Рішення

від 06.03.2017 по справі 910/470/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2017Справа №910/470/17

За позовом Комунального підприємства Київпастранс

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО ТРАНС ГРУП

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 643,92 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Рощахівська-Чантурідзе С.А. за довіреністю № 06-5/34 від 24.01.2017

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Київпастранс (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО ТРАНС ГРУП (відповідач) про стягнення 643,92 грн. на підставі Договору № 763 від 12.10.2012 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, з яких: 489,47 грн. заборгованості зі сплати комунальних платежів за період з листопада 2013 по липень 2016, 137,61 грн. інфляційних втрат та 16,84 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 763 від 12.10.2012 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), найменування якого змінено на Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО ТРАНС ГРУП (орендар) та Комунальним підприємством Київпастранс (підприємство), своєчасно та в повному обсязі не здійснив платежі зі сплати комунальних платежів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за період з листопада 2013 по липень 2016 в сумі 489,47 грн., що зумовило нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2017 порушено провадження у справі № 910/470/17, призначено розгляд справи на 06.02.2017 о 12:00 год. та залучено до участі у справі Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

06.02.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

06.02.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до якого позивач просив суд відкласти розгляд справи, призначений на 06.02.2017, у зв'язку з перебуванням представника в іншому судовому засіданні в Окружному адміністративному суді міста Києва.

В судове засідання, призначене на 06.02.2017, представник третьої особи з'явився.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 06.02.2017 не з'явився, але повідомив суд про причини неявки, подавши 06.02.2017 через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 06.02.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 11.01.2017 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 06.02.2017 судом розглянуте та задоволене клопотання позивача, подане 06.02.2017 через відділ діловодства суду, про відкладення розгляду справи.

Враховуючи клопотання позивача про відкладення розгляду справи, нез'явлення представника відповідача в судове засіданні, не виконання сторонами та третьої особою вимог ухвали суду від 11.01.2017 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 06.02.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 відкладено розгляд справи на 06.03.2017 о 10:30 год.

06.03.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідним лист, яким позивач просив долучити до матеріалів справи супровідний лист та квитанцію з описом вкладень про відправлення копії позовної заяви з додатками третій особі.

В судове засідання, призначене на 06.03.2017, представник позивача з'явився.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання, призначене на 06.03.2017, не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 11.01.2017 та від 06.02.2017 не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Судом враховані роз'яснення, надані Вищим господарським судом України у п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , згідно яких розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п. 3.9.1 вищезазначеної постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом встановлено, що поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.01.2017 про порушення провадження у справі № 910/470/17 та від 06.02.2017 були направлені відповідачу за адресою: 02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 7/9-З, вказаною позивачем у позовній заяві, та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ ЕНЕРГО ТРАНС ГРУП станом на 11.01.2017.

За наведених обставин вважається, що відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник третьої особи був присутній в судовому засіданні, призначеному на 06.02.2017, про що свідчить протокол судового засідання та розписка від 06.02.2017. Враховуючи зазначене, вважається, що представник третьої особи був належним чином повідомлений про час та місце наступного судового засідання, призначеного на 06.03.2017.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Крім того, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні, судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 06.03.2017 без участі представників відповідача та третьої особи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні 06.03.2017 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 06.03.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.10.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), найменування якого змінено на Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець, третя особа), Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО ТРАНС ГРУП (орендар, відповідач) та Комунальним підприємством Київпастранс (підприємство, позивач) було укладено Договір № 763 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір або Договір № 763 від 12.10.2012).

Згідно з п. 1.1 Договору, орендодавець (третя особа) на підставі постійної комісії Київради з питань власності від 15.05.2012 № 118, від 12.06.2012 № 121 передає, а орендар (відповідач) приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: вул. Павла Усенка, 7/9, літ. З для розміщення офісу.

Відповідно до п. 2.1 Договору об'єктом оренди є нежилі приміщення, загальною площею 18,00 кв.м, на 1 поверсі, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору, а відповідно до п. 2.2 Договору визначено вартість об'єкта оренди згідно із затвердженим висновком про вартість майна станом на 31.01.2012.

Згідно з п. 2.4 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства Київпастранс (позивач).

Згідно п. 3.5 Договору, орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління - КП Київпастранс Служби колії (балансоутримувача), починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Пунктом 3.6 Договору погоджено, що орендна плата сплачується орендарем (відповідачем) незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, в т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати і сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги, та/або на підставі виставлених рахунків балансоутримувача (п. 3.8 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторони погодили розмір місячної орендної плати (за перший місяць оренди), а також встановили, що вартість витрат за комунальні послуги сплачується орендарем у 3-денний термін згідно виставлених рахунків підприємства (позивача).

Відповідно до пункту 4.1. Договору, орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору з додатками передати, а орендар - прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.

Відповідно до п. 9.1. Договору встановлено, що цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 12.10.2012 до 10.10.2015.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна від 12.10.2012, орендодавець (третя особа) передав, а орендар (відповідач) прийняв в орендне користування, згідно з Договором оренди від 12.10.2012 № 463, нежитлове приміщення, що перебуває на балансі КП Київпастранс Служби колії, загальною площею 18,00 кв.м, на 1 поверсі, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 7/9, літ. З.

Актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.08.2016, орендар (відповідач) передав, а орендодавець (третя особа) та підприємство (позивач) прийняли, згідно з Договором оренди від 12.10.2012 № 763 нежитлові приміщення, що перебувають на балансі КП Київпастранс Служби колії, загальною площею 18,00 кв.м, на 1 поверсі, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 7/9, літ. З. В Акті приймання-передачі від 01.08.2016 також зазначено, що на момент здачі приміщень борг орендаря по сплаті орендної плати становить 66 783,53 грн, а по сплаті за комунальні послуги - 1 835,74 грн. без урахування ПДВ. Крім того, орендарем, згідно зазначеного акту, гарантовано погашення вказаної заборгованості у повному обсязі.

Як стверджує позивач у позовній заяві, факт надання комунальних послуг відповідачу позивачем підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг за період з листопада 2013 року по липень 2016 року. Станом на 01.08.2016 позивачем нараховано 694,72 грн., а відповідачем сплачено лише 205,25 грн. вартості комунальних послуг.

З урахуванням зазначених обставин, позивач зазначив, що в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, орендар (відповідач) не сплатив своєчасно та в повному обсязі комунальних платежі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по сплаті комунальних платежів за період з листопада 2013 по липень 2016 в сумі 489,47 грн.

Протягом періоду з вересня 2014 по травень 2016 року позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості, зокрема за Договором № 763 від 12.10.2012.

Однак, відповідач заборгованість не сплатив, натомість надіслав позивачу листі № 30/1 від 30.10.2015 та б/н від 06.07.2016, відповідно до яких просив позивача зробити реструктуризацію боргу на 12 місяців та запропонував графік погашення існуючої заборгованості, зокрема, за Договором № 763 від 12.10.2012.

За наведених обставин позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача в примусовому порядку заборгованості зі сплати комунальних платежів за період з листопада 2013 по липень 2016 в сумі 489,47 грн., а також 3% річних в сумі 16,84 грн. та 137,61 грн. інфляційних втрат, з огляду на прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання.

Відповідач в судові засідання не з'явився, належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог суду не надав та не надіслав.

Відповідно п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом по матеріалам справи встановлено, що в спірний період, за який позивачем заявлені до стягнення суми комунальних платежів є період з листопада 2013 по липень 2016 року.

В зазначений спірний період чинним був Договір № 763 від 12.10.2012, згідно якого в оренді у відповідача перебувало нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: вул. Павла Усенка, 7/9, літ. З для розміщення офісу.

Умови укладеного Договору № 763 від 12.10.2012 свідчать, що даний договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно приписів ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна від 12.10.2012, орендодавець (третя особа) передав, а орендар (відповідач) прийняв в орендне користування, згідно з Договором оренди від 12.10.2012 № 463, нежитлове приміщення, що перебуває на балансі КП Київпастранс Служби колії, загальною площею 18,00 кв.м, на 1 поверсі, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 7/9, літ. З, а відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.08.2016, орендар (відповідач) передав, а орендодавець (третя особа) та підприємство (позивач) прийняли, згідно з Договором оренди від 12.10.2012 № 763 нежитлові приміщення, що перебувають на балансі КП Київпастранс Служби колії, загальною площею 18,00 кв.м, на 1 поверсі, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 7/9, літ. З.

Отже, згідно з умовами пункту 3.8 Договору та Додатку №1 до Договору Розрахунок орендної плати по нежитловому приміщенню (споруді) за адресою: вул. Павла Усенка, 7/9, літ. З станом на 31.07.2012 , відповідач був зобов'язаний сплачувати на підставі Договору № 763 від 12.10.2012, зокрема, вартість витрат за комунальні послуги на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги, та/або на підставі виставлених рахунків балансоутримувача.

Вартість комунальних послуг, за кожний місяць спірного періоду (з 01.11.2013 по 31.07.2016) позивач визначив відповідно до умов п. 3.8 Договору № 763 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 12.10.2012 та додатку до цього договору Розрахунок орендної плати по нежитловому приміщенню (споруді) за адресою: вул. Павла Усенка, 7/9, літ. З станом на 31.07.2012 , відповідні суми з ПДВ вказані у Довідці про нарахування комунальних послуг за період з 01.11.2013 по 31.07.2016 та у Розрахунку сум нарахування та оплати комунальних послуг станом на 01.08.2016, оригінали яких додані до позовної заяви.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно нараховано відповідачу 489,47 грн. заборгованості з оплати комунальних послуг, відповідно до п. 3.3 Договору № 763 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 12.10.2012 та Додатку №1 до Договору Розрахунок орендної плати по нежитловому приміщенню (споруді) за адресою: вул. Павла Усенка, 7/9, літ. З станом на 31.07.2012 .

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, що станом на час розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті комунальних послуг на підставі Договору № 763 від 12.10.2012 за період з 01.11.2013 по 31.07.2016 становить 489,47 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 489,47 грн. заборгованості по оплаті комунальних послуг за період з 01.11.2013 по 31.07.2016 є обґрунтованою та такою, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на порушення відповідачем зобов'язання за Договором № 763 від 12.10.2012, позивач також заявив до стягнення з відповідача 16,84 грн. 3 % річних та 137,61 грн. інфляційних втрат.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, а рівно не заперечується відповідачем, порушення останнім зобов'язань за Договором № 763 від 12.10.2012 щодо своєчасної та повної оплати вартості комунальних послуг, а отже, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язань за Договором № 763 від 12.10.2012.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що такі розрахунки є арифметично вірними та повністю відповідають умовам Договору № 763 від 12.10.2012 і встановленим обставинам справи, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 16,84 грн. 3 % річних та 137,61 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позовних вимог та відповідно до наведених приписів ст. 49 ГПК України, судовий збір в сумі 1378,00 грн. повністю покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО ТРАНС ГРУП (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 7/9-З; ідентифікаційний код 36484784) на користь Комунального підприємства Київпастранс (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2; ідентифікаційний код 31725604) в особі відокремленого підрозділу - Служби колії (02105, м. Київ, вул.. Павла Усенка, 7/9; ідентифікаційний код 03328712) 489,47 грн. (чотириста вісімдесят дев'ять гривень 47 коп.) основного боргу, 137,61 грн. (сто тридцять сім гривень 61 коп.) інфляційних втрат, 16,84 грн. (шістнадцять гривень 84 коп.) 3% річних, 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.03.2017

Суддя Гумега О.В.