Рішення

від 02.03.2017 по справі 478/2409/16-ц

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/2409/16-ц Провадження № 2/478/82/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2017 року. Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Іщенко Х.В.,

при секретарі - Луговській А.І.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідачів ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Казанка цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів і визнання договорів оренди землі недійсними,

В С Т А Н О В И В :

22.11.2016 року представник за довіреністю ОСОБА_4 - ОСОБА_1 звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позову представник позивача за довіреністю вказав, що 27.10.2011 року ОСОБА_2 (відповідач-1) отримав від ОСОБА_4 (позивача) суму грошових коштів у розмірі 40000 гривень, в рахунок орендної плати за земельну ділянку (пай) площею 5,52 га, строком до 2021 року. 27.10.2011 року ОСОБА_5 (відповідач-2) отримала від ОСОБА_4 (позивача) суму грошових коштів у розмірі 40000 гривень, в рахунок орендної плати за земельну ділянку (пай) площею 5,65 га, строком до 2021 року. Зазначені обставини підтверджуються розписками відповідачів. Крім того, у зазначених розписках вказано, що у випадку недотримання зазначених зобов'язань відповідачі зобов'язуються повернути позивачу отримані грошові кошти у подвійному розмірі, тобто по 80000 гривень кожен. У 2016 році позивач отримав лист - повідомлення від відповідачів про те, що останні уклали договори оренди землі з ОСОБА_6, предметом яких є оренда обумовлених в розписках земельних ділянок та вказали на свої заперечення щодо користування земельними ділянками позивачем. Вважає, що відповідачі в односторонньому порядку відмовились від взятих на себе зобов'язань щодо передачі в користування позивачу земельних ділянок (паїв) на строк 10 років, а тому повинні сплатити йому по 80000 гривень кожен, про що значиться у наданих ними розписках.

09.02.2017 року представник позивача за довіреністю надав до суду заяву в якій збільшив позовні вимоги, обґрунтовуючи збільшення позовних вимог тим, що укладені відповідачами договори оренди з ОСОБА_6 (відповідач-3) порушують наявне право оренди позивача та просив: стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача грошові кошти у розмірі 80000 гривень, стягнути з ОСОБА_5 на користь позивача грошові кошти у розмірі 80000 гривень, визнати недійсним договір оренди землі від 21.09.2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 4823684200:10:000:0023 розташована в межах Миколо - Гулаківської сільської ради, визнати недійсним договір оренди землі від 21.09.2016 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 4823684200:10:000:0021 розташована в межах Миколо - Гулаківської сільської ради.

Позивач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Пояснив, що відповідачі не виконали взяті на себе зобов'язання, а відтак з них підлягає стягненню сума боргу за розпискою. Також, відповідачі порушили наявне право оренди позивача, уклавши договори оренди з ОСОБА_6, тому просив визнати недійсним зазначені договори оренди землі від 21.09.2016 року .

Відповідач ОСОБА_5 в судове не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причин неявки суд не повідомила.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та представник відповідачів за довіреністю - ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали, просили у їх задоволенні відмовити, зазначили, що земельні ділянки відповідачів знаходились у користуванні позивача більше ніж п'ять років, отримана сума оплати за строк користування землею становить 40000 грн., тобто відповідачами всі зобов'язання, зазначені в розписках виконані в повному обсязі і штрафні санкції щодо них не підлягають задоволенню, а позивач в свою чергу не виконав зобов'язання по належному оформленню та реєстрації договорів оренди. Представник відповідачів за довіреністю вказав на відсутність у розписках від 27.10.2011 року істотних умов притаманних договорам оренди землі, про які стверджує представник позивача, а отже позовні вимогищодо визнання недійсним договорів оренди землі від 21.09.2016 року є необґрунтованими.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши, оцінивши та проаналізувавши матеріали і докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що 27.10.2011 року відповідачем ОСОБА_2 було складено розписку в якій він визнав те, що здає ОСОБА_4 земельний пай в розмірі 5,52 га в користування на 10 років 2011 по 2021, суму в розмірі 40 (сорок) тисяч гривень, отримую. У випадку розірвання розписки зобов'язуюся повернути суму в двократному розмірі. У чому і розписуюсь і претензій не маю. Також, 27.10.2011 року відповідачем ОСОБА_5 було складено розписку в якій вона визнала те, що здає ОСОБА_4 земельний пай в розмірі 5,65 га в користування на 10 років і отримує суму в розмірі 40 (сорок) тисяч гривень. З 2012 по 2021 рік. У випадку розірвання розписки зобов'язуюся повернути суму в двократному розмірі. У чому і розписуюсь і претензій не маю.

Частинами 1, 2 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Статтею 203 ЦК України , передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Частина 1 ст.218 ЦК України щодо форми правочину, передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

В юридичній літературі зазначається, що не слід ототожнювати договір позики та розписку. Розписка є лише борговим документом, що підтверджує укладання договору позики.

В той же час, розписка відповідає вимогам, щодо письмової форми договору. Оскільки в ній зазначені реквізити боржника, паспортні дані, дані кредитора, сума коштів та строк повернення. Дата укладення договорів та особистий підпис боржників не оспорюється сторонами по справі.

Зазначений документ із назвою розписка , в якому на думку представника позивача поєднані договір позики та попередній договір оренди земельної ділянки, суд не відносить до вказаних видів договорів з причини відсутності у документі істотних умов притаманних їм згідно вимог чинного цивільного законодавства.

Так, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів, що узгоджується з правовою позицією ВСУ викладеної у Постанові від 11 листопада 2015 року № 6-1967цс15.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України , може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Досліджені судом розписки від 27.10.2011 року містять зазначені умови та підтверджує станом на 27.10.2011 року факт здачі ОСОБА_4 земельних паїв в користування на 10 років та наявності заборгованості в сумі по 40 (сорок) тисяч гривень взятих відповідачами за зазначеними розписками та зобов'язання останніх у випадку розірвання розписки повернути суму в двократному розмірі.

Тобто, із даних розписок можливо встановити на яких умовах позивачем було надано грошові кошти відповідачам, дату отримання кошів та умови їх повернення.

Розписка від 27.10.2011 року не містить як ознак попереднього так і договору оренди земельної ділянки виходячи з наступного.

Основні вимоги до форм та умов договорів оренди землі визначені ЦК України , ЗК України та Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст.14 Закону).

Зазначеним Законом у ст.15 встановлений перелік істотних умов договору оренди землі, дотримання яких є обов'язковим при укладенні договору, до яких належать: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Зі змісту вказаних розписок не вбачається визначення сторонами умов на яких в майбутньому має бути укладений основний договорі оренди земельної ділянки, строк або термін протягом якого таке має відбутися, не зазначено місцезнаходження земельної ділянки. Крім того, розписка не містить підпису та повного найменування із зазначенням ідентифікуючих даних, іншої сторони договору, а саме ОСОБА_4 на виконання вимог щодо письмової форми договору та його двосторонності.

Відповідно до частин 3, 4 ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, зокрема те, що сторони позивача та відповідачів підтвердили факт підписання розписок, тексти яких долучено до матеріалів справи,- особисто відповідачами та не спростували факт отримання останніми суми позики, що вказує, що між позивачем ОСОБА_4 та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 були укладені договора позики, суд приходить до висновку, що останні, як позичальники зобов'язані повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором, тому позовні вимоги щодо повернення обумовлених сум позики, підлягають задоволенню. При цьому, позивачем не доведено факт, що вказані розписки містять умови укладення договору оренди землі, також суду не наданні докази на підтвердження підстав для набуття за позивачем першочергового права на укладення договорів оренди земельних ділянок з їх власниками (відповідачами), тому позовні вимогищодо визнання недійсним договорів оренди земльних ділянок від 21.09.2016 року, які укладені між ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11,209, 212-215, 218 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів і визнання договорів оренди землі недійсними - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суму грошових коштів у розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суму грошових коштів у розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп.

В останній частині позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: