Постанова

від 09.03.2017 по справі 748/2734/16-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 748/2734/16-п Головуючий у 1 інстанції Майборода С. М. Провадження № 33/795/108/2017 Категорія - ст.130

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року місто Чернігів

апеляційний суд Чернігівської області в складі:

судді апеляційного суду - Салая Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 лютого 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, студента ЧНПУ, проживаючого АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 275 грн. 60 коп. судового збору.

Згідно постанови суду 10 грудня 2016 року, о 01 годині 52 хвилин, ОСОБА_1 в Чернігівському районі на автодорозі Р-56 Чернігів-Пакуль-КПП "Славутич", порушивши п. 2.5 Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом - автомобілем марки "ВАЗ-2101", державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння рук, почервоніння очей, обличчя). Від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що при складанні протоколу були порушені його права, так як він був змушений підписати протокол без власної на це згоди, оскільки автомобіль, яким він керував, не був у його власності, а тому він не міг допустити того, щоб його забрали на штраф майданчик, на що вказували працівники поліції. Вказує, що свідками по справі було вписано двох осіб, які фактично були свідками складання протоколу, а не встановлення факту його сп'яніння. На думку апелянта, по справі відсутні належні докази його вини, зокрема, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи інших засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Вказує на неоднакове застосування норм законодавства та підходу до розгляду справи судом, що на думку апелянта, порушує принцип верховенства права, рівності та змагальності. Наголошує, що йому не було запропоновано пройти медичне обслідування на місці, оскільки жодного приладу у працівників поліції не було. Зазначає, що в судовому засіданні був допитаний свідок інспектор Ващенко В.П., однак прийняття рішення про допит його як свідка не приймалося, що свідчить про порушення процесуальних прав при розгляді справи. Звертає увагу, що судом було неповно з'ясовано обставини справи та відсутні обґрунтування в постанові суду про причини обрання саме такого заходу адміністративного стягнення.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши доводи, викладені у апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах, зазначених у постанові, відповідає фактичним даним справи, ґрунтується на досліджених судом першої інстанції доказах, які також були предметом перевірки апеляційного суду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується доказами, які досліджуються в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 грудня 2016 року на ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 533294, відповідно до якого останній керував автомобілем марки "ВАЗ-2101", державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння рук, почервоніння очей, обличчя, від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. (а.с. 4).

Вина ОСОБА_1 також підтверджена поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вказали, що в їх присутності гр. ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі.(а.с. 5,6).

Також вина ОСОБА_1 підтверджується рапортом інспектора ЧРВП Клановця Я.О., який вказав, що ним спільно із капітаном поліції Бойко М.А. під час несення служби 10.12.2016 року, о 01 год. 52 хв., був зупинений автомобіль "ВАЗ-2101", державний номерний знак НОМЕР_1, який рухався по автодорозі Р-56 зі сторони М.Коцюбинське до м. Чернігова із несправним лівим заднім габаритом у нічний час. Під час перевірки документів було встановлено, що автомобілем керував ОСОБА_1 в нетверезому стані, а саме, мав різкий запах алкоголю з ротової порожнини та нерозбірливу мову. На місце події було викликано старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та лейтенанта поліції ОСОБА_8(а.с. 7).

Вказаним обставинам суд першої інстанції надав належну оцінку у сукупності з іншими доказами у адміністративній справі, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, а тому посилання ОСОБА_1 на неповноту, неправильність, необ"єктивність судового розгляду не можуть бути визнані обґрунтованими.

Доводи апелянта про порушення його права при складанні протоколу, та ніби змушення підписати протокол без його згоди, безпідставні, оскільки з матеріалів справи не вбачається будь-якого звернення ОСОБА_1 із скаргами на дії інспектора під час складання протоколу, а як видно з протоколу апелянту було запропоновано знайти водія в тверезому стані, щоб не доставляти автомобіль на штрафмайданчик, з чим ОСОБА_1 погодився та поставив свій власний підпис в протоколі.

Згідно п. 2.5 ПДР України водій зобов"язаний на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп"яніння, дії наркотичних або токсичних засобів. Відмова особи, яка керує транспортним засобом від зазначеного обов`язку, тягне відповідальність, передбачену ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи перебувала особа за кермом під час виявлення правопорушення і складання протоколу на неї чи ні, та чи проводилось медичне обслідування на місці чи ні. А тому посилання в апеляційній скарзі на порушення працівниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року щодо незабезпечення працівниками поліції його огляду на стан сп"яніння на місці є не обґрунтованими. Крім того, із пояснень, зазначених ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення складеного щодо нього, вбачається, що він випив бутилу пива о 22 годині та зазначив, що в лікарню їхати не потрібно, тим самим погодившись з вживанням ним алкоголю.

Судом першої інстанції цим обставинам та наявним у справі доказам надано всебічну оцінку та з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у відповідності до санкції зазначеного закону .

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Порушень чинного законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та його розгляду в суді, порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому його апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13 лютого 2017 року відносно ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г. А. Салай