Рішення

від 02.03.2017 по справі 905/226/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.03.2017 Справа № 905/226/17

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ФАРЕНГЕЙТ ПЛЮС , м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД , м. Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 31731,00 грн., 3% річних у розмірі 2858,39 грн., інфляційних витрат у розмірі 25574,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю №25/05-ю від 24.05.2016р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ФАРЕНГЕЙТ ПЛЮС , м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД , м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 31731,00 грн., 3% річних у розмірі 2858,39 грн., інфляційних витрат у розмірі 25574,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №2211 від 03.01.2013р., додаткової угоди №1 від 03.01.2013р., видаткових накладних: №1112/1 від 11.12.2013р., №1112/2 від 11.12.2013р., акт звірки взаєморозрахунків станом на грудень 2013р., договір про відступлення права вимоги №0505/14 від 05.05.2014р., лист-повідомлення від 16.05.2014р., лист №755/14 від 16.06.2014р., акт приймання-передачі документів №1 від 06.05.2014р. до Договору про відступлення права вимоги №0505/14 від 05.05.2014р.

Представники сторін в судове засідання не з'явились. Документів, витребуваних ухвалою про відкладення розгляду справи від 08.02.2017р. не надали.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

03.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРМОАЛЬТ (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД (надалі - Покупець) був укладений Договір поставки №2211 (надалі - Договір), відповідно до якого Продавець зобов'язується передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах Договору приймати і оплачувати паливо - пелети з деревини (надалі - Товар) відповідно до виставлених рахунків (п.1.1. Договору).

Умовами п.7.1. Договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013р.

Витікання терміну дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності належного виконання своіз зобов'язань повною мірою і в натурі. (п.7.2. Договору).

За умов п.2.1. Договору, кількість, найменування, вартість товару і конкретне місце поставки, обмовляється в заявках, які узгоджуються Сторонами шляхом обміну по факсимільному зв'язку або по е-меіл в кожному випадку в залежності від потреб покупця і можливостей Продавця, отріжаются в супровідних документах на товар та рахунку на оплату.

Умовами п.2.2. Договору, в пакет документації до кожної поставки товару за Договором, з урахуванням документів, зазначених в п.2.1. Договору, входить: рахунок-фактура, податкова накладна, паспорт якості.

Згідно п.3.1. Договору, загальна вартість за Договором складається з сумарної вартості поставок товару (партій товару) і не може перевищувати 1000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Умовами п.3.3. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 03.01.2013р.) визначено, що Покупець здійснює оплату за безготівковим розрахунком з використанням платіжних доручень шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, в наступному порядку:

- Покупець здійснює оплату за безготівковим розрахунком (або готівковим розрахунком, в порядку передбаченим чинним законодавством України) з протягом 20 (двадцяти) банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату за фактом поставки і передачі продукції. Банківськими днями вважаються дні роботи банківських установ, які обслуговують Покупця.

Відповідно до п.3.4. Договору, оплата вважається вчиненим з моменту списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Згідно п.3.5. Договору, сторони зобов'язуються проводити звірку взаєморозрахунків при припинення (розірвання) Договору, а також щоквартально і на вимогу будь-якої із Сторін, в результаті чого підписуються акти звірок. У разі виявлення розбіжностей Сторони підписують протокол розбіжностей до вищевказаних актів.

Умовами п.4.1., п.4.1.1. Договору, Продавець зобов'язаний передати Покупцю товар у строки і на умовах, обумовлених в Договорі.

За умов п.4.1., п.4.1.2. Договору, Продавець зобов'язаний надати всю документацію по п.2.1. і п.2.2. Договору.

Також, 05.05.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРМОАЛЬТ (надалі - Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФАРЕНГЕЙТ ПЛЮС (надалі - Новий кредитор) був укладений Договір про відступлення права вимоги №0505/14.

Згідно до п.1.1. Договору про відступлення права вимоги, Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором поставки №2211 від 03.01.2013р. (надалі - Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД (надалі - Боржник), та Додатковою угодою від 03.01.2013р. до Договору поставки №2211 від 03.01.2013р.

Відповідно до п.1.2. Договору про відступлення права вимоги передбачено, що право вимоги Первісного кредитора до Боржника засвідчують такі документи:

1.4.1. Договір поставки №2211 від 03.01.2013р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРМОАЛЬТ та Товариством з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД .

1.2.2. Додаткова угода №1 від 03.01.2013р. до Договору поставки №2211 від 03.01.2013р.

1.2.3. Видаткова накладна №1112/1 від 11.12.2013р.

1.2.4. Видаткова накладна №1112/2 від 11.12.2013р.

1.2.5. Акт звірки взаємних розрахунків за період грудень 2013р.

1.2.6. Інші офіційні документи, які стосуються предмета даного Договору.

Умовами п.1.3. Договору про відступлення права вимоги передбачено, що з цього Договору випливає, що Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з Основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього Договору.

Згідно п.1.4. Договору про відступлення права вимоги, Новий кредитор вступає в права вимоги з моменту передачі йому документів, що засвідчують право вимоги, та підписання акта приймання-передачі документів, що засвідчують право вимоги Первісного кредитора.

Умовами п.3.1., п.3.1.1. Договору про відступлення права вимоги, обов'язки Первісного кредитора відступити Новому кредитору право вимоги згідно з умовами Договору.

Відповідно п.3.1., п.3.1.2. Договору про відступлення права вимоги, обов'язки Первісного кредитора передати Новому кредитору оригінали усіх документів, які зазначені в п.1.4. Договору протягом 10 календарних днів після набрання чинності Договором.

За умов п.3.2., п.3.2.1. Договору про відступлення права вимоги, права Первісного кредитора має право на належне виконання Новим кредитором усіх зобов'язань за Договором.

Згідно п.3.2., п.3.2.2. Договору про відступлення права вимоги, права Первісного кредитора не відповідає за невиконання або неналежне виконання Боржником зобов'язань, право на вимогу яких відступається згідно з Договором.

Умовами п.3.3., п.3.3.1. Договору про відступлення права вимоги, права Нового кредитора має право на неналежне виконання Первісним кредитором усіх зобов'язань за Договором.

За умов п.3.4., п.3.4.2. Договору про відступлення права вимоги, Новий кредитор зобов'язаний сповістити Боржника про відступлення права вимоги за Договором в термін 30.05.2014р. шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення Боржнику копії Договору.

Стаття 514 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію за видатковими накладними: №1112/1 від 11.12.2013р. у розмірі 21105,00 грн., №1112/2 від 11.12.2013р. у розмірі 10626,00 грн., що разом становить 31731,00 грн.

Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача підтверджується видатковими накладними: №1112/1 від 11.12.2013р. у розмірі 21105,00 грн., №1112/2 від 11.12.2013р. у розмірі 10626,00 грн., належним чином засвідчені копії яких міститься у матеріалах справи, з відмітками про отримання - підписами уповноважених осіб. Означені накладні підписані сторонами без заперечень.

Станом на грудень 2013р. відповідачем підтверджено наявність заборгованості у розмірі 31731,00 грн., відповідно до підписаного сторонами та засвідченого печатками підприємств акту звірки взаєморозрахунків.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.

За приписами п.п.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію не оплатив.

Загальна сума заборгованості становить 31731,00 грн.

Відповідач існуючий борг в сумі 31731,00 грн. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про 3% річних у розмірі 2858,39 грн., інфляційні нарахування у розмірі 25574,00 грн., відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення розміри 3% річних за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р. у розмірі 2858,39 грн., розраховані за кожною накладною, суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Заявлені до стягнення інфляційних витрат за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р. у розмірі 25574,00 грн., розрахована за накладною, суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 514, 516, 526, 530, 625, 655, 692 , п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ФАРЕНГЕЙТ ПЛЮС , м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД , м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 31731,00 грн., 3% річних у розмірі 2858,39 грн., інфляційних витрат у розмірі 25574,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД (83001, м. Донецьк, вул. Пушкіна, б. 9; код ЄДРПОУ 36981321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФАРЕНГЕЙТ ПЛЮС (83059, м. Донецьк, вул. Елеваторна, буд. 1; код ЄДРПОУ 38082687) заборгованість у розмірі 31731,00 грн., 3% річних у розмірі 2858,39 грн., інфляційних витрат у розмірі 25574,00 грн., судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99