Ухвала

від 09.03.2017 по справі 911/529/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" березня 2017 р.                                         Справа № 911/529/17

за позовом          малого приватного підприємства Фірма "Ерідон", с. Княжичі Києво-Святошинського району,

до відповідачів:           1)          товариства з обмеженою відповідальністю "Торгагро Сольюшн", м. Шепетівка Хмельницької області,

           2) товариства з обмеженою відповідальністю "Сатус", с. Музичі Києво-Святошинського району,

про                    стягнення 223 281 891,10 грн.

                                                                                Суддя          О.В. Конюх

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

мале приватне підприємство фірма "Ерідон", с. Княжичі Києво-Святошинського району, звернулося до господарського суду Київської області з позовом від 20.02.2017 №391 до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Торгагро Сольюшн", м. Шепетівка Хмельницької області, та товариства з обмеженою відповідальністю "Статус", с. Музичі Києво-Святошинського району, в якому просить суд солідарно стягнути з відповідачів 1 та 2 на користь позивача заборгованість за отриманий товар , що становить 223 281 891,10 грн., яка складається з: основного боргу з врахуванням інфляційних втрат в сумі 190 067 634,29 грн., втрат у зв'язку зі зміною курсу гривні до її грошового еквіваленту в іноземній валюті в сумі 12 362 652, 71 грн., річних відсотків в сумі 5 332 158,56 грн. та пені в сумі 15 519 445 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно умов договору поставки №1151/16/1319 від 15.07.2015 позивач поставив, а відповідач прийняв товар всього на загальну суму 313 554 959,84 грн. Проте, в порушення умов договору відповідач отриманий товар оплатив частково, в результаті чого за відповідачем станом на 20.02.2017 рахується прострочена заборгованість в сумі 183 251 675,21 грн. У зв'язку із простроченням основного зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача також передбачену договором пеню в сумі 15 519 445,54 грн., а також відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в сумі 190 067 634,29 грн., річні в сумі 5 332 158,56 грн. та втрати у зв'язку із зміною курсу гривні до її грошового еквіваленту в іноземній валюті в сумі 12 362 652,71 грн. В подальшому між товариством з обмеженою відповідальністю "Статус", як поручителем та позивачем, як кредитором було укладено договір поруки №04/07/2016-1 від 04.07.2016, відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником, тобто товариством з обмеженою відповідальністю "Торгагро Сольюшн" зобов'язань по оплаті вартості товару, поставленого згідно договору поставки №1151/16/139 від 15.07.2015 в строк до 01.12.2015. Враховуючи наведене позивач просить вищевказану заборгованість стягнути солідарно з обох відповідачів.

Ухвалою суду від 23.02.2017 позовну заяву МПП Фірма "Ерідон" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.03.2017.

Крім того, 21.02.2017 позивач звернувся до господарського суду з заявою від 20.02.2017 №396 про забезпечення позову, в якій просить господарський суд вжити заходів забезпечення позову в порядку статей 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 183 251 675,21 грн., що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Торгагро Сольюшн" та обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, в тому числі, але не обмежуючись:

- на рахунку №26000000646797 в ПУАТ "ФідоБанк", МФО 300175,

- на рахунку №26101198003229 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478,

- на рахунку №26005212000828 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478,

- на рахунку №26006212000827 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478,

- на рахунку №26007212000826 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478,

- на рахунку №26005010005480 в АБ "Південний", МФО 328209,

- на рахунку №26006020005480 в АБ "Південний", МФО 328209,

- на рахунку №26007030005480 в АБ "Південний", МФО 328209,

- на рахунку №26008040005480 в АБ "Південний", МФО 328209,

- на рахунку №26049010005480 в АБ "Південний", МФО 328209,

а також інших рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Торгагро Сольюшн" у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, виявлених державним виконавцем, до винесення господарським судом рішення по суті справи.

Заява обґрунтована тим, що у позивача є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Так, позивач твердить, що на даний час відповідач не сплачує в добровільному порядку прострочену заборгованість за поставлений товар згідно договору поставки від 15.07.2015 №1151/16/1319 та ухиляється від спілкування з позивачем. Крім того, позивач вказує, що боржником здійснено авансові платежі більш ніж на 20 000 000,00 грн. за договорами з іншими контрагентами на закупівлі дизельного пального, насіннєвого матеріалу, засобів захисту рослин, інших пестицидів та агрохімікатів та мінеральних добрив. Крім того, звертає увагу суду, що розмір статутного капіталу ТОВ "Торгагро Сольюшн" складає 1500,00 грн., що є значно меншим від суми заборгованості, а від так жодним чином не може гарантувати виконання ТОВ "Торгагро Сольюшн" зобов'язань зі сплати заборгованості.

06.03.2017 від малого приватного підприємства фірма "Ерідон" до господарського суду Київської області надійшли додаткові обґрунтування до заяви про забезпечення позову від 06.03.2017 №503, в яких позивач звертає увагу суду на те, що згідно Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності і на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 06.03.2017 №81839056, вже під час існування зобов'язань перед позивачем, між ТОВ "Торгагро Сольюшн" та ПАТ АБ "Укргазбанк" було укладено Генеральний кредитний договір від 11.07.2016 №14/2016 з розміром зобов'язання в сумі 208 000 000,00 грн. та зі строком його виконання до 09.07.2021. Крім того, згідно вище вказаної довідки , з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Торгагро Сольюшн" за вказаним кредитним договором було укладено ряд договорів на забезпечення виконання зобов'язань та передано в іпотеку ПАТ АБ "Укргазбанк" все наявне нерухоме майно.

Крім того, позивач твердить, що на даний час відповідач – ТОВ "Торгагро Сольюшн" не виконує взяті на себе зобов'язання не тільки перед позивачем а й перед іншими кредиторами, на користь яких були прийняті судові рішення (ухвали), що свідчить про недобросовісне ставлення відповідача до взятих на себе договірних зобов'язань.

На думку позивача, зазначені обставини свідчать про ухилення відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань та існування потенційної загрози ухилення відповідача від виконання судового рішення.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду. Втім, не виключається можливість вжиття заходів до забезпечення позову й після порушення провадження у справі.

Стаття 67 ГПК передбачає лише винесення ухвали про забезпечення позову і не містить припису про обов'язковість проведення у зв'язку з цим судового засідання; відтак відповідне питання вирішується самим господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. Строк розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову процесуальним законом не встановлено; отже, суду слід виходити з того, що цей строк має бути розумно необхідним для ефективного запобігання тим негативним явищам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на наведене, суд зазначає наступне.

По-перше, посилання позивача на те, що ТОВ "Торгагро Сольюшн" здійснило авансові платежі в сумі 20 000 000,00 грн. за договорами на закупівлі дизельного пального, насіннєвого матеріалу, засобів захисту рослин, інших пестицидів та агрохімікатів та мінеральних добрив є безпідставним та голослівним. Жодних доказів в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження зазначеного позивач не долучив. Крім того, суд звертає увагу, що укладення відповідачем 1 договорів, здійснення передоплат, оплат по них, свідчить лише про здійснення ним підприємницької діяльності, тобто діяльності з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.

По-друге, позивач посилається на те, що у відповідач 1 розмір статутного капіталу становить 1500,00 грн., що є значно меншим боргового зобов'язання останнього перед позивачем, а від так може ускладнити виконання рішення. Суд також не погоджується з вказаним, з огляду на те, що позивачем не врахованого того, що статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів, а власний капітал (вартість чистих активів) товариства це різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його зобов'язань перед іншими особами. А від так, доказів того, що вартість чистих активів відповідача 1 є недостатньою для погашення заборгованості за договором поставки №1151/16/1319 від 15.07.2015 позивачем суду не подано.

По-третє, посилання позивача на те, що укладення відповідачем 1 Генерального кредитного договору від 11.07.2016 №14/2016 з ПАТ АБ "Укргазбанк" з розміром зобов'язання в сумі 208 000 000,00 грн. та подальше забезпечення виконання вказаного зобов'язання шляхом передання всього нерухомого майна в іпотеку свідчить про ухилення відповідачем 1 від виконання рішення, також є безпідставним.

Адже, як твердить сам позивач - відповідач 1 отримав кредит на суму 208 000 000,00 грн., а тому в разі ухвалення судом рішення у справі №911/529/17 про задоволення позовних вимог малого приватного підприємства фірма "Ерідон", то ТОВ "Торгагро Сольюшн" буде володіти кредитними коштами, що створює умови для належного виконання рішення суду.

По-четверте, посилання позивача на те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання не тільки перед позивачем а й перед іншими кредиторами, на користь яких були прийняті відповідні судові рішення та ухвали, (копії яких залучені до матеріалів справи) свідчить про недобросовісне ставлення відповідача до взятих на себе договірних зобов'язань, також є хибним. З долучених позивачем судових рішень, зокрема: ухвали господарського суду Хмельницької області від 20.10.2016 у справі №924/874/16 , ухвали господарського суду Хмельницької області від 21.11.2016 у справі №924/1012/16 провадження по яких припинено на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України, ухвали господарського суду Хмельницької області від 09.12.2016 №924/1034/16, якою затверджено мирову угоду, укладену між сторонами спору, вбачається, що відповідачем 1 не вживається будь-яких заходів для уникнення виконання зобов'язань за договорами, а натомість вживаються достатні заходи для врегулювання спорів з своїми контрагентами, оскільки грошова заборгованість сплачувалась позивачам, в результаті чого провадження у справах суд припиняв у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Додатково, суд зазначає, що накладення арешту на грошові кошти боржника в сумі 183 251 675,21 грн. фактично блокує обіг грошових коштів, відповідно ускладнить виконання відповідачем своїх зобов'язань як перед самим позивачем, так і перед іншими контрагентами, зокрема і банком з оплати кредиту, унеможливить здійснення підприємницької діяльності, а відтак не забезпечить, а навпаки ускладнить виконання судового рішення у справі у разі його постановлення на користь позивача.

Крім того, виконання відповідачем ТОВ "Торгагро Сольюшн" зобов'язань за договором поставки №1151/16/139 від 15.07.2015 забезпечено іншим передбаченим законом способом, а саме укладенням позивачем як кредитором з ТОВ "Сатус" як поручителем договору поруки №04/07/2016-1 від 04.07.2016, яким забезпечено зобов'язання боржника за основним договором поставки в сумі 400 000 000,00 грн.

Враховуючи все вище наведене, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено належних доказів та обґрунтувань, які б свідчили про те, що без накладення арешту на грошові кошти відповідача рішення суду не буде виконано, а за таких обставин, заява малого приватного підприємства фірма "Ерідон" про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Беручи наведене вище до уваги, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви малого приватного підприємства фірма "Ерідон" про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Торгагро Сольюшн", в сумі 183 251 675,21 грн. відмовити.

Суддя                               О.В. Конюх