Рішення

від 06.03.2017 по справі 905/304/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.03.2017 Справа № 905/304/16

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С., судді Тарапата С.С., Матюхін В.І.

при секретарі судового засідання Чорман О.О.,

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЬДЕН СТВ", м.Маріуполь, Донецька область,

про стягнення суми вартості частки в майні товариства у розмірі 1202100,00 грн.

За участю:

позивача ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_3 (за договором);

представник відповідача не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЬДЕН СТВ", м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення суми вартості частки в майні товариства у розмірі 100 000 грн.

30.03.2016 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ" суму вартості частки в майні товариства у розмірі 2 000 000,00грн.

06.03.2017р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог від 06.03.2017р., в якій він просить суд стягнути з ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ": суму вартості частки в майні товариства у розмір 1 202 100,00грн.; 3% річних від простроченої суми за період з 20.11.2013 року по 01.03.2013 року у розмірі 118 365,68грн.; суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення за період з 30.11.2013 року по 01.03.2017 року у розмірі 1 253 837,61грн. Також позивач просив суд стягнути з ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ" судові витрати на сплату комплексної судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 10 803,84грн., судові витрати на сплату на проїзд та проживання у готелі у розмірі 5568,46грн., судовий збір у розмірі 41 865,00грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 200 000, 00грн.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п.3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Заявлені суду вимоги позивача про стягнення з ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ" 3% річних від простроченої суми за період з 20.11.2013 року по 01.03.2013 року у розмірі 118 365,68грн. та суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення за період з 30.11.2013 року по 01.03.2017 року у розмірі 1 253 837,61грн. обґрунтовані іншими (додатковими) підставами ніж первісний позов, а отже, фактично є одночасно зміною і предмету і підстави позову, що зумовлює відмову в прийнятті цих вимог до розгляду в рамках справи 905/304/16, але не позбавляє позивача на заявлення таких вимог в окремому провадженні.

Вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ" судових витрат позивача на оплату комплексної судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 10 803,84грн., витрат по сплаті за проїзд та проживання у готелі у розмірі 5568,46грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 41 865,00грн., витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 200 000, 00грн., згідно ст.ст. 44, 48, 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню до складу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, і не можуть бути розцінені судом як позовні вимоги.

Враховуючи викладене, суд приймає зміни до позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ" суми вартості частки в майні товариства у розмір 1 202 100,00грн., що фактично є зменшенням позовних вимог.

Ухвалою господарського суду від 25.01.2016р. порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 03.03.2016 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 06.04.2016 року.

В силу п.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалою суду від 30.03.2016 року призначено комплексну оціночну-економічну експертизу по справі, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинено провадження у справі 905/304/16.

Перед експертом були поставлені наступні питання:

- Яка дійсна (ринкова) вартість необоротних і оборотних активів та зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЬДЕН СТВ" станом на 31.12.2012р.?;

- Яка сума складає ? вартості чистих активів Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЬДЕН СТВ" з урахуванням дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів та зобов'язань станом на 31.12.2012р.?

03.01.2017р. справа №905/304/16 повернута до господарського суду Донецької області з експертної установи.

Листами від 13.01.2017р. та від 02.02.2017р. судом повідомлялось сторін про надходження справи та викликалось їх для вирішення питання про поновлення провадження по справі на 02.02.2017р. та на 23.02.2017р. відповідно.

Ухвалою суду від 23.02.2017р. поновлено провадження у справі 905/304/16.

У висновку №449/451 від 21.12.2016 року, складеним Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз, зазначено, що дійсна (ринкова) вартість станом на 31.12.2012 року об'єкта нерухомого майна - будівлі бази відпочинку (літ. А-2, А',а) загальною площею 1938,3 кв.м., за адресою: Донецька область, м.Святогірськ, вул. 60 років Жовтня, б.1, корпус 40, могла складати 6 469 055,00 грн. без ПДВ. В обсязі наданих на дослідження документів вартість зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЬДЕН СТВ" станом на 31.12.2012 року складає 1994,5тис.грн. В обсязі наданих на дослідження документів сума ? вартості чистих активів Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЬДЕН СТВ" станом на 31.12.2012 року складає: - за даними балансу з відміткою Управління статистики в м.Маріуполі - 1 202,1 тис.грн.; за даними балансу - 1073,3тис.грн.

Ухвалою суду від 28.02.2017р. прийнято справу № 905/304/16 за позовом ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЬДЕН СТВ", м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення суми вартості частки в майні товариства у розмірі 2 000 000 грн. до провадження головуючого судді К.С. Харакоза, суддів С.С. Тарапати, В.І. Матюхіна. Справу № 905/304/16 призначено до розгляду на 06.03.2017 року.

Позивач в судове засідання 06.03.2017 року з'явився, клопотав про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. В запереченнях на позовну заяву від 09.03.2016 року, відповідач надає пояснення по суті спору, та повідомив суд, що станом на дату звернення до суду з позовом права позивача не були порушені, оскільки тривалий період часу - з 15.05.2013р. по 08.12.2015р. тривалий судовий процес між позивачем та його дружиною ОСОБА_4 щодо незаконності внесення позивачем майна до статутного капіталу відповідача (рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 08 грудня 2015р. по справі № 266/5487/13ц, т.2 а.с 8-10). Крім того, відповідач зазначає, що з 2012 року між позивачем та відповідачем, а також іншими учасниками ТОВ Гульден СТВ склалися складні правовідносини, через зростання вартості майна товариства, та намагань ОСОБА_4 ним заволодіти.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пунктів 1.2., 5.3. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЬДЕН СТВ" (далі - Відповідач), затвердженого загальними зборами учасників (протокол №1 від 14.04.2008р.) , зареєстрованого 15.04.2008р., учасниками Товариства є громадяни України:

1) ОСОБА_5, із часткою у статутному фонді товариства - 25% - ? нежитлового приміщення,згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.01.2007р.,

2) ОСОБА_6, із часткою у статутному фонді товариства - 25% - ? нежитлового приміщення,згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.01.2007р.,

3) ОСОБА_7, із часткою у статутному фонді товариства - 25% - ? нежитлового приміщення,згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.01.2007р.,

4) ОСОБА_1 із часткою у статутному фонді товариства - 25% - ? нежитлового приміщення,згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.01.2007р.

Статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЬДЕН СТВ" складає у сумі вкладів учасників і становить 5 116 262,00 гривень, майном (нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Святогірськ, вул. 60 років Жовтня, буд.1, корп.40, вартістю 5 116 262,00грн.).

Прийнявши рішення про вихід з числа учасників товариства, позивач подав відповідачу нотаріально посвідчену заяву від 15.11.2012 року (зареєстрованою в реєстрі за № 3416) про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЬДЕН СТВ" (т.1 а.с. 33). Викладене підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем. Даною заявою позивач просив здійснити у відповідності із ст.54 Закону України Про господарські товариства повернення вкладу у Статутному капіталі товариства у натуральній формі та здійснити розрахунки щодо його участі у підприємстві.

11.01.2013 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЬДЕН СТВ", оформлені протоколом від 11.01.2013 року (т.1 а.с. 23-25), на яких розглянуті питання:

- про вихід зі складу учасників ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ" ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на підставі поданих ними заяв та проведення з ними розрахунків;

- про розподіл часток учасників ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ" у статутному капіталі ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ" після виходу ОСОБА_1 та ОСОБА_8 зі складу учасників;

- про затвердження і підписання статуту ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ", викладеного у новій редакції у зв'язку з виходом ОСОБА_1 та ОСОБА_8 зі складу учасників ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ" і розподілом часток учасників у статутному капіталі ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ" після виходу ОСОБА_1 та ОСОБА_8 зі складу учасників, а також здійснення дій щодо державної реєстрації статуту ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ", викладеного у новій редакції;

- про можливість включення до порядку денного та розгляду на загальних зборах ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ" інших питань.

На вказаних загальних зборах учасників ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ", окрім інших, було прийнято рішення вивести зі складу учасників ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ" ОСОБА_1 на підставі його нотаріально посвідченої заяви про вихід №3416 від 15.11.12р. та ОСОБА_8 на підставі його нотаріально посвідченої заяви про вихід №3417 від 15.11.12р. Провести розрахунки з колишніми учасниками ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ" ОСОБА_1 та ОСОБА_8, які вийшли зі складу учасників ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ", виключно грошовими коштами після затвердження фінансового звіту ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ" за 2012 рік, та в строк до 12 місяців з дня виходу - до 20.11.2013 р., у встановленому законом розмірі.

За даними позивача, ним не отримано суму вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, протягом строку, встановленого в статті 54 Закону України "Про господарські товариства". Відповідачем підтверджено, що розрахунки з позивачем не були проведені.

Вважаючи свої корпоративні права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом (з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про зменшення позовних вимог) з вимогою щодо стягнення з відповідача суму вартості частки в майні товариства у розмір 1 202 100,00грн.

Згідно Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.08.2008 року, власником нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, м.Святогірськ, вул. 60 років Жовтня, б.1, корпус 40, є Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУЛЬДЕН СТВ", м.Маріуполь, Донецька область (т. 1 а.с. 60).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15, 16 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства та кожна особа має право на судовий захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із п. "в" ст. 10 Закону України від 19.09.1991 р. № 1576-XII "Про господарські товариства" (із змінами та доповненнями, далі - Закон України "Про господарські товариства") учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства. Аналогічні положення містяться у п. 3 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України та ст. 88 Господарського кодексу України, відповідно до яких учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом вийти з товариства (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Як роз'яснив Пленум Верховного суду України у п. 28 постанови від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2012 р. позивачем було реалізоване надане йому право на вихід з учасників товариства - відповідача. Дана обставина сторонами визнається.

Статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.) передбачено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Наслідком виходу учасника з товариства, згідно з ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України, є право учасника, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, на одержання вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Отже, вихід особи із складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю дає такій особі право одержати вартість частини майна та прибутку, пропорційні її частці у статутному капіталі товариства; до установчих документів ТОВ можуть бути включені інші умови (крім тих, що мають міститися обов'язково в силу ст.ст. 88, 143 Цивільного кодексу України), що не суперечать законодавству України, зокрема, передбачені статтею 148 Цивільного кодексу України про порядок, спосіб визначення вартості частки майна, що пропорційна частці учасника в статутному капіталі, і строки її виплати.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 30 постанови від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд України у постанові Пленуму № 13 від 24 жовтня 2008 року зазначив наступне: при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з товариства з обмеженою відповідальністю, а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У разі неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства і визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Під час вирішення спорів щодо розрахунків з учасником, який вийшов (виключений) з товариства, господарським судам слід враховувати, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства (п.4.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016р. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ).

Для визначення вартості частки майна, яка підлягає виплаті позивачу, судом призначалася комплексна оціночно-економічна експертиза по справі.

Експертним висновком, який судом розцінений як належний доказовий матеріал (відповідач заперечень щодо висновку судової економічної експертизи не надав), підтверджено, що сума ? вартості чистих активів Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЬДЕН СТВ" станом на 31.12.2012 року складає: - за даними балансу з відміткою Управління статистики в м.Маріуполі - 1 202,1 тис.грн.; за даними балансу - 1073,3тис.грн.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, на підставі матеріалів справи судом встановлено, що відповідач дійсно має обов'язок перед позивачем щодо проведення розрахунків у зв'язку з виходом останнього з числа учасників товариства. Матеріалами справи та експертного дослідження підтверджені зобов'язання в сумі 1202100,00грн., які на момент винесення даного рішення є не сплаченими. Отже, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи з підтвердженого матеріалами справи розміру зобов'язань відповідача перед позивачем.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст.ст. 44, 48, 49 Господарського процесуального кодексу України.

В частині вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 200 000, 00грн. суд виходить з наступного.

За змістом статей 44, 48 ГПК України, сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно п.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012р., адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.

Відповідно п.2 ст.31 Закону, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

В матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги №б/н від 02.02.2016 року щодо захисту прав ОСОБА_1 по справі про стягнення заборгованості з ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ", укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_3.

При цьому, в даному договорі сторонами ані ціна, ані строки розрахунків не були узгоджені (п.3. Договору). Документи в підтвердження здійснення оплати за надані адвокатом ОСОБА_3 послуги, позивачем суду не надані.

Суду наданий Акт виконаних робіт від 01.03.2017 року, підписаний сторонами адвокатом ОСОБА_3 та ОСОБА_1, який складений в підтвердження надання переліку виконаних робіт за договором про надання правової допомоги адвокатом від 20.01.2016 року. При цьому, вказаний договір про надання правової допомоги адвокатом від 20.01.2016 року в матеріалах справи відсутній.

Також до матеріалів справи позивачем доданий договір про надання правової допомоги №б/н від 20.01.2017 року щодо захисту прав ОСОБА_1 у справі, щодо стягнення заборгованості з ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ", укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_3, оскільки даний договір був укладений в січні 2017 року, при тому, що позов було подано до суду у січні 2016 року, він не може бути розцінений судом як належний доказ надання адвокатом ОСОБА_3 послуг за цим Договором за період з січня 2016 року по січень 2017 року.

За таких обставин, вимоги щодо стягнення з відповідача витрат позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 200 000, 00грн. задоволенню не підлягають.

В частині вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат по сплаті на проїзд та проживання у готелі у розмірі 5568,46грн., суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вказаних вимог, в порядку ст.ст. 44,49 ГПК України, оскільки вони відносяться до складу судових витрат, і є підтвердженими наданими суду документами: проїзними квитками Авто-експресс , проїзними документами АСК Експрес , товарними чеками за готельні послуги.

В частині вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 41 865,00грн., суд виходить з наступного.

Судом було прийнято позов до розгляду із заявленою вимогою про стягнення з ТОВ "ГУЛЬДЕН СТВ" суми вартості частки в майні товариства у розмір 1 202 100,00грн.

Відповідно до п.п.1,2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , (в редакції, що діяла станом на дату подачі позову), ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік у 2016 році з 1 січня встановлено мінімальну заробітну плату в місячному розмірі - 1378,00грн.

Таким чином, судовий збір за зазначеним позовом має бути сплачений в розмірі 18031,50грн.

Як встановлено судом, відповідно до платіжного доручення №329 від 11.01.2016 року на суму 1500,00грн., платіжного доручення №347 від 28.03.2016 року на суму 28500,00грн., платіжного доручення від 02.03.2017р. на суму 11865,00грн., позивачем було сплачено 41865,00грн. судового збору, з чого слідує, що позивачем було сплачено судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законодавством, на суму 23833,50грн.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 18031,50грн. підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Підстави для віднесення на відповідача витрат позивача за внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом - в розмірі 23833,50грн., з врахуванням вимог ст.49 ГПК України, у суду відсутні.

Також, з огляду на приписи п.1 сч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , у суду відсутні підстави для повернення позивачу судового збору в розмірі 23833,50грн. за відсутністю відповідного клопотання особи, яка його сплатила. Зазначене не позбавляє Позивача права на звернення до суду із клопотанням про повернення судового збору у майбутньому.

Також, відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача судові витрати на сплату комплексної судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 10 803,84грн.

Керуючись ст.ст. 12, 20, 22, 33, 41, 44, 48, 49, 77, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЬДЕН СТВ", м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення суми вартості частки в майні товариства у розмірі 1202100,00 грн. (один мільйон двісті дві тисяч сто гривень) - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЬДЕН СТВ" (87500, Донецька область, м.Маріуполь, провулок Кибальчича, б.4; код 35841071) на користь ОСОБА_1 (87500, АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1) суму вартості частки в майні Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУЛЬДЕН СТВ" у розмір 1 202 100,00грн. (один мільйон двісті дві тисяч сто гривень); витрати на сплату комплексної судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 10 803,84грн. (десять тисяч вісімсот три гривні вісімдесят чотири копійки); витрати позивача по сплаті на проїзд та проживання у готелі у розмірі 5568,46грн. (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят вісім гривень сорок шість копійок); витрати по сплаті судового збору в розмірі 18031,50грн. (вісімнадцять тисяч тридцять одна гривня п'ятдесят копійок).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.03.2017 року.

Головуючий суддя К.С. Харакоз

Суддя С.С. Тарапата

Суддя В.І. Матюхін