Постанова

від 28.02.2017 по справі 826/11724/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 лютого 2017 року № 826/11724/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сфералайн" доГоловного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфералайн" (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (надалі - Відповідач), у якому просить: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.07.2016 р. №0012441404 та №0012431404.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Контролюючим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому, підлягає скасуванню.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання від Позивача про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник Відповідача проти позовних вимог заперечує в повному обсязі з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву, які аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Співробітниками Головного управління ДФС у місті Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB "СФЕРАЛАЙН" (код ЄДРПОУ 37404411) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з TOB ГІЛЛІАН (код 39228865) за період січень, квітень, травень 2015, TOB ГОЛДЕН-ХОТ (код 38315912) за період січень, лютий, березень 2015, ТОВ Аракс нова (код 39991761) за період січень 2015, TOB ЛАМЕЛ ЮЕЙ (код 35591111) за період лютий, березень 2015. березень 2015, ТОВ СУЧАСНЕ СВІТЛО (код 37034920) за період лютий, березень 2015, TOB БІЗНЕС-АЛЬЯНС-ГРУП (код 38104904) за період лютий 2015, ПП СУМАТРА ЛТД (код 36382680) за період лютий 2015, TOB ВІК ФОР (код 37495713) за період лютий 2015, TOB ТД СВІТОНІКА (код 37465610) за період лютий 2015, TOB БМУ БУДІНВЕСТ (код 33122405) за період березень 2015, TOB САРГО ГРУП (код 39417925) за період березень, квітень 2015, TOB РИСЬ-МЕГАТРЕЙД (код 3969073) за період квітень 2015, ПП ПАКТ (код 21332137) за період квітень, липень 2015, TOB KITT-САУНД (код 39629693) за період квітень 2015, TOB АТРАС ТРЕЙД (код 39414898) за період квітень 2015, ТОВ АСОЦІАЦІЯ СВІТЛОТЕХНІКА (код 23739268) за період квітень 2015, ТОВ ЕКОМАРКЕТГРУП (код 39273939) за період травень, червень, липень 2015, ТОВ СІТРЕД- ПРОДАКШН (код 39731950) за період травень, червень 2015, ТОВ ОПТЦЕНТР (код 37959889) за період травень, червень, липень 2015, ТОВ МЕРКУРІ ІННОВЕЙШН (код 39608144) за період червень, липень 2015, ТОВ АРХІТЕКТУРА СТИЛЮ (код 39622258) за період червень, липень 2015 та контрагентами - покупцями за період 01.01.2015 по 31.07.2015 рік.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 21.04.2016 року №62/26-15-14-04- 03/37404411 (надалі - Акт перевірки)

В Акті перевірки встановлені наступні порушення: п.44.1 cт.44, пп.134.1.1 п. 134.1 cт. 134, п. 135.1 cт. 135, п. 137.1 cт. 137 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 1164891,00 грн., в т.ч. за період 2015 рік 1164891,00 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 cт.198, п.201.1 cт.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), та Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. №966 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість в результаті чого занижено суми податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 1353274,00 грн. в т.ч. за період лютий 2015 року 227344,00 грн., березень 2015 року 22859,00 грн., квітень 2015 року 305512,00 грн., травень 2015 року 332951,00 грн., червень 2015 року 242653,00 грн., липень 2015 року 221955,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, Позивач подав до Контролюючого органу Заперечення на Акту перевірки, за результатом розгляду Заперечень Лист №10/26-15-14-04-03 від 05.05.2016 р. Контролюючий орган повідомив Позивача, що висновки Акту перевірки були залишені без змін, а заперечення Позивача - без задоволення.

На підставі Акту перевірки Контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 11.05.2016 року: №0005781404, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1164891,00 грн., з них за основним платежем - 1164891,00 грн., штрафні (фінансові) санкції не нараховувались; №0005791404, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2029911,00 грн., з них за основним платежем - 1353274,00 грн. та за штрафними і (фінансовими) санкції в сумі 676 637 грн.

Не погоджуючись з прийнятим Контролюючим органом податковими повідомлення-рішенням Позивачем подано скарги до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України) за результатом розгляду скарги ДФС України 12.07.2016 р. прийнято Рішення №15105/6/99-99-11-01-01-25, яким скасовано податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у м. Києві від 11.05.2016 р. № 0005781404, № 0005791404 в частині визначення Позивачу грошових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ "Гілліан", ТОВ "Голден-Хот", ТОВ "Аракс Нова", ТОВ "Ламел Юей", ТОВ "Сучасне світло", ТОВ "Бізнес- -Альянс-Груп", ТОВ "Вік Фор", ТОВ "Сарго Груп", ТОВ "Рись- Мегатрейд", ТОВ "Кітт Саунд", ТОВ "Аграс Трейд", ТОВ "Спред - Продакшн", а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишило без змін, а скаргу - частково задовольнило.

На підставі Рішення ДФС України від 12.07.2016 року №15105/6/99-99-11-01- 01-25, Відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 18.07.2016 року: №0012441404, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 520850,00 грн.. з них за основним платежем - 520850 грн.. штрафні (фінансові) санкції (штрафи) не нараховувались; №0012431404, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 956509,50 грн., з них за основним платежем - 637673,00 грн. та 318836,50 грн. за штрафними (фінансовими) (штрафами).

Позивач вважає висновки Акту перевірки безпідставними, незаконними та такими, що не відповідають нормам податкового законодавства та фактичним обставинам справи та податкові повідомлення-рішення неправомірними, а тому звернувся до Суду із відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву та в Акті перевірки зазначає про відсутність права у Позивача на формування податкового кредиту за період з наступних підстав: порушення контрагентами Позивача та постачальниками контрагентів Позивача порядку обліку та звітності, через що Відповідач не може встановити технічні, технологічні та виробничі можливості контрагентів Позивача для здійснення фінансово - господарської діяльності; відсутності зареєстрованих податкових накладних контрагентами Позивача та їх постачальниками, які б підтверджували наявність придбання сторонніх послуг з експлуатації основних засобів, орендованих складських приміщень, транспортних засобів, посередників у транспортуванні, перевізника вантажовідправника, вантажоодержувача, орендовані фонди, надання послуг на відповідальне зберігання, сортування, пакування, тощо без залучення субпідрядних організацій; зазначення в описовій частині Ухвали інформації про створення суб'єктів господарської діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Судом встановлено, що між Позивачем (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ БМУ Будінвест (Постачальник), з іншої сторони, укладено Договір поставки №1003/1 від 10.03.2015 року (надалі - Договір №1003/1).

У відповідності до п. 1.1, п. 1.2, п. 2.1, п. 2.3 Договору №1003/1, Постачальник зобов'язується систематично постачати і передати у власність Покупцю товар передбачений у рахунках-фактурах, згідно яких було проведено відвантаження товару, видаткових накладних або специфікаціях, які додаються до Даного Договору і складають його невід'ємну частину, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Даного Договору. Постачальник гарантує, що товар, який постачається за цим Договором вільний від прав та/або претензій будь-яких третіх осіб. Асортимент товару передбачається у рахунках-фактурою або специфікаціях, які додаються до Даного Договору. Заявка є прийнятою з моменту видачі рахунку-фактури або специфікації.

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем також було придбано товар (послуги) у ТОВ МЕРКУРІ ІННОВЕЙШН , ТОВ АРХІТЕКТУРА СТИЛЮ та ТОВ ЕКОМАРКЕТГРУП , проте документи були вилучені Слідчим слідчою групи СУФР ГУ ДФС у м. Києві 16.03.2016 р., що підтверджується Протоколом виїмки (п. 33 - п. 37, п. 47 - п.56 Протокол виїмки).

В підтвердження придбання товару Позивачем надано Суду наступні документи: Податкові накладні: від 15.07.2015 р. №123 на загальну суму з ПДВ 90000,00 грн., від 30.06.2015 р. №438 на загальну суму з ПДВ 385000,00 грн., від 30.06.2015 р. №437 на загальну суму з ПДВ 110000,00 грн., від 31.07.2015 р. №158 на загальну суму з ПДВ 100000,00 грн., від 30.06.2015 р. №44 на загальну суму з ПДВ 150000,00 грн., від 26.06.2015 р. №222 на загальну суму з ПДВ 300000,00 грн., від 26.06.2015 р. №223 на загальну суму з ПДВ 252000,00 грн., від 31.03.2015 р. №27 на загальну суму з ПДВ 7686,11 грн., від 30.03.2015 р. №21 на загальну суму з ПДВ 2105,64 грн., від 24.03.2015 р. №17 на загальну суму з ПДВ 298,07 грн., від 25.03.2015 р. №19 на загальну суму з ПДВ 7453,08 грн., від 24.03.2015 р. №18 на загальну суму з ПДВ 14993,81 грн., від 26.03.2015 р. №20 на загальну суму з ПДВ 1619,10 грн., від 13.03.2015 р. №4 на загальну суму з ПДВ 2615,76 грн., від 13.03.2015 р. №3 на загальну суму з ПДВ 281042,08 грн., від 12.03.2015 р. №2 на загальну суму з ПДВ 147017,60 грн., від 31.03.2015 р. №27 на загальну суму з ПДВ 7686,11 грн., від 29.05.2015 р. №68 на загальну суму з ПДВ 5676,00 грн., від 29.05.2015 р. №69 на загальну суму з ПДВ 306081,79 грн., від 28.05.2015 р. №67 на загальну суму з ПДВ 7603,73 грн., від 11.06.2015 р. №61 на загальну суму з ПДВ 578,40 грн., від 02.06.2015 р. №54 на загальну суму з ПДВ 52754,16 грн., від 09.06.2015 р. №58 на загальну суму з ПДВ 468,41 грн., від 04.06.2015 р. №55 на загальну суму з ПДВ 2008,02 грн., від 10.06.2015 р. №59 на загальну суму з ПДВ 1057,08 грн., від 05.06.2015 р. №57 на загальну суму з ПДВ 28880,78 грн., від 11.06.2015 р. №60 на загальну суму з ПДВ 9185,63 грн., від 27.05.2015 р. №66 на загальну суму з ПДВ 338995,46 грн., від 05.06.2015 р. №56 на загальну суму з ПДВ 2481,36 грн., від 23.06.2015 р. №220 на загальну суму з ПДВ 57020,63 грн., від 23.06.2015 р. №218 на загальну суму з ПДВ 12,12 грн., від 25.06.2015 р. №221 на загальну суму з ПДВ 169946,56 грн., від 24.06.2015 р. №217 на загальну суму з ПДВ 42092,14 грн., від 24.06.2015 р. №216 на загальну суму з ПДВ 3100,80 грн., від 24.06.2015 р. №219 на загальну суму з ПДВ 2827,75 грн., від 28.07.2015 р. №71 на загальну суму з ПДВ 1343,45 грн., від 28.07.2015 р. №70 на загальну суму з ПДВ 599,69 грн., від 28.07.2015 р. №69 на загальну суму з ПДВ 3996,20 грн., від 27.07.2015 р. №68 на загальну суму з ПДВ 692,84 грн., від 22.07.2015 р. №66 на загальну суму з ПДВ 2251,80 грн., від 22.07.2015 р. №65 на загальну суму з ПДВ 231,34 грн., від 23.07.2015 р. №67 на загальну суму з ПДВ 7826,15 грн., від 28.07.2015 р. №82 на загальну суму з ПДВ 584126,88 грн., від 30.07.2015 р. №174 на загальну суму з ПДВ 253260,00 грн., від 30.07.2015 р. №173 на загальну суму з ПДВ 252510,00 грн., від 21.07.2015 р. №64 на загальну суму з ПДВ 34891,87 грн., від 09.06.2015 р. №58 на загальну суму з ПДВ 468,41 грн.; Рахунки коригування кількісних і вартісних показників: №6 від 09.07.2015 р. до податкової накладної від 25.06.2015 №221; Видаткові накладні: №16 від 12.03.2015 р. на загальну суму з ПДВ 147017,60 грн., №17 від 13.03.2015 р. на загальну суму з ПДВ 281042,08 грн., №18 від 13.03.2015 р. на загальну суму з ПДВ 2615,76 грн., №36 від 24.03.2015 р. на загальну суму з ПДВ 298,07 грн., №37 від 24.03.2015 р. на загальну суму з ПДВ 14993,81 грн., №38 від 25.03.2015 р. на загальну суму з ПДВ 7453,08 грн., №39 від 26.03.2015 р. на загальну суму з ПДВ 1619,10 грн., №40 від 30.03.2015 р. на загальну суму з ПДВ 2105,64 грн., №41 від 31.03.2015 р. на загальну суму з ПДВ 7688,11 грн.; Рахунки на оплату: №196 від 25.06.2015 р. на загальну суму з ПДВ 376,42 грн., №197 від 26.06.2015 р. на загальну суму з ПДВ 17583,55 грн., №198 від 26.06.2015 р. на загальну суму з ПДВ 215,94 грн., №199 від 26.06.2015 р. на загальну суму з ПДВ 8676,82 грн., №200 від 26.06.2015 р. на загальну суму з ПДВ 1210,55 грн., №201 від 30.06.2015 р. на загальну суму з ПДВ 12575,19 грн., №202 від 01.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 230,89 грн., №203 від 02.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 50,00 грн., №204 від 03.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 1882,20 грн., №205 від 06.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 15688,27 грн., №206 від 06.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 527,88 грн., №207 від 06.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 1753,75 грн., №208 від 07.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 16899,60 грн., №209 від 07.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 503,86 грн., №210 від 08.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 3297,96 грн., №211 від 08.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 27228,32 грн., №212 від 09.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 5820,00 грн., №213 від 09.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 1302,23 грн., №214 від 09.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 6799,25 грн., №215 від 09.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 2531,64 грн., №216 від 09.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 6758,40 грн., №217 від 09.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 1616,34 грн., №218 від 09.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 28,42 грн., №219 від 09.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 4395,12 грн., №220 від 20.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 1742,00 грн., №221 від 21.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 1074,36 грн., №222 від 21.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 2674,12 грн., №223 від 21.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 7808,02 грн., №224 від 21.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 1689,12 грн., №225 від 21.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 34891,87 грн., №226 від 22.07.2015 р. на загальну суму з ПДВ 231,34 грн. та інші; Наказ на уповноваження посадової особи на підписання первинної документації від 03.01.2014 р. №4; Платіжні доручення; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за березень 2015 р. - липень 2015 р.; подорожні листи вантажного автомобіля; банківські виписки; зразки рекламної продукції та інші документи, Судом досліджено первинну документацію та копії залучено до матеріалів справи.

Позивачем надано Суду пояснення в яких зазначає, що доставку від постачальника товарно-матеріальних цінностей підприємством здійснювалося самостійно за допомогою автомобіля ГАЗ 3302.

В матеріалах справи міститься копія Договору оренди-найму автомобіля №404 від 15.08.2011 р., який укладено між ТОВ КАРАТ ЛТД (Орендодавець), з однієї сторони та Позивачем (Орендар), з іншої сторони (надалі - Договір №404).

У відповідності до п. 1 Договору №404, Орендодавець передає, а Орендар бере в тимчасове користування наступне майно: Автомобіль марки: ГАЗ 3302; Державний номер: АА7833ЕА; Шасі №Х9633020072229472; автомобіль, що орендується, передається Орендареві протягом двадцяти днів з моменту підписання Договору. Передача автомобіля в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, який разом з технічною документацією на автомобіль є невід'ємною частиною договору.

В матеріалах справи міститься: Акт приймання-передачі оренда автомобіля від 01.09.2011 р.; технічний паспорт на транспортний засіб Державний номер: АА7833ЕА; Шасі №Х9633020072229472; Наказ №3-К від 01.03.2013 р. про приймання на роботу водія; Трудова книжка водія, дані документи досліджено Судом та копії залучено до матеріалів справи.

Також, в матеріалах справи містяться Договори оренди нежитлових приміщень, Акти приймання-передачі даних приміщень; штатний розклад працівників за період серпень 2015 р., який складав 45 осіб з визначенням посад.

На підтвердження тієї обставини, що товари (послуги), придбані Позивачем у вищезазначених Контрагентів були використані ним в господарській діяльності, що підтверджується Договорами, специфікацію, видаткові накладні, довіреності та іншими документами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву зазначає наступне: В ході аналізу інформаційної бази даних Податковий блок встановлено: ТОВ БМУ БУДІНВЕСТ , знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, стан платника 0 основний платник, основним видом діяльності є Будівництво житлових і нежитлових будівель, кількість працюючих - 4 особи. Декларація з податку на прибуток за 2015 рік за місцем реєстрації не подано, остання податкова звітність по податку на додану вартість подано за січень 2016 року. Враховуючи неподання декларації з податку на прибуток, балансу, звіту про фінансові результати, відсутність інформації про основні засоби, об'єкти оподаткування, земельні ділянки, транспортні засоби, наявність трудових ресурсів, неможливо встановити технічні, технологічні та виробничі можливості підприємства для здійснення фінансово - господарської діяльністю. Згідно інформаційної бази Архів електронної звітності (ЄРПН) та ІС Податковий блок основним постачальником ТОВ БМУ БУДІНВЕСТ було підприємство ТОВ СДРГО ГРУП (код 39417925), яке знаходиться па обліку в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, стан платника 8 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля, реєстрація в якості платника ПДВ - № 200193190 з 01.11.2014 (Анулюване з 15.07.2015), звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів ДФС (форма Д4) не поданий, остання податкова декларація з податку на додану вартість подана за березень 2015 року та має статус до відома , відсутня декларація з податку на прибуток, баланс, звіту про фінансові результати, відсутність інформації про основні засоби, об'єкти оподаткування, земельні ділянки, транспортні засоби, наявність трудових ресурсів. Отже, неможливо встановити технічні, технологічні та виробничі можливості підприємства для здійснення фінансово - господарської діяльності.

Судом встановлено, що у відповідності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ БМУ БУДІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 33122405) не перебуває в стані припинення та у відповідності до матеріалів справи Позивачем у даного Контрагента було придбано товар (кабеля, наконечники, провід та інший товар), який за своїми характеристиками використовується в будівництві, а тому твердження Відповідача про припинення підприємницької діяльності ТОВ БМУ БУДІНВЕСТ та не можливістю останнього здійснювати поставку певного товару є припущеннями Контролюючого органу.

Крім того, Суд звертає увагу, що Позивач не має жодного відношення до господарської діяльності ТОВ БМУ БУДІНВЕСТ з його Контрагентами та не наділений правом контролювати придбання товару свого Контрагента по ланцюгу.

Також, Відповідач в запереченнях на позовну заяву зазначає наступне: ТОВ Сфералайн мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Екомаркетгруп" на підставі договору поставки. На виконання умов даного договору складено податкові та видаткові накладні. В ході аналізу інформаційної бази даних "Податковий блок", встановлено, що ТОВ "Екомаркетгруп" має стан 28 - триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДФС). остання декларація ПДВ подана за лютий 2016 року, згідно з даними декларації з податку на прибуток за 2015 рік, дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) визначений за правилами бухгалтерського обліку та складає 19518,1 тис. грн. Разом з цим, ДПІ складено податкову інформацію від 28.07.2015 № 403/26-55-22- 09/39273939 щодо ТОВ "Екомаркетгруп" за звітні періоди декларування ПДВ з 01.05.2015 по 30.06.2015. Узагальнена податкова інформація складена з причин неможливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв'язку з чим, що представником за довіреністю ТОВ "Екомаркетгруп" повідомлено про втрату первинних документів та про що повідомлено Печерськс РУ 28.07.2015 (талон-повідомлення від 28.07.2015 №2433). Крім того, проаналізувавши номенклатуру зареєстрованих в ЄРПН ТОВ "Екомаркетгруп" на адресу контрагентів-покупців податкових накладних встановлено реалізація наступних товарів: овочі, фрукти, лист 40, підшипники, шпала металева, силіконова трубка для приладу SediGraph. меляса бурякова, стрічка транспортера, запчастини для авто, ізолятор кільцевої лінії ИКП, груба, складальний комплект, тощо. Враховуючи вищезазначене, не можливо зробити висновок щодо джерел походження товару та послуг, які були реалізовані на адресу покупців, оскільки не можливо підтвердити факт придбання вищезазначеного товару ТОВ "Екомаркетгруп" від контрагентів-постачальників. Згідно з зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними виявлено невідповідність придбаного товару з реалізованим ТОВ "Екомаркетгруп" в повному обсязі.

Судом встановлено, що у відповідності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ЕКОМАРКЕТГРУП" (код ЄДРПОУ 39273939) не перебуває в стані припинення та у відповідності до Код КВЕД 46.90 займається Неспеціалізованою оптовою торгівлею, а тому твердження Відповідача про знаходження Товариства в стані припинення та не можливістю останнього здійснювати поставку певного товару є припущеннями Контролюючого органу та документально не підтверджується.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву зазначає наступне: ТОВ "Сфералайн" мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Меркурі Інновейшн" на підставі договорів про надання рекламних послуг. Па виконання умов даного договору складено податкові накладні. В ході аналізу інформаційної бази даних "Податковий блок" встановлено, що стан платника ТОВ "Меркурі Інновейшн" 28 - триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДФС), остання декларація з ПДВ за лютий 2016 року, згідно з даними декларації з податку на прибуток за 2015 рік, дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) визначений за правилами бухгалтерського обліку, складає 17009 тис. грн. .

У відповідності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Меркурі Інновейшн" (код ЄДРПОУ 39608144) не перебуває в стані припинення та у відповідності до Код КВЕД 73.11 займається Рекламні агентства, а тому твердження Відповідача про знаходження Товариства в стані припинення та не можливістю останнього надавати послуги рекламні є припущеннями Контролюючого органу та документально не підтверджується, що Судом до уваги не береться.

Також, Відповідач в запереченнях на позовну заяву зазначає наступне: ТОВ "Сфералайн" мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Архітектура Стилю" на підставі договору про надання послуг (маркування, сортування та пакування товару). В ході аналізу інформаційної бази даних "Податковий блок" стан платника 0 основний платник. Згідно з декларацією з податку на прибуток за 2015 рік, дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, складає 15593,6 тис. грн. .

Судом встановлено, що у відповідності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Архітектура Стилю" (код ЄДРПОУ 39622258) не перебуває в стані припинення та у відповідності до Код КВЕД 31.09 займається Виробництво інших меблів та 73.11 займається Рекламні агентства, а тому твердження Відповідача про знаходження Товариства в стані припинення та не можливістю останнього здійснювати послуги є припущеннями Контролюючого органу та документально не підтверджується.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. №742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оскільки матеріали справи містять податкові накладні, надані Позивачу його контрагентом, Відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо несплати ними податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.

У відповідності ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд звертає увагу, що на час проведення перевірки та на час розгляду справи Відповідачем не надано переконливих доказів про те, що контрагентів Позивача було ліквідовано або припинено підприємницьку діяльність даних юридичних осіб під час укладання та виконання договору.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені відповідно до законодавства.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи Суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення Позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено Судом, на момент складання податкових накладних контрагенти Позивача, були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг (товар); в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких Позивач формував податковий кредит, та які знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1статті 201 Податкового кодексу України.

Вищим адміністративним судом України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що для формування в тому числі і податкового кредиту, необхідно мати первинні документи, які можуть довести реальність здійснення господарської операції, підтвердити факт використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що Позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначені договори укладені з метою настання реальних обставин, а тому, висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12.

Окрім вищевикладеного, Суд звертає увагу, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками/продавцями товару (послуг) податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару (послуг) вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.07.2013 року по справі № К/800/27746/13.

Крім того, за п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними": при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 роз'яснюється, що як незаконну діяльність, про яку йдеться у статті 205 КК, слід розуміти такі види діяльності, які особа або не має права здійснювати взагалі, або ж, маючи право на це за певних умов чи з дотриманням певного порядку, здійснює з їх порушенням.

Згідно зі статтею 17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого - Позивача та контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договори, укладений Позивачем з даним товариством, до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008 року по справі № К-23642/07.

Слід відмітити, що Контролюючим органом не було надано рішення суду у цивільній, адміністративній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "фіктивності" здійснених Позивачем (Контрагенами Позивача) господарських операцій, а надані докази не відповідають вимогам ст. 72 КАС України.

Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень Відповідача про фіктивність проведених Позивачем господарських операцій.

Крім того, відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з пунктом 200.3 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними, тощо.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , є документами первинного обліку.

Позивач надано Суду додаткові пояснення в яких зазначає, що загальна сума податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ БМУ БУДІНВЕСТ (код 33122405) за період березень 2015, ТОВ ЕКОМАРКЕТГРУП (код 39273939) за період травень, червень, липень 2015, ТОВ МЕРКУРІ ІННОВЕЙШН (код 39608144) за період червень, липень 2015, ТОВ АРХІТЕКТУРА СТИЛЮ (код 39622258) за період червень, липень 2015, згідно висновків Акту перевірки від 21.04.2016 року №62/26-15-14-04-03/37404411, складає 578722,39 грн. (362083,51 грн. + 41666,67 грн. + 97500,00 грн. +77472,21 грн. = 578722,39 грн.), а не 637673,00 грн. як зазначено в податковому повідомленні - рішенні від 18.07.2016 року №0012431404.

Для з'ясування всіх обставин справи Судом у судовому засіданні зобов'язано Відповідача надати детальний розрахунок до ППР та декларації по контрагентам Позивача.

Відповідачем на виконано вимог Суду надано детальний розрахунок податкового повідомлення-рішення №0012431404, з якого вбачається, що сума основного платежу 637673,00 грн. складається з (77472,21 грн. + 362083,51 грн. + 97500,00 грн. + 41666,67 грн. та + 58950,61 грн. (при поданні декларації з ПДВ за січень та лютий 2015 р. двічі враховано суму від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 58938,00 грн.; при поданні уточнюючої декларації з ПДВ за травень 2015 року (02.07.15 №9137741431) підприємством задекларовано суму від'ємного ) значення поточного звітного періоду в сумі 81404,00 грн., замість 81417,00 грн. (різниця складає 13,00 грн.) 58938,00 грн. +13,00 грн. = 58951,00 грн.).

Під час дослідження Акту перевірки, Листа №10/26-15-14-04-03 від 05.05.2016 р. Контролюючого органу про розгляд заперечень на Акт перевірки та Рішення ДФС України, Судом встановлено, що в даних документах відсутні посилання на встановлення порушень під час заповнення декларацій з ПДВ за січень, лютий, травень 2015 р. Позивачем, а тому включення Контролюючим органом в податкове повідомлення-рішення №0012431404 суму 58951,00 грн. є необґрунтованим та протиправним.

З Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11, зі змісту якого вбачається, що за для вжиття належних заходів із метою встановлення обставин по справі суди повинні витребувати ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати певні обставини по справі.

У разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вищезазначених приписів Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11: "судам апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи частини другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з наведеною нормою, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Отже, у разі дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції, апеляційний суд повинен зазначити у своєму рішенні поважні причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції. Наведене стосується також і доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані позивачем або відповідачем.".

Таким чином, Суд приходить до висновку щодо правомірності формування Позивачем даних податкового обліку, а Відповідачем не надано Суду жодних доказів та письмових пояснень - на підставі чого прийнятті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Також, Суд звертає увагу й на принцип індивідуальної юридичної відповідальності, що закріплений статтею 61 Конституції України.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ). Так, в пункті 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії ЄСПЛ дійшов такого висновку: ... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії . У пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що придбання Позивачем у контрагента послуг (товару) безпосередньо пов'язане із його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

З аналізу вищезазначених норм права та матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.07.2016 р. №0012441404 та №0012431404, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Податковим органом не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2016 р. №0012441404 та №0012431404.

3. Стягнути з Головного управління ДФС у місті Києві за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СФЕРАЛАЙН" (код ЄДРПОУ 37404411) судові витрати в сумі 22160,39 (двадцять дві тисячі сто шістдесят гривень 39 коп.) грн.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук