Рішення

від 27.02.2017 по справі 910/6035/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2017Справа №910/6035/16

За позовом: приватної організації "ОРГАНІЗАЦІЯ КОЛЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ АВТОРСЬКИМИ ТА СУМІЖНИМИ ПРАВАМИ" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ МЬЮЗІК";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙКФІЛ";

про: стягнення 64.000,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Молчанов П.В. - керівник (витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань);

відповідача: Видюк Д.В. - за довіреністю від 26.12.2016 № б/н.

С У Т Ь С П О Р У :

Приватна організація "ОРГАНІЗАЦІЯ КОЛЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ АВТОРСЬКИМИ ТА СУМІЖНИМИ ПРАВАМИ" звернулася до господарського суду в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ МЬЮЗІК" із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙКФІЛ" про стягнення 27.560,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Позовні вимоги мотивовані тим, що товариством з обмеженою відповідальністю "БЕЙКФІЛ" (далі - відповідач) порушені майнові авторські права товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ МЬЮЗІК" (далі - позивач) у вигляді використання відповідачем музичних творів шляхом їх публічного виконання без належного дозволу та без сплати авторської винагороди, майнові авторські права на які належать позивачу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2016 у справі № 910/6035/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2016, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 вказані вище судові акти скасовано, а дану справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 02.12.2016 № 04-23/2510 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/6035/16, за результатами якого зазначену справу передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2016 справу прийнято до свого провадження. Розгляд даної справи призначено судом на 16.01.2017.

Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 16.01.2017, відклав розгляд даної справи на 06.02.2017.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.02.2017 продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 22.02.2017.

В судовому засіданні 22.02.2017 оголошено перерву до 27.02.2017.

До господарського суду надійшла заява представника позивача про збільшення позовних вимог. Згідно вказаної заяви позивача, останній збільшив позовні вимоги до 64.000,00 грн.

Вказана заява позивача прийнята судом, тому, спір розглядається з урахуванням збільшення позовних вимог.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив та додаткові пояснення, якими позов відхилив повністю з урахуванням такого:

- поданий до суду в обґрунтування позовних вимог акт фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки відрізняється від того акту, який надано до позовної заяви, що свідчить про його фальсифікацію позивачем. Крім того, вказаний акт фіксації складений представником позивача ОСОБА_4 одноособово, без підписів представників закладу, понятих чи свідків, що дало можливість останньому вносити корективи до вказаного акту;

- поданий до суду фіскальний чек немає ніякого відношення до акту фіксації, оскільки позивачем не подано до суду доказів про зв'язок акту фіксації з фіскальним чеком;

- наданий до суду відеозапис не дає можливості конкретизувати джерело трансляції музикальних композицій, підтвердити дату та час здійснення запису. Єдиним доказом часу та дати у відеозапису є зафіксований власний мобільний телефон автора Акту з демонстрацією дати та часу, при чому звучання музики також могло надходити з цього ж гаджету;

- позивачами не надано доказів про пристрої та джерела начебто виконання музичних творів, що підтверджує незацікавленість останніх в об'єктивній оцінці ситуації, а можливо і у навмисній фальсифікації доказів;

- до позовної заяви позивачем додані копії договору та декларації з інформацією про музичні твори, які не підтверджують факт наявності у позивачів прав на використання творів у контексті статті 443 Цивільного кодексу України, яким встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора;

- на момент вручення акту фіксації відповідач використовував у закладі музичні твори на підставі ліцензійного договору від 20.05.2015 № 05/2015-01 з товариством з обмеженою відповідальністю "М-ТЕХНОЛОГІЯ" і це доводить, що відповідач використовував музичні твори на законних підставах та спростовує презумпцію винності у заподіянні начебто "шкоди" позивачеві;

- існує безкоштовна можливість використання музичних творів за ліцензією CREATIVE COMMONS - це композиції, складені, записані і поширювані людьми без справляння плати за їх використання як в особистих, так і в комерційних цілях. Спірні музикальні твори можливо легально придбати та використовувати за цими посиланнями: https: //te-st.ru/2014/02/19/free-music-web/, https://archive.org/search.php?queri+We%20Cant%Stop. Серед інших можна використовувати композиції ОСОБА_6 - Yong and beautiful, https://archive.org/details/LanaDelRey, що є спірними творами та інші.

В судовому засіданні 27.02.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між приватною організацією "ОРГАНІЗАЦІЯ КОЛЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ АВТОРСЬКИМИ ТА СУМІЖНИМИ ПРАВАМИ" (далі - Організація) та позивачем, як Видавником, укладено договір про управління майновими авторськими правами від 01.01.2014 № АУ003К (далі - Договір АУ003К), відповідно до предмету якого Видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, що належать або протягом дії Договору АУ003К належатимуть Видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені Видавника використання об'єктів авторського права третіми особами відповідно до умов Договору АУ003К (п. 2.1 Договору АУ003К).

Пунктом 3.1 Договору АУ003К визначено, що Видавник зобов'язується декларувати свої майнові права на об'єкти авторського права згідно з правилами, встановленими Організацією відповідно до положень Статуту.

Положеннями пункту 8.3 Договору АУ003К передбачено, що у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії як для захисту прав Видавника, так і для реалізації своїх повноважень з управління названими правами.

Відповідно до пункту 11.1 Договору АУ003К, цей Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014.

Пунктом 1 укладеної між Організацією та Видавником додаткової угоди від 01.12.2016 № 4 до Договору АУ003К визначено, що сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору АУ003К до 31.12.2017.

Згідно з умовами пункту 3.1 Договору АУ003К Видавником надані декларації щодо переданих в управління музичних творів, а саме: твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" у виконанні "ОСОБА_7" та "ІНФОРМАЦІЯ_3" у виконанні "ОСОБА_6".

Видавник отримав майнові права на вказані твори на підставі договору про передачу авторських і суміжних прав від 31.12.2014 № НЛВ-138/15 (далі - Договір № 2), укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "НАЦИОНАЛЬНОЕ МУЗЫКАЛЬНОЕ ИЗДАТЕЛЬСТВО".

Пунктами 1.16, 1.20, 2.1, 3.7 Договору про передачу авторських і суміжних прав від 31.12.2014 № НЛВ-138/15 визначено, що він є чинним до 31.12.2016 та передбачає отримання Видавником виключних майнових прав, у тому числі й щодо публічного виконання, а також право звернення до суду за захистом порушених прав; територія, на якій діють права, - Україна.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792), майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Відповідно до статті 45 Закону № 3792 суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

За приписами статей 48 і 49 Закону № 3792 можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.

За наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону № 3792, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Враховуючи викладені обставини судом встановлено, що Організація на підставі Договору АУ003К та декларації наділена повноваженнями на управління майновими правами суб'єкта авторського права - Видавника (товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ МЬЮЗІК"), позивача у справі, зокрема, щодо згаданих музичних творів: "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_3".

За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31-33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до частини третьої статті 426 Цивільного кодексу України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Частиною третьою статті 15 Закону № 3792 визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Відповідно до приписів статті 1 Закону № 3792 публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час; публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Як зазначено в пункті 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 Цивільного кодексу України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 29.11.2016 у даній справі, судом додатково встановлено наступне.

Так 18.05.2015 представником Організації ОСОБА_4 здійснено фіксацію факту використання музичних творів в приміщені закладу харчування "BAKEFEEL" за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, б. 3/7, в якому господарську діяльність здійснює товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЙКФІЛ" (далі - відповідач), у зв'язку з чим складено акт від 18.05.2015 № 30/05/15, яким зафіксоване публічне виконання музичних творів, зокрема, твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" у виконанні "ОСОБА_7" та "ІНФОРМАЦІЯ_3" у виконанні "ОСОБА_6" в період часу з 15:50 до 16:16. Актом зафіксовано, що публічне виконання музичних творів для фонового озвучення приміщення закладу здійснюється за допомогою наявного в закладі обладнання, а саме з колонок вмонтованих у стелю.

Перебування ОСОБА_4 в приміщені закладу харчування "BAKEFEEL" за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, б. 3/7 підтверджується також фіскальним чеком від 18.05.2015 № 89727, час: 16:19; факт публічного виконання спірного музичного твору засвідчується також відеозаписом на диску, наявним в матеріалах справи, яким підтверджено час і місце використання саме у закладі відповідача музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1" у виконанні "ОСОБА_7" та "ІНФОРМАЦІЯ_3" у виконанні "ОСОБА_6" в період часу з 15:50 до 16:16.

До матеріалів справи долучено вказаний диск; суд, в судовому засіданні відтворив відеозапис фіксації порушення та встановив, зокрема, таке:

- використання музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1" у виконанні "ОСОБА_7" та "ІНФОРМАЦІЯ_3" у виконанні "ОСОБА_6" здійснювалося у приміщенні закладу харчування "BAKEFEEL" за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, б. 3/7 шляхом публічного виконання в період часу з 15:50 до 16:16 за допомогою наявного в закладі обладнання, а саме з колонок вмонтованих у стелю та трансляції радіо "LUX FM";

- якість відеозапису та безперервна зйомка (із похвилинним зазначенням) дає підстави виключити можливість монтажу, у кінці запису видно чек від 18.05.2015 № 89727, час: 16:19 з якого вбачається, що за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, б. 3/7 послуги надає товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЙКФІЛ".

Публічне виконання саме музичних творів - "ІНФОРМАЦІЯ_1" у виконанні "ОСОБА_7" та "ІНФОРМАЦІЯ_3" у виконанні "ОСОБА_6" також підтверджується наявним в матеріалах справи висновком спеціаліста ОСОБА_5, під час проведення дослідження якого застосовувався метод порівняння звуку на наданому відеозаписі. Що стосується належності зразків музичних творів, взятих для порівняння із мережі Інтернет, то їх відповідність не викликає сумніву. У вказаному висновку також зазначено, що якість звуку на вказаному відеозаписі достатня для ідентифікації музичних творів за допомогою технічних засобів - програм SOUND HOUND і SHAZAM.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем майнових авторських прав позивача у вигляді використання відповідачем музичних творів шляхом їх публічного виконання без належного дозволу та без сплати авторської винагороди, майнові авторські права на які належать позивачу. Враховуючи вказані обставини Організація звернулася до господарського суду з метою захисту порушених прав позивача (суб'єкта авторського права) шляхом стягнення з відповідача 64.000,00 грн. заборгованості внаслідок порушення відповідачем майнових авторських прав позивача.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Пунктом 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" визначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Оскільки судом встановлено, що Організація на підставі Договору АУ003К та декларації наділена повноваженнями на управління майновими правами суб'єкта авторського права - позивача, зокрема, щодо згаданих музичних творів: "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_3" то відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав.

Проте, відповідачем не вказано жодної статті закону, яка забороняє представнику Організації збирати докази в тій формі і тим способом в якій вони зібрані, оформлені та подані до суду.

Брати участь у доказовій діяльності можуть усі особи, які беруть участь у справі, це їх право. Однак доказування кожної обставини, яка має значення для ухвалення рішення у справі, на підставі закону стає обов'язком певного суб'єкта. У процесуальній діяльності небайдуже, хто зобов'язаний бути активним у встановленні факту, оскільки завжди має бути можливість покласти наслідки його недоведеності на когось із учасників процесу.

Розподіл і роз'яснення сторонам їх обов'язку щодо доказування - це функція суду в рамках юрисдикційної процедури, це завдання суду організувати дійсно змагальний процес. Розподілити тягар доказування у справі - це означає зробити припущення про наявність або відсутність юридичних фактів на користь однієї із сторін. Якщо противна сторона твердженнями і доказами не може переконати суд у хибності такого припущення, то припущення трансформується у твердження про наявність відшукуваного факту, яке буде відображено у мотивувальній частині судового рішення.

Приписами частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В свою чергу, наданий відповідачем до суду звуко-відеозапис, на якому особа демонструє зміну на мобільному телефоні дати і часу, а також специфічне подання музичних творів, суд оцінює як припущення представника відповідача про можливу фіксацію подання музичних творів із коригуванням дати та часу фіксації, оскільки вказані доводи є лише припущеннями представника відповідача в матеріальному їх розумінні та не доводять факту можливості їх використання при здійсненні такої фіксації. В той же час, час та місце зйомки підтверджується не лише фіксацією окремо, а й фіскальним чеком, актом, висновком спеціаліста та поясненнями ОСОБА_4

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що зібрані, оформлені та подані до суду Організацією докази (акт фіксації від 18.05.2015 № 30/05/15; фіскальний чек від 18.05.2015 № 89727, час: 16:19; відеозапис) в своїй сукупності є належними та допустимими, в розумінні частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, наявності факту порушення відповідачем порядку використання музичних творів та доводять наявність підстав для притягнення відповідача до відповідальності за порушення порядку використання вказаних музичних творів, в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, відповідачем не подано до суду жодних доказів, в матеріальному їх розумінні, які підтверджують додержання останнім ним вимог Цивільного кодексу України і Закону при використанні ним творів "ІНФОРМАЦІЯ_1" у виконанні "ОСОБА_7" та "ІНФОРМАЦІЯ_3" у виконанні "ОСОБА_6" 18.05.2015 в приміщені закладу харчування "BAKEFEEL" за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, б. 3/7 в період часу з 15:50 до 16:16. Тобто, не скористався процесуальним правом з подання доказів, що підтверджують викладені обставини, а саме: відтворення вказаних вище творів третіми особами, які б спростовували доводи Організації.

Крім того, саме відповідач є особою, яка несе відповідальність за додержання вимог закону у належному йому закладі, у тому числі у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до статті 445 Цивільного кодексу України, право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Водночас, використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону № 3792, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 Закону № 3792 передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50.000 мінімальних заробітних плат.

Пунктом 42 Постанови пленуму Верховного суду України "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав від 04.06.2010 № 5 визначено, що розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт "г" частини другої статті 52 Закону), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік" встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01.01.2017 - 3.200,00 грн.

Організацією при зверненні до господарського суду з даним позовом визначено суму компенсації 64.000,00 грн., а саме: 10 Х 3.200,00 грн. Х 1 = 32.000,00 грн. - за порушення порядку використання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" у виконанні "ОСОБА_7" та 10 Х 3.200,00 грн. Х 1 = 32.000,00 грн. - за порушення порядку використання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_3" у виконанні "ОСОБА_6", виходячи з того, що мінімальна заробітна плата складає 3.200,00 грн.; сума компенсації складає десять мінімальних заробітних плат як компенсація за використання твору.

Відповідно до п. 51.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

Судом враховано, що відповідач припустився порушення вперше, а тому, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, доцільно притягнути відповідача до відповідальності у вигляді сплати компенсації у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за порушення порядку використання кожного з творів (64.000,00 грн.).

Твердження представника відповідача про використання останнім музичних творів у закладі на підставі ліцензійного договору від 20.05.2015 № 05/2015-01 з товариством з обмеженою відповідальністю "М-ТЕХНОЛОГІЯ" судом відхилені, враховуючи те, що останній укладений вже після здійснення фіксації порушення - 18.05.2015 (акт фіксації від 18.05.2015 № 30/05/15).

Посилання представника відповідача на безкоштовну можливість використання музичних творів за ліцензією CREATIVE COMMONS, за якою спірні музикальні твори можливо легально придбати та використовувати за такими посиланнями: https: //te-st.ru/2014/02/19/free-music-web/,https://archive.org/search.php?queri+We%20Cant%Stop, https://archive.org/details/LanaDelRey відхилені судом, оскільки на сторінках даних інтернет ресурсів відсутні будь-які посилання на ліцензію CREATIVE COMMONS, як на безкоштовну можливість використання музичних творів.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙКФІЛ" (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 3/7; ідентифікаційний код: 37406487) на поточний рахунок приватної організації "ОРГАНІЗАЦІЯ КОЛЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ АВТОРСЬКИМИ ТА СУМІЖНИМИ ПРАВАМИ" (ідентифікаційний код 37396151; п/р 26001010052453 в АТ "УКРЕКСІМБАНК", м. Києва, МФО 322313) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ МЬЮЗІК" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7 А; ідентифікаційний код 39040213) 64.000 (шістдесят чотири тисячі) грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13 березня 2017 року

Суддя С.В. Балац