Рішення

від 09.03.2017 по справі 906/1274/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" березня 2017 р. Справа № 906/1274/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача 1: ОСОБА_1, дов. від 03.01.17р. № 0010/30/2-17

від позивача 2: не з'явився

від відповідача: Андрієвська Г.В. - адвокат, договір-доручення про надання правової

допомоги від 26.01.17р.

прокурор: Рудченко М.М., посв. № 038664 від 11.01.16р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації (м.Житомир) та Житомирської районної державної адміністрації (м.Житомир)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м.Житомир)

про зобов'язання повернення за актом прийому-передачі земельної ділянки

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави про зобов'язання відповідача повернути шляхом підписання акта прийому-передачі Житомирській районній державній адміністрації земельної ділянки водного фонду площею 19,9000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території Станишівської сільської ради Житомирського району за межами населеного пункту у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому її було одержано.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях від 20.02.17р. № 1918/вих-17 (а.с.76,77) та письмових поясненнях від 07.03.17р. № 2452/вих-17 (а.с.113).

Прокурор, зокрема, зазначив, що підставою для заявлення ним даного позову є те, що незважаючи на визнання господарським судом Житомирської області недійсним договору оренди земельної ділянки від 19.07.16р., дана земельна ділянка протиправно продовжує перебувати у користуванні відповідача, а Житомирською обласною державною адміністрацією та Житомирською районною державною адміністрацією не вжито жодних заходів щодо примусового повернення в державу вказаної земельної ділянки водного фонду.

Представник позивача - Житомирської обласної державної адміністрації в судовому засіданні у вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Позивач - Житомирська районна державна адміністрація свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.87).

Відповідач у відзиві від 16.02.17р. на позовну заяву та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись, зокрема, на те, що заявлена позовна вимога не обґрунтована, оскільки вона не передбачена Законом України "Про оренду землі" та Цивільним кодексом України (а.с.69,70). Також вказали, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 для рибогосподарських потреб, яка розташована в Житомирському районі на території Станишівської сільської ради відсутні. Тому у відповідача відсутнє право оренди земельної ділянки та, що дана земельна ділянка повернута державі.

Клопотанням від 02.03.17р. відділ державної реєстрації Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області просив розглядати справу за відсутності його представника у зв'язку з перебуванням його у відпустці. Також у вирішенні спору поклався на розсуд суду та просив направити на його адресу копію прийнятого судового рішення (а.с.89).

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відділ державної реєстрації Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області не є стороною даного спору, а тому він не може користуватися правами та нести зобов'язання сторони, що передбачені ст.22 ГПК України. Крім того, господарським судом він також не був залучений до участі у справі у якості третьої особи згідно ст.27 ГПК України, а лише згідно ухвали суду від 22.02.17р. зобов'язувався судом подати копії документів (а.с.85).

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.14р. між Житомирською районною державною адміністрацією (орендодавець/позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (орендар/відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування - на 25 років земельну ділянку площею 19,9000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, для рибогосподарських потреб за адресою: сільська рада Станишівська Житомирського району Житомирської області (а.с.93-97).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 19.07.16р. у справі №906/293/16 за позовом керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації до Житомирської районної державної адміністрації та до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Станишівської сільської ради Житомирського району про визнання недійсним та скасування розпорядження від 14.08.14р. № 324, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 23.09.14р., про повернення земельної ділянки площею 19,9 га, зокрема, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 23.09.14р. площею 19,9 га, кадастровий номер НОМЕР_1, який укладений між Житомирською РДА та ФОП ОСОБА_3 (а.с.14-22). Також відмовлено в позові в частині вимоги про повернення земельної ділянки.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.10.16р. рішення господарського суду Житомирської області від 19.07.16р. у справі № 906/293/16 залишене без змін (а.с.30-33).

Прокурор, обґрунтовуючи свої позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути шляхом підписання акта прийому-передачі Житомирській районній державній адміністрації земельної ділянки водного фонду площею 19,9000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території Станишівської сільської ради Житомирського району за межами населеного пункту у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому її було одержано, зазначив, що незважаючи на визнання судом недійсним договору оренди земельної ділянки від 19.07.16р., дана земельна ділянка протиправно продовжує перебувати у користуванні відповідача, а орендодавцем - уповноваженим органом у спірних правовідносинах - Житомирською районною державною адміністрацією не вживаються заходи на її повернення.

Прокурор, посилаючись на ч.3, 4 ст.51 Водного кодексу України, ч.5 ст.122 Земельного кодексу України, зазначив, що станом на даний час позивач - Житомирська обласна державна адміністрація є органом, що наділений повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками під водою (ставками).

Також прокурор вказав, що Житомирською райдержадміністрацією 12.12.16р. на адресу відповідача направлявся лист з проханням з'явитись до райдержадміністрації для підписання акту прийому-передачі земельної ділянки, але відповідач як орендар не вчинив дій на врегулювання зазначеного питання (а.с.76,78).

Прокурор зазначив, що відомості щодо скасування у державному реєстрі нерухомого майна реєстрації права оренди відповідача на спірну земельну ділянку ніяким чином не свідчать про припинення її використання відповідачем. При цьому, прокурор зауважив, що з метою виконання рішення суду від 19.07.16р. у справі № 906/293/16 місцевою прокуратурою було ініційовано питання скасування державним реєстратором запису про проведену реєстрацію права оренди з огляду на визнання судом недійсним договору оренди земельної ділянки.

Прокурор, посилаючись на ст.216 ЦК України, ст.20 ГК України, вказав на обов'язковість повернення земельної ділянки шляхом складання відповідного акту прийому-передачі об'єкта оренди, зокрема, в примусовому порядку при здійсненні державним виконавцем виконавчого провадження.

Прокурор зазначив, що відповідач не повідомляє кому та яким чином він повернув об'єкт оренди, докази щодо припинення користування майном також не надає, від складання відповідного акту ухиляється.

Таким чином, як зазначив прокурор, підставою для заявлення ним даного позову є те, що у зв'язку з визнанням недійсним договору оренди земельної ділянки від 19.07.16р., підстави для подальшого користування орендарем (відповідачем) земельної ділянки відпали; відповідач у добровільному порядку її не повертає; Житомирською обласною державною адміністрацією та Житомирською районною державною адміністрацією жодних заходів щодо примусового повернення в державу вказаної земельної ділянки водного фонду не вжито.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зокрема, зазначив, що заявлена позовна вимога не обґрунтована, оскільки вона не передбачена Законом України "Про оренду землі" та Цивільним кодексом України (а.с.69,70).

Також вказав, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 для рибогосподарських потреб, яка розташована в Житомирському районі на території Станишівської сільської ради відсутні та, що власником даної земельної ділянки є держава в особі Житомирської районної державної адміністрації.

Відповідач, посилаючись на ст.17 Закону України "Про оренду землі", зазначив, що право оренди земельної ділянки у нього відсутнє, оскільки він не орендує земельну ділянку на підставі визнаного недійсним договору оренди земельної ділянки та у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка повернута державі.

Господарський суд, вважає заявлений позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішення господарського суду Житомирської області від 19.07.16р. у справі №906/293/16, яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі в частині встановлення обставин недійсності та, відповідно, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 23.09.14р. площею 19,9 га, який укладений між Житомирською РДА та ФОП ОСОБА_3.(а.с.14-22).

Згідно ст.17 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998р. № 161-XIV, об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Надані відділом державної реєстрації Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області копії матеріалів реєстраційної справи по скасуванню свідчать про те, що згідно письмового звернення Житомирської місцевої прокуратури від 23.01.17р. № 798/вих-17 на підставі рішення господарського суду Житомирської області від 19.07.16р. у справі № 906/293/16 30.01.17р. було скасовано реєстрацію іншого речового права № 7084830, тобто права оренди земельної ділянки за відповідачем (а.с.90,104-112).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 15.02.17р. вбачається, що відомості про реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1, цільове призначення - для рибогосподарських потреб, яка розташована в Житомирському районі Житомирської області на території Станишівської сільської ради відсутні, а власником даної земельної ділянки є держава в особі Житомирської районної державної адміністрації (а.с.72).

Таким чином, з вищенаведених доказів вбачається, що станом на день розгляду справи право оренди вищевказаної земельної ділянки у відповідача відсутнє.

Прокурором в обґрунтування позову не подано будь-яких доказів про те, що на час розгляду спору спірна земельна ділянка знаходиться у відповідача в користуванні.

Також прокурором не подано на вимогу суду, а також в матеріалах реєстраційної справи відсутній акт прийому - передачі земельної ділянки відповідачу згідно договору оренди земельної ділянки від 23.09.14р.

З поданої прокурором копії листа Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 06.03.17р. № 660/03-12 вбачається, що впродовж 2016 - 2017 років планові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ФОП ОСОБА_3 на території Станишівської сільської ради Житомирського району не здійснювались та на адресу Держекоінспекції у Житомирській області заяв, скарг та звернень щодо порушення вимог земельного законодавства на території Станишівської сільської ради Житомирського району не надходили, а тому підтвердити факт використання земельної ділянки водного фонду ФОП ОСОБА_3 не є можливим (а.с.114).

Відповідно до ст.25 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.98 р. № 161-XIV, орендар земельної ділянки зобов'язаний:

- приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку;

- виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;

- дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

- у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Таким чином, ні умовами договору, ні спеціальним законом не передбачено обов'язку орендаря повернути земельну ділянку орендодавцеві саме шляхом підписання акта прийому - передачі.

При цьому, прокурором ніяким чином не спростовані твердження відповідача, що він об'єкт оренди повернув, що він його не займає та не використовує.

У зв'язку з цим, судом вбачається, що позовні вимоги є надуманими та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства та договору між сторонами.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку про недоведеність прокурором заявлених позовних вимог, що є підставою для відмови в їх задоволенні.

При відмові в позові судовий збір, згідно ст.49 ГПК України, покладається на прокурора, оскільки позивачі, в інтересах яких поданий позов, його фактично не підтримали (поклались на розсуд суду).

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.03.17

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 2 прим.:

1 - у справу,

2 - позивачу - Житомирській РДА (рек. з повід. про вруч.).