Постанова

від 22.10.2009 по справі 2а-4540/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2009 року                               Справа № 2а-4540/09/0870

(14 год. 45 хв.)

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді ЩербакаА.А., при секретарі Запара О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення №0000450801/0 від 03.08.2009 року.

Позивач в позовній заяві зазначив, що він не погоджується із висновками перевірки, викладеними у акті №410/23-07/288/08-01/00191230 від 28.07.2009року. Позовні вимоги обґрунтовує положеннями Закону України «Про податок на додану вартість», Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Вказує, що податковий орган дійшов хибного висновку про те, що Законом «Про податок на додану вартість» встановлено прямий зв'язок між сплатою до бюджету вказаного податку та його відшкодування з бюджету. Вказує, що підприємством до перевірки надано усі документи, що свідчать про дійсність операцій між ВАТ «Запоріжсталь» та ТОВ «Дельта-Комерц», а саме: рахунки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні. Наявність цих документів підтверджується актом перевірки. Наголошує, що зазначені операції не мають ознак фіктивності. Зазначає, що податковий кредит сформований підприємством відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про ПД». Звертає увагу суду на той факт, що у ході проведення перевірки не встановлено факту використання придбаних у ТОВ «Дельта-Комерц» товарів у неоподатковуваних операціях. Також перевіркою не було встановлено фактів відсутності належно оформлених податкових накладних. Зазначає, що податковий орган безпідставно пов'язує право ВАТ «Запоріжсталь» на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування із діями ТОВ «Дельта-Комерц». Просить скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0000450801/0 від 03.08.2009 року

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав довідку з ЄДР щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Комерц», із записом від 01.10.2009 року про підтвердження відомостей про юридичну особу. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає його безпідставним, надіслав до суду письмові заперечення на позовну заяву, у яких вказав, що за інформацією підрозділів ОДПС встановлено, що контрагент позивача за юридичною адресою не знаходиться, декларація з податку на додану вартість за березень 2008 року не відповідає статусу документів податкової звітності, ДПІ у Хортицькому м. Запоріжжя до держреєстратора направлено повідомлення за формою 18-ОПП – про відсутність платника податків за юридичною адресою. Звертає увагу суду на те, що сентенція законодавця в площині бюджетного відшкодування полягає у надмірній сплаті податку на додану вартість, про що власне і свідчить законодавче визначення у п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про ПД» наголошує, що бюджетне відшкодування – це надмірно сплачений ПДВ, а якщо до бюджету ПДВ не сплачений то не виникає і права на бюджетне відшкодування. Також зазначає, що прийняття СДПІ податкового повідомлення-рішення не є мірою відповідальності платника податків, а є обов'язком контролюючого органу у повідомленні платника податків про відсутність у нього права на бюджетне відшкодування. Просить відмовити у задоволення позовних вимог.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», є юридичною особою, ідентифікаційний код 00191230. Є платником податку на додану вартість, свідоцтво від 07.10.2002 року №11045559.

На підставі направлення №0327 від 28.05.2009 року та №0327/1 від 30.06.2009 року фахівцями СДПІ по роботі з ВПП м. Запоріжжя була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Запоріжсталь» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року. За результатами перевірки складений акт №288/08-01/00191230.

Актом перевірки встановлене порушення вимог п. 1.8, п.1.3 ст. 1 , пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року, п. 8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 року №244, п. 5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року, у результаті чого, ВАТ «Запоріжсталь» завищено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 227261 грн. 00 коп. та залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів (грудень 2008 року) у сумі – 86911 грн. по господарських операціях з придбання товару від ТОВ «Дельта-Комерц» (код 33754595).

На підставі акту перевірки03.08.2009 року керівником СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000450801/0, згідно якого ВАТ «Запоріжсталь» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 340892 грн. 00 коп., у тому числі 227261 грн. основного платежу та 113631 грн. фінансових санкцій з цього податку, що застосовано на підставі п. 17.1.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 – ІІІ від 21.12.2000 року.

Підприємство не здійснювало оскарження вище визначеного податкового повідомлення-рішення за процедурою, встановленою пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України №2181.

Матеріалами справи також встановлено, і сторони не заперечують, що ВАТ «Запоріжсталь» знаходився у договірних відносинах з ТОВ «Дельта-Комерц». Зазначений факт також підтверджується наданими суду копіями договорів, рахунків, податкових накладних, платіжних доручень, товарних накладних, що знаходяться в матеріалах справи.

За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України за березень 2008 року встановлено розбіжність по ТОВ «Дельта-Комерц» у сумі 62894 грн. , яка виникла за рахунок не включення ТОВ «Дельта Комерц» до складу податкових зобов'язань суму ПДВ 62894 грн. 00 коп.

Згідно з відповіддю ДПІ у Хортицькому районі №1743/7/23-011від 07.07.2009 року , ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, складено акт про незнаходження ТОВ «Дельта-Комерц» за юридичною адресою. Крім того, Декларація з податку на додану вартість за березень 2008 року не відповідаю статусу документів податкової звітності, оскільки відсутні обов'язкові реквізити. Фахівцями ДПІ у Хортицькому районі направлено повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням за формою 18-ОПП до державного реєстратора.

Статтею 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено у п. 1.8, що Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. У той же час цією статтею також визначено, що Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п. 1.7).

У свою чергу, пп7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону вказує, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

7.4.5. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, Закон України «Про податок на додану вартість» визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду, а саме:

- у разі, якщо суми сплачених податків не стосуються придбання товарів (послуг), що використовуються у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість належними податковими накладними.

Між податковим органом та підприємством не існує спору щодо фактичних обставин та сум фактично сплачених постачальнику за товари, оспорюють ся лише правові підстави винесення податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи та матеріалами перевірки не встановлено факту використання придбаних товарів у неоподатковуваних операціях. Також, суду було надано належним чином оформлені податкові накладні.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про ПД» Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, сума бюджетного відшкодування напряму залежить тільки від правильності визначення суми податкових зобов'язань і податкового кредиту та від розміру суми ПДВ, фактично сплаченої постачальникам.

Більш того, матеріалами справи також встановлено, що ТОВ «Дельта-Комерц» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 33754595, є платником податку на додану вартість, свідоцтво №12085189, видане 20.10.2005 року. Податковим органом не надано жодних доказів того, що свідоцтво є анульованим. Крім того, відповідно до даних довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців 01.10.2009 року внесено запис до ЄДР про підтвердження відомостей про юридичну особу. Зазначена обставина спростовує доводи податкового органу про фіктивність зазначеного підприємства. Також, суд звертає увагу на той факт, що податковим органом не наданого жодного доказу безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дельта-Комерц», факт дійсності операцій не заперечувався ані у акті перевірки ані у судовому засіданні. Також, за офіційним даними сайту ДПА України свідоцтво платника ПДВ – ТОВ «Дельта-Комерц» знаходиться у розділі належних платників

При цьому, Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширювалося тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб . Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету , то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Відповідно до положень закону «Про ПД» сума ПДВ, що включається до вартості товару є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе відповідальність по сплаті цього податку до бюджету. Покладення зазначеного обов'язку на позивача суперечить нормам чинного законодавства.

Цей висновок також підтверджується самим визначенням платника податку, наведеним у п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про ПД», а саме: Платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Тобто, стверджуючи, що відповідно до норм п. 1.8 ст.1, пп. 7.4.1 п. 7.4 та пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПД», відшкодуванню підлягають лише суми податку, що фактично сплачені до бюджету, податковий орган розширено тлумачить положення зазначеного закону і визначає відповідальність покупця за фактичну несплату податку продавцем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно покладено на позивача обов'язок повторної сплати податку на додану варітьсь у зв'язку з тим, що продавець не виконав своїх зобов'язань зі сплати цього податку. Тобто, податковим органом не доведено правомірність винесення спільного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладено, ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.08.2009 року №0000450801/0, прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

Стягнути на користь державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» судові витрати у сумі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.          

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Повне рішення виготовлено 27 жовтня 2009 року.

Суддя (підпис) А.А. Щербак