Постанова

від 06.09.2016 по справі 804/1326/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 р. Справа № 804/1326/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Бузякова М.Р.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРИВАТ-АВТО

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРИВАТ-АВТО звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 14.12.2016р. №0002942202 та №0002922202.

В обґрунтування пред'явленого позову, зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього сум податку на додану вартість та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ПП НТП Сатурн , ПП Грмес Україна та ТОВ Приват Нафта Трейд в ході здійснення реальних господарських операцій, а також правомірно сформував свої витрати за цими правочинами. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даного правочину. Наявність незначних недоліків первинних документів, зокрема, відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні, не можуть розглядатися як підстави для висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій, оскільки у разі підтвердження дійсного виконання операцій, недоліки правореалізуючих документів є порушенням порядку заповнення цих документів. Також відсутність деяких документів, які ніби то повинні бути у позивача, не є підставою для визнання господарських операцій нереальними, оскільки до перевірки надані усі необхідні первині документи для фактичного встановлення реальності господарських операцій. Не спростовують факту реальності господарських операцій позивача з його контрагентами висновки актів перевірок та зустрічних звірок цих підприємств, оскільки з цієї інформації вбачається, що перевірці підлягали взаємовідносини саме контрагентів позивача з іншими суб'єктами господарювання, а не з позивачем. При цьому, позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів, оскільки, навіть якщо контрагенти позивача та контрагенти третьої-четвертої ланки і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог. Крім того, позивач вважає безпідставними посилання відповідача на акти перевірок інших контролюючих органів щодо взаємовідносин ПП НТП Сатурн , ПП Гермес-Україна , ТОВ Приват Нафта Трейд з їхніми контрагентами, оскільки вони взагалі не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для вказаних підприємств жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення їх прав та не породжують для них будь-яких обов'язків. Щодо не встановлення ланцюгу придбаного позивачем товару, то взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, які призвели до заниження податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість. Так, з отриманої податкової інформації по контрагентам позивача ПП НТП Сатурн , ПП Грмес Україна та ТОВ Приват Нафта Трейд встановлено, що останні відсутні за місцезнаходженням, не подають податкову звітність, не мають основних фондів, складських приміщень, автомобільного транспорту, устаткування та достатню кількість трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності. Крім того, відносно контрагентів позивача було складено акти перевірок та зустрічних звірок, в яких визнано нереальними операції з іншими підприємствами. При цьому, за даними інформаційних баз контролюючого органу не встановлено ланцюг постачання товару (походження товару), кінцевим покупцем якого є позивач.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю ПРИВАТ-АВТО (далі - ТОВ ПРИВАТ-АВТО ) (код ЄДРПОУ 32781350) зареєстроване Дніпропетровським Управлінням юстиції відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію №АОО403630 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

На підставі направлень від 14.08.2015р. №462, №463, №464, №465, №476 та наказу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21.07.2015р. №591, працівниками відповідача було проведено планову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р.

За результатами проведеної перевірки складено акт №3265/22-02/32781350 від 11.09.2015р., яким, зокрема, зафіксовано встановлене під час перевірки допущення позивачем порушення приписів:

- п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств всього на суму 1084243,00грн.;

- п.189.1 ст.189, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 947952,00грн.

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що в ході її проведення встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, які призвели до заниження податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість. Так, в ході перевірки було встановлено, що позивачем було укладено ряд договорів поставок з наступними контрагентами: ПП НТП Сатурн (код ЄДРПОУ 33517523), ПП ГЕРМЕС Україна (код ЄДРПОУ 36495508), ТОВ ПРИВАТ НАФТА ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 38159136), ТОВ МЕГА ЛІН (код ЄДРПОУ 37212874). Разом з тим, операції між позивачем та вищевказаними підприємствами не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів, надання робіт/послуг. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності перелічених контрагентів є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів. Означене, зокрема, підтверджується актами про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача, актами перевірок контрагентів позивача по взаємовідносинам з іншими підприємствами, в яких визнано нереальними ці господарські операції. Крім того, з отриманої податкової інформації по контрагентам позивача встановлено, що останні не мають трудових, матеріальних та фінансових ресурсів для здійснення господарських операцій, не подають податкову звітність та здійснюють діяльність не передбачену КВЕД. При цьому, деякі з контрагентів позивача мають стан припинено (ліквідовано, закрито), а відносно деяких з них було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість у зв'язку із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність їх за місцезнаходженням. Крім того, з аналізу інформаційних баз контролюючого органу не можливо встановити ланцюг постачання товару (походження товару), кінцевим покупцем якого є позивач. До того ж, по взаємовідносинам з ПП НТП Сатурн , ПП ГЕРМЕС Україна позивачем не надано до перевірки договір поставки та товарно-транспортні накладні, а по взаємовідносинам з ТОВ ПРИВАТ НАФТА ТРЕЙД - не надані договір поставки, платіжні доручення та виписки банку, у зв'язку із чим не можливо встановити умови поставки товару та підтвердити її факт. При цьому, надані до перевірки товарно-транспортні накладні по взаємовідносинам з ТОВ ПРИВАТ НАФТА ТРЕЙД складені з порушенням норм чинного законодавства, оскільки в них заповнені не всі графи.

На підставі акта перевірки №3265/22-02/32781350 від 11.09.2015р. відповідачем, зокрема, було винесено наступні податкові повідомлення рішення:

- від 01 жовтня 2015 року № НОМЕР_1 форма Р про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1310096 грн.30 коп.;

- від 01 жовтня 2015 року № НОМЕР_2 форма «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (послуг) на 1357162 грн. 50 коп.

Не погодившись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ ПРИВАТ-АВТО оскаржило їх до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області).

Так, 08 грудня 2015 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги №9887/10/04-3610-07-09, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2015 року №0002232202 скасовано в частині 287106 грн. (основний платіж - 229685 грн., штрафні (фінансові) санкції - 57421 грн.), а податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2015 року №0002242202 скасовано в частині 266093,5 грн. (основний платіж - 31120 грн., штрафні ( фінансові) санкції - 234973,5 грн.).

17 грудня 2015 року ТОВ ПРИВАТ-АВТО було отримано поштовим відправленням від Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення від 14.12.2015р. №0002942202 (форма Р ), яким ТОВ ПРИВАТ-АВТО було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1022990 грн. 30 коп., в тому числі за основним платежем на суму 818392,00грн. та за штрафними санкціями на суму 204598,30грн., а також від 14.12.2015р. №0002922202 (форма Р ) про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1091069 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем на суму 873655,00грн. та за штрафними санкціями на суму 217414,00грн., які прийняті ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 08.12.2015р. №9887/10/04-3610-07-09 ГУ ДФС у Дніпропетровській області про результати розгляду первинної скарги.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень, суд зважає на наступне.

Так, відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодекс України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За приписами п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх подальшого використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що у періоді, який перевірявся контролюючим органом, ТОВ ПРИВАТ АВТО здійснювало такі види діяльності згідно КВЕД: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний) ; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту ; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту .

Судом також встановлено, що ТОВ ПРИВАТ-АВТО (Виконавець) відповідно до договорів №5 від 02.01.2013р. та №5/204 від 02.01.2014р. надавало послуги ПАТ КБ ПриватБанк (Замовник) з бронювання автомобілів.

Згідно умов договорів Замовник здійснює передплату за кожний автомобіль згідно рахунку-фактури та по закінченню робіт по бронюванню автомобілів Замовник здійснює доплату згідно рахунку-фактури з моменту підписання акту виконаних робіт. Роботи виконуються з матеріалів Виконавця, вартість яких включається в рахунок.

Факт проведення робіт в період, що перевірявся, підтверджується актами здачі-приймання, які долучені до матеріалів справи.

Так, з метою з реалізації своєї господарської діяльності та на виконання умов договорів, укладених з ПАТ КБ ПриватБанк , позивач здійснював закупівлю автотранспортних запчастин у ПП НТП Сатурн , ПП Гермес-Україна , ТОВ Приват Нафта Трейд на підставі наступних договорів:

- між позивачем та Приватним підприємством Науково-техніне підприємство САТУРН 02.04.2012 року укладено договір № 17 поставки запасних частин. Відповідно до умов даного договору Постачальник (ПП НТП САТУРН ) зобов'язаний передати у власність Покупця (ТОВ «ПРИВАТ-АВТО» ) запасні частини (п.1.1. Договору № 17);

- між ТОВ ПРИВАТ-АВТО та Приватним підприємством Гермес-Україна було укладено договір №9 від 01.09.2012 року поставки запасних частин. Відповідно до умов даного договору Постачальник (ПП Гермес-Україна ) зобов'язаний передати у власність Покупця (ТОВ ПРИВАТ-АВТО ) запасні частини (п.1.1. Договору № 9);

- між ТОВ ПРИВАТ-АВТО та ТОВ Приват Нафта Трейд укладено 03.03.2014 року договір № 25 поставки запасних частин. Відповідно до умов даного договору Постачальник (ТОВ Приват Нафта Трейд ) зобов'язується поставити покупцеві (ТОВ ПРИВАТ-АВТО ) (п.2.1. Договору № 25).

Таким чином, у позивача була реальна мета для укладання та виконання вищевказаних договорів поставки.

На підтвердження виконання означених договорів позивачем надано відповідні документи, копії яких долучено до матеріалів справи, а саме: вищевказані договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, рахунки-фактури, рахунки на оплату, меморіальні ордери, товарно-транспортні накладні (далі - ТТН) тощо.

Згідно з наданими до перевірки журналами-ордерами по бухгалтерському рахунку №631 Розрахунки з вітчизняними постачальникам заборгованість по взаєморозрахунках з ПП НТП Сатурн , ПП ГЕРМЕС Україна , ТОВ ПРИВАТ НАФТА ТРЕЙД станом на 31.12.2014р. відсутня.

Оплата позивачем поставленого товару також підтверджується наданими платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Щодо посилань відповідача на те, що надані до перевірки ТТН по взаємовідносинах позивача з ТОВ Приват Нафта Трейд є юридично дефектними, оскільки в них не заповнені графи з відомостями про вантаж, суд зазначає наступне.

Наявність незначних недоліків первинних документів є обставинами, які самі по собі не позбавляють правового значення виданих контрагентами підприємства документів, що виключає відповідальність платника податків. У разі підтвердження дійсного виконання операції недоліки правореалізуючих документів є порушенням порядку заповнення цих документів, допущених постачальником, а відтак такі недоліки не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на податковий кредит та на віднесення до складу витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, відповідного звітного періоду вартості отриманого товару (робіт, послуг). Тим більше, що податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит, та інші первинні документи за правочинами з означеними вище контрагентами складені з дотримання обов'язкових вимог до первинних документів, встановлених ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Щодо посилань відповідача на відсутність документального підтвердження факту поставки товару позивачу від ПП НТП Сатурн та ПП ГЕРМЕС Україна через те, що позивачем не надано до перевірки товарно-транспортні накладні, якими підтверджується факт транспортування товару від цих контрагентів, суд зазначає, що відсутність у покупця товарно-транспортних накладних на перевезення товару не позбавляє останнього права на податковий кредит у разі наявності у нього відповідних податкових накладних, які, згідно зі ст.ст.198, 201 Податкового кодексу України є підставою для виникнення у платника податку права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного періоду, якщо вони отримані в ході реального виконання господарської операції. При цьому товарно-транспортна накладна є обов'язковою саме для підтвердження відомостей про господарську операцію з перевезення товару, а законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

При цьому представник позивача суду пояснив, що транспортування товару від ПП НТП Сатурн та ПП ГЕРМЕС Україна здійснювалося ТОВ ПРИВАТ-АВТО шляхом самовивозу, при цьому довіреності на отримання товару не виписувалися, оскільки його приймання здійснювалося безпосередньо директором.

Як зазначалося вище, придбаний у вищевказаних контрагентів товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності, а саме при наданні послуг ПАТ КБ ПриватБанк з бронювання автомобілів відповідно до договорів №5 від 02.01.2013р. та №5/204 від 02.01.2014р., що підтверджується відповідними договорами та первинними документами до них, як-то актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) тощо.

Щодо посилань відповідача на те, що позивач неправомірно занизив податок на додану вартість та податок на прибуток по взаємовідносинам з ПП НТП Сатурн , ПП ГЕРМЕС Україна , ТОВ ПРИВАТ НАФТА ТРЕЙД , оскільки правочини, укладені з цими контрагентами, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є неможливість встановлення ланцюгу постачання придбаного позивачем товару, суд зазначає, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом.

Навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.

Також суд не погоджується з доводами відповідача про нереальність господарських операцій позивача з посиланням на отриману податкову інформацію, відповідно до якої у вищевказаних контрагентів позивача відсутні складські та офісні приміщення, трудові ресурси та інші належні умови для здійснення господарських операцій, а також на перебування контрагентів позивача у стані припинення та анулювання їх свідоцтв платників ПДВ у зв'язку із внесенням до ЄДР запису про відсутність їх за місцезнаходженням, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що як на час укладення угод між позивачем та означеними вище контрагентами, так і на час їх виконання, останні знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також, були платниками податку на додану вартість.

Статус перебування в процесі припинення цими підприємствами набуто вже після здійснення господарських операцій з позивачем.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків - одержувачів товарів - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними правочинів позивача з ПП НТП Сатурн , ПП ГЕРМЕС Україна , ТОВ ПРИВАТ НАФТА ТРЕЙД . При цьому, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивності господарської діяльності контрагентів позивача, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України .

Водночас, необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладених позивачем з вищевказаними контрагентами договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагентів та згідно з ними і формував податковий кредит за відповідні періоди.

Виписані податкові накладні на підставі укладених з позивачем договорів оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України , що відповідачем не заперечується.

З огляду на означене, суд приходить до висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень форми Р від 14.12.2016р. №0002942202 та №0002922202, а, отже, про їх скасування.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що на підставі ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 31710,89грн., понесені позивачем, підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПРИВАТ-АВТО до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми Р від 14.12.2015р. №0002942202 та №0002922202.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРИВАТ-АВТО (код ЄДРПОУ 32781350) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 31710,89грн. (тридцять одна тисяча сімсот десять гривень 89 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_3