Постанова

від 22.02.2017 по справі 826/11790/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 22 лютого 2017 року                      № 826/11790/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Ер-Сі-Ай-Інвест» до                    Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про                    визнання протиправним та скасування рішення від 12.03.2016 На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні. ВСТАНОВИВ: Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ер-Сі-Ай-Інвест»  (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі – Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про виключення ТОВ «Ер-Сі-Ай-Інвест» з реєстру платників податку на додану вартість та анулювання його реєстрації платником ПДВ №155/26-58-12-01 від 12.03.2016 року; включення до реєстру платників податків на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Ер-Сі-Ай-Інвест» на підставі вищезазначеного рішення; відновити реєстрацію ТОВ «Ер-Сі-Ай-Інвест» у реєстрі платників податку на додану вартість. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що при винесенні спірного рішення Контролюючим органом не було враховано всіх обставин, зокрема, що відсутність показників у податкових деклараціях з податку на додану вартість не свідчить про відсутність діяльності на підприємстві. Так, Позивач звертає увагу, що  підприємство має довгострокові зобов'язання на підставі договорів. Представник Відповідача проти позову заперечував, оскільки ТОВ «Ер-Сі-Ай-Інвест» протягом дванадцяти послідовних податкових періодів, а саме з лютого 2015 року - січень 2016 року, до Контролюючого органу звіти надавались з нульовими показниками. У відповідності до частини 4 статті 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві 12.03.2016 року прийнято Рішення №155/26-58-12-01, яким ТОВ «Ер-Сі-Ай-Інвест» (код ЄДРПОУ 39124811) анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України з підстав подання платником податків декларації з податку на додану вартість протягом періоду з лютого 2015 року по січень 2016 року з показниками обсягів оподатковуваних операцій « 0» грн. (надалі – Рішення №155/26-58-12-01). Не погоджуючись з Рішенням №155/26-58-12-01 Позивач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві зі скаргою, за результатом розгляду скарги ГУ ДФС у м. Києві 02.06.2016 року прийнято Рішення №12199/10/26-15-12-01-18 залишено скаргу ТОВ «Ер-Сі-Ай-Інвест» без задоволення, а Рішення №155/26-58-12-01 без змін. Також, Позивачем подано Скаргу до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України) на Рішенням №155/26-58-12-01 та рішення ГУ ДФС у м. Києві, за результатом розгляду Скарги 21.07.2016 року ДФС України прийнято рішення №15278/6/99-99-12-03-01-15, яким Скаргу Позивача залишено без задоволення, а спірні рішення без змін. Позивач вважає, що Рішення №155/26-58-12-01 прийнято Відповідачем всупереч вимогам законодавства, а тому звернувся до Суду з відповідним позовом. Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України 02.12.2010 N 2755-VI (далі – ПКУ). Приписи статті 21 ПКУ визначають, зокрема, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані: 1) дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; 2) забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; 30 не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; Згідно із пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Підпунктом “г” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України передбачено, що анулювання реєстрації платника податку відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту. Анулювання реєстрації на зазначених підставах здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу за наявності відповідних підтверджуючих документів (відомостей) (підпункт 5.3 пункту 5 Положення про реєстрації платників податків на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130  та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233). За змістом пункту 5 наведеного Положення органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації у разі існування підстав, визначених у Податковому кодексі України. У випадку, передбаченому підпунктом “г” пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, рішення може бути прийнято за довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців. У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку). З аналізу норм права вбачається, що існують виключні підстави для прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника податків на підставі п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 ПКУ. Ними є: наявність довідки контролюючого органу про подання/неподання платником податку на додану вартість податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується Позивачем протягом періоду з лютого 2015 року по січень 2016 року до Контролюючого органу підприємством подавались з нульовими показниками. Судом не береться до уваги посилання Позивача на те, що ним укладено договір оренди строком на 5 років та отримано 100% передоплату, що відображено в декларації за грудень 2014 року, оскільки ці обставини не спростовують відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту протягом спірного періоду з лютого 2015 року по січень 2016 року. Посилання Позивача на те, що рішення складено не за належною формою також не беруться Судом до уваги, оскільки вказані обставини не спростовують встановлених факту щодо відсутності здійснення діяльності товариством за спірний період та не є вагомою обставиною, яка б слугувала скасування рішення податкового органу по суті. Враховуючи вищевикладене Суд приходить до висновків про обґрунтованість рішення Відповідача від 12.03.2016 року №155/26-58-12-01, а тому позовні вимоги Позивача є необґрунтовами та такими, що не підлягають задоволенню. Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: У задоволенні адміністративного позову відмовити. Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук