Ухвала

від 28.02.2017 по справі 367/8144/16-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/8144/16

Провадження по справі № 2-з/367/38/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року Ірпі нський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі Когут К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області заяву ТОВ Орлан-Інвест Груп про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Ірпінського міського суду перебуває цивільна справа за позовом ТОВ Орлан - ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди.

ТОВ Орлан-Інвест Груп звернулося до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що є у власності відповідачів на суму коштів у розмірі по 58 797 грн. на майно кожного з відповідачів, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7.

Вивчивши матеріали заяви, суддя дійшов наступного.

В заяві про забезпечення позову, заявник просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що є у власності відповідачів, на суму коштів у розмірі по 58 797 грн. на майно з кожного з них.

Однак, заявником не конкретизовано перелік майна, на який він просить накласти арешт.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачами вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з тим, зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду, а також зазначена заява не містить належного мотивування необхідності накладення арешту на майно відповідачів як цього вимагає Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року.

Крім того, заявником не зазначено конкретний перелік майна відповідача, на яке необхідно накласти арешт та вартість цього майна.

Згідно ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 151, 153, 197 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

Заяву ТОВ Орлан-Інвест Груп про забезпечення позову повернути заявнику.

Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню заявника до суду з такою заявою, після усунення умов, що стали причинами для її повернення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.Ф.Карабаза