Ухвала

від 03.03.2017 по справі 607/8404/16-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

03.03.2017 Справа №607/8404/16-ц

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Сливка Л. М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» про перегляд заочного рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ФІДОБАНК» подав до суду заяву про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 січня 2017 року ухваленого у цивільній справі № 607/8404/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» про повернення безпідставно списаних з рахунку грошових коштів.

Вивчивши матеріали поданої заяви, суддя приходить до висновку, що дана заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 229 ЦПК України.

Згідно ч.6 ст. 229 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до п.п. 4 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму, тобто 800 гривень.

Заявник не сплатив суму судового збору, однак, у поданій заяві завив клопотання про відстрочення сплати судового збору, покликаючись на важкий майновий стан спричинений розпочатою процедурою ліквідації ПАТ «ФІДОБАНК» .

Згідно ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, відмова заявнику у задоволенні необґрунтованої заяви про відстрочення сплати судового збору, як це передбачено законом не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права на доступу до суду.

З огляду на зазначене, суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки наявні матеріали поданої заяви не свідчать про скрутне матеріальне становище заявника.

Інших обставин, які в розумінні вимог ст. 82 ЦПК України, дають підстави для відстрочення сплати судового збору, суд не вбачає.

Згідно із ч. 7. ст. 229 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила статті 121 цього Кодексу.

Так, положеннями ч. 1 ст. 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання заявником ухвали.

Враховуючи вищенаведені обставини, суддя вважає, що дану заяву слід залишити без руху, надавши заявнику п'ятиденний термін з дня отримання копії ухвали суду для усунення вказаних недоліків.

Судовий збір сплатити за наступними реквізитами рахунку та оригінал квитанції про оплату подати до суду у вищевказаний строк:

розрахунковий рахунок: 31212206700002, код одержувача: 37977726; банк одержувача ГУДКC України в Тернопільській області; одержувач УК м. Тернопіль/м. Тернопіль/22030001, код бюджетної класифікації 22030001; МФО 838012 призначення платежу - судовий збір за позовом ПАТ «ФІДОБАНК» , код 02886692, пункт 1.5.

Керуючись ст.ст. 119, 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» про перегляд заочного рішення - залишити без руху, надавши заявнику п'ятиденний термін з дня отримання копії ухвали судді для усунення вказаних недоліків.

Судовий збір сплатити за вищевказаними реквізитами рахунку, а оригінал квитанції про оплату судового збору подати до суду.

У випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Головуючий суддяОСОБА_2