ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" лютого 2017 р. Справа № 911/3372/16
Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Щоткін О.В., судді: Конюх О.В., Подоляк Ю.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави
до: 1 . Пустовітської сільської ради
2. Фермерського господарства «Шевченко Олексій Миколайович»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - ОСОБА_1
про визнання недійсними рішення та договору оренди землі
за участю представників сторін:
прокуратура - ОСОБА_2, службове посвідчення № 034764 видане 05.08.2015;
відповідач 1 - ОСОБА_3 - предст., дов. від 27.01.2017;
відповідач 2 - не з'явився.
третя особа - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави до Пустовітської сільської ради (відповідач-1) та Фермерського господарства «Шевченко Олексій Миколайович» (відповідач-2) про визнання недійсним рішення сесії Пустовітської сільської ради Миронівського району Київської області від 17.12.2014 № 283-41-VІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сільськогосподарського призначення» та Договору оренди землі від 26.12.2014.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, прокурор зазначив, що в порушення норм Земельного законодавства та ЗУ Про фермерське господарство Пустовітська сільська рада Миронівського району Київської області винесла спірне рішення, яким надала вже існуючому фермерському господарству земельну ділянку без дотримання відповідної процедури.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.10.2016 порушено провадження у справі № 911/3372/16 та призначено до розгляду на 21.11.2016.
21.11.2016 через канцелярію суду відповідачем-2 подано до матеріалів справи копії рішення сесії Пустовітської сільської ради Миронівського району Київської області від 20.11.2016 № 115- 12 - VІІ «Про розірвання договору оренди землі» та Договору від 20.11.2016 про розірвання договору оренди землі 26.12.2014, які долучено судом до матеріалів справи.
Розгляд справи було відкладено на 12.12.2016 та зобов'язано відповідача-1 надати суду документально обґрунтований відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 13.12.2016 справу № 911/3372/16 було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Щоткін О.В., судді - Бабкіна В.М., Конюх О.В. та призначено до розгляду на 24.01.2017 .
Ухвалою суду від 24.01.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - ОСОБА_1, зобов'язано останнього надати суду письмові пояснення по суті спору; розгляд справи відкладено на 10.02.2017 р.
Ухвалою суду від 09.02.2017, на підставі розпорядження № 18-АР від 08.02.2017 та протоколу автоматичної заміни складу колегії, прийнято справу № 911/3372/16 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - О.В. Щоткін, судді - О.В. Конюх та А.Ю. Кошик, розгляд справи призначено на 21.02.2017.
Ухвалою суду від 20.02.2017 на підставі повторного автоматизованого розподілу, у зв'язку з перебуванням судді Кошика А.Ю. у відпустці, справу № 911/3372/16 передано для подальшого розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді О.В. Щоткіна, суддів - О.В. Конюх та Ю.В. Подоляка.
В судове засідання з'явились представник прокуратури та відповідача-1. Присутній в судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві. Відповідач-1 на неодноразову вимогу суду письмових пояснень з приводу заявленого позову не подав, однак в судовому засіданні усно проти задоволення позову заперечував.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлялись про час та місце судових засідань, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представників відповідача-2 та третьої особи за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору.
Згідно з ч. 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.
21.02.2017 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши пояснення прокурора, відповідача-1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
16 грудня 2014 року громадянин ОСОБА_1 звернувся до Пустовітської сільської ради Миронівського району Київської області з заявою про відведення земельної ділянки площею 7,0 га для ведення фермерського господарства.
На підставі поданої заяви, рішенням сесії Пустовітської сільської ради № 283-41-VI від 17.12.2014 затверджено проект землеустрою щодо відведення земель сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя (пасовища) громадянину ОСОБА_1 в оренду терміном на 3 роки, загальною площею 7 га для ведення селянського фермерського господарства за адресою: с. Пустовіти, вул. Шевченка, на території Пустовітівської сільської ради Миронівського району Київської області з кадастровими номерами: 3222986301:02:001:0006; 3222986301:01:001:0007.
26.12.2014 між Пустовітською сільською радою та Фермерським господарством ОСОБА_1М. укладено договір оренди землі (Договір), відповідно до якого в оренду передано земельні ділянки загальною площею 7 га з кадастровими номерами земельних ділянок: 3222986301:02:001:0006; 3222986301:01:001:0007.
Вищезазначений договір оренди землі 15.01.2016 зареєстровано державним реєстратором реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції.
При цьому, як зазначив прокурор, та вбачається з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.09.2016 державну реєстрацію юридичної особи - ФГ ОСОБА_1М. проведено 08.01.2008, а тому спірне рішення прийнято без відповідної процедури щодо надання юридичним особам земельної ділянки комунальної власності у користування, а договір оренди, в свою чергу, укладено без прийняття відповідного рішення, яке передує укладенню договору, а тому право користування землею, закріплене за відповідачем-2, підлягає припиненню із визнанням недійсним рішення органу місцевого самоврядування та договору оренди землі від 26.12.2014.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України (надалі- ЗК України) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Так, згідно із вимогами ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
При цьому, у ч. 2 вказаної статті визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Водночас у частині 3 даної статті зазначено, що земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - 30.10.2014), фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Статтею 7 Закону України Про фермерське господарство (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради .
Крім того, за змістом ч. 1 ст. 8 Закону України Про фермерське господарство (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.
Таким чином, з наведених вище норм, без конкурентних засад земельні ділянки можуть передаватися в оренду для ведення фермерського господарства лише громадянам при його створенні, а не фермерському господарству.
Відповідно до норм Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація юридичних осіб - засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи та про що було зазначено вище, ОСОБА_1 із заявою про отримання в оренду земельних ділянок комунальної власності з метою ведення фермерського господарства звернувся в якості громадянина - фізичної особи (заява від 16.12.2014).
При цьому, відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 з 08.01.2008 в установленому законом порядку зареєстрований, як засновник і керівник юридичної особи - ФГ ОСОБА_1М. .
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, вбачається, що фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), як юридична особа в загальному порядку, встановленому ст. 123-124 ЗК України.
В свою чергу, матеріали справи не містять, а відповідачі в силу вимог ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, не надали суду доказів, які б свідчили про дотримання процедури отримання саме Фермерським господарством земельних ділянок площею 7,0 га на території Пустовітської сільської ради Миронівського району Київської області з кадастровими номерами: 3222986301:02:001:0006; 3222986301:01:001:0007.
Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, судом встановлено факт прийняття Пустовітською сільською радою Миронівського району Київської області рішення № 115- 12- VІІ «Про розірвання договору оренди землі» всупереч вимогам Конституції України, Земельного кодексу України, ЗУ Про фермерське господарство , які полягають у відсутності дотриманої процедури відведення земельної ділянки комунальної власності юридичній особі, а тому спірне рішення підлягає визнанню недійсним судом в порядку передбаченому ст. ст. 152,155 Земельного кодексу України.
Абзацом 4 пункту 2.26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р.№ 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.
Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди землі, укладений 26.12.2014 між орендодавцем - Пустовітською сільською радою та орендарем - Фермерським господарством Шевченко Олексій Миколайович передбачав передачу в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222986301:02:001:0006; 3222986301:01:001:0007 загальною площею 7,0 га.
Статтею 6 Закону України Про оренду землі визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до ст. 16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Тобто, наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання її в оренду чинним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки.
Однак, матеріали справи не містять і відповідачем-1 не надано суду такого рішення, яке б свідчило про надання юридичній особі - фермерському господарству відповідної земельної ділянки площею 7,0 га., на підставі якого було укладено договір оренди від 26.12.2014. В свою чергу, наявне в матеріалах справи рішення сесії Пустовітської сільської ради Миронівського району Київської області від 17.12.2014 № 283-41-VІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сільськогосподарського призначення» про надання в користування земельної ділянки 7,0 га доводить лише факт недотримання відповідачем-1 процедури передачі в оренду земельної ділянки, яка надана громадянину ОСОБА_1, а не юридичній особі - ФГ ОСОБА_1М. .
Таким чином, з огляду на викладене, укладений без відповідного рішення органу місцевого самоврядування договір оренди землі від 26.12.2014 підлягає визнанню недійсним відповідно до вимог ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
Як слідує з приписів статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Відповідачами обставин, зазначених у позові прокурора, належними та допустимими доказами не спростовано.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним рішення сесії Пустовітської сільської ради № 283-41-VІ від 17.12.2014 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сільськогосподарського призначення» .
3. Визнати недійсним договір оренди землі від 26.12.2014, укладений між Пустовітською сільською радою (Київська обл., Миронівський район, с. Пустовіти, вул. І.Франка, 26, код ЄДРПОУ 04362639) та Фермерським господарством Шевченко Олексій Миколайович (Київська обл., Миронівський район, с. Пустовіти, вул. Шевченка,67, код ЄДРПОУ 35388880).
4. Стягнути з Пустовітської сільської ради (Київська обл., Миронівський район, с. Пустовіти, вул. І.Франка, 26, код ЄДРПОУ 04362639) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. ОСОБА_5, 27/2) -1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641.
5. Стягнути з Фермерського господарства Шевченко Олексій Миколайович (Київська обл., Миронівський район, с. Пустовіти, вул. Шевченка,67, код ЄДРПОУ 35388880) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. ОСОБА_5, 27/2) - 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Дата підписання повного тексту рішення: 07.03.2017.
Головуючий суддя О.В. Щоткін
Суддя О.В. Конюх
Суддя Ю.В. Подоляк
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2017 |
Оприлюднено | 10.03.2017 |
Номер документу | 65164068 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Щоткін О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні