Рішення

від 01.03.2017 по справі 203/175/17

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/175/17

Провадження № 2/0203/470/2017

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2017 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Єдаменко С.В.,

при секретарі - Заярній А.Ю.,

за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Січеслав Торг , третя особа без самостійних вимог - Дніпропетровська міська рада, про визнання права власності на гараж за набувальною давністю, -

встановив:

13 січня 2017 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до ТОВ Січеслав Торг про визнання права власності на гараж за набувальною давністю. В обґрунтування позову зазначено, що позивач з серпня 2005 року відкрито, безперервно користується нерухомим майном нежитловим приміщенням, гаражем. Відповідач на протязі останнього року вимагає від позивача звільнити приміщення, через те, що вказаний гараж належить йому на підставі договору купівлі-продажу. Позивач вважає вказаний договір нікчемним, оскільки він вчинений з порушенням вимог чинного законодавства. Оскільки відповідач не визнає за позивачем права на вказаний гараж, позивач просить суд, з урахуванням змін та доповнень, визнати за ним право власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення - гараж , літ. А-1, за адресою: м. Дніпро, вул. Столярова, № 5-Ж, загальною площею 60 кв.м. з подальшою реєстрацією в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно без введення в експлуатацію та стягнути з відповідача судовий збір по справі.

В судовому засіданні 20 лютого 2017 року судом було ухвалено залучити до участі у справі Дніпропетровську міську раду в якості третьої особи без самостійних вимог, через те, що як було встановлено вказаний гараж згідно відомостей не за ким не зареєстрований.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити. Вказував, що відкрито та безперервно користується гаражем, здійсню його реконструкцію та ремонт за власні кошти. Відповідач не визнає його права на гараж та вимагає його звільнити тому позов пред'явлено саме до ТОВ Січеслав Торг .

Третя особа без самостійних вимог в судове засідання не з'явилась, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялась належним чином. На адресу суду надійшло клопотання в якому третя особа просить суд розглянути справу за відсутності її представника.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Від відповідача надійшло клопотання в якому він просить суд розглянути дану справи без його участі. Пояснень з приводу предмету позову від відповідача не надійшло, його процесуальні права та обов'язки йому не роз'яснювались, за таких обставин суд вважає розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, вислухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є користувачем гаражу № 5-Ж по вул. Столярова у м. Дніпропетровську з 2005 року (а.с.5) , що також підтверджується письмовими свідченнями сусідів позивача (а.с. 27-28) В листі відповідача адресованого на адресу позивача, зазначено, що відповідачем підтверджує ту обставину, що позивач є користувачем гаражу з 2005 року (а.с.5) . Тобто судом встановлена обставина у користуванні та володінні майном позивачем понад 11 років.

18 березня 2015 року на адресу позивача був направлений лист, в якому відповідач зазначив, що в 2015 році він придбав вказаний гараж за власні кошти на підставі договору купівлі-продажу, а тому він вимагає від позивача усунути перешкоди в користуванні майном та звільнити займану площу приміщення від особистих речей (а.с.5-6).

В матеріалах справи наявний документ під назвою договір купівлі-продажу квартири від 17 березня 2015 року в якому зазначено, що ТОВ Січеслав Торг прибав в ПП Промар гараж за номером 5-ж по вул. Столярова в м. Дніпрі (а.с.7-8). Проте вказаний документ не може бути оцінений як доказ наявності у відповідача права на гараж, оскільки він не відповідає формі встановленій законом, а саме не нотаріально посвідчений.

Відповідно до ч.1 ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Статтею 220 ЦК України передбачені правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, де в частині першій визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Допустимих та належних доказів наявності у відповідача права на вказаний гараж до матеріалів справи не додано, за таких обставин відсутні підстави вважати, що ТОВ Січеслав Торг має право на вказаний гараж.

Згідно зі ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність). Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 58 ЦПК України належними є докази, які місять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з аналізу норм ст.344 ЦК , обставинами, які мають значення для справи, і, які повинен довести саме позивач (ч.1 ст.60 ЦПК України ), є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Право власності за давністю володіння, перш за все, може виникнути на придбане для володіння майно, яке відноситься до будь-якої форми власності, крім того, яке вилучено з цивільного обороту. В силу ч.1 ст. 181 ЦК України , до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать у тому числі об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знеціненні та зміни їх призначення. Також, обов'язковою ознакою нерухомого майна, як об'єкту матеріального світу, в розумінні вимог матеріального закону, є будівництво об'єкту нерухомості у встановленому законом порядку.

Добросовісність є однією із засад цивільного законодавства, наряду зі справедливістю та розумністю (ст.3 ЦК України ). Аналіз вимог чинного законодавства, в яких йдеться про недостовірних учасників цивільних правовідносин, дозволяє зробити висновок, що особу слід вважати добросовісною у тому випадку, коли вона діє без умислу причинити шкоду іншій особі, а також не допускає легковажності або самонадійності чи необережності по відношенню до можливого завдання шкоди. З матеріалів даної цивільної справи вбачається, що фактичне володіння спірним майном не завдало шкоди правам та охоронюваним законом інтересам третіх осіб, а сам факт володіння таким майном з боку позивача не спрямований на спричинення шкоди іншим особам. Оскільки він набув володіння спірним майном і володів ним понад 12 років, суд вважає, що позивач мав підстави вважати, що користування майном протягом настільки тривалого строку і без будь-яких вимог з боку третіх осіб щодо повернення цього майна, свідчить про правомірність такого володіння.

Безперервність володіння повинна бути протягом визначених законом строків і цей строк диференціюється в залежності від об'єкта, в даному випадку для нерухомого майна є таким, що становить 10 років. Також обов'язковою ознакою, необхідною для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до ст. 344 ЦК України є факт відкритого володіння, очевидного для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним, але це не означає, що володілець зобов'язаний спеціально інформувати оточуючих про своє володіння річчю. При цьому перебіг строку набувальної давності починається з моменту володіння.

Право власності на вказаний гараж не за ким не зареєстроване, що встановлено з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майно щодо об'єкту нерухомого майна № 81512616, сформованої 01 березня 2017 року, особи які б могли претендувати на вказане майно також відсутні, доказів примусово витребування у позивача вказаного майна до справи не надано, фактичне володіння таким майном з боку позивача не було визнано недобросовісним у встановленому законом порядку.

Згідно технічного паспорту на гараж, нежитлове приміщення № 5-Ж, літ А-1 за адресою вулиця Столярова у м. Дніпропетровськ, інвентаризаційна справа № 17/179 виготовленого 18 липня 2016 року, гараж має наступну експлікацію: літ. А-1, яка має загальну площу 60,00 кв.м. та складається з одного приміщення (а.с. 19-24)

Відповідно до технічного висновку про стан будівельних конструкцій нежитлового приміщення - гараж літ. А-1 по вул. Столярова, 5-Ж в Ценральному районі м. Дніпропетровська 21-07, вказане приміщення знаходиться в нормальному стані і відповідає вимогам категорії К-1, всі інженерні системи, підведенні до обстежуваного об'єкту, функціонують нормально, у зв'язку з нормальним і задовільним станом конструкцій можлива експлуатація нежилого приміщення - гараж за функціональним призначенням (а.с.10-18)

Відповідно до приписів ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно ч. 4 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

З огляду на вказані вимоги чинного законодавства та фактичні обставини справи, зокрема наявності фактичного, безтитульного, відкритого та безперервного володіння позивачем нерухомим майном у вигляді гаражу за адресою: м. Дніпро, вул. Столярова, № 5-Ж, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог та визнання за позивачем право власності за набувальною давністю на вказаний гараж з подальшою реєстрацією в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно без введення в експлуатацію.

Суд також зауважує, що відповідач та третя особа, будучи належним чином повідомлені про розгляд даної цивільної справи, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надали, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст.224 ЦК України

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи, суд вважає за необхідне судові витрати понесені позивачем (а.с. 1) покласти на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 321, 328, 331, 344 ЦК України, ст.ст. 2, 18, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. ст. 10, 57-61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Січеслав Торг про визнання права власності на гараж за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення - гараж, літ. А-1 за адресою: м. Дніпро, вул. Столярова 5-Ж, загальною площею 60 кв.м. з подальшою реєстрацією в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно без введення в експлуатацію.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Січеслав Торг , код ЄДРПОУ 39693507, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Артема, 28 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Заочне рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 233 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення також може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повний текст рішення складено 03.03.2017 р.

Суддя С.В. Єдаменко