Рішення

від 22.02.2017 по справі 910/20603/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2017Справа №910/20603/16

За позовом Київської міської ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Дніпро-парксервіс" Дніпровської районної у місті Києві ради

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Сергієнко А.А. - за довіреністю від 30.01.2017 року

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

В судовому засіданні 22 лютого 2017 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

У листопаді 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Київської міської ради (позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,18 га по вул. АДРЕСА_2 та повернути її, привівши у придатний для використання стан.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач самовільно займає вказану земельну ділянку.

Відповідач звернувся до суду із відзивом, у якому за викладених підстав проти позову заперечував.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/20603/16. Розгляд справи призначено на 07.12.2016 року.

Судове засідання, призначене на 07.12.2016 року, не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Цюкало Ю.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 року розгляд справи призначено на 26.12.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 року розгляд справи відкладено на 11.01.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2017 року розгляд справи відкладено на 30.01.2017 року. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Дніпро-парксервіс" Дніпровської районної у місті Києві ради.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 року розгляд справи відкладено на 22.02.2017 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовою особою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 у Дніпровському районі м. Києва (орієнтовна площа 0,18 га), за результатами якого був складений акт обстеження земельної ділянки № 37/04 від 15.05.2015 року.

Так, вказаним актом встановлено, що відповідно до даних міського земельного кадастру земельна ділянка площею 0,2505 га за адресою: АДРЕСА_2, к.н. НОМЕР_2 у Дніпровському районі м. Києва на підставі рішення Київської міської ради від 10.12.2014 року №573/573 та протоколу земельних торгів №1 за лотом №6 від 25.02.2015 року передана в оренду на 20 року гр. ОСОБА_3 для будівництва, обслуговування та експлуатації кафе та магазину. В Департаменті земельних ресурсів зареєстровано договір оренди зазначеної земельної ділянки від 19.03.2015 року МЗК 1-00360. Спеціалістами Департаменту земельних ресурсів проведено обстеження вказаної земельної ділянки. Обстеженням встановлено, що на частині земельної ділянки, яка надана в оренду гр. ОСОБА_3, на площі приблизно 0,1 га розміщена та експлуатується відкрита автостоянка. Також автостоянка розміщена на земельній ділянці площею приблизно 0,8 га, яка згідно бази даних земельного кадастру не обліковується. Згідно договору організації місць платного паркування від 01.10.2010 року №10-1/6, укладеним КП Дніпро-парксервіс Дніпровської районної у м. Києві ради автостоянку експлуатує ФОП ОСОБА_1 Договір укладено на 7 років. Документи, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою під автостоянку площею приблизно 0,18 га в Департаменті земельних ресурсів станом на 31.12.2012 року не зареєстровані.

Позивач стверджує, що відповідачем відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України здійснюється самовільне користування земельною ділянкою орієнтовною площею 0,18 га по АДРЕСА_2

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Отже, єдиною підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності в м. Києві для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Київської міської ради.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

При цьому, ст. 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України "Про охорону земель" самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель в м. Києві відповідно до рішення Київської міської ради від 29.09.2003 №16/890 "Про Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві" покладено на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Як встановлено судом, в межах повноважень, визначених рішенням Київської міської ради від 29.09.2003 №16/890 "Про Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві" Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було здійснено перевірку та складено акт обстеження земельної ділянки № 37/04 від 15.05.2015 року.

Вказаним актом встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 (орієнтовна площа 0,18 га), передана в оренду гр. ОСОБА_3 на підставі рішення Київської міської ради від 10.12.2014 року №573/573 та протоколу земельних торгів №1 за лотом №6 від 25.02.2015 року шляхом укладення договору оренди земельної ділянки від 19.03.2015 року МЗК 1-00360; за поданням Департаментом земельних ресурсів Київська міська рада рішень про надання земельної ділянки у власність чи користування ФОП ОСОБА_4 не приймала, у зв'язку із чим, ФОП ОСОБА_4 допущено порушення вимог земельного законодавства, а саме самовільне зайняття земельної ділянки.

Будь-яких доказів з боку відповідача щодо незаконності дій Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) під час проведення обстеження суду не надано.

Відповідно до аб. 16 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Належних та допустимих доказів, які б посвідчували право власності або право користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 відповідачем суду не надано, що свідчить про самовільне зайняття відповідної земельної ділянки.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Так, відповідач вказує, що 01.10.2010 року між Комунальним підприємством "Дніпро-парксервіс" Дніпровської районної у місті Києві ради, як оператором, та Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1, як уповноваженою особою, укладено договір № 10-1/6, відповідно до умов якого уповноважена особа бере в експлуатацію у оператора та здійснює організацію платного паркування, відстою та зберігання транспортних засобів на паркувальному майданчику, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3

У зв'язку із викладним, зважаючи на те, що договір № 10-1/6 від 01.10.2010 року стосується земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3, яку і займає відповідач, а предметом розгляду даної справи є самовільне зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_2 відповідач стверджує, що зазначені об'єкти є різними земельними ділянками, а спірну земельну ділянку він не займає та не користується нею.

З даним твердженням відповідача суд не погоджується, оскільки з наявних в матеріалах справи копій додатку до укладеного між Київською міською радою та ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки МКЗ 1-00360 від 19.03.2015 року - плану земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2 та плану схеми до акту перевірки від 15.05.2015 року №37/04, судом встановлено, що автостоянка розміщена та експлуатується Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на частині земельної ділянки, переданої в оренду ОСОБА_3 за договору оренди земельної ділянки МКЗ 1-00360 від 19.03.2015 року.

Крім того, 27.11.2003 року п. 3 рішення Київської міської ради VI сесії XXIV скликання № 216/1090 було вирішено рекомендувати районним у м. Києві радам створити комунальні підприємства по паркуванню та зберіганню транспортних засобів (абзац 1) та дозволити районним у м. Києві комунальним підприємствам стягувати збір за паркування та здійснювати експлуатацію платних місць паркування відповідно до Правил паркування транспортних засобів в м. Києві, затверджених рішенням Київради від 26.09.2002 року №47/207 (абзац 2). При затвердженні статутів районних комунальних підприємств по паркуванню та зберіганню транспортних засобів передбачити перерахування комунальному підприємству "Київдорсервіс" до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, кошти в розмірі 15 % від валового доходу, отриманого в результаті експлуатації місць паркування, відстою та зберігання транспорту, для здійснення заходів по організації дорожнього руху на території міста (абзац 3).

26.06.2007 року рішенням Київської міської ради № 930/1591 Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві було визначено комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київтранспарксервіс єдиним оператором з паркуванням транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту. Також даним рішенням було внесено зміни до п. 3 рішення Київради Про заходи щодо поліпшення роботи по організації дорожнього руху, розвитку мережі паркінгів, автостоянок, місць для паркування та інших обєктів дорожнього сервісу в м. Києві від 27.11.2003 року № 216/1090 в частині втрати чинності абзаців 2,3 пункту 3.

25.12.2008року рішенням Київської міської ради № 1051/1051 Про Правила благоустрою у м. Києві було затверджено правила паркування транспортних засобів у м. Києві (далі Правила) та визнано такими, що втратили чинність правилами паркування транспортних засобів у м. Києві, затвердженими рішенням Київської міської ради від 26.09.2002 р. №47/207.

Правилами визначено наступне поняття: оператор (уповноважена організація) - комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що визначено органом місцевого самоврядування для здійснення організації та експлуатації місць платного паркування транспортних засобів згідно з діючим порядком.

Відповідно до п. 17.3.1 Правил платні місця для паркування транспортних засобів (майданчики для платного паркування) призначені для тимчасової стоянки транспортного засобу зі стягненням плати за паркування у відведених або спеціально обладнаних місцях без відповідальності за збереження транспортного засобу або з такою відповідальністю, якщо можливе оснащення місця для паркування транспортних засобів необхідним обладнанням. Організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір.

Судом встановлено, що Комунальне підприємства Дніпро-парксервіс не є комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а тому станом на 01.10.2010 року не мало повноважень на укладення договору №10-1/6 від 01.10.2010 року, на який посилається відповідач як на законну підставу користування спірною земельною ділянкою, оскільки єдиним оператором уповноваженим на відведення місць платного паркування транспортних засобів у місті Києві для експлуатації, згідно з розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11.06.2001 №1158 Про затвердження переліку платних місць паркування транспортних засобів у м. Києві , є Комунальне підприємство Київтранспарксервіс .

Таким чином правом укладення договорів щодо організації місць платного паркування, відстою та зберігання транспортних засобів на паркувальних майданчиках станом на 01.10.2010 року було наділено Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київтранспарксервіс , а не Комунальне підприємство "Дніпро-парксервіс" Дніпровської районної у місті Києві ради.

Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача, викладені у відзиві, не приймаються судом до уваги.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 у Дніпровському районі м. Києва не була відведена відповідачу уповноваженими на те органами та право власності на неї за останнім не зареєстровано, вказана земельна ділянка підлягає звільненню та приведенню у придатний для використання стан, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (02121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,18 га по вул. АДРЕСА_2 та повернути її Київській міській раді (01044, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141), привівши її у придатний для використання стан. Видати наказ.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02121, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) грошові кошти: 2 756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень) судового збору. Видати наказ.

4. Копію рішення направити відповідачу та третій особі у справі №910/20603/16.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 10.03.2017 року.

Суддя Ю.В. Цюкало