Постанова

від 07.03.2017 по справі 826/27803/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 березня 2017 року письмове провадження № 826/27803/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., суддів: Кузьменка В.А., Огурцова О.П. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ОВК Монтаж Буд до третя особаДержавної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОВК Монтаж Буд (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач-1) та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач-2), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про:

- визнання протиправними дії відповідача - 1 щодо відмови у прийнятті податкової звітності: податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року; розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за листопад 2015 року; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2015 року; податкових накладних №3 від 11.11.2015р., №4 від 25.11.2015р., №5 від 30.11.2015р.;

- визнання протиправними дії відповідача - 2 по невизнанню податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року як податковий звіт;

- вважати прийнятою та зареєстрованою датою (операційним днем) та часом, коли була направлена до ДФС України засобами електронного податкова звітність: податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2015 року; податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2015 року; розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за листопад 2015 року; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2015 року; податкові накладні №3 від 11.11.2015р., №4 від 25.11.2015р., №5 від 30.11.2015р.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення діючих норм податкового законодавства України, відповідачі не прийняли податкові накладні та податкові декларації з податку на додану вартість позивача, що у свою чергу перешкоджає провадженню його господарської діяльності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечили.

Представник третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечив.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ОВК Монтаж Буд (код ЄДРПОУ 38730170), як платник податків з 09.09.2015р. зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Товарна, 18, Печерський район та з 09.10.2015р. перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

10 листопада 2014 року між позивачем та ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено Договір №170920131 про визнання електронних документів.

19 листопада 2015 року позивачем засобами електронного зв'язку подано до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року №9237225358.

Листом від 20.11.2015р. №24146/10/26-53-11-02-08 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві відмовило позивачу у визнанні як податкової звітності, податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2015 року у зв'язку з тим, що у заголовній частині декларації (поле 6) вказана недостовірна інформація (відповідно до реєстраційних даних).

Крім того, листом від 20.11.2015р. №24148/10/26-53-11-02-08 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомило позивача про розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів.

В подальшому, позивачем було подано засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року; розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за листопад 2015 року; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2015 року, відповідно до квитанцій №1 вказані документи не були прийнятті у зв'язку з тим, що Можливо розірвано Договір про визнання електронних документів .

Також, позивачем були подані податкові накладні №3 від 11.11.2015р., №4 від 25.11.2015р., №5 від 30.11.2015р., відповідно до квитанцій №1 від 02.12.2015р., 09.12.2015р. та від 11.12.2015р. вони не були прийнятті у зв'язку з тим, що Можливо розірвано Договір про визнання електронних документів .

Позивач не погоджуючись з неприйняттям контролюючим органом податкових накладних та податкової звітності, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Вирішуючи дану адміністративну справу суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п. 48.3 та 48.4, ст.48 цього Кодексу.

Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Як зазначено в п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, а саме: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку-фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п. 48.4 статті 48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності (КВЕД);

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Підпунктом 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі отримання податкової декларації, надісланої платником податків до контролюючого органу поштою або засобами електронного зв'язку, заповненої з порушенням вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати цьому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

У відповідності до п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 статті 46 цього Кодексу.

В той же час, згідно п. 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм п.п. 48.3 і 48.4 ст. 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи листом від 20.11.2015р. №24146/10/26-53-11-02-08 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві відмовило позивачу у визнанні як податкової звітності, податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2015 року у зв'язку з тим, що у заголовній частині декларації (поле 6) вказана недостовірна інформація (відповідно до реєстраційних даних).

Як вбачається з податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, в п. 6, позивачем було зазначено адресу підприємства: вул. Товарна, 18, м. Київ, 01103 та декларація подається до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві.

У той же час, судом встановлено, що ТОВ ОВК Монтаж Буд з 09.09.2015р. зареєстрований в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві правомірно відмовлено позивачу у визнанні як податкової звітності, податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2015 року, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправними дії відповідача - 2 по невизнанню податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року як податковий звіт та відповідно про зобов'язання вважати прийнятою та зареєстрованою датою (операційним днем) та часом, коли була направлена до ДФС України засобами електронного податкова звітність: податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, задоволеними бути не можуть.

В частині позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача - 1 щодо відмови у прийнятті податкової звітності: податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року; розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за листопад 2015 року; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2015 року та вважати прийнятою та зареєстрованою датою (операційним днем) та часом, коли була направлена до ДФС України засобами електронного податкова звітність: податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2015 року; розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за листопад 2015 року; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2015 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року; розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за листопад 2015 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2015 року.

Квитанціями №1 від 18.12.2015р. ДФС України було повідомлено, що зазначена звітність не була прийнята з підстав: Можливо розірвано договір про визнання електронних документів .

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що контролюючим органом було надіслано письмову відмову у прийняття податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за листопад 2015 року; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2015 року ТОВ ОВК Монтаж Буд .

Відповідно до п.п. 49.9.2 п. 49.2 статті 49 ПК України за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія Договору №180920151 від 18.09.2015р. про визнання електронних документів, який був укладений та підписаний між позивачем та ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, що підтверджується Квитанцією №2.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що відповідачем-1 не наведено порушення якого саме абзацу п. 48.3 та п. 48.4 допущено позивачем під час заповнення та подання зазначеної податкової звітності.

У той же час, суд зазначає, що згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 №1503/12/13-12, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Відповідні висновки суду можуть бути викладені в мотивувальній частині рішення з посиланням на абзац десятий частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, яка надає право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача. У резолютивний частині відображається власне протиправність відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату. Суди повинні розглянути питання щодо протиправності відмови у прийнятті податкової декларації, незважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такої відмови.

Таким чином, захист прав позивача має відбуватися шляхом пред'явлення позовних вимог про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової звітності та подання платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Приймаючи до уваги встановлені обставини у справі, суд враховуючи вимоги ч. 2 ст. 162 КАС України, з метою відновлення порушених прав позивача, дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у спосіб визнання протиправною відмови ДФС України у прийнятті податкової декларації ТОВ ОВК Монтаж Буд з податку на додану вартість за листопад 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за листопад 2015 року; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2015 року, що подавалися 18 грудня 2015 року.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за листопад 2015 року; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2015 року поданими ТОВ ОВК Монтаж Буд у день її отримання органом ДСФ, а саме: 18 грудня 2015 року.

В частині позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача - 1 щодо відмови у прийнятті податкової звітності: податкових накладних №3 від 11.11.2015р., №4 від 25.11.2015р., №5 від 30.11.2015р. та вважати прийнятою та зареєстрованою датою (операційним днем) та часом, коли була направлена до ДФС України засобами електронного податкова звітність: податкові накладні №3 від 11.11.2015р., №4 від 25.11.2015р., №5 від 30.11.2015р., суд зазначає наступне.

Порядок декларування податків і зборів визначається приписами Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно із приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Отже, Податковим кодексом України визначено обов'язок з реєстрації податкових накладних та, в той же час, не визначено можливих підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість передбачено певні негативні наслідки для учасників господарських правовідносин у випадку невиконання такого обов'язку.

При цьому, встановлення порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних нормами Податкового кодексу України делеговано Кабінету Міністрів України.

Згідно пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі за текстом - Порядок), внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній фіскальній службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до пункту 8 Порядку для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Відповідно до пункту 9 Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 02.12.2015р. направлено до податкового органу в електронному вигляді податкову накладну: №3 від 11.11.2015р.

Однак, в реєстрації накладної було відмовлено про, що зазначено у Квитанції №1 від 02.12.2015р. 17:28:57, з причин відмови - Можливо розірвано договір про визнання електронних документів .

09 грудня 2015 року позивачем направлено до податкового органу в електронному вигляді податкову накладну: №4 від 25.11.2015р.

Однак, в реєстрації накладної було відмовлено про, що зазначено у Квитанції №1 від 09.12.2015р. 16:41:52, з причин відмови - Можливо розірвано договір про визнання електронних документів .

11 грудня 2015 року позивачем направлено до податкового органу в електронному вигляді податкову накладну: №5 від 30.11.2015р.

Однак, в реєстрації накладної було відмовлено про, що зазначено у Квитанції №1 від 11.12.2015р. 14:58:41, з причин відмови - Можливо розірвано договір про визнання електронних документів .

Як було зазначено вище, між позивачем та ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві був укладений договір від 18.09.2015р. №180920151 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях. Суд вважає зазначений договір допоміжним засобом для реалізації права позивача на зручне подання звітності з застосуванням засобів електронного зв'язку. З іншого боку договір є реалізацією обов'язку податкових органів отримувати звітність в електронній формі. Наявність відсутність або припинення дії цього договору не може впливати на обов'язки суб'єкту владних повноважень, які покладені на нього законом, а звуження прав підприємства в такому випадку відбувається поза законом.

За таких обставин, враховуючи також те, що відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача, суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ОВК Монтаж Буд , втім з урахуванням належного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає задовольнити позов та визнати неправомірними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті податкових накладних до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ ОВК Монтаж Буд 02.12.2015р., 09.12.2015р. та 11.12.2015р., а податкові накладні №3 від 11.11.2015р. вважати поданою 02.12.2015р., податкову накладну №4 від 25.11.2015р. вважати поданою 09.12.2015р. та податкову накладну №5 від 30.11.2015р. вважати поданою 11.12.2015р.

Вказана правова позиція узгоджується з постановою Вищого адміністративного суду України від 27.07.2015р. у справі №826/5227/13-а.

На підставі викладеного адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОВК Монтаж Буд підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218,00грн. з бюджетних асигнувань з ДФС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОВК Монтаж Буд задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю ОВК Монтаж Буд з податку на додану вартість за листопад 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за листопад 2015 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2015 року, що подавалися 18 грудня 2015 року.

Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) за листопад 2015 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за листопад 2015 року поданою Товариством з обмеженою відповідальністю ОВК Монтаж Буд 18 грудня 2015 року.

Визнати неправомірними дії Державної фіскальної служби України (м. Київ, 04655, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 39292197) щодо відмови у прийнятті податкових накладних №3 від 11.11.2015р., №4 від 25.11.2015р. та №5 від 30.11.2015р. до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю ОВК Монтаж Буд 02.12.2015р., 09.12.2015р. та 11.12.2015р.

Податкову накладну: №3 від 11.11.2016 року вважати поданою 02.12.2016р.

Податкову накладну: №4 від 25.11.2016 року вважати поданою 09.12.2016р.

Податкову накладну: №5 від 30.11.2016 року вважати поданою 11.12.2016р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити з бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОВК Монтаж Буд понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218,00грн.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов