Рішення

від 28.02.2017 по справі 926/4481/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2017 р. Справа № 926/4481/16 За позовом Малого виробничо-комерційного підприємства Калібр м. Чернівці

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Чернівці

про стягнення 58970,25 грн.

Суддя Бутирський А.А.

Представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_2 - представник (довіреність від 11.01.2017 р.)

Від відповідача - ОСОБА_3 - адвокат (договір про надання правової допомоги від 10.01.2017 р.)

СУТЬ СПОРУ: Мале виробничо-комерційне підприємство Калібр м. Чернівці звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Чернівці про стягнення 55735,27 грн. заборгованості, у тому числі: 51354,74 грн. основного боргу, 2288,74 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 1884,83 грн. пені та 206,76 грн. 3 % річних, що виникли у результаті неналежного виконання відповідачем умов договору оренди від 01.12.2013 р.

Ухвалою від 13.12.2016 р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 11.01.2017 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався. В останнє, ухвалою від 13.02.2017 р. вирішення спору перенесено на 24.02.2017 р.

Ухвалою від 24.02.2017 р. оголошено перерву у судовому засіданні до 28.02.2017 та прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог до 58970,25 грн. заборгованості, у тому числі: 51354,74 грн. основного боргу, 3756,70 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 3358,45 грн. пені та 500,36 грн. 3 % річних.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись при цьому на те, що 17.11.2014 р. сторонами розірвано договір оренди від 01.12.2013 р., у зв'язку з чим 30.07.2015 р. позивачеві повернуто об'єкт оренди. Також відповідач вказує, що підпис на акті про повернення орендованого майна від 30.10.2016 р. йому не належить. Крім того, відповідач просить зупинити провадження у справі та направити матеріали до слідчих органів для встановлення особи, яка підробила підпис у акті від 30.10.2016 р. від імені ОСОБА_1

У задоволенні клопотання відповідача про передачу матеріалів справи до слідчих органів слід відмовити з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування. Однак, відповідач не надав переконливих доказів того, що має місце злочин, і що, відповідно, є підстава для надсилання матеріалів справи прокурору або органу досудового розслідування.

У судовому засіданні 28.02.2017 р. позивач надав заяву про відмову від позову у частині стягнення пені, річних та інфляційних. Подана заява приймається судом, оскільки узгоджується з положеннями ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а відтак вирішується спір про стягнення з відповідача 51354,74 грн. основного боргу.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2013 р. між сторонами укладено договір оренди (далі - Договір), згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування (оренду) наступні нежитлові будівлі: комплекс АЗС 1, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Сторожинецька, 194-А та АЗС 2, що знаходиться за адресою: с. Тарашани, Глибоцького району, Чернівецької області.

Термін оренди становить два роки та одинадцять місяців (п. 3.1 Договору), а розмір орендної плати сторони передбачили у розрахунку, що додається до Договору (п. 5.1 Договору). Додатком до Договору сторони передбачили, що щомісячна орендна плата та комунальні послуги складається з наступних платежів: орендна плата за приміщення та обладнання згідно розрахунку; плата за податок на землю; плата за вивіз сміття (Альтфатер); плата за користування електроенергією згідно показника лічильника; плата за обслуговування трансформаторних підстанція (ПП ОСОБА_4В.); плата за зв'язок (Укртелеком); екологічний збір; українська пожежно-страхова компанія, на всі пункти додається ПДВ.

Згідно п. 5.2 Договору, орендна плата сплачується позивачеві щомісячно не пізніше 6-го числа місяця, наступного за ... Речення п. 5.2 Договору є незавершеним, а тому строк сплати орендної плати сторонами не визначений. З оригіналу Договору також не вбачається строку виконання зобов'язання відповідача щодо сплати орендної плати.

Таким чином, розмір орендної плати сторонами у Договорі не встановлений, розмір орендної плати Договором не встановлений. Проте, як зазначено у ст. ст. 7 , 526 Цивільного кодексу України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, аналогічне правило міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України .

Між сторонами склалися певні правовідносини, а саме: позивач виставляв рахунки відповідачеві щодо сплати орендної плати на суму 12000,00 грн. без ПДВ, а відповідач оплачував вказані рахунки з грудня 2013 р. по липень 2016 р. Таким чином, сторони своїми діями визначили, що розмір орендної плати становить 12000,00 грн. без ПДВ. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.10.2009 р. у справі № 17/158(13/27).

Відповідач прийняв від позивача об'єкт оренди згідно актів про прийом-передачу в оренду майна і обладнання АЗС 1 та АЗС 2 від 01.12.2013 р., що ним не заперечується.

АЗС 2 повернута позивачеві за актом від 30.07.2015 р., а АЗС 1 повернута позивачеві за актом від 30.10.2016 р., що підтверджується відповідними оригіналами вказаних актів, які підписані відповідачем без будь-яких заперечень.

Судовим слуханням встановлено, що відповідач орендну плату у серпні-жовтні 2016 р. не сплачував, що призвело до виникнення боргу у сумі 43200,00 грн.

Також відповідач не сплачував у повному обсязі виставлені позивачем рахунки щодо відшкодування комунальних витрат (електрична енергія, послуги Укртелекому, послуги з вивезення сміття, сплата земельного податку, витрати позивача на утримання відповідального за електрогосподарство) на суму 13748,63 грн. При цьому позивачем враховано переплату відповідача по електричній енергії у сумі 4241,01 грн.

Комунальні витрати позивача підтверджуються відповідними рахунками та платіжними дорученнями на їх оплату, крім витрат позивача на утримання відповідального за електрогосподарство, оскільки як доказ надано договір з фізичною особою ОСОБА_5 від 01.12.2016 р., тоді як у позові йдеться про період серпень-жовтень 2016 р.

Таким чином, позивачем заявлено позовні вимоги на суму 51354,74 грн. основного боргу, які підтверджуються за виключенням витрат позивача на утримання відповідального за електрогосподарство (750,00 грн.), тобто борг відповідача становить 50604,74 грн.

08.11.2016 р. позивач направив відповідачеві претензію щодо оплати боргу. Вимога залишена відповідачем без задоволення.

За таких обставин справи позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, проте, як зазначалося вище, відповідач не оплатив отриманий природний газ.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судовим слуханням встановлено, що у відповідача існує борг у сумі 50604,74 грн., який підлягає стягненню.

У частині стягнення 750,00 грн. боргу слід відмовити за безпідставністю.

У частині стягнення 7615,51 грн. збитків, заподіяних інфляцією, річних та пені провадження у справі припинити у зв'язку з відмовою позивача від позову у цій частині.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами та не беруться до уваги судом з підстав, що наведені вище. Стосовно доводів відповідача про те, що підпис на акті про повернення орендованого майна від 30.10.2016 р. йому не належить слід зазначити, що позивачем надано оригінали актів про повернення орендованого майна від 30.07.2015 р. про повернення АЗС-2 та про повернення орендованого майна від 30.10.2016 р. про повернення АЗС-1. Підписи відповідача на даних актах є ідентичними, при цьому відповідач підпис на акті від 30.07.2015 р. не заееречує, а ставить під сумнів лише підпис на акті від 30.10.2016 р. Таким чином, відповідач не навів переконливих доказів, які свідчать про невідповідність його підпису на акті про повернення орендованого майна АЗС-1 від 30.10.2016 р. Оригінал додаткової угоди від 17.11.2014 про розірвання договору оренди від 01.12.2013 р. відповідачем не надано, а тому цей доказ не приймається судом.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 22, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул. Новожучківська, 5, м. Чернівці на користь Малого виробничо-комерційного підприємства Калібр , код ЄДРПОУ 14261365, вул. Сторожинецька, 149А, м. Чернівці і - 50604,74 грн. боргу та 1182,46 грн. судового збору.

3. У частині позову щодо стягнення 750,00 грн. відмовити.

4. У частині стягнення 7615,51 грн. провадження у справі припинити.

Повний текст рішення складено 06.03.2076 р.

Суддя ОСОБА_6