштів страхувальнику-роботодавцю на виплату матеріального забезпечення найманій особі, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, підстави для задоволення позову відсутні.

За унормуванням Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Проаналізувавши наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року у справі № 805/4901/16-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, треті особи: Державна казначейська служба України, Виконавча дирекція Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Головне управління державної казначейської служби України в Донецькій області, Фонд соціального страхування України, Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Воропаєв та партнери про визнання бездіяльності щодо відмови у фінансуванні заяви-розрахунку незаконною та зобов'язання вчинити певні дії по фінансуванню страхувальника - Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Воропаєв та партнери для надання матеріального забезпечення найманим працівникам по заяві-розрахунку на загальну суму 97386,80 грн., а саме надати меморіальний документ до банку на перерахування - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_4