Рішення

від 03.03.2017 по справі 914/3238/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2017р. Справа№ 914/3238/16

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі Кияк І.В.

за позовом: Виконуючого обов'язки керівника Червоноградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах: Сокальської районної ради, Львівська область, Сокальський район, м.Сокаль,

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Скорпіон , Львівська область, Сокальський район, м.Сокаль,

про розірвання договору та стягнення боргу,

ціна позову : 1186308,18 грн.

Представники:

Прокурор: Леонтьєва Н.Т. - прокурор;

Позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність від 23.01.2017 року №53/01-17);

Відповідача: не з'явився

Суть спору:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Виконуючого обов'язки керівника Червоноградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах: Сокальської районної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Скорпіон про розірвання договору та стягнення боргу. Ціна позову 1186308,18 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 23.12.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.01.2017 року. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, викладених в ухвалах від 24.01.2017 року та від 07.02.2017 року у справі, зокрема у зв'язку із неявкою повноважного представника Відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду у справі, зокрема, щодо подання відзиву на позовну заяву.

Прокурору та представникам Позивача оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 29, 38 ГПК України. Крім того, в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Учасникам судового процесу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28, 29, 38, 59 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Прокурор в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала, в судовому засіданні надала усні пояснення по суті спору з обґрунтуванням наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, надав усні пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач явку особисто чи повноважного представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання; вимог ухвал Господарського суду Львівської області, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 -3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалі про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 -3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4 -7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Впродовж розгляду справи в судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Крім того, з врахуванням вимог ч.ч.1, 3 ст.69 ГПК України суд зазначає про відсутність правових підстав для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення Прокурора та представника Позивача, суд встановив наступне.

Пунктом 1 резолютивної частини Рішення V сесії VI демократичного скликання Сокальської районної ради (надалі - Позивач) від 19.05.2011 року № 71 Про затвердження переліку об'єктів спільної комунальної власності територіальних громад Сокальського району, які можуть надаватись в концесію затверджено та внесено до вказаного ОСОБА_2 нежитловий майновий комплекс кінотеатру та гаражів, які знаходяться за адресою: м.Сокаль, вул.Шептицького, 72 (надалі - ОСОБА_2) для проведення реконструкції, внесення покращень та здійснення управління ним без зміни цільового призначення (кіно-концертна діяльність).

Рішенням VІ сесії VI демократичного скликання Сокальської районної ради від 18.08.2011 року № 113 Про створення конкурсної комісії з проведення концесійного конкурсу на право концесії цілісного майнового комплексу кінотеатру та гаражів, які знаходяться за адресою: м.Сокаль, вул.Шептицького, 72 Позивача визначено концесієдавцем ОСОБА_2 та створено конкурсну комісію з проведення конкурсу на право концесії ОСОБА_2.

Окрім того, Рішенням VІ сесії VI демократичного скликання Сокальської районної ради від 18.08.2011 року № 114 затверджено Положення про конкурсну комісію з проведення конкурсів на право концесії об'єктів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селища, міст Сокальського району.

Рішенням Сокальської районної ради від 20.10.2011 року № 127 затверджено умови концесійного конкурсу на право концесії ОСОБА_2, затверджено текст інформаційного оголошення про проведення конкурсу на право концесії ОСОБА_2, затверджено конкурсну документацію з проведення конкурсу на право концесії ОСОБА_2.

В подальшому, 15.12.2011 року Позивачем прийнято Рішення №163 Про допущення до участі у концесійному конкурсі , яким делеговано конкурсній комісії повноваження щодо письмового підтвердження надходження заявок на участь у концесійному конкурсі; забезпечення претендентів необхідною інформацією (документами) для підготовки пропозицій для участі у концесійному конкурсі; прийняття рішення про допущення (недопущення) претендентів до участі у концесійному конкурсі з обґрунтуванням причин відмови; повідомлення претендентів про допущення (недопущення) до участі у концесійному конкурсі.

Рішенням Х сесії VI демократичного скликання Сокальської районної ради від 16.02.2012 року № 201 Про результати концесійного конкурсу на прав концесії цілісного майнового комплексу кінотеатру та гаражів за адресою м.Сокаль вул. Шептицького, 72 затверджено протокол конкурсної комісії з проведення конкурсу на право концесії ОСОБА_2 від 19.12.2011 року №5 про допущення до участі у конкурсі Відповідача; Протокол від 06.02.2012 року №8 та рішення конкурсної комісії про визначення Відповідача переможцем концесійного конкурсу на 49 років; визнано Відповідача переможцем конкурсу на прав концесії ОСОБА_2; доручено конкурсній комісії опублікувати інформацію про переможця конкурсу в часописі Голос з-над Бугу та офіційному сайті Позивача, повідомити Відповідача про прийняте рішення та запросити його уповноважених представників на процедуру укладання договору; припинено діяльність конкурсної комісії з проведення конкурсу на право концесії ОСОБА_2 з часу укладення концесійного договору; створити комісію районної ради в складі п'яти осіб для проведення переговорів по узгодженню тексту, істотних умов та кінцевого варіанту концесійного договору між Позивачем та Відповідачем у справі.

Рішенням ХІ сесії VI демократичного скликання Сокальської районної ради від 22.03.2012 року № 224 затверджено проект концесійного договору ОСОБА_2.

В подальшому, Рішеннями від 18.10.2012 року №315 та від 20.06.2013 року №424 Позивачем затверджено внесення змін до концесійного договору.

Так, 30.03.2012 року між Позивачем (Концесієдавцем) та Відповідачем (Концесіонером) укладено Концесійний договір (надалі - Договір), за умовами якого (п.1.1.) Концесієдавець надав терміном на 49 років Концесіонеру право на проведення реконструкції, внесення покращень та здійснення управління об'єктом концесії, без зміни цільового призначення, з метою задоволення громадських потреб у сфері кіно-концертної діяльності за умови сплати концесійних платежів та виконання інших умов Договору.

Відповідно до пункту 2. Договору Об'єктом концесії за Договором є: Цілісний майновий комплекс кінотеатру та гаражів в цілому за адресою: м.Сокаль, вул.Шептицького, 72, Львівської області. ОСОБА_3 згідно незалежної експертної оцінки становить 2676100,00 грн. ОСОБА_2, що передається у концесію, визначений Додатком №1 до Договору.

Фінансування Об'єкта концесії здійснюється Концесіонером. Реконструкція та покращення Об'єкта концесії здійснюється Концесіонером згідно з кошторисом витрат на його поліпшення, погодженим Концесієдавцем. Розмір інвестиційних вкладень Концесіонера складає 8000000,00 грн., які вносить Концесіонер протягом перших п'яти років після укладення Договору в наступному порядку: 1500000,00 грн. в перший рік; 1500000,00 грн. в другий рік;1500000,00 грн. в третій рік; 1500000,00 грн. в четвертий рік; 2000000,00 грн. в п'ятий рік (п.3 Договору).

Згідно пункту 4 Договору Концесієдавець, серед іншого, має право вимагати дострокового розірвання договору у разі порушення Концесіонером його умов, а також вимагати від Концесіонера відшкодування збитків у разі погіршення стану Об'єкта концесії, яке сталось з вини Концесіонера.

Пунктом 10 Договору Сторонами погоджено, що Концесіонер в установленому порядку робить перший внесок за надання об'єкта в концесію на рахунок районного бюджету у розмірі 40000,00 грн. Наступні щоквартальні платежі вносяться щоквартально незалежно від наслідків господарської діяльності Концесіонера в п'ятиденний термін від дати, встановленої для подання квартальних бухгалтерських звітів (балансів), а за останній квартал року - у 10 денний термін від дати, встановленої для подання річного звіту (балансу) у сумі на 100,02% вище, ніж розрахована у відповідності до Методики розрахунку концесійних платежів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 року №639. Річний розмір концесійного платежу становить 184176,94 грн.

Концесіонер зобов'язаний виконувати умови Договору, розмістити на території Об'єкту концесії інтернет-кафе, дитяче кафе, заклад з продажу книжкової продукції; укласти договір оренди земельної ділянки, необхідної для обслуговування Об'єкту концесії, на термін дії Договору; застрахувати ОСОБА_2, отримане в концесію.

Концесіонер у термін до 17 місяців з дати укладення Договору подає Концесієдавцю на погодження проектну, робочу та іншу документацію на реконструкцію (покращення) Об'єкта концесії з обов'язковим включенням реконструкції даху. Концесієдавець у двомісячний термін розглядає цю документацію та приймає рішення щодо її погодження чи відмови у погодженні. При цьому, Концесіонер може передбачити і інші покращення та перепланування Об'єкту концесії, зокрема, влаштування надбудови та добудови.

Роботи і зобов'язання, необхідні для здійснення концесійної діяльності, виконуються за затвердженим Концесієдавцем календарним планом, який Концесіонер у шестимісячний термін з дати укладення Договору подає на погодження та затвердження Концесієдавцю. Погоджений та затверджений Календарний план та погоджена проектна і інша документація вважається складовою частиною Договору і є обов'язковою до виконання.

За порушення строків внесення концесійних платежів Концесіонер сплачує пеню в розрахунку 0,1 відсотка суми концесійного платежу за кожен день протермінування, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування. Завірену копію платіжного документа про перерахування концесійної плати Концесіонер в п'ятиденний термін після здійснення платіжної операції повинен надати Концесієдавцю у відділ управлінням комунальним майном Сокальської районної ради.

Відповідно до пункту 11 Договору передача Об'єкта в концесію здійснюється не пізніше 10 календарних днів після укладання Договору і оформляється ОСОБА_4 приймання-передачі згідно з додатком до Договору.

Пунктом 14 Договору Сторонами встановлено, що після закінчення терміну, на який було укладено Договір, у разі його розірвання, ліквідації Концесіонера, в тому числі у зв'язку із банкрутством, Концесіонер зобов'язаний повернути Концесієдавцю Об'єкт концесії в належному технічному стані. Повернення Об'єкта концесії здійснюється у десятиденний строк після припинення Договору та оформляється ОСОБА_4 приймання-передачі. У випадку дострокового розірвання Договору передача майна Концесієдавцю здійснюється в термін, що не перевищує 30 днів з часу розірвання Договору.

Згідно пунктів 20 та 21 Договору протягом всього терміну дії Договору Концесіонер у порядку, передбаченому законодавством України, нараховує суми амортизаційних відрахувань. Амортизаційні відрахування, нараховані на основні фонди, отримані у концесію або створені у зв'язку із виконанням умов Договору, залишаються у Концесіонера і використовуються виключно на відновлення основних фондів, отриманих у концесію. На суму нарахованих амортизаційних відрахувань (але не більше, як на суму концесійної плати) зменшується сума концесійної плати, що підлягає сплаті Концесіонером за відповідний період. На суму нарахованих амортизаційних відрахувань, на яку було зменшено суму концесійної плати, Концесіонер зобов'язаний здійснювати погоджені з Концесієдавцем роботи щодо поліпшення Об'єкта концесії. За нецільове використання таких коштів до Концесіонера застосовується штрафні санкції в розмірі 100 відсотків сум, використаних не за цільовим призначенням, з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки НБУ.

Концесіонер щоквартально подає Концесієдавцю звіт про використання даних амортизаційних відрахувань у терміни, що встановлені для подання квартальної фінансової звітності. Звіт подається у письмовій формі в порядку та за зразком, встановленим Концесієдавцем.

Пунктом 27 Договору Сторонами погоджено, що Концесіонер зобов'язаний укласти угоду про страхування Об'єкту концесії на випадок настання страхового випадку, пов'язаного із пошкодженням чи знищенням Об'єкта концесії з часу підписання ОСОБА_4 приймання-передачі Об'єкта концесії на весь строк дії Договору.

Згідно пункту 31 Договору у разі порушення будь-яких умов Договору винна сторонам сплачує на користь іншої сторони штраф у розмірі 2 відсотки ринкової вартості майна, переданого в концесію за несвоєчасне повернення Об'єкта концесії; штраф у розмірі 5000,00 грн. за несвоєчасне забезпечення розробки проекту реконструкції та проектно-кошторисної документації Об'єкту концесії; штраф у розмірі 15000,00 грн. за несвоєчасне звершення робіт з реконструкції та капітального ремонту Об'єкта концесії та початку надання послуги з показу кінофільмів; штраф у розмірі 3000,00 грн. за невчасне укладення договору страхування майна, отриманого у концесію; штраф у розмірі 5000,00 грн. за нецільове використання Об'єкта концесії; штраф у розмірі 3000,00 грн. за невиконання чи несвоєчасне виконання інших умов Договору.

Пунктом 32 договору передбачено, що сплата штрафу не звільняє Сторони від виконання ними зобов'язань за Договором.

Відповідно до пункту 36. Договору Договір укладено на 49 років з 30.03.2012 року по 29.04.2061 року.

Відповідно до пункту 39 Договору на вимогу однієї із Сторін Договір може бути розірвано за рішенням суду у разі невиконання Сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавством України.

Актом приймання-передачі від 30.03.2012 року Позивач передав, а Відповідач прийняв ОСОБА_2 з господарського відання КП Сокальська районна кіновідеомережа . ОСОБА_4 підписано повноважними представниками Сторін та КП Сокальська районна кіновідеомережа , їх підписи засвідчено відтисками печаток відповідних юридичних осіб.

Рішенням ХХІІІ сесії VI демократичного скликання Сокальської районної ради від 19.09.2013 року № 459 Позивачем взято до відома інформацію про проект реконструкції об'єкту концесії - ОСОБА_2 та рекомендовано Відповідачу подати проектну, робочу та іншу документацію з реконструкції ОСОБА_2 в терміни, визначені Договором концесії.

В подальшому, на виконання умов укладеного Договору, між Сторонами затверджено ОСОБА_4 погодження суми концесійних платежів від 10.07.2012 року №1; від 09.10.2012 року №2; від 09.01.2013 року №3; від 09.04.2013 року №4; від 10.07.2013 року №5; від 09.10.2013 року №6; від 10.01.2014 року №7; від 10.04.2014 року №8; від 10.07.2014 року №9; від 10.10.2014 року №10; від 12.01.2015 року №11; від 14.04.2015 року №12; від 14.07.2015 року №13; від 13.10.2015 року №14. ОСОБА_4 акти підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.

Актом звіряння розрахунків б/д б/н встановлено, що за період з 30.10.2012 року по 01.03.2014 року заборгованість Відповідача перед Позивачем зі сплати суми концесійних платежів становить 168497,42 грн., пені - 13201,93 грн., штрафів - 8000,00 грн. ОСОБА_4 акт підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору. Станом на час розгляду справи по суті доказів повного або часткового погашення вказаної заборгованості Прокурором та Сторонами суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Рішенням ХХХІІІ сесії VI демократичного скликання Сокальської районної ради від 15.05.2014 року № 557 взято до відома звіт директора Відповідача та створено робочу групу з вивчення питання виконання Договору концесії.

Протоколом від 10.11.2014 року №1 надано інформацію щодо порушень умов Договору з боку Концесіонера, наявності заборгованості по сплаті концесійних платежів, пені та штрафних санкцій.

Окрім того, Позивач листами від 22.08.2012 року вих. №472/01-17, від 09.07.2013 року вих. №443/01-17, від 07.03.2014 року вих. 375/01-17, від 17.03.2014 року вих. №89/01-17,від 03.04.2014 року вих. №135/01-17, від 20.06.2014 року вих. №287/01-17, від 19.11.2014 року вих. №526/01-17, від 02.06.2016 року вих. №607/01-17, від 29.06.2016 року вих. №726/01-17, від 30.08.2016 року вих. №912/01-17 звертався до Відповідача із вимогою про належне виконання умов укладеного між Сторонами Договору та погашення заборгованості зі сплати концесійних платежів та штрафних санкції за порушення умов Договору.

В підтвердження доводів про неналежне виконання умов укладеного Договору Прокурор вказує на те, що, станом на листопад 2016 року Договір оренди земельної ділянки, необхідної для обслуговування Об'єкту концесії, не укладено, а договір добровільного страхування майна від 06.06.2012 року №А0280739, який було укладено між відповідачем та ПАТ Страхова група ТАС , закінчився 06.06.2016 року. іншого договору страхування Об'єкту концесії не укладалось.

Окрім того, Прокурор зазначає про те, що термін подачі Концесіонером Концесієдавцю на погодження та затвердження проектної, технічної та іншої документації по реконструкції (покращенню) Об'єкта концесії закінчився в порядку пункту 7 Договору, 30.08.2013 року, проте, станом на час звернення Прокурора із позовом до суду, Відповідачем таку документацію Позивачу не подано.

З підстав наведеного Прокурор в інтересах держави в особі Позивача просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 1003552,66 грн. заборгованості по сплаті концесійних платежів без вирахування амортизаційних відрахувань, 174755,52 пені та 8000,00 грн. штрафів за порушення умов договору в частині порушень зобов'язань з розробки та подання проекту реконструкції та проектно-кошторисної документації Об'єкту концесії (5000,00 грн.), а також невиконання чи несвоєчасне виконання інших умов договору (3000,00 грн.), розірвати Концесійний договір від 30.03.2012 року, укладений між Сокальською районною радою Львівської області (80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Шептицького, буд.26; ідентифікаційний код 25545203) та Товариством з обмеженою відповідальністю Скорпіон (80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Шептицького, буд. 93; ідентифікаційний код 22382568) на об'єкт комунальної власності - цілісний майновий комплекс кінотеатру та гаражів в цілому за адресою: 80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Шептицького, буд.72.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Приписами ч.1 ст.15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

У ч.1 ст.612 ЦК України зазначено, що Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 1115 ЦК України за договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.

Згідно приписів статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Аналогічне правове положення закріплено у статті 15 Закону України Про концесії .

Пунктом 3 ч. 1 ст. 17 Закону України Про концесії встановлено, що концесієдавець має право вимагати дострокового розірвання концесійного договору в разі порушення концесіонером його умов.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 ЦК України, ст.230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

При цьому суд взяв до уваги, що, згідно ч.5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі наявні в матеріалах справи докази, беручи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні, Прокурором та Сторонами не наведені та не подані докази відсутності боргу Відповідача перед Позивачем чи здійснення оплати такого повністю чи частково, не спростовані докази порушення Відповідачем умов укладеного Договору, суд приходить до висновку, про те що позов є підставним та обґрунтованим, підлягає до задоволення у повному обсязі.

Щодо звернення до суду із позовом Виконуючого обов'язки керівника Червоноградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Позивача, суд зазначає наступне.

Згідно статті 21 Конституції України представництво інтересів громадянина або держави в суді покладено на органи прокуратури України.

Відповідно до частин 4, п.п.1, 4 ч.5 та ч.6 статті 36 -1 Закону України Про прокуратуру (у чинній станом на момент звернення прокурора із позовом до суду редакції) Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність. За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями); брати участь у розгляді справ. Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Приписами ч.2 ст.2 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 з урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено Виконуючим обов'язки керівника Червоноградської місцевої прокуратури в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Сокальської районної ради Львівської області, на яку державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, передбачених Законом України Про концесії , Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , а тому суд вважає, що Прокурором доведено підставність звернення з відповідним позовом.

Відповідно до вимог ст.4 -7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

21.02.2017р. у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.02.2017р.

Прокурором за подання позовної заяви до суду Платіжним дорученням від 06.12.2016 року №1935 сплачено судовий збір в розмірі 19172,63 грн.; платник - Прокуратура Львівської області. Оригінал вказаного Платіжного доручення є додатком №48 до позовної заяви.

На підставі ст.49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача та стягнути з Відповідача на користь Прокурора 19172,63 грн. судового збору.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ч.5 ст.124, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4 -3 , 4 -5 , 4 -7 , 22, 29, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85, 87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Скорпіон (80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Шептицького, буд. 93; ідентифікаційний код 22382568) на користь Сокальської районної ради Львівської області (80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Шептицького, буд.26; ідентифікаційний код 25545203) 1003552,66 грн. заборгованості по сплаті концесійних платежів без вирахування амортизаційних відрахувань, 174755,52 пені та 8000,00 грн. штрафів за порушення умов договору.

3. Розірвати Концесійний договір від 30.03.2012 року, укладений між Сокальською районною радою Львівської області (80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Шептицького, буд.26; ідентифікаційний код 25545203) та Товариством з обмеженою відповідальністю Скорпіон (80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Шептицького, буд. 93; ідентифікаційний код 22382568) на об'єкт комунальної власності - цілісний майновий комплекс кінотеатру та гаражів в цілому за адресою: 80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Шептицького, буд.72.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Скорпіон (80000, Львівська область, м.Сокаль, вул.Шептицького, буд. 93; ідентифікаційний код 22382568) на користь Прокуратури Львівської області (79005, Львівська область, м.Львів, пр.Шевченка, буд.17/19; ідентифікаційний код 02910031) 19172,63 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т. Б.