1Справа № 335/7668/16-ц 2/335/140/2017
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 березня 2017 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Шалагінової А.В.,
за участю секретаря судового засідання Войтович Г.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача-2 ОСОБА_3,
представника відповідача-2 ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ОПС , ОСОБА_3 про виплати вартості частини майна товариства після померлого учасника,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ОПС , ОСОБА_3 про виплати вартості частини майна товариства після померлого учасника, мотивуючи свої вимоги наступним.
02.09.2012 помер чоловік позивача ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина, яку позивач прийняла за законом як спадкоємець першої черги. До складу спадщини увійшли, у т.ч. 60% товариства з обмеженою відповідальністю ОПС . Засновниками вказаного товариства був її померлий чоловік, частка якого складала 60% статутного капіталу, та відповідач ОСОБА_3, частка якої складала 40%. Позивач не мала наміру вступати до ТОВ ОПС як учасник, а тому звернулась до ОСОБА_3 з проханням обчислити вартість частки у майні товариства, належної її чоловіку на дату смерті та визначити дату розрахунків. Проте, між позивачем та ОСОБА_3 не було досягнуто згоди щодо розміру вартості частки у статутному капіталі, яку належить сплатити позивачу. Відповідно до фінансового звіту ТОВ ОПС станом на дату смерті ОСОБА_5 02.09.2012, розмір активів ТОВ ОПС складає 221,6 тис. грн., поточних зобов'язань - 34,0 тис.грн., тобто всього власний капітал дорівнює 187,6 тис.грн., а тому вона має право на 60% від зазначеної суми, що дорівнює 112 560,00 грн. Вважає, що ОСОБА_3 як учасник товариства має нести відповідальність в межах її вкладу, розмір якого, з урахуванням індексу інфляції становить 94 133,58 гривень. Посилаючись на вимоги Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України Про господарські товариства просила стягнути солідарно з ТОВ ОПС та ОСОБА_3 в межах її проіндексованого вкладу на її користь вартість частини майна товариства, належну до сплати після смерті ОСОБА_5 у сумі 112 560,00 грн. (арк. справи 2- 9).
В процесі розгляду справи 02.03.2017 позивач подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила стягнути солідарно з ТОВ ОПС та ОСОБА_3 в межах її проіндексованого вкладу на її користь вартість частини майна товариства, належну до сплати після смерті ОСОБА_5 у сумі 122 580,17 грн., яка складається з 100 860,00 грн. - вартість частки майна в товаристві на дату смерті ОСОБА_5, 16 389,79 грн. - інфляційні втрати, 5 330,38 грн. - 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.
Проте, ухвалою суду від 02.03.2017 ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог у частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, оскільки ці вимоги, якими позивач змінила предмет та підставу позову, були заявлені вже після початку розгляду справи по суті. В іншій частині заява ОСОБА_1 була прийнята до розгляду.
Відтак, фактично позивач зменшила позовні вимоги та просила стягнути солідарно з ТОВ ОПС та ОСОБА_3 в межах її проіндексованого вкладу на її користь вартість частини майна товариства, належну до сплати після смерті ОСОБА_5 у сумі 100 860,00 грн.
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити. Також надали письмові пояснення по суті позовних вимог, в яких обґрунтували свої вимоги посиланнями на положення діючого законодавства.
Представник відповідача-1 ТОВ ОПС у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином рекомендованими листами із повідомленнями, проте конверти із повістками були повернуті на адресу суду з відмітками пошти не прийнято , організація не зареєстрована , організації немає тощо. Як було пояснено сторонами у судовому засіданні, у ТОВ ОПС станом на час розгляду справи відсутні працівники, проте, ТОВ ОПС не припинено та з ЄДРПОУ не виключено. За таких обставин, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності представника ТОВ ОПС на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач-2 ОСОБА_3 та її представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили застосувати строк позовної давності та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову. Також зазначили, що ОСОБА_3 не є учасником ТОВ ОПС , а також відсутні законні підстави для стягнення саме з неї на користь позивача вартості частки померлого учасника. Також представником відповідача були надані письмові заперечення та пояснення по суті позовних вимог, в яких позиція відповідача-2 обґрунтована посиланнями на вимоги законодавства.
Заслухавши учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
02.09.2012 помер ОСОБА_5, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії І-ЖС № 242682, виданого 03.09.2012 Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 5057 від 03.09.2012 (арк. справи 25).
Позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_5, що підтверджується копією довідки Запорізького міського відділу актів цивільного стану Запорізького обласного управління юстиції від 15.02.2005 (арк. справи 26).
13.05.2013 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 2531 видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом, за яким ОСОБА_1 отримала право на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю ОПС м. Запоріжжя у розмірі 60% статутного капіталу, що складає 20 625,00 грн. (арк. справи 27).
Відповідно до статуту товариства з обмеженою відповідальністю ОПС , затвердженого в третій редакції протоколом загальних зборів учасників ТОВ ОПС № 1 від 07.12.2011, учасниками товариства є ОСОБА_5 та ОСОБА_3. Відповідно до п. 6.1 р. 6 статуту, вклади учасників у грошовому виразі та кількості часток кожного складають: ОСОБА_5 - 20 625,00 грн. - 60 часток; ОСОБА_3 - 13 750,00 грн. - 40 часток.
ОСОБА_1, не бажаючи бути прийнятою до складу учасників ТОВ ОПС , декілька разів зверталась до ТОВ ОПС та ОСОБА_3 із заявами про надання документів та про виплату частки ОСОБА_5 в ТОВ ОПС на дату смерті (арк. справи 32- 36).
09.06.2015 ОСОБА_3 надіслала позивачеві повідомлення про скликання 09.07.2015 загальних зборів ТОВ ОПС з метою виключення померлого ОСОБА_5 зі складу учасників, розгляд заяви ОСОБА_1 про відмову від вступу до товариства та виплату їй вартості частки в статутному капіталі ТОВ ОПС та ін. питань (арк. справи 37).
Проте, в судовому засіданні суд встановив, що фактично зазначені збори не відбулись, оскільки між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не було досягнуто згоди щодо розміру частки в статутному капіталі ТОВ ОПС , яка належить до виплати ОСОБА_1 На користь зазначеного висновку суду свідчить, крім пояснень сторін, те, що матеріали справи містять два проекти протоколів загальних зборів учасників ТОВ ОПС від 09.07.2015, які є різними за змістом, оскільки складені окремо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (арк. справи 45, 74).
Таким чином, станом на час розгляду судом справи ОСОБА_1 не вступила до ТОВ ОПС , тобто не є його учасником, тобто у спірних правовідносинах - є спадкоємцем померлого учасника товариства, яка успадкувала право на його частку у товаристві. Тому даний спір розглядався судом за правилами цивільного судочинства, що відповідає правовій позиції, висвітленій у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів .
За вимогами частини п'ятої статті 147 ЦК України розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої та третьої статті 148 ЦК України порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.
За вимогами п. 15.2 р. 15 статуту ТОВ ОПС , при відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до Товариства або у разі відмови у прийняті до Товариства правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі, вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) Учасника. В цих випадках розмір Статутного капіталу Товариства підлягає зменшенню (арк. справи 39- 44).
Зазначені положення статуту узгоджуються із приписами статті 55 Закону України Про господарські товариства , частиною другою якої визначено, що при відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.
За змістом роз'яснень, наданих у пункті 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. При визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства. Відповідно до частини п'ятої статті 147 ЦК аналогічно визначається вартість частини майна ТОВ (ТДВ), яка підлягає видачі або виплаті правонаступнику юридичної особи-учасника товариства або спадкоємцю фізичної особи-учасника у випадку відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства або відмови у прийнятті до товариства. Її вартість визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника (стаття 55 Закону про господарські товариства).
Фінансовий звіт станом на 02.09.2012 (дату смерті ОСОБА_5І.) свідчить про те, що у р. 1 Баланс значаться показники активів на загальну суму 202,0 тис. грн., та зобов'язань товариства і забезпечення майбутніх витрат і платежів всього на суму 33,9 тис. грн. Тобто, власний капітал товариства на дату смерті учасника складав 168,1 тис.грн. (202,00 тис. грн. - 33,9 тис. грн. = 168,1 тис.грн.) (арк. справи 38).
Оскільки частка померлого ОСОБА_5, право на яку успадкувала позивач, становила 60%, тому позивач ОСОБА_1 має право претендувати на частку вартості майна у товаристві, яка у грошовому виразі становить 100,86 тис.грн. (60% від 168,1 тис.грн.), що відповідає заявленим ОСОБА_1 позовним вимогам (з урахуванням її заяви від 02.03.2017).
Проте, на переконання суду, зазначена сума не може бути стягнута з ТОВ ОПС та ОСОБА_3 в солідарному порядку, як про це зазначає позивач, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 96, 140 ЦК України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
У даному випадку сторонами не оспорюється факт внесення ОСОБА_3 свого вкладу до статутного капіталу ТОВ ОПС у 1998 році, а тому відсутні підстави для солідарної відповідальності учасників за зобов'язаннями товариства. Крім того, закон встановлює солідарну відповідальність саме учасників товариства, а не товариства та його учасника одночасно. Також статут ТОВ ОПС не містить положень про солідарну відповідальність товариства та його учасника, у т.ч. у разі стягнення вартості частки у майні товариства, яка належала померлому учаснику.
Що стосується заяви ОСОБА_3, адресованої загальним зборам учасників ТОВ ОПС , посвідченої 28.02.2013 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 257, згідно з якою ОСОБА_3 просить вивести її зі складу учасників ТОВ ОПС (арк. справи 75), то на переконання суду, наявність вказаної заяви не означає те, що вихід ОСОБА_3 зі складу учасників товариства відбувся.
Оцінюючи доводи сторін у цій частині, суд звертає увагу на роз'яснення, надані у пункті 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів , за яким при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку . У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.
В цей же час, ОСОБА_3 не надала доказів того, що її заява була подана відповідній посадовій особі товариства, оскільки зі змісту заяви випливає, що вона адресована загальним зборам учасників. Також остання не надала доказів вручення цієї заяви посадовій особі товариства засобами зв'язку. Як з'ясовано судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ОСОБА_3 станом на час ухвалення судом рішення міститься у переліку учасників юридичної особи ТОВ ОПС . Відомостей про те, що ОСОБА_3 зверталась до суду з позовом до ТОВ ОПС про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства, суду не надано. Відтак, відсутні законні підстави вважати, що ОСОБА_3 на даний час не є учасником ТОВ ОПС . Проте, зазначена обставина не спростовує висновку суду про відсутність у ОСОБА_3 солідарного обов'язку перед ОСОБА_1 в частині сплати на її користь грошової суми, яка відповідає частці у майні товариства з обмеженою відповідальністю ОПС його померлого учасника ОСОБА_5.
Суд вважає неможливим у даному випадку застосувати строк позовної давності за клопотанням відповідача-2 ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_1 раніше зверталась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з аналогічним позовом, що підтверджується копією позовної заяви з відбитком штампу вхідної кореспонденції суду за 25.08.2015. Ухвалою суду від 16.02.2016 позов ОСОБА_1 до ТОВ ОПС , ОСОБА_3 про виплату частини майна товариства після померлого учасника (справа № 335/8431/15-ц) залишено без розгляду (арк. справи 47).
Відповідно до частин другої, третьої статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
За таких обставин строк позовної давності було перервано 25.08.2015. Із даним позовом до суду ОСОБА_1 звернулась 06.07.2016, відтак, строк позовної давності, після її переривання, не пропустила.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме - з товариства з обмеженою відповідальністю ОПС на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню грошова сума, яка відповідає частці у майні товариства з обмеженою відповідальністю ОПС його померлого учасника ОСОБА_5 станом на день його смерті 2 вересня 2012 р., у розмірі 100 860,00 грн.
На підставі статті 88 ЦПК України з ТОВ ОПС на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог, а саме 1 008,60 грн.
Судовий збір у розмірі 117,00 гривень підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України, оскільки вона зменшила позовні вимоги в процесі розгляду справи, що відповідає положенням пункту 1 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір .
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 208, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ОПС на користь ОСОБА_1 грошову суму, яка відповідає частці у майні товариства з обмеженою відповідальністю ОПС його померлого учасника ОСОБА_5 станом на день його смерті 2 вересня 2012 р., у розмірі 100 860 (сто тисяч вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ОПС на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 008 (одна тисяча вісім) гривень 60 копійок.
Повернути ОСОБА_1 надміру сплачений судовий збір у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог у розмірі 117 (сто сімнадцять гривень) 00 копійок, сплачений за квитанцією № 0.0.575797947.1 від 30.06.2016.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 2 березня 2017 р.
Повний текст рішення виготовлено 7 березня 2017 р.
Суддя А.В. Шалагінова
Суд | Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2017 |
Оприлюднено | 14.03.2017 |
Номер документу | 65186228 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя
Шалагінова А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні