Ухвала

від 07.03.2017 по справі 817/907/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"07" березня 2017 р. Справа № 817/907/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" листопада 2016 р. у справі за позовом Житлово - будівельного кооперативу "Комунальник" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

21.06.2016р. Житлово-будівельний кооператив "Комунальник" звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2016р. за №0001301204.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.11.2016р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області від 13.05.2016р. №0001301204. Присуджено на користь позивача Житлово-будівельний кооператив "Комунальник" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі судовий збір у розмірі 1378,00грн..

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області звернулась до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що перевіркою встановлено порушення підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, згідно якого річна сума орендної плати не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки землі. Верховним Судом України у постанові від 02.12.2014р. №21-274а14 висловлено правову позицію щодо застосування підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, зокрема, передбачено, що з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що Житлово-будівельний кооператив "Комунальник" є обслуговуючим кооперативом створеним жителями житлового будинку №2 по вул. Данила Галицького, м.Рівне для обслуговування та утримання належного їм житлового будинку.

Згідно договору оренди землі від 24.11.2011р. №561010004000261 (а.с.25-27) укладеного із Рівненською міською радою, у ЖБК "Комунальник" перебувала у тимчасовому користуванні на умовах оренди земельна ділянка площею 10214 кв.м. (м.Рівне, вул.Д.Галицького 2).

ДПІ у м.Рівному ГУ ДФС у Рівненській області проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих у податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік ЖБК "Комунальник", про що складено акт від 14.04.2016р. №114/1204/22560975 (а.с.6-7).

Згідно з висновками акту перевірки, ЖБК "Комунальник" допущено порушення пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, а саме встановлено заниження податкового зобов'язання орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на суму 50736,77 грн. внаслідок методологічної помилки (порушення).

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 13.05.2016р. №0001301204 (а.с.8), яким ЖБК "Комунальник" збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 63420,96 грн. (в т.ч. за податковими зобов'язаннями - 50736,77 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12684,19 грн.).

Наведені обставини слугували підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходи з того, що фіскальним органом необґрунтовано донараховано грошове зобов'язання Житлово-будівельного кооперативу "Комунальник" по орендній платі з юридичних осіб в загальному розмірі 63420,96 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 50736,77 грн., за штрафними санкціями в розмірі 12684,19 грн..

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

01.01.2011 р. набув чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В разі якщо законодавчими актами передбачені інші правила справляння податків, зборів, що регулюються цим Кодексом, застосовуються правила цього Кодексу (пункт 3 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України плата за землю віднесена до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 цього ж кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Порядок справляння плати за землю врегульований нормами розділу ХІІІ Податкового кодексу України.

Згідно зі ст.269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу України визначено об'єкти оподаткування, якими є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України).

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями ст.288 Податкового кодексу України врегульований порядок та підстави справляння орендної плати за землю.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

З 01.04.2014р. Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014р. №1166-VІІ внесено зміни до пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, згідно якого річна сума орендної плати за землі державної і комунальної власності будь-якої категорії не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

У відповідності до ч.285.1 ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Частинами 286.1-286.2 ст.286 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, з 01.01.2011р. нормами Податкового кодексу України врегульовано правовідносини у сфері обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а з 01.04.2014р. з урахуванням вимог пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі, відтак розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки.

Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України).

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Однак, при цьому, суд зазначив, що відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (підпункт 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України).

Норма статті 7 Податкового кодексу України до елементів податку відносить, зокрема, ставку податку.

Статтею 5 Податкового кодексу України визначено порядок співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, а саме, що для регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, застосовуються поняття, правила та положення, які встановлено Податковим кодексом України.

Порядок формування доходної частини бюджетів, визначено у частині 3 статті 27 Бюджетного кодексу України, а саме: закони України, які впливають на показники бюджету і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

З матеріалів справи судом встановлено, що між Рівненською міською радою (орендодавець) та Житлово-будівельним кооперативом "Комунальник" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Житлово-будівельний кооператив "Комунальник" отримало в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 10214 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Данила Галицького, 2 для обслуговування житлового будинку. Строк дії договору оренди земельної ділянки 50 років.

Відповідно до умов вищезазначеного договору оренди, річна орендна плата складала 2286,91 грн., що становить 0,09 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В подальшому рішенням господарського суду Рівненської області від 22.09.2014р. внесено зміни у договір оренди землі від 26.12.2011р. №561010004000261, укладеного між Рівненською міською радою та Житлово-будівельним кооперативом "Комунальник". Згідно внесених змін розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 82952,04 грн., що становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, правомірно врахувавши засади податкового законодавства та норми Бюджетного кодексу України, обґрунтовано прийшов до висновку про те, що відсутні підстави для донарахування податковим органом у 2014 році орендної плати за землю за законодавством, яке почало діяти у середині бюджетного року, так як обов'язок платника податку - Житлово-будівельного кооперативу "Комунальник" щодо сплати орендної плати за землі державної і комунальної власності будь-якої категорії у розмірі, не менше 3 відсотків нормативної грошової оцінки землі, наступає з 01.01.2015р..

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржену постанову винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.

Доводи, наведені апелянтом, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" листопада 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "10" березня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Житлово - будівельний кооператив "Комунальник" вул.Данила Галицького,2,м.Рівне,33000

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області вул. Відінська, 8,м. Рівне,33023

- ,