Постанова

від 09.03.2017 по справі 906/1136/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2017 р. Справа № 906/1136/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Юрчук М.І. ,

судді Демянчук Ю.Г.

при секретарі Дикій Т.І.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: не з'явився

третьої особи:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод" на рішення господарського суду Житомирської області від 27.12.2016 р. у справі № 906/1136/16

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія "Джерело"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

ТОВ "Біем-Трейд

про стягнення 354 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 27.12.2016р. у справі № 906/1136/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна компанія "Джерело" до Товариства з додатковою відповідальністю "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ "Біем-Трейд" про стягнення 354000,00 грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 300000,00 грн. основного боргу та 4500,00 грн. судового збору.

У стягненні 54000,00 грн. пені відмовлено.

Відповідач ОСОБА_2 "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод", не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 01.02.2017р., в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 27.12.2016р. у справі № 906/1136/16 скасувати.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає:

- суд першої інстанції в порушення ст.77 ГПК Українт не задоволив клопотання відповідача та не відклав судове засідання на іншу дату, чим порушив принцип змагальності сторін;

- судом взято до уваги в якості доказу здійснення попередньої оплати за Договором № 31-01/14/1 від 31.01.2014р. неналежний доказ, а саме копію банківської виписки на суму 300000,00 грн.

Таким чином, на думку відповідача, господарський суд Житомирської області виніс рішення виключно на підставі доказів зі сторони позивача, що призвело до неправильного застосування норм процесуального законодавства щодо оцінки доказів, тому просить рішення господарського суду Житомирської області від 27.12.2016 року у даній справі скасувати /а.с.104-109/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2017р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод" прийнято до провадження та призначено її розгляд 09.03.2017 р. /а.с.103/.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відщ 21.02.2017р. заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що у відповідності до ст.336 розділу 1 таблиці Переліку типових документів, затвердженого наказом Мінюсту від 12.04.2012р. за № 578/5, виписка банку належить до первинних документів, які фіксують факт виконання господарської операції. Вважає, що господарський суд Житомирської області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /а.с.136-144/.

09.03.2017р. до початку судового засідання скаржником подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням директора ТДВ "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод" ОСОБА_3 у період з 06.03.2017р. до 13.03.2017р. в м.Дніпро Дніпропетровської області згідно з наказом № 26 від 03.03.2017р., яке судом відхилено з огляду на таке.

Ухвалою від 14.02.2017р. явка уповноважених представників сторін в судове засідання 09.03.2017р. обов'язковою не визнавалася.

Колегія суддів бере до уваги, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно довіреності від 25.10.2016р., виданої ТДВ "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод", ОСОБА_4 уповноважений на представництво інтересів товариства, зокрема, в судових органах (усіх судах загальної юрисдикції з всіма правами, які законом надані позивачу, відповідачу, в т.ч., серед іншого, на подання апеляційних скарг). Термін дії довіреності до 25.10.2017р. Докази вікликання даної довіреності відсутні /а.с.56/.

За наведеного, судом відхилено письмове клопотання скаржника про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням директора Товариства ОСОБА_3, поскільки ТДВ "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод" було своєчасно повідомлене про дату, час і місце розгляду справи, відповідно, мало достатньо часу забезпечити явку в судове засідання іншого представника, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб.

Позивач в судовому засіданні 09.03.2017р. повністю підтримав заперечення на апеляційну скаргу, викладені у відзиві.

Третя особа ТОВ Біем-трейд участі уповноваженого представника в судовому засіданні 09.03.2017р. не забезпечила; поштове відправлення з вкладенням: ухвалою про прийняття апеляційної скарги до розгляду від 14.02.2017р. у справі № 906/1136/16, направлене на адресу - вул.Довнар-Запольського, буд.5, м.Київ, зазначену позивачем в позовній заяві, повернуто органом поштового зв'язку з відміткою по закінченню терміну зберігання .

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відтак, колегія суддів вважає, що третя особа ТОВ Біем-трейд належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи 09.03.2017р.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

За наведеного, поскільки ухвалою від 14.02.2017р. явка повноважних представників сторін в судове засіданні 09.03.2017р. обов'язковою не визнавалася, то судова колегія вважає можливим повторно розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2014р. між Товариством з додатковою відповідальністю "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод" (надалі - постачальник, відповідач, апелянт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біем-Трейд" (надалі - покупець, третя особа) укладено Договір № 31-01/14/1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність (поставити), а покупець прийняти та оплатити щебінь і суміш, загальну кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру і загальна вартість яких визначена сторонами в даній специфікації, наведеній у п.1.1 даного договору (надалі - Договір) /а.с.11-14/.

Відповідно до п.2.1 Договору, поставка продукції може здійснюватись залізницею (автомобільним транспортом) на умовах поставки СРТ або EXW Інкотермс 2000, з урахуванням тих особливостей, що випливають з умов даного Договору.

Ціну та загальну вартість сторони погодили у розділі 3 Договору, відповідно до п.3.1 якого продукція, що поставляється, оплачується покупцем згідно діючих цін на момент поставки товару.

Загальна сума договору складає загальну суму накладних за фактично отриману продукцію, які є невід'ємною частиною Договору (п.3.6 Договору).

Згідно п.4.1 Договору, покупець проводить оплату авансовими платежами на заявлені партії відвантажувальної продукції. Авансовий платіж проводиться окремо за продукцію (щебінь та супутні послуги) і окремо залізничний тариф, згідно виставленого рахунку.

Постачальник проводить відвантаження продукції згідно графіку обумовленого в пунктах Договору 2.2.4, 2.3.1 при умові зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.2. Договору).

Згідно п.5.2. Договору, за недопоставку продукції, при наявності передоплати і заявки на відвантаження, продавець сплачує 0,5 % пені від вартості недопоставленої продукції, за кожен день прострочення.

Строк дії Договору - з моменту його укладання і до 31.12.2014р. (п.7.1 Договору).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

ТОВ "Біем-Трейд" у відповідності до п.4.1 Договору здійснено авансовий платіж у сумі 300 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з призначенням платежу оплата за гранітну продукцію зг.дог. № 31-01/14/1 від 31.01.2014р., в т.ч.ПДВ - 50000,00 грн. , копією дубліката платіжного доручення від 31.01.2014р. № 17, листами ПАТ Альтбанк /а.с.15, 140, 141-142/.

ТДВ "ТК "Коростенський щебзавод" щебінь ТОВ "Біем-Трейд" не поставлено.

20.09.2016р. між ТОВ "Біем-Трейд" (надалі - первісний кредитор, третя особа) та ТОВ "Дистрибуційна компанія "Джерело" (надалі - новий кредитор, позивач) укладено Договір про відступлення права вимоги № 20/09/16-П (надалі - Договір про відступлення), відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "Біем-Трейд" передав, а новий кредитор ТОВ "Дистрибуційна компанія "Джерело" прийняв на себе право вимоги, що належало первісному кредиторові, і стало кредитором за Договором поставки № 31-01/14/1 від 31.01.2014р., укладеного з Товариством з додатковою відповідальністю "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод" (боржник) /а.с.16/.

За цим Договором новий кредитор ТОВ "Дистрибуційна компанія "Джерело" одержує право (замість первісного кредитора), вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором (п.1.2 Договору про відступлення).

Згідно п.2.5 Договору про відступлення, первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про поступку права вимоги за цим Договором протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту підписання даного Договору, шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього Договору або вручення особисто під розписку представнику боржника.

20.09.2016р. ТОВ "Біем-Трейд" листом за вих.№ 10 надіслано боржнику ТДВ "Трудовий колектив" Коростенський щебзавод" повідомлення про відступлення права вимоги на суму 300000,00 грн. за Договором № 31-01/14/1 від 31.01.2014р. новому кредиторові ТОВ "Дистрибуційна компанія "Джерело" , яке останнім отримано 13.10.2016р. /а.с.17-18, 32/.

12.10.2016р., згідно з фіскальним чеком та описом вкладення до рекомендованого листа за штриховим ідентифікатором № 0411405910217, ТОВ "Дистрибуційна компанія "Джерело" надіслано ТДВ "Трудовий колектив" Коростенський щебзавод" лист-вимогу від 10.10.2016р. про повернення попередньої оплати за Договором поставки № 31-01/14/1 від 31.01.2014р. на суму 300 000, 00 грн., яку останнім залишено без відповіді та задоволення /а.с.19-20/.

Таким чином, неповернення відповідачем суми попередньої оплати слугувало підставою для звернення позивача з позовом до суду про повернення попередньої оплати в сумі 300 000, 00 грн. та пені в сумі 54 000,00 грн. за період прострочення з 15.10.2016р. по 19.11.2016р. на підставі п.5.2 Договору поставки № 31-01/14/1 від 31.01.2014р.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з огляду на таке.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Спірні правовідносини виникли на підставі Договору № 31-01/14/1 від 31.01.2014р. , який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до част.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст.662 ЦК України).

Згідно ст.664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Част.5 ст.267 ГК України передбачено, у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем.

Згідно ст.663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст.267 ГК України, строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Судом встановлено, що за умовами п.4.2 Договору поставки відповідач проводить відвантаження продукції згідно графіку обумовленого в пунктах Договору 2.2.4., 2.3.1. при умові зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Поставки поставка продукції може здійснюватись залізницею (автомобільним транспортом) на умовах поставки СРТ або EXW Інкотермс 2000, з урахуванням тих особливостей, що випливають з умов даного Договору (п.2.1 Договору).

Пунктами 2.2 та 2.3 Договору поставки визначені основні умови постави, зміст яких доводить, що строки поставки товару як залізничним транспортом, так і в разі вибірки його покупцем (третьою особою) сторони мали погоджувати окремим графіком, однак у справі такі відсутні.

Крім того, третя особа або позивач, як новий кредитор, не зверталися до відповідача із заявкою на відвантаження відповідної партії товару у відповідності п.2.2.4 Договору поставки.

Відповідно до част.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми поперердньої оплати.

Згідно з п.1 частю1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст.516 ЦК України).

Так, 12.10.2016р., згідно з фіскальним чеком та описом вкладення до рекомендованого листа за штриховим ідентифікатором № 0411405910217, позивачем, як новим кредитором, надіслано відповідачу на адресу - 11502, Житомирська область, м.Коростень, вул.Каштанова, 3, лист-вимогу від 10.10.2016р. про повернення попередньої оплати за Договором поставки № 31-01/14/1 від 31.01.2014р. на суму 300 000, 00 грн. /а.с.19-20/.

Відповідачем в апеляційній скарзі вказано адресу ТДВ "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод" - 11502, Житомирська область, м.Коростень, вул.Каштанова, 3 /а.с.104/.

Відповідно до відстеження пересилання поштових відправлень Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта , поштове відправлення за штриховим ідентифікатором № 0411405910217 надійшло 15.10.2016р. до відділення зв'язку Коростень-2 (поштовий індекс 11502), а 10.11.2016р. відділенням зв'язку Коростень-2 було повернуто за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання /а.с.150/.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем отримано вимогу позивача про повернення 300 000,00 грн. попередньої оплати за Договором поставки № 31-01/14/1 від 31.01.2014р. та залишено без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 300 000,00 грн. основного боргу є такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 54 000,00 грн. за період прострочення з 15.10.2016р. по 19.11.2016р. на підставі п.5.2 Договору поставки № 31-01/14/1 від 31.01.2014р.

Згідно п.5.2 Договору, за недопоставку продукції, при наявності передоплати і заявки на відвантаження, продавець сплачує 0,5 % пені від вартості недопоставленої продукції, за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно зі статтею 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, коли він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення 54 000,00 грн. пені, оскільки умовою застосування п.5.2 Договору поставки є саме недопоставка продукції, при наявності передоплати і заявки на відвантаження, яка покупцем (третьою особою) не надавалася постачальнику.

Судом не береться до уваги твердження скаржника, викладене в апеляційній скарзі, що банківська виписка є неналежним доказом здійснення ТОВ "Біем-Трейд" попередньої оплати за Договором № 31-01/14/1 від 31.01.2014р., поскільки у відповідності до ст.336 розділу 1 таблиці Переліку типових документів, затвердженого наказом Мінюсту від 12.04.2012р. за № 578/5, виписка банку належить до первинних документів, які фіксують факт виконання господарської операції.

Позивачем до відзиву на апеляційну скаргу додано копію платіжного доручення від 31.01.2014р. № 17, завірену ПАТ АЛЬТБАНК , про перерахування ТОВ Біем-Трейд 300 000,00 грн. ТДВ ТК Коростенський щебзавод /а.с.140/.

Разом з тим, 16.07.2014р. ПАТ Банк Кіпру , яким надана банківська виписка /а.с.15/, змінило найменування на ПАТ НЕОС Банк , а 18.11.2016р. ПАТ НЕОС Банк змінило найменування на ПАТ АЛЬТБАНК , що підтверджується довідками банку /а.с.141-142/.

Колегія суддів не погоджується з твердженням апелянта про порушення господарським судом Житомирської області при ухваленні судового рішення принципу змагальності у зв'язку з відхиленням клопотання відповідача, поданого до суду 27.12.2016р., про відкладення судового розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника у господарському суді Івано-Франківської області з метою представлення інтересів товариства у справі № 909/1093/16, з огляду на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально необґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді справи. Рішення господарського суду Житомирської області від 27 грудня 2016 року у справі № 906/1136/16 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 27.12.2016 р. у справі № 906/1136/16 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Трудовий колектив "Коростенський щебзавод" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 906/1136/16 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Демянчук Ю.Г.