Постанова

від 10.10.2017 по справі 910/6035/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 року Справа № 910/6035/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Палій В.В. і Селіваненко В.П.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкфіл", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017

зі справи № 910/6035/16

за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація), м. Київ, в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік" (далі - ТОВ "УМИГ Мьюзік), м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкфіл" (далі - Товариство) про стягнення компенсації,

за участю представників сторін:

Організації - Сербуль О.Ю.,

ТОВ "УМИГ Мьюзік" - не з'явився,

Товариства - Видюка Д.В .,

ВСТАНОВИВ:

Організація в інтересах ТОВ "УМИГ Мьюзік" звернулася до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням подальшого збільшення позовних вимог) про стягнення з Товариства 64 000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 204, 426, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 8, 15, 45, 49, 50, 52 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) мотивовано неправомірним використанням Товариством у приміщенні закладу харчування "BAKEFEEL" (м. Київ, вул. Димитрівська, 3/7), у якому відповідач здійснює господарську діяльність, шляхом публічного виконання за допомогою наявного в приміщенні закладу обладнання музичних творів (зокрема, творів "Unwritten" у виконанні "Natasha Bedingfield" та "Young and beautiful" у виконанні "Lana Del Rey") за відсутності необхідного дозволу та без сплати авторської винагороди.

Справа неодноразово розглядалася господарськими судами.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.02.2017 (суддя Балац С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 (колегія суддів у складі: Доманська М.Л. - головуючий суддя, судді Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.), позов задоволено.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням на приписи статей 426, 435, 440, 441, 443 ЦК України та статей 1, 15, 45, 48, 49 Закону № 3792 мотивовано необхідністю захисту порушених відповідачем прав ТОВ "УМИГ Мьюзік" як власника майнових авторських прав на зазначені твори, управління якими передано Організації.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Організація подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила про безпідставність її доводів та просила судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Клопотання Товариства про дослідження відеодоказів касаційною інстанцією відхилено через відсутність відповідних повноважень у Вищого господарського суду України згідно із статтею 111 7 ГПК України.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників Організації та Товариства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- Організацією та ТОВ "УМИГ Мьюзік" (видавник) укладено договір від 01.01.2014 № АУ003К (далі - Договір № 1) про управління майновими авторськими правами, відповідно до якого видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, що належать або протягом дії Договору № 1 належатимуть видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами відповідно до умов Договору № 1;

- пунктом 3.1 Договору № 1 визначено, що видавник зобов'язується декларувати свої майнові права на об'єкти авторського права згідно з правилами, встановленими Організацією відповідно до положень Статуту;

- відповідно до пункту 8.3 Договору № 1 у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень з управління названими правами;

- відповідно до пункту 11.1 Договору № 1 він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014;

- строк дії Договору № 1 сторонами продовжувався, зокрема, до 31.12.2017 відповідно до додаткової угоди від 01.12.2016 № 4 до Договору № 1;

- згідно з умовами пункту 3.1 Договору № 1 ТОВ "УМИГ Мьюзік" надані декларації щодо переданих в управління музичних творів, а саме: твору "Unwritten" у виконанні "Natasha Bedingfield" та "Young and beautiful" у виконанні "Lana Del Rey";

- ТОВ "УМИГ Мьюзік" отримало майнові права на зазначені твори на підставі договору про передачу авторських і суміжних прав від 31.12.2014 № НЛВ-138/15 (далі - Договір № 2), укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Национальное музыкальное издательство";

- відповідно до пунктів 1.16, 1.20, 2.1, 3.7 Договору № 2 він є чинним до 31.12.2016 та передбачає отримання ТОВ "УМИГ Мьюзік" виключних майнових прав, у тому числі й щодо публічного виконання, а також право звернення до суду за захистом порушених прав; територія, на якій діють права, - Україна;

- Товариством 18.05.2015 використано музичні твори "Unwritten" у виконанні "Natasha Bedingfield" та "Young and beautiful" у виконанні "Lana Del Rey" шляхом їх публічного виконання в період часу з 15:50 до 16:16 для фонового озвучення приміщення закладу харчування "BAKEFEEL" за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, б. 3/7, у якому господарську діяльність здійснює Товариство, за допомогою наявного в закладі обладнання, а саме колонок, вмонтованих у стелю, шляхом трансляції радіо "LUX FM", що підтверджується актом фіксації від 18.05.2015 № 30/05/15, диском з відеофіксацією від 18.05.2015, а також фіскальним чеком від 18.05.2015 № 89727;

- якість відеозапису та безперервна зйомка (із похвилинним зазначенням) дає підстави виключити можливість монтажу; у кінці запису видно чек від 18.05.2015 № 89727, з якого вбачається, що за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, б. 3/7 послуги надає Товариство;

- публічне виконання саме музичних творів - "Unwritten" у виконанні "Natasha Bedingfield" та "Young and beautiful" у виконанні "Lana Del Rey" також підтверджується наявним у матеріалах справи висновком спеціаліста Лопатько Є.Є.;

- Товариство використало спірні музичні твори без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди за таке використання;

- 64 000 грн. є достатнім та співрозмірним розміром компенсації за порушення майнових авторських прав позивача за неправомірне використання Товариством двох спірних творів, чого відповідач припустився вперше.

Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з Товариства компенсації у зв'язку з порушенням майнових прав суб'єкта авторського права.

Відповідно до статті 45 Закону № 3792 суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

За приписами статей 48 і 49 Закону № 3792 можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.

За наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону № 3792, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

За наведених обставин судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що Організація на підставі Договору № 1 та декларації наділена повноваженнями на управління майновими правами суб'єкта авторського права - позивача у справі, зокрема щодо згаданих музичних творів "Unwritten" та "Young and beautiful".

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до частини третьої статті 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Частиною третьою статті 15 Закону № 3792 визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Відповідно до приписів статті 1 Закону № 3792 публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час; публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Як зазначено в пункті 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

У свою чергу, використання твору без дозволу суб'єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону № 3792, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього ж Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Положення ЦК України та Закону № 3792 не ставлять розмір компенсації у пряму залежність від кількості використаних об'єктів або їх складових частин (не містять приписів стосовно залежності розміру компенсації), а лише встановлюють право стягнення компенсації, виходячи з самого факту вчинення порушення авторського права. Інші обставини (стосовно систематичності вчинення порушень, їх (його) обсягу, кількості неправомірно використаних об'єктів тощо), в свою чергу, повинні враховуватися судом у визначенні суми компенсації в кожному конкретному випадку, виходячи з меж, встановлених згаданою статтею 52 Закону (від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат). Таку правову позицію, зокрема, викладено в пункті 10 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 № 01-06/417/2012 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)".

З огляду на зазначене попередні судові інстанції, повно та всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням наведених ними норм матеріального права на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, встановивши: наявність у Організації права на звернення до господарського суду з даним позовом; належність позивачеві виключних майнових авторських прав на спірні музичні твори; відсутність у Товариства необхідного дозволу на використання (публічне виконання) спірних музичних творів; факт використання відповідачем спірних музичних творів у власній господарській діяльності; використання Товариством спірних творів без належної сплати (правовласнику або організації колективного управління) авторської винагороди, дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення компенсації.

Разом з тим попередні судові інстанції, задовольняючи позовні вимоги про стягнення 64 000 грн. компенсації як за використання Товариством двох спірних творів (32 000 грн. + 32 000 грн.) не врахували, що законодавство не ставить розмір компенсації у пряму залежність від кількості використаних об'єктів або їх складових частин (не містить приписів стосовно залежності розміру компенсації), а лише встановлює право стягнення компенсації виходячи з самого факту вчинення порушення авторського права.

При цьому у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. Зазначеним критеріям відповідає компенсація в сумі, близькій до мінімальної, а саме: 32 000 грн., а тому рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів мають бути скасовані в частині стягнення 32 000 грн. та в цій частині позову належить відмовити, тоді як у решті оскаржувані судові рішення зі справи підлягають залишенню без змін як такі, що є законними та обґрунтованими.

Відповідно перерозподілу підлягають і судові витрати (суми судового збору) зі справи.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи згідно з частиною першою статті 111 10 ГПК України підлягають частковому скасуванню внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись статтями 49, 111 7 - 111 11 , 122 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкфіл" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 зі справи № 910/6035/16 скасувати в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкфіл" 32 000 грн. компенсації та 1 378 грн. судового збору за подання позову.

У задоволенні позову в цій частині (32 000 грн.) відмовити.

2. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 зі справи № 910/6035/16 залишити без змін.

3. Здійснити поворот виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2017 зі справи № 910/6035/16 у частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкфіл" на користь приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік" 32 000 грн. компенсації та 1 378 грн. судового збору за подання позовної заяви - у разі подання названим підприємством відповідних заяв і довідок про списання зазначених сум.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкфіл" на користь приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. судового збору за подання позовної заяви, 757 (сімсот п'ятдесят сім) грн. 90 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги та 1 096 (одну тисячу дев'яносто шість) грн. 20 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

5. Стягнути з приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкфіл" 880 (вісімсот вісімдесят) грн. за розгляд апеляційної скарги та 961 (дев'ятсот шістдесят одну) грн. 50 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

6. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій

Суддя В.Селіваненко