Рішення

від 27.02.2017 по справі 915/259/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року Справа № 915/259/16

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1, за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2 - дов.б/н від 10.01.2017,

представника відповідача: ОСОБА_3 - дов.№43 від 22.04.2016,

представника ІІІ особи: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «САНА-ГРУП»

(54030, м.Миколаїв, вул.Мостобудівників, 17/12),

до відповідача: Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (54029, м.Миколаїв, вул.Галини Петрової, 2-А),

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Владимакс»

(54036, м.Миколаїв, вул.Веселинівська, 51/1).

про: стягнення заборгованості у розмірі 1237217,52 грн., яких: 944403,50 грн. основного боргу та 292814,02 грн. пені, -

в с т а н о в и в:

16.03.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «САНА-ГРУП» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 974925,18 грн. заборгованості за ОСОБА_4 №312-2 від 03.12.2015, з яких: 944403,50 грн. основний борг та 30521,68 грн. пені.

11.01.2017 від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій викладені остаточні позовні вимоги, згідно яких позивач просить стягнути заборгованість у сумі 1237217,52 грн., з яких: 944403,50 грн. основний борг та 292814,02 грн. пені.

Враховуючи, що відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач скористався своїм правом збільшити розмір позовних вимог до прийняття рішення по справі, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача б/н від 11.01.2017.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між ТОВ «САНА-ГРУП» (постачальник) та ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (покупець), 03.12.2015 був укладений договір за №312-2, у відповідності до п.1.1 якого постачальник поставив покупцю дизельне паливо в кількості та асортименті відповідно до заявок покупця. Позивач належним чином та у відповідності до умов вказаного вище договору, поставив відповідачу вказаний в договорі товар. У відповідності п.4.3 договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату товару відповідно до виставленого рахунку з відтермінуванням платежів протягом 30-ти календарних днів після отримання товару. Згідно акту звірення за період січень 2016 року відповідач має заборгованість по розрахункам за поставлений товар у розмірі 950403,50 грн. станом на 31.01.2016. Позивач вказує, що 08.02.2016 відповідачем було перераховано йому 6000,0 грн. 25.02.2016 позивачем було направлено лист-претензію з проханням погасити заборгованість за поставлений товар в розмірі 950403,50 грн. Відповідачем відповіді на претензію надано не було, заборгованість не погашено з цього вбачається не бажання відповідача добровільно погасити заборгованість за поставлений позивачем товар, таким чином уникнувши від будь-яких конструктивних дій з приводу врегулювання спору щодо порядку погашення боргу. Згідно п.5.3. договору за прострочення терміну оплати, на поставку для кожної партії товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення. Невиконання зобов'язань відповідачем за договором, стало підставою для нарахування йому пені.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на відсутність фактичної поставки дизельного пального, оплату якого вимагає позивач. Відповідач зазначає, що надані позивачем видаткові накладні підписані від імені відповідача ОСОБА_5 за довіреностями №7 від 14.01.2016 та №8 від 22.01.2016, який фактично його приймання не здійснював, що підтверджено поясненнями водіїв ТОВ Владимакс . Печатка підприємства на видаткових накладних відсутня. Крім того, зазначені накладні не можуть вважатись доказами поставки відповідачу нафтопродуктів і не можуть братись судом до уваги з огляду на те, що відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 №281/171/578/155 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють вантажоотримання або вантажовідправлення нафти і нафтопродуктів, при оформленні операцій з переміщенням вказаних продуктів слід обов'язково застосовувати товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) форми №1-ТТН (нафтопродукт) за встановленою формою. Однак з представлених позивачем накладних вбачається, що вони роздруковані на звичайних паперових листах з використанням комп'ютерної техніки.

У перевізника - ТОВ «Владимакс» на час здійснення спірних операцій була відсутня ліцензія на перевезення небезпечних вантажів. Пункт 9 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1001, ІІІ особою не дотримано, оскільки ліцензіат оформлює трудові відносини з персоналом автомобільного транспорту, шляхом укладання трудового договору відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України. Однак, відповідно до наявного в матеріалах справи листа ДШ в Центральному районі м. Миколаєва від 14.06.2016 № 2095/10/14-03-01-10 відповідно до даних баз ДФС фізичні особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7 (зазначені в ТТН водіями-екпедиторами) в січні 2016 року в трудових відносинах ТОВ «Владимакс» (код 33572935) не перебували.

Викликані у судове засідання водії ТОВ «Владимакс» - ОСОБА_6 і ОСОБА_7, не підтвердили, що у вказані дати ними отримувалось пальне у визначеній кількості за адресою м.Миколаїв, вул.Айвазовського, 15А, та як місце завантаження вказали адресу іншого постачальника пального (вул.Самойловича, база ТОВ «ОМО» ). З їх же пояснень вбачається, що документів на перевезення вони не отримували (що власне підтверджується відсутністю їх підписів на ТТН), вказівки щодо того, куди саме їхати під завантаження та де зливати пальне отримували телефоном від власника ТОВ «Владимакс» ОСОБА_8 (представник ТОВ «Владимакс» за довіреністю), повноваження осіб, які отримували від них ПММ не перевіряли, конкретне місце розвантаження та осіб, яким передався товар, повідомити не змогли. Водій ОСОБА_7 не підтвердив, що 18.01.2016 перевозив дизельне пальне до Южноукраїнської ДЕД, повідомивши, що всю кількість пального злив у м.Миколаїв, Херсонське Шосе.

Отже, докази ТОВ «Сана-Груп» про здійснення ним поставки дизельного пального ДП »Миколаївський облавтодор» 14.01.2016 - в кількості на загальну 31062 л. на загальну суму 514163,00 грн. (разом з вартістю його перевезення), 18.01.2016 в кількості 20560 л. на загальну суму 340740 грн. (разом з вартістю його перевезення), 22.01.2016 в кількості 6617 л. на загальну суму 95500,50 грн. (разом з вартістю його перевезення) ґрунтуються на відображенні цих господарських операцій у податковому обліку ТОВ «Сана-Груп» та ДП «Миколаївський облавтодор» . При цьому, згідно листа ДПІ в Центральному районі м.Миколаєва від 14.06.2016 відповідно до даних баз ДФС ТОВ «Владимакс» операції по наданню ним автотранспортних послуг ТОВ «САНА-ГРУП» або ДП «Миколаївський облавтодор» 14.01.2016, 18.01.2016 та 22.01.2016 не здійснювались. Отже податковим обліком перевізника не підтверджується здійснення ним перевезень в ці дати, чим, відповідно спростовується фактична поставка дизельного пального позивачем відповідачу.

21.02.2017 від позивача надійшли пояснення на відзив відповідача, в яких позивач зазначає наступне:

- у січні 2016 року приймання товару поставленого ТОВ «САНА-ГРУП» , здійснювалося комірниками ОСОБА_9 та ОСОБА_10, на підставі доручень виданих відповідачем з 04.01.2016 до 31.01.2016, а не безпосередньо ОСОБА_5 Підпис вказаної особи на видатковій накладній не свідчить про прийняття товару саме ним за наявності внутрішніх товарно-транспортних накладних на переміщення ПММ, існування яких відповідачем підтверджено;

- у відповідності до Тимчасових реєстраційних талонів з грудня 2015 року за ТОВ «Владимакс» зареєстровані вказані у ТТН транспортні засоби, вказані талони були надані позивачем у Одеському апеляційному господарського суді;

- ТОВ «САНА-ГРУП» дійсно у 1-му кварталі 2016 року не подавало податкової декларації з податку на прибуток, оскільки у відповідності до вимог ст.137.5 Податкового кодексу України, у ТОВ «САНА-ГРУП» період звітності складає один рік для декларації з податку на прибуток підприємства;

- представником відповідача визнається факт відсутності розбіжностей в податкової звітності підприємств, однак при цьому хибно вказується що це не доводить факту поставки пального, так у відповідності до ст.198.2 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, іншого законодавством не передбачено. Крім того посилання представника на ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у даному випадку є безпідставним. На підставі викладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

06.04.2016 рішенням Господарського суду Миколаївської області по справі №915/259/16, позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2016 рішення суду першої інстанції було скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2016 вищезазначені рішення суду від 06.04.2016 та постанову від 08.08.2016 скасовано, справу №915/259/16 направлено на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2016 справу №915/259/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові, у заяві про збільшення позовних вимог від 11.01.2017, у запереченнях проти позову та у додаткових письмових поясненнях.

У судовому засіданні 27.02.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

03.12.2015 між Дочірнім підприємством «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНА-ГРУП» (позивач у справі) було укладено Договір №312-2, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язується постачати покупцеві (відповідачеві) дизельне паливо, узгодженими партіями, а покупець зобов'язується його оплатити та прийняти в кількості відповідно поданим заявкам, які погоджені з постачальником. Кількість та асортимент товару для постачання за цим договором визначається відповідно до заявок покупця.

Згідно 3.1. ОСОБА_4 №312-2, відвантаження кожної партії товару проводиться протягом 4-х календарних днів після отримання постачальником заявки на партію товару.

У відповідності до п.3.2. ОСОБА_4 №312-2, постачання товару здійснюється автотранспортом покупця за рахунок покупця, або постачання товару може здійснюватись автотранспортом постачальника за рахунок покупця.

Відповідно п.3.4. ОСОБА_4 №312-2, датою поставки товару вважається дата отримання цього товару покупцем та одночасного надання постачальником покупцю документів, вказаних в п.5.2. цього договору.

Пунктами 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. ОСОБА_4 №312-2, сторони погодили, що ціна за одиницю товару на дату укладення договору становить 16,50 грн./л. та може змінюватись у відповідності до п.4.2. Ціна за одиницю товару встановлюється в національній валюті України та є динамічною. Вартість товару визначається позивачем за погодженням з відповідачем за п'ять робочих днів до постачання цього товару. Покупець здійснює оплату товару відповідно виставленого рахунку з відтермінуванням платежів протягом 30 календарних днів після отримання товару. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок-фактура від постачальника. Датою передання товару вважається дата вручення товару покупцю, що підтверджується видатковою накладною із зазначенням ціни та загальної вартості партії товару.

Згідно до п.5.1. ОСОБА_4 №312-2, встановлено, що при невиконанні або неналежному виконанні зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України.

У відповідності до 5.2. ОСОБА_4 №312-2, постачальник зобов'язаний надати покупцеві такі документи на товар, що постачається: рахунок-фактуру; видаткову накладну; податкову накладну, оформлену відповідно до діючого Податкового Кодексу України; залізничну накладну (за потреби).

Відповідно до п.8.2. ОСОБА_4 №312-2 заявки на відвантаження товару у випадку їх передачі факсимільним або електронним зв'язком приймаються постачальником до виконання.

Пунктом 8.4. ОСОБА_4 №312-2 встановлено, що цей договір набирає чинності та вступає в силу з дати його укладання і підписання сторонами та діє до 03.12.2016, у випадку необхідності договір може бути пролонговано за згодою сторін.

14.01.2016 та 22.01.2016 відповідачем були направлені позивачу заявки б/н від 14.01.2016 на поставку 31062 л дизпалива та б/н від 22.01.2016 на поставку 5617 л дизпалива, підписані директором ДП Миколаївський облавтодор ОСОБА_11 (а.с.73, 79 т.1)

В підтвердження факту поставки ПММ - Дизельне паливо ULSD 10 PPM клас Е, Євро-5 на загальну суму 950403,50 грн., за заявками відповідача, позивачем надані суду: видаткова накладна №9 від 14.01.2016 на поставку 31062 л пального на суму 514163,0 грн., видаткова накладна №13 від 18.01.2016 на поставку 20560 л пального на суму 340740,0 грн., видаткова накладна №10 від 22.01.2016 на поставку 5617 л пального на суму 95500,50 грн. (а.с.74, 77, 80 т.1).

В підтвердження факту поставки ПММ позивачем також надані суду товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1401-1 від 14.01.2016, №1801-1 від 18.01.2016 та №2201-1 від 22.01.2016 (а.с.76, 78, 82 т.1).

Позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов ОСОБА_4 №312-2, неналежним чином оплату за поставлений товар не здійснив, сплативши 08.02.2016 лише 6000,00 грн., що підтверджується Звітом про дебетові та кредитові операції по рахунку 26007053216967 «САНА-ГРУП ТОВ» з 01.02.2016 по 29.02.2016 (Оплата за дизпаливо згідно рах.8 від 22.01.2016. В т.ч. ПДВ 1000,00 грн.) (а.с.104 - 105 т.1).

25.02.2016 позивачем на адресу відповідача було направлена претензія №2502-1 на суму 950403,50 грн., яка згідно відмітки на претензії отримана відповідачем (а.с.26 т.1).

Вказані вимога та претензія були залишені відповідачем без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було складено акти звіряння взаємних розрахунків, а саме за січень 2016 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 950403,50 грн., за березень 2016 року - 944403,50 грн. (а.с.27, 39 т.1) Вказані акти підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за ОСОБА_4 №312-2 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом і просить з урахування заяви про збільшення позовних вимог від 11.01.2017 стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованість у розмірі 1237217,52 грн., з яких: 944403,50 грн. основного боргу та 292814,02 грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.509, 510, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів, та мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Дії сторін у справі (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) відповідають змісту правовідносин за договором поставки.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський договір, як головна підстава виникнення договірних відносин, є основною правовою формою організації економічних відносин між рівноправними суб'єктами господарювання, при цьому, договір не є первинним документом, оскільки він свідчить лише про намір вчинити будь-які дії, але не підтверджує факт їх здійснення.

Відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ХІV від 16.07.1999 (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон №996-ХІV) первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є саме первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст.ст.8, 9 Закону №996-ХІV на власника (власників) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій. Відповідальність за достовірність даних, відображених а первинних документах несуть особи, які складали та підписали ці документи.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2. 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (із змінами та доповненнями) (надалі - Положення №88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Таким чином, фактом підтвердження отримання товару або послуг є виключно первинні документи, які відображаються в регістрах бухгалтерського обліку відповідно до вимог діючого законодавства.

До первинних документів, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обов'язковою, згідно зі змістом договору поставки відносяться: накладні, акти приймання-передачі товару, специфікація, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, які свідчать про реальність здійснення операції.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно укладеного між сторонами ОСОБА_4 №312-2, постачальник (позивач у справі) зобов'язався поставляти покупцеві дизельне паливо, узгодженими партіями, а покупець зобов'язується його оплатити та прийняти в кількості відповідно поданим заявкам, які погоджені з постачальником. Кількість та асортимент товару для постачання за цим договором визначається відповідно до заявок покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем заперечується факт поставки ПММ - Дизельне паливо ULSD 10 PPM класс Е, Євро-5 на загальну суму 950403,50 грн. по видаткових накладних №9 від 14.01.2016 на поставку 31062 л пального на суму 514163,0 грн., №13 від 18.01.2016 на поставку 20560 л пального на суму 340740,0 грн., №10 від 22.01.2016 на поставку 5617 л пального на суму 95500,50 грн.

Зазначені накладні, в розділі Отримав , містять прізвище, ініціали та підпис посадової особи відповідача ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреностей №7 від 14.01.2016 та №8 від 22.01.2016 на отримання ТМЦ (а.с.75, 81 т.1).

В матеріалах справи містяться довіреності №7 від 14.01.2016 та №8 від 22.01.2016 на отримання ТМЦ видані на ім'я ОСОБА_5, які містять підпис керівника та головного бухгалтера ДП Миколаївський облавтодор та печатку підприємства. Факт видачі зазначених довіреностей відповідачем не заперечується.

Дослідивши надані позивачем видаткові накладні, суд встановив, що вони містять прізвище особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку відповідача та особистий підпис такої особи, що відповідає приписам Закону №996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облікую. Відсутність на підписі печатки підприємства-відповідача не свідчить про неналежність накладних як доказів, оскільки в силу п.2.5 Положення №88 зазначений документ може бути скріплений печаткою , але це не є обов'язковим.

Подані позивачем до суду копії накладних №0010 від 14.01.2016, №0020 від 18.01.2016, №0019 від 22.01.2016 (т.2 а.с.170, 172) свідчать про здійснення внутрішнього переміщення дизпалива отриманого від ТОВ Сана-Груп у загальній кількості 47154 л, а саме: від ДП Миколаївськй облавтодор до філії Миколаївська ДЕД та філії Южноукраїнська ДЕД. На вказаних накладних містяться підписи осіб, якими дизпаливо приймалось - комірники ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які діяли відповідно до наданих суду копій довіреностей №1 від 04.01.2016 та №4 від 04.01.2016 (т.2 а.с.171, 173).

На запитання суду, чи підтверджується відповідачем факт складання та існування оригіналів зазначених документів, представник відповідача повідомив, що такі документи складались але надати оригінали або завірені копії не має можливості.

В підтвердження того, що у ТОВ Сана-Груп було в наявності дизельне пальне ULSD 10 PPM клас Е, Євро-5 відповідної якості та у достатній кількості для подальшої поставки відповідачу, позивачем надані суду Сертифікат відповідності №UA 1.174.0086022-15 терміном дії з 23.10.2015 по 22.10.2016 та Протокол випробувань УПС №015654 від 23.10.2015; Договір купівлі-продажу товарів №1512-2 від 27.11.2015 укладений з ТОВ «ТРЕЙД-НК» , виконання якого сторонами підтверджується виставленими рахунками на оплату №ПА00000021 від 14.01.2016, №ПА00000082 від 18.01.2016, №ПА00000097 від 22.01.2016 (а.с.157, 161, 165 т.2), видатковими накладними №6 від 14.01.2016, №14 від 18.01.2016 та №15 від 22.01.2016 (а.с.158, 162, 166 т.2), актами прийому-передачі до ОСОБА_4 купівлі-продажу товарів №1512-2 від 27.11.2015: №1401 від 14.01.2016, №1801 від 18.01.2016 та №2201 від 22.01.2016 (а.с.159, 163, 167 т.2), товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти): №1401-7 від 14.01.2016, №1801-7 від 18.01.2016, №2201-7 від 22.01.2016 (а.с.160, 164, 168 т.2), а також платіжними дорученнями на оплату отриманого пального: №36 від 12.03.2016 на суму 84000,00 грн., №40 від 16.03.2016 на суму 1042000,00 грн. та №45 від 18.03.2016 на суму 194000,00 грн. (а.с.156, 155, 154 т.2).

Також позивачем надано суду оборотно-сальдову відомість ТОВ «ТРЕЙД-НК» по рахунку 281 за 14.01.2016 по 22.01.2016, картку рахунку 281 за 14.01.2016 - 22.01.2016 ТОВ «ТРЕЙД-НК» , оборотну-сальдову відомість ТОВ «САНА-ГРУП« по рахунку 281 за 14.01.2016- 22.01.2016 та картку рахунку 281 за 14.01.2016 - 22.01.2016 ТОВ «САНА-ГРУП« , які свідчать про наявність пального та його продаж у відповідній кількості.

Відповідно до ОСОБА_9 ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області №2432/14-03-12-01-10 від 02.07.2016, згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних за січень 2016 року ТОВ «САНА-ГРУП» на адресу підприємства ДП «Миколаївський облавтодор» (код ЄДРПОУ 31159920, ІПН 311599214011) зареєстровані наступні податкові накладні: №8 від 14.01.2016 на суму 514163,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 85693,83 грн.), №2 від 18.01.2016 на суму 340740,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 56790,00 грн.) та №3 від 22.01.2016 на суму 95500,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 15916,75 грн.), згідно даних АІС «Податковий блок» підсистеми «Аналітична система» встановлено, що ТОВ «САНА-ГРУП» за січень 2016 року відобразило взаємовідносини з контрагентом ДП «Миколаївський облавтодор» (код ЄДРПОУ 31159920, ІПН 311599214011) на суму ПДВ 158400,58 грн.

ДП «Миколаївський облавтодор» також відобразив у своїй податковій звітності дані взаєморозрахунки, а саме включив до свого податкового кредиту вищезазначені податкові накладні. Станом на 02.07.2016 розбіжності відсутні (а.с.153 т.1). Зазначені вище податкові накладні містяться в матеріалах справи (а.с.96-103 т.1).

Податкові декларації мають складатись на підставі даних регістрів бухгалтерського обліку, які в свою чергу формуються на підставі належним чином оформлених первинних документів. Включення сторонами до складу податкової звітності сум за виписаними податковими накладними №8 від 14.01.2016, №2 від 18.01.2016, №3 від 22.01.2016, на думку суду, опосередковано підтверджує здійснення сторонами господарських операцій по ОСОБА_4 №312-2.

Слід зазначити, що не зважаючи на заперечення факту поставки ПММ, відповідачем не надано доказів коригування своєї бухгалтерської або податкової звітності.

Перерахування відповідачем на рахунок ТОВ Сана-Груп по платіжному дорученню №165 від 08.02.2016 грошових коштів у сумі 6000,0 грн. за дизельне паливо, суд розцінює як оплату ПММ поставлених саме по ОСОБА_4 №312-2, оскільки проведення вказаної оплати в якості авансового платежу на виконання інших господарських договорів з ТОВ Сана-Груп (усних або письмових), на що міститься посилання у листі ДП Миколаївський облавтодор №01/169 від 10.02.2017 (т.2 а.с.120), відповідачем суду не надано. Позивачем же зазначений платіж віднесено в оплату заборгованості відповідача ОСОБА_4 №312-2.

В підтвердження факту перевезення товару до ДП «Миколаївський облавтодор» позивачем надано укладений між ТОВ «Владимакс» (перевізник) та ТОВ «САНА-ГРУП» (замовник) договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом №14-2016 від 04.01.2016 (т.2 а.с.80, 81).

На виконання умов зазначеного договору були виставлені рахунки-фактури: №СФ-0000008 від 14.01.2016, №СФ-0000011 від 22.01.2016 та №СФ-0000014 від 28.01.2016 (а.с.85, 86 т.2), виписані подорожні листи вантажного автомобіля: №10 від 14.01.2016, №17 від 18.01.2016 та №23 від 22.01.2016 (а.с.82, 83, 84 т.2) та складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000008 від 14.01.2016, №ОУ-0000011 від 22.01.2016 та №ОУ-0000014 від 28.01.2016 на загальну суму 5960,0 грн. (з ПДВ) (а.с.87, 89, 91 т.2), які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

ТОВ «Владимакс» у своїх поясненнях (т.2 а.с.79) підтверджує факт надання зазначених послуг та їх оплату з боку ТОВ Сана-Груп , що підтверджується відповідною банківською випискою (а.с.96 т.2).

У письмових поясненнях наданих суду водіями ОСОБА_6 та ОСОБА_12 останніми підтверджено факт перевезення 14.01.2016, 18.01.2016 та 22.01.2016 на замовлення ТОВ Сана-Груп дизельного палива та його відвантаження у резервуари ДП Миколаївський облавтодор розташовані на Херсонському шосе у м.Миколаєві та на базі Южноукраїнського ДЕД у м.Южноукраїнськ (т.2 а.с.113, 114).

Посилання відповідача на невідповідності між вказаними письмовими поясненнями та поясненнями наданими водіями у судовому засіданні, судом відхиляються, оскільки встановлення обставин перевезення спірних ПММ, зокрема, допит у зв'язку з цим свідків та проведення інших слідчих дій не входить до компетенції господарського суду.

Посилання відповідача на відсутність у перевізника ліцензії на перевезення небезпечних вантажів, у разі встановлення такого факту відповідними органами, може свідчити про порушення перевізником чинного законодавства та бути підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності, але не може спростовувати факту перевезення вантажу.

Стосовно посилань представника відповідача на недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 7.5.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2008, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496, нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання. Згідно з підпунктами 7.5.6, 7.5.7, 7.5.8, 7.5.10 цієї Інструкції відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Разом з тим, за приписами частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обставини справи щодо одержання відповідачем дизельного палива відповідно до умов ОСОБА_4 №312-2 свідчать про послідовне визнання їх відповідачем, що підтверджується наявними у справі документами первинного бухгалтерського обліку - видатковими накладними №9 від 14.01.2016, №13 від 18.01.2016, №10 від 22.01.2016, які підписані відповідачем; внутрішнім переміщенням по накладним №0010 від 14.01.2016, №0020 від 18.01.2016, №0019 від 22.01.2016 отриманого від ТОВ Сана-Груп товару (т.2 а.с.170, 172); змістом актів звірки взаємних розрахунків за січень 2016 року (т.1 а.с.27) та за березень 2016 року (т.1 а.с.39); частковою оплатою товару по платіжному дорученню №165 від 08.02.2016; включенням сторонами до складу податкової звітності сум за першою подією - датою отриманні товарів по видаткових накладних.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем повна оплата отриманого від позивача товару у визначені ОСОБА_4 №312-2 строки, не здійснена. Розмір заборгованості відповідача перед позивачем на час подання позову становив 944403,50 грн.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів оплати залишку заборгованості за поставлений товар у сумі 944403,50 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги, в частині стягнення основного боргу у сумі 944403,50 грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема одним із правових наслідків є сплата неустойки.

Згідно п.4.3. ОСОБА_4 №312-2, покупець здійснює оплату товару відповідно виставленого рахунку з відтермінуванням платежів протягом 30 календарних днів після отримання товару.

Згідно п.5.3 ОСОБА_4 №312-2, сторонами встановлено, що за прострочення терміну оплати, вказаного у п.4.3. на поставку для кожної партії товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення, діючої у період прострочення платежу.

На підставі п.5.3. ОСОБА_4 №312-2 позивачем нарахована пеня в сумі 292814,02 грн., з яких:

1) за несвоєчасну оплату товару поставленого по видатковій накладній №9 від 14.01.2016 на суму 514163,0 грн., позивачем нарахована пеня у розмірі 159791,56 грн. за період з 14.02.2016 по 10.01.2017;

2) за несвоєчасну оплату товару поставленого по видатковій накладній №13 від 18.01.2016 на суму 340740,0 грн., позивачем нарахована пеня у розмірі 104259,63 грн. за період з 18.02.2016 по 10.01.2017;

3) за несвоєчасну оплату товару поставленого по видатковій накладній №10 від 22.01.2016 на суму 95500,50 грн., позивачем нарахована пеня у розмірі 28762,83 грн. за період з 22.02.2016 по 10.01.2017.

Відповідно до ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

При перевірці розрахунку пені судом встановлено, що виконання грошового зобов'язання з оплати товару відвантаженого 14.01.2016 на загальну суму 514163,00 грн., згідно до приписів ч.5 ст.254 ЦК України та умов договору слід вважати простроченим з 16.02.2016, оскільки останній день оплати 14.02.2016 припадає на неділю, а перший наступний робочий день - це 15.02.2016. Виконання грошового зобов'язання з оплати товару відвантаженого 22.01.2016 на загальну суму 95500,50 грн., згідно до приписів ч.5 ст.254 ЦК України та умов договору слід вважати простроченим з 23.02.2016, оскільки останній день оплати 21.02.2016 припадає на неділю, а перший наступний робочий день - це 22.02.2016

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

1) Судом розмір пені нарахованої за несвоєчасну оплату товару поставленого по видатковій накладній №9 від 14.01.2016 уточнено. Судом перерахунок пені здійснено з урахуванням дати виникнення прострочки зобов'язання та приписів п.6 ст.232 ГК України, а саме: починаючи з 16.02.2016 по 16.08.2016 (183 дні) та з урахуванням часткової оплати товару у сумі 6000,0 грн.:

період нарахування з 16.02.2016 по 21.04.2016 (66 дн.), ставка НБУ- 22 %, подвійна ставка НБУ - 44 %: 508163,0 (514163,0 - 6000,0) х 44 % х 66 дн. / 366 дн. = 40319,82 грн.;

період нарахування з 22.04.2016 по 26.05.2016 (35 дн.), ставка НБУ- 19 %, подвійна ставка НБУ - 38 %: 508163,0 х 38 % х 35 дн. / 366 дн. = 18466,03 грн.;

період нарахування з 27.05.2016 по 23.06.2016 (28 дн.), ставка НБУ- 18 %, подвійна ставка НБУ - 36 %: 508163,0 х 36 % х 28 дн. / 366 дн. = 13995,31 грн.;

період нарахування з 24.06.2016 по 28.07.2016 (35 дн.), ставка НБУ- 16,5 %, подвійна ставка НБУ - 33 %: 508163,0 х 33 % х 35 дн. / 366 дн. = 16036,29 грн.;

період нарахування з 29.07.2016 по 16.08.2016 (19 дн.), ставка НБУ- 15,5 %, подвійна ставка НБУ - 31 %: 508163,0 х 31 % х 19 дн. / 366 дн. = 8177,81 грн.

Всього розмір пеня за несвоєчасну оплату товару, поставленого по видатковій накладній №9 від 14.01.2016, становить 96995,26 грн.

2) Судом розмір пені нарахованої за несвоєчасну оплату товару поставленого по видатковій накладній №13 від 18.01.2016 уточнено. Судом перерахунок пені здійснено з урахуванням приписів п.6 ст.232 ГК України , а саме: починаючи з 18.02.2016 по 18.08.2016 (183 дні):

період нарахування з 18.02.2016 по 21.04.2016 (64 дн.), ставка НБУ- 22 %, подвійна ставка НБУ - 44 %: 340740,00 х 44 % х 64 дн. / 366 дн. = 26216,50 грн.;

період нарахування з 22.04.2016 по 26.05.2016 (35 дн.), ставка НБУ- 19 %, подвійна ставка НБУ - 38 %: 340740,00 х 38 % х 35 дн. / 366 дн. = 12382,08 грн.;

період нарахування з 27.05.2016 по 23.06.2016 (28 дн.), ставка НБУ- 18 %, подвійна ставка НБУ - 36 %: 340740,00 х 36 % х 28 дн. / 366 дн. = 9384,31 грн.;

період нарахування з 24.06.2016 по 28.07.2016 (35 дн.), ставка НБУ- 16,5 %, подвійна ставка НБУ - 33 %: 340740,00 х 33 % х 35 дн. / 366 дн. = 10752,86 грн.;

період нарахування з 29.07.2016 по 18.08.2016 (21 дн.), ставка НБУ- 15,5 %, подвійна ставка НБУ - 31 %: 340740,00 х 31 % х 21 дн. / 366 дн. = 6060,70 грн.;

Всього розмір пеня за несвоєчасну оплату товару, поставленого по видатковій накладній №13 від 18.01.2016, становить 64796,45 грн.

3) Судом розмір пені нарахованої за несвоєчасну оплату товару поставленого по видатковій накладній №10 від 22.01.2016 уточнено. Судом перерахунок пені здійснено з урахуванням дати виникнення прострочки зобов'язання та приписів п.6 ст.232 ГК України, а саме: починаючи з 23.02.2016 по 23.08.2016 (183 дні):

період нарахування з 23.02.2016 по 21.04.2016 (59 дн.), ставка НБУ- 22 %, подвійна ставка НБУ - 44 %: 95500,50 грн. х 44 % х 59 дн. / 366 дн. = 6773,75 грн.;

період нарахування з 22.04.2016 по 26.05.2016 (35 дн.), ставка НБУ- 19 %, подвійна ставка НБУ - 38 %: 95500,50 грн. х 38 % х 35 дн. / 366 дн. = 3470,37 грн.;

період нарахування з 27.05.2016 по 23.06.2016 (28 дн.), ставка НБУ- 18 %, подвійна ставка НБУ - 36 %: 95500,50 грн. х 36 % х 28 дн. / 366 дн. = 2630,18 грн.;

період нарахування з 24.06.2016 по 28.07.2016 (35 дн.), ставка НБУ- 16,5 %, подвійна ставка НБУ - 33 %: 95500,50 грн. х 33 % х 35 дн. / 366 дн. = 3013,75 грн.;

період нарахування з 29.07.2016 по 23.08.2016 (26 дн.), ставка НБУ- 15,5 %, подвійна ставка НБУ - 31 %: 95500,50 грн. х 31 % х 26 дн. / 366 дн. = 2103,10 грн.

Всього за ТТН відвантаження товару від 22.01.2016 на загальну вартість 95500,50 грн. пеня становить 17991,15 грн.

Таким чином, загальний розмір пені за неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений йому товар, який підлягає стягненню з відповідача, становить 179782,86 грн. (96995,26 + 64796,45 +17991,15).

В частині стягнення пені у сумі 113031,16 грн. слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33-35, 43, 44, 49, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» , 54029, м.Миколаїв, вул.Галини Петрової, 2-А (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 31159920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНА-ГРУП» , 54030, м.Миколаїв, вул.Мостобудівників, 17/12 (р/р 26007053216967 в ПАТ «Приватбанк» у м.Миколаєві, МФО 326610, код ЄДРПОУ 39465958) 944403,50 грн. основного боргу, 179782,86 грн. пені та 16862,8 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 06 березня 2017 року.

Суддя М.В.Мавродієва