Рішення

від 03.03.2017 по справі 925/1549/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2017 р. Справа № 925/1549/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (для листування: ОСОБА_2, АДРЕСА_2)

до товариства з обмеженою відповідальністю Меблі Лівс , Черкаська область, м. Сміла, вул. Шишкіна, буд. 3

про стягнення 229 275,93 грн. заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Позивач звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до відповідача про стягнення 229 275,93 грн. заборгованості в порядку регресу, оскільки рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2015р. у справі №904/8566/15 були задоволені вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Віста Бренд Компані до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 156227,63 грн. боргу, 44017,67 грн. пені, 2730,27 грн. - інфляційних нарахувань та 23562,55 грн. річних. Товариство з обмеженою відповідальністю Меблі Лівс було залучене до участі у справі в якості третьої особи.

В судовому засіданні:

Представник позивача вимоги підтримав та просить позов задовольнити повністю. Заборгованість не погашена.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, представника у судове засідання не направив, витребувані документи не надав. Надіслав до суду по електронній пошті клопотання від 02.03.2017р. про відкладення розгляду справи в зв'язку з госпіталізацією.

Нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

На запитання головуючого представник позивача заявив:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Інших доказів сторонами не подано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені та перевірені доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

01.09.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю Віста Бренд Компані , як продавцем, та відповідачем товариством з обмеженою відповідальністю Меблі Лівс , як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу №34/14 (далі - Договір купівлі-продажу, а.с. 9-11), відповідно до якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору товар (партію товару) у кількості, асортименті та за цінами, що визначені у накладних на товар (далі за текстом - товарна накладна), які є невід'ємною частиною даного договору.

На виконання умов Договору купівлі-продажу відповідачу було поставлено товар згідно видаткової накладної №-0427-6 від 27.04.2015р. на суму 156 227,63 грн., за який він не розрахувався.

27.04.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю Віста Бренд Компані (як кредитором), та позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (як поручителем), було укладено договір поруки (далі - Договір поруки, а.с. 14), відповідно до якого предметом цього договору є зобов'язання поручителя перед кредитором субсидіарно відповідати за виконання товариством з обмеженою відповідальністю Меблі Лівс зобов'язань перед кредитором за договором купівлі-продажу №34/14 від 01.09.2014р., а саме по оплаті за блок НS 3530 2000х1200 у кількості 900,2 кг в сумі 70 620,69 грн. без ПДВ та блок SТ 2538 2400х2000 у кількості 839 кг в сумі 59 569,00 грн. без ПДВ, всього 156 227,63 грн., в т.ч. ПДВ 26 037,94 грн. - основного боргу у строки згідно умов Договору купівлі-продажу, включаючи суму збільшення основного боргу на індекс інфляції, 3% річних, 24% річних за користування чужими грошовими коштами у разі прострочення боржником виконання зобов'язання, та пені.

Заборгованість відповідача перед товариством з обмеженою відповідальністю Віста Бренд Компані становила 156 227,63 грн. -заборгованість за поставлений товар, 44 017,67 грн. пені, 2 730,27 грн. інфляційних нарахувань та 23 562,55 грн. річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2015р. у справі №904/8566/15 (а.с. 18-20) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Віста Бренд Компані до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальність Меблі Лівс про стягнення заборгованості за договором поруки від 27.04.2015р., позов задоволено частково, а саме: стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Віста Бренд Компані 156 227,63 грн. - заборгованості, 2 730,27 грн. - інфляційних нарахувань, 23 562,55 грн. - річних та 2 737,81 грн. - витрат по сплаті судового збору, в іншій частині позовних вимог суд відмовив. Рішення набрало законної сили 03.11.2016р.

30.11.2015р. по справі №904/8566/15 господарський суд Дніпропетровської області виніс додаткове рішення (а.с. 21), яким стягнув з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Віста Бренд Компані 44 017,67 грн. - пені. Рішення набрало законної сили 03.11.2016р.

01.12.2015р. товариство з обмеженою відповідальністю Віста Бренд Компані та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 уклали договір (а.с. 72), відповідно до умов якого відповідно до взаємної згоди сторін зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про сплату товариству з обмеженою відповідальністю Віста Бренд Компані 44 017,67 грн. пені і 27 509,34 грн. інфляційних витрат, 23 575,38 грн. річних буде припинено за згодою сторін у разі погашення 156 227,63 грн. заборгованості за товар, поставлений відповідно до умов договору купівлі-продажу №34/14 від 01.09.2014р. у строк до 15.02.2016р. включно.

Як встановлено судом, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2015р. та додаткове рішення від 30.11.2015 р у справі №904/8566/15 набрали чинності та виконані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у добровільному порядку, що підтверджується квитанціями:

№0.0.646893635.1 від 07.11.2016р. на суму 185 258,26 грн.

та №0.0.646883899.1 від 07.11.2016р. на суму 44 017,67 грн. (а.с. 27).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 виконала зобов'язання, забезпечені порукою, та до неї перейшли права кредитора за договором купівлі-продажу №34/14 від 01.09.2014р. у розмірі 156 227,63 грн. (з урахуванням інфляційних збитків, 3%річних та пені).

Позивач просить стягнути з відповідача сплачену ним суму боргу у розмірі 156 227,63 грн., 44 017,67 грн. пені, 23 562,55 грн. процентів річних, 2 730,27 грн. інфляційних збитків в порядку регресу, проти чого заперечує відповідач, що і є предметом спору.

Відповідач вимоги заперечив та вказав, що не давав згоди на поруку третій особі та має сумнів у проведенні розрахунків позивача з кредитором. Просить в позові відмовити.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення та обґрунтування представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони спору є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку України, з внесенням відповідних даних в ЄДРПОУ. Їх діяльність врегульована та регламентована нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

За правовою природою договір поруки від 27.04.2015р. відповідає вимогам ст. 553 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст. 553 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено, додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Приписами ст. 556 Цивільного кодексу України встановлено, що до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Крім того, ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Договором поруки не порушено умов основного договору, оскільки не був договором про зміну кредитора та за яким не передавались права та обов'язки сторін. У даному випадку заміна кредитора у зобов'язанні відбулась на підставі закону, внаслідок настання юридичного факту, яким є виконання обов'язку боржника поручителем перед кредитором.

Таким чином, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 виконала обов'язок поручителя на підставі рішення та додаткового рішення суду, що набрали законної сили і, відповідно ст. 556 Цивільного кодексу України набула всіх прав кредитора за основним зобов'язанням, яке було забезпечене порукою.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено на виконання рішення від 24.11.2015р. та додаткового рішення від 30.11.2015р. господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/8566/15 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Віст Бренд Компані 156 227,63 грн. заборгованості за поставлений товар та 44 017,67 грн. пені.

Згідно ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Згідно з п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011р. №18 не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

Таким чином, у даній справі не підлягають доказуванню обставини, що встановлені рішеннями господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/8566/15. Суд також не надає оцінки суті відносин сторін, що встановлені в даних судових рішеннях.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача та не враховує їх при прийнятті рішення. Суд враховує преюдиційність рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/8566/15 та надану ним оцінку взаємовідносинам цих же сторін.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Доказів повернення погашеної позивачем суми боргу відповідачем не надано, позовні вимоги не спростовано, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення заборгованості у розмірі 229 275,93 грн. в порядку регресу підлягає задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача по 3 439,14 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Меблі Лівс , Черкаська область, м. Сміла, вул. Шишкіна, 3, код ЄДРПОУ 25210075, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, номер рахунку в банку невідомий

229 275,93 грн. заборгованості в порядку регресу, 3 439,14 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 07.03.2017р.

Суддя Г.М. Скиба