Постанова

від 02.11.2009 по справі 44/219

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний го сподарський суд

Постанова

Іменем України

26.10.2009 р. справа № 44/219

Донецький апеляційний го сподарський суд у складі кол егії суддів:

головуючого: суддів

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцій ну скаргу

Приватного підприємства "Чара", м. Маріуполь Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області

від 30.07.09 року

у справі № 44/219 (суддя Мєзєнцев Є.І.)

за позовом Приватного підприємства " Чара", м. Маріуполь Донецької о бласті

до Фізичної особи - підприємц я ОСОБА_1, м. Маріуполь Доне цької області

про стягнення боргу у розмірі 32 253,84 грн.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2007р. Приватне пі дприємство "Чара", м.Маріуполь Донецької області (далі-пози вач) звернулось з позовною за явою до Фізичної особи - підпр иємця ОСОБА_1, м.Маріуполь Донецької області (далі-відп овідач) про стягнення боргу 18 986 грн. за договором оренди від 01.06.06 року та за інвентаризацій ним описом товарно-матеріаль них цінностей від 29.05.06 року, з ур ахуванням індексу інфляції 3 17,36 грн. та пені 1' 459,65 грн.

В процесі розгляду справи позивач надав заяву в поря дку ст. 22 ГПК України, в якої з більшив позовні вимоги та просив стягнути з відповіда ча суму боргу за Договором у р озмірі 18 986 грн. та суми за інвен таризаційним описом товарно -матеріальних цінностей від 29.05.06 року у розмірі 11 490,83 грн.

Рішенням господарського с уду Донецької області від 30.07.20 09 року в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено в повному обсязі, договір орен ди від 01.06.06 року, в пункті 5.1 якого розмір орендної плати визна чений в сумі 3 400 грн., визнано не дійсним.

Позивач, не погодившись із р ішенням суду, подав апеляцій ну скаргу, в якій просить ріше ння господарського суду скас увати та прийняти нове рішен ня, яким задовольнити позовн і вимоги .

В обґрунтування своїх вимо г заявник посилається на те, щ о судом порушені норми мате ріального та процесуальног о права.

Відповідач вважає рішення суду законним та обґрунтова ним, а апеляційну скаргу тако ю, що не підлягає задоволенню .

Позивач, в судовому засідан ні, підтримав доводи апеляці йної скарги.

Відповідно до статті 101 Госп одарського процесуального к одексу України у процесі роз гляду справи апеляційний гос подарський суд за наявними у справі доказами повторно ро зглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язан ий доводами апеляційної скар ги і перевіряє законність і о бґрунтованість рішення місц евого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, обговоривш и доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту ї х встановлення, дослідивши п равильність застосування су дом першої інстанції норм ма теріального та процесуально го права, колегія суддів вваж ає, що апеляційна скарга підл ягає частковому задоволенню , виходячи з наступного.

Згідно із реєстраційним св ідоцтвом від 03.09.07 р. магазин заг альною площею 76,2 кв.м., що розта шований за адресою: м. Маріупо ль, вул. Лепсе, 3 - зареєстрова ний за позивачем на праві при ватної власності.

Між сторонами підписано до говір оренди від 01.06.06 року (далі - Договір), відповідно до яког о позивач надає відповідачу в тимчасове користування маг азин, що розташований за адре сою: м. Маріуполь, вул. Лепсе, 3. Д оговір діє до 31.05.07 року (т.1 а.с.6-8). П унктом 3.5 Договору передбачен о, що за комунальні послуги, во допостачання, тепло, електри чну енергію та інші послуги в ідповідач сплачує окремо від орендної плати, відповідно н аданого позивачем рахунку. Б удь-якого порядку розрахунку цієї суми вимогами Договору не передбачено.

Позивач вимагає стягнути з відповідача орендну плату з а січень-травень 2007 року в сумі 18986 грн з урахуванням комуналь них платежів, посилаючись на п.5.1 Договору з розрахунку 3400 гр н за один місяць, що має провод итися авансом за один місяць вперед протягом 3-х банківськ их днів.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючис ь на наданий ним примірник то го ж Договору, відповідно до п . 5.1 якого розмір орендної плат и визначено в сумі 100 грн. (т.1 а.с. 50-52).

Інші умови Договору в надан их сторонами примірниках є а налогійними, факт підписання цих примірників (на останній сторінці) одними й тими ж осо бами сторонами підтверджуєт ься.

Отже, в матеріалах справи мі стяться два примірника одног о й того ж Договору, які є цілк ом тотожними за винятком пун кту 5.1, в якому розмір орендної плати зазначений: 3 400 грн. -в пр имірнику позивача та 100 грн. - в примірнику відповідача.

В матеріалах справи наявни й висновок спеціаліста №117 ві д 31.03.09 р. Науково-дослідного екс пертно-криміналістичного це нтру про неможливість виріше ння питання, одною особою чи р ізними особами виконані ці з аписи в п. 5.1 Договору в обох екз емплярах через малий об' єм графічного матеріалу.

За таких обставин надані ст оронами екземпляри Договору мають однакову доказову сил у та свідчать про неузгоджен ість в його тексті розміру ор ендної плати.

Відповідно до ст. 638 ЦК Україн и, договір є укладеним, якщо ст орони в належній формі досяг ли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необ хідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щод о яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відсутність досягнення зг оди з усіх обумовлених сторо нами договору умов тягне фак т не укладення договору.

За правилами ст. 180 Господарс ького кодексу України, зміст господарського договору ста новлять умови договору, визн ачені угодою його сторін, спр ямованою на встановлення, зм іну або припинення господарс ьких зобов”язань, як погодже ні сторонами, так і ті, що прий маються ними як обов”язкові умови договору відповідно д о законодавства.

Господарський договір вва жається укладеним, якщо між с торонами у передбачених зако ном порядку та формі досягну то згоди щодо усіх його істот них умов. Істотними є умови, ви знані такими за законом чи не обхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін по винна бути досягнута згода. П ри укладенні господарського договору сторони зобов”язан і у будь-якому разі погодити п редмет, ціну та строк дії дого вору.

Відповідно до умов ст.284 ГК Ук раїни, розмір орендної плати в договорі оренди є його істо тною умовою.

В матеріалах справи відсут ні докази узгодження сторона ми розміру орендної плати та кож в процесі часткового вик онання Договору оренди, внас лідок чого і виник спір.

Господарським судом було п ризначено судову бухгалтерс ьку експертизу висновком яко ї № 3954/25 від 25.02.08 року встановлено факт перерахування відповід ачем на користь позивача за у мовами Договору оренди 25 100 грн ., однак підстави для такого пе рерахування експертом не вст ановлено через наявність про тиріч в наданих бухгалтерськ их документах.

Факт наявності заборгован ості відповідача перед позив ачем цім висновком не підтве рджений.

Судова колегія не приймає н адані позивачем ордери, як до каз сплати відповідачем суми орендної плати з розрахунку 3 500 грн. в місяць, оскільки нада ні ордери не містять посилан ня на Договір, вони є бухгалте рськими документами, що скла дені лише позивачем.

За приписами п.8 ст. 181 ГК Украї ни, у разі якщо сторони не дося гли згоди з усіх істотних умо в господарського договору, т акий договір вважається неук ладеним (таким, що не відбувся ).

Факт часткового виконання цього Договору не свідчить п ро узгодження сторонами розм іру орендної плати.

Визнаючи Договір оренди не дійсним в порядку ст. 83 ГПК Укр аїни через невідповідність й ого вимогам ч.1 ст.181 ГК України, ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України, суд пер шої інстанції помилково заст осував вказані норми закони до неукладеного Договору, як ий не породжує за встановлен их обставин правових наслідк ів для сторін.

За змістом цього мотивуван ня, суд дійшов до висновку про підписання наданого позивач ем примірника Договору не уп овноваженою з його боку особ ою.

Факт підписання цього прим ірника ( а також і примірника в ідповідача) однією і тією ж уп овноваженою з його боку особ ою позивач підтверджував, а в ідповідач не оспорював.

Зазначений висновок суду з роблений лише на підст аві письмових пояснень грома дянки Наглюк Н.А. в матері алах дослідчої перевірки ор гану внутрішніх справ, які за своєю процесуальною природо ю є письмовими показаннями с відка, що відповідно до вимог ст.ст.32, 34 ГПК України не є належ ними доказами в господарсько му процесі.

Крім того, визнаючи недійсн им лише текст Договору, що над аний позивачем, суд помилков о вважав, що сторонами укладе но два Договору, тоді як сторо нами надані лише різні примі рники одного і того ж Договор у, можливості визнання яких н едійсними поодинці діючим з аконодавством не передбачен о.

Враховуючи вищенаведене , судова колегія вважає, що ріш ення господарського суду в ц ій частині визнання Договору недійсним підлягає скасуван ню на підставі п.4 ч.1 ст.104 ГПК Укр аїни через неправильне засто сування судом норм процесуал ьного та матеріального права .

Оскільки конкретного розм іру орендної плати, про який д омовились сторони при підпис анні Договору, судовою колег ією не встановлено, сам факт к ористування відповідачем сп ірним приміщенням та внесенн я встановленої експертизою с уми у розмірі 25 100 грн. не є підст авою для висновку щодо певно го розміру щомісячної орендн ої плати та наявності заборг ованості у розмірі, що вимага є стягнути позивач на підста ві Договору.

Вимагаючи стягнення з відп овідача суми вартості комуна льних послуг, позивач не нада в їх розрахунку, посилаючись лише на наявність своїх раху нків. Позивач не є організаці єю, яка надає такі комунальні послуги та не має права виста вляти рахунки за надання так их послуг. З наданих позиваче м рахунків комунальних підпр иємств вбачається, що відпов ідні послуги надані за спожи вання комунальних послуг сам е позивачем, а не відповідаче м. Будь-яких доказів обґрунто ваності суми компенсації фак тично спожитих відповідачем комунальних послуг, чи узгод женого сторонами розрахунку цієї суми - позивачем не надан о.

За таких підстав висновок с уду першої інстанції про від мову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення на підс таві Договору суми боргу, інф ляційних та штрафних санкцій - є законним та обґрунтован им.

Щодо вимог про стягнення з в ідповідача суми за інвентари заційним описом товарно-мате ріальних цінностей від 29.05.06 ро ку (т.1 а.с.63-72) у розмірі 11' 490,83 грн, т о як протягом розгляду справ и в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції, по зивач визначити правові підс тави щодо цього затруднявся.

Оскільки інвентаризаційни й опис товарно-матеріальних цінностей від 29.05.06 року не є дог овором між сторонами, а є лише документам, що підтверджує ф акт їх наявності в певному мі сці та часу, він сам по собі не створює для відповідача обо в' язку по оплаті спірної су ми.

Відповідної правової підс тави до стягнення цієї суми п озивачем не заявлено та прот ягом розгляду справи не вста новлено, отже висновок госпо дарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині є вірним.

Отже висновок суду першої і нстанції про відмову позивач у у задоволенні позовних вим ог про стягнення з відповіда ча суми за Договором оренди у розмірі 18 986 грн. та суми за інве нтаризаційним описом товарн о-матеріальних цінностей від 29.05.06 року у розмірі 11 490,83 грн. є вір ним, оскільки позивачем не до ведено факту наявності суми такої заборгованості. Інших підстав до стягнення зазначе ної суми позивачем не наведе но.

В апеляційній скарзі позив ач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в части ні неповідомлення його госпо дарським судом про призначен ня розгляду справи після йог о поновлення.

Судова колегія не приймає д о уваги вищезазначені доводи позивача, оскільки, як вбачає ться з матеріалів справи, сто рони належним чином повідомл ялись про час та місце розгля ду даної справи згідно з вимо гами Інструкції з діловодств а в господарських судах Укра їни, затвердженої наказом Го лови Вищого господарського с уду України від 10.12.2002 р. №75, проте позивач не скористався свої м правом бути присутнім у суд овому засіданні.

З урахуванням вищевикладе ного, судова колегія Донецьк ого апеляційного господарсь кого суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.104 Г осподарського процесуально го кодексу України рішення господарського суду Донецьк ої області від 30.07.09 року у спра ві № 44/219 слід скасувати в части ні визнання договору оренди від 01.06.06 року, в пункті 5.1 якого р озмір орендної плати визначе ний в сумі 3 400 грн., недійсним.

В іншій частині рішення г осподарського суду підляга є залишенню без змін, а апеляц ійна скарга-без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господар ського процесуального кодек су України витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги позивач ем покладаються на позивача по справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Гос подарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Прива тного підприємства "Чара", м. М аріуполь Донецької області н а рішення господарського суд у Донецької області від 30.07.09р. п о справі №44/219 задовольнити час тково.

Рішення господарського су ду Донецької області від 30.07.09 р . по справі №44/219 скасувати в час тині визнання договору оренд и від 01.06.06 року, в пункті 5.1 якого розмір орендної плати визнач ений в сумі 3 400 грн. недійсним.

В іншій частині рішення гос подарського суду Донецької о бласті від 30.07.09 р. по справі №44/219 - залишити без змін.

Головуючий

Судді:

Надр уковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС