Рішення

від 09.03.2017 по справі 905/2992/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.03.2017 Справа № 905/2992/16

Суддя господарського суду Донецької області Харакоз К.С.,

за участю секретаря судового засідання Чорман О.О.

розглянувши матеріали позовної заяви Державної Азовської морської екологічної інспекції, м.Генічеськ, Херсонська область,

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкріт-Бетон", м.Маріуполь, Донецька область, 2. Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь, Донецька область,

за участі третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область,

про стягнення шкоди, внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 1894036,50грн.

За участю:

представник позивача - Наконечна К.В. (за довіреністю), Прутков В.В. (за довіреністю);

представник відповідача 1 - Продун Г.М. (за довіреністю), Колпаков О.І. (директор);

представник відповідача 2 - ОСОБА_6 (за довіреністю);

представник третьої особи - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Державна Азовська морська екологічна інспекція, м.Генічеськ, Херсонська область, звернулася до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкріт-Бетон" м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення шкоди, внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 1894036,50грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем положень Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України Про охорону земель , Закону України Про відходи , що підтверджується Актом №55 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ Конкріт-Бетон , за період з 19.05.2014р. по 06.06.2014р., за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку з чим йому було нарахована сума відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки будівельними, промисловими та іншим сміттям в сумі 1894036,50грн.

Ухвалою суду від 21.10.2016р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 02.11.2016р.

16.11.2016р. на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В своєму відзиві відповідач посилається на невідповідність акту перевірки позивача фактичним обставинам, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач зазначає, що вказані в Акті перевірки №55 відходи - бетонні фундаментні блоки, залізобетонні шпали та плити перекриття, мармурові сходинки, нові бетонні колодязні кільця, складені металоконструкції та деревина, були складені на ділянці з твердим покриттям та призначені для подальшого використання у господарській діяльності підприємства, або перебували на відповідальному зберіганні на підприємстві і належали СПД ОСОБА_8. Зазначені в Акті перевірки №55 матеріали не підпадають під визначення, наведеному у Законі України Про відходи , оскільки такі ще мали використовуватися в подальшому. Також, на момент проведення перевірки на земельній ділянці знаходились матеріали готової продукції або виробничої сировини, які призначені для використання у поточній господарській діяльності підприємства, оскільки основними видами діяльності товариства є виробництво сухих будівельних сумішей, виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Крім того, відповідач зазначає, що в Акті перевірки №55 не зазначається, в чому могло проявитися забруднення навколишнього природного середовища внаслідок зберігання зазначених в Акті матеріалів на земельній ділянці. Також зазначає про порушення позивачем визначених у п.4.1. Методики визначення розмірів шкоди №171, строків обчислення розмірів шкоди.

В поясненнях від 29.11.2016 року відповідач вказує на невідповідність та неповноту зазначених даних в протоколі про адміністративне правопорушення, постанові про накладання адміністративного стягнення від 20.05.2014р., і Схемі розташування засмічення земельної ділянки будівельними, промисловими та іншим відходами на території майнового комплексу ТОВ Конкріт-Бетон . Зазначає, що розрахунок заподіяної шкоди здійснений без Довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, у зв'язку з чим не є належним доказом розміру шкоди.

В письмових поясненнях від 23.12.2016р. відповідач повідомив, що за договором купівлі-продажу майнового комплексу, СПД ОСОБА_2 є власником майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку з чим, право користування земельною ділянкою за вказаною адресою також належить ОСОБА_2 Оскільки в перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ Конкріт-Бетон , за період з 19.05.2014р. по 06.06.2014р., була проведена за адресою: АДРЕСА_2, то неможливо визначити на якій саме земельній ділянці СПД, або ТОВ Конкріт-Бетон знаходилися відходи. Додана до позову Схема не може братися до уваги, оскільки не має підписів всіх посадових осіб інспекції, якими проводилася перевірка.

17.11.2016р. через канцелярію суду відповідач надав аналогічний відзив у паперовому вигляді.

Ухвалою суду від 01.12.2016р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 03.01.2017 року та відкладено розгляд справи на 13.12.2016р.

01.12.2016р. господарським судом Донецької області винесено окрему ухвалу в порядку ст.90 ГПК України, та зобов'язано керівництво Державної екологічної інспекції України, м.Київ розглянути окрему ухвалу господарського суду Донецької області та вжити відповідні заходи з метою усунення недоліків в діяльності органу - Державної Азовської морської екологічної інспекції, м.Генічеськ, Херсонська область, встановлених при розгляді справи.

Ухвалою суду від 27.12.2016р. залучено до участі у справі №905/2992/16 в якості відповідача 2 Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (87554, АДРЕСА_1). Розгляд справи відкладено на 18.01.2017р.

Відповідач-2 у відзиві від 01.025.17 р. на позовну заяву повідомив суд , що 29.02.2008р. ним було придбано у ОСОБА_9 комплекс - нежитлові будівлі літ.Д-1, Щ-1, И-1, з усіма надвірними будівлями та спорудами, який за договором оренди від 03.01.2012 року, та додатків до нього,був переданий ТОВ Конкріт-Бетон . При проведенні перевірки інспекторам позивача були надані документи в підтвердження оренди майнового комплексу, право установчі документи на земельну ділянку не надавалися, про що і зазначено в Акті перевірки, оскільки таких документів не було. Зазначає, що договір оренди землі, за адресою місцезнаходження комплексу був укладений з Маріупольською міською радою лише 07.12.2015 року, з чого слідує, на думку відповідаач-2, що Відповідачі не є суб'єктами права на засмічену земельну ділянку. В задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.01.2017р. залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Маріупольську міську раду.

Маріупольська міська рада в поясненнях від 24.02.2017 року повідомила про обґрунтованість заявлених вимог. Зазначила, що договір оренди земельної ділянки, на якій встановлено засмічення уклався з Відповідачем-2 лишу у 2015 році з причини затягування оформлення документів саме Відповідачем-2, при тому, що рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки було видане третьою особою ще 21.08.2012р.

20.02.2017р. до суду надійшло клопотання представника відповідачів-1,2 про продовження строку вирішення спору на 15 днів. В задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено з урахуванням приписів ст.69 ГПК України і того, що ухвалою суду від 01.12.2016р. строк вирішення спору вже було продовжено на 15 днів до 03.01.2017 року.

28.02.2017р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання №18/8-401/17 від 23.02.2017р. про долучення документів до матеріалів справи. До клопотання додано пояснення на відзив, копія листа Державної Азовської морської екологічної інспекції №16/5-1347/14 від 18.06.14, копії фотоматеріалів.

28.02.2017р. на електрону адресу суду від відповідача 2 надійшли письмові пояснення. 01.03.2017р. на адресу суду від відповідача 2 надійшли аналогічні письмові пояснення у паперовому вигляді.

Представник позивача в судове засідання з'явився, просив позов задовольнити.

Представники відповідача 1 в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав.

Представники відповідачів 1, 2 в судове засідання з'явилися, просили відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзивах та додаткових поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та представників відповідачів-1,2, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з пунктом 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Наказом Державної Азовської морської екологічної інспекції від 30.04.2014 року №162 Про проведення планового заходу, відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря, відділу екологічного контролю земельних ресурсів, за поводженням з відходами та небезпечними речовинами, відділу інструментально-лабораторного контролю провести плановий захід з перевірки ТОВ Конкріт-Бетон , у термін з 19.05.2014р. по 06.06.2014р. (т.1 а.с. 28).

Повідомленням від 05.05.2014 року позивач повідомив про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Конкріт-Бетон , у термін з 19.05.2014р. по 06.06.2014р.(т.1 а.с. 29).

Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної Азовської морської екологічної інспекції в присутності уповноваженого представника ТОВ Конкріт-Бетон ОСОБА_7, було здійснено перевірку додержанням вимог природоохоронного законодавства України в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ Конкріт-Бетон , за результатами якої був складений Акт №55 за період з 19.05.2014р. по 06.06.2014р., в якому було зафіксовано, що на території підприємства не здійснюються заходи щодо запобігання засмічення земель відходами. В ході перевірки виявлені факти засмічення земельних ділянок відходами: 1) Дві земельні ділянки засмічені будівельними відходами розмір 11 метри на 8 метри і 15 метри на 10 метри. Висота 1,1 метри. 2) Одна земельна ділянка засмічення будучими раніше у використанні залізобетонними плитами та залізничими бетонними шпалами розмір 23 метри на 13 метрів. Висота 2,3 метри. 3) Одна земельна ділянка засмічена відходами деревини, поліетилену, утеплювача, руберойду та іншого сміття розмір 10 метрів на 7,5 метри. Висота 1,1 метри. (а.с. 31-36). Акт перевірки отриманий ОСОБА_7. Заперечень з боку відповідача Акт не містить.

З метою усунення порушень, виявлених під час перевірки з 19.05.2014р. по 06.06.2014р., державним інспектором був виданий припис від з 19.05.-06.06.2014р., в п.2.6. якого приписано - до 01.09.2014р. прибрати відходи з земельних ділянок на території підприємства. Не припускати засмічення земель та порядку зберігання та розміщення відходів (т.1 а.с.43-44).

В доданій до матеріалів справи Схемі розташування засмічення земельної ділянки будівельними, промисловими та іншим відходами на території майнового комплексу ТОВ Конкріт-Бетон , у АДРЕСА_2 Вказана схема містить дані вимірювань висоти та площі 4-х засмічених земельних ділянок (т.1 а.с.43-44).

До матеріалів справи додана Постанова про накладання адміністративного стягнення від 20.05.2014 року №220/008653 (т.1 а.с. 41), за якою, на підставі протоколу Державної екологічної інспекції у Донецькій області №220/008653 про адміністративне правопорушення від 20.05.2016 року (т.1 а.с. 42), громадянина - ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, та накладено адміністративне стягнення в сумі 1700грн.

Державною Азовською морською екологічною інспекцією відповідно до Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 року №285/2725, було розраховано розмір шкоди зумовлений засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства - 1894036,50грн. Розрахунок збитків проводився за даними акту перевірки №55 від 19.05-06.06.2014 року (т.1 а.с.45).

Претензією №19 від 28.07.2014 року вих.№16/4-1723/14, Державна Азовська морська екологічна інспекція звернулася ТОВ "Конкріт-Бетон" з пропозицією відшкодувати шкоду в сумі 1894036,50грн., заподіяну Державі внаслідок засмічення земельних ресурсів, що було встановлено в результаті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ "Конкріт-Бетон", за період з 19.05.2014р. по 06.06.2014р., за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.44).

У відповіді від 26.08.2014 року №072 на претензію відповідач повідомив позивача, про відсутність підстав для задоволення претензії, оскільки виявлені матеріали при перевірці Державної Азовської морської екологічної інспекції земельної ділянки ТОВ "Конкріт-Бетон", не припускають шкоди для природних ресурсів (т.1 а.с.82).

Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної Азовської морської екологічної інспекції в присутності уповноваженого представника ТОВ Конкріт-Бетон ОСОБА_7, було здійснено позапланову перевірку додержанням вимог природоохоронного законодавства України в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ Конкріт-Бетон , за результатами якої був складений Акт №123 за період з 15.12.2014р. по 19.12.2014р., в якому було зафіксовано, що підприємством вжиті заходи щодо запобігання засмічення земель відходами. Прибрані відходи з засмічених земельних ділянок на території підприємства, виявлених в ході планової перевірки. Таким чином підприємством виконаний пункт 2.6 припису до Акту №55 від 1905.-06.06.2014 року (т.1 а.с. 189-205).

29.02.2008р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_9 комплекс - нежитлові будівлі літ.Д-1, Щ-1, И-1, з усіма надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т.2 а.с. 178).

Перехід право власності від ОСОБА_9 до Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_2 на зазначений комплекс - нежитлових будівель, за адресою: АДРЕСА_2, підтверджений Витягом з Державного реєстру правочинів №5524517 від 29.02.2008р. (т.2 а.с. 179).

За договором оренди від 03.01.2012 року, та додатків до нього, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 передав ТОВ "Конкріт-Бетон", в оренду нежитловий майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, в строк до 31.12.2014 року (т.1 а.с. 79-81).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на термін 10 років громадянину ОСОБА_2 для функціонування виробничого комплексу по АДРЕСА_2 (т.2 а.с. 23-91) був розроблений на підставі рішення Маріупольської міської ради від 14.04.2009р. №5/31-5260 (т.2 а.с. 10-16) для функціонування виробничого комплексу по АДРЕСА_2.

07.12.2015 року між Фізичною особою-підприємецем ОСОБА_2 та Маріупольською міською радою був укладений договір оренди землі, за адресою місцезнаходження комплексу: по АДРЕСА_2 (т.2 а.с. 182-190).

ТОВ Конкріт-Бетон суму шкоди, внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 1894036,50грн. в добровільному порядку не сплатило, що стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

20.02.2017 року суду був наданий Договір №5/03/14 відповідального зберігання від 18.03.2014 року, за яким Фізична особа-підприємець ОСОБА_8 передав Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на відповідальне зберігання залізобетонні вироби, колишні вироби, знос 25% від початкової вартості (т.3 а.с. 12-13).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища, здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

Згідно з п. "з" ч.1 ст.17 Закону України "Про відходи", суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

У відповідності з п.1 ст.35-1 зазначеного Закону власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів.

Відповідно до пунктів а , б ч.1 ст.42 Закону України "Про відходи", особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за: порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів.

Відповідно до частини четвертої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.43 Закону України "Про відходи", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та законодавства про відходи в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Згідно з пунктом 1.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Документами, що містяться в матеріалах справи повністю підтверджується наявність порушення відповідачем вимог природоохоронного Законодавства.

Відсутність вини відповідачем не доведено, у зв'язку з чим відповідальність у вигляді відшкодування шкоди покладається на відповідача.

Як зазначено в наданому суду розрахунку шкоди, Інспекцією було застосовано Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства від 27.10.1997 № 171, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1998р., яка спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву.

В п.1.2. Методики від 27.10.1997 N 171, зазначено, що методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.

За змістом пунктів 3.2.-3.5.1. Методики, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення.

Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину проникнення, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики.

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Об'єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок шкоди та враховуючи відсутність обґрунтованих заперечень з боку відповідача, суд вважає доведеним розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки будівельним сміттям, в сумі 1894036,50грн.

Розрахунок заподіяної шкоди здійснений на підставі листа Управління Держземагенства у м.Маріуполі Донецької області, про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2014/1469 від 24.06.2014 року (т.1 а.с. 170), що спростовує доводи Відповідача-2 щодо непідтвердження інформації про нормативну грошову оцінку засміченої земельної ділянки. Відомостей щодо іншого розміру нормативно-грошової оцінки земельної ділянки Відповідачами не надано.

Посилання відповідача-1 на закінчення шестимісячного строку на обчислення розміру шкоди у відповідності до п.4.1. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, судом не приймається, оскільки розрахунок шкоди було проведено у встановлені строки, та пред'явлено відповідачу разом із претензією №19 від 28.07.2014 року вих.№16/4-1723/14. Розрахунок шкоди, та звернення з позовом до суду не є тотожними поняттями, та звернення позивача до суду в строк більш тривалий ніж 6 місяців, не є підставою для позбавлення держави права на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок засмічення ділянки будівельним сміттям.

Доводи відповідача, що встановлені в Акті позивача №55 матеріали засмічення не підпадають під визначення, наведеному у Законі України Про відходи , оскільки вони ще мали використовуватися в подальшому, спростовуються наступним.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про відходи" , відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до п.1.1. Державних санітарних правил та норм №2.2.7.029-99, до промислових відходів відносяться відходи сфер виробництва та сфер споживання.

В п.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства від 27.10.1997 № 171, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1998р., зазначено, що засмічення земель - це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Як було встановлено судом, в Акті Державної Азовської морської екологічної інспекції №55 за результатами перевірки було зафіксовано, що на території підприємства ТОВ Конкріт-Бетон виявлені факти засмічення земельних ділянок відходами: будівельними відходами; будучими раніше у використанні залізобетонними плитами та залізничними бетонними шпалами; відходами деревини, поліетилену, утеплювача, руберойду та іншого сміття.

Отже, виявлені матеріали на земельній ділянці відповідають визначеному в Законі України "Про відходи", Методики від 27.10.1997 № 171, поняттю терміну відходи .

Крім того, вказаний Акт перевірки №55 був підписаний уповноваженим представником ТОВ Конкріт-Бетон ОСОБА_7 (директор ТОВ Конкріт-Бетон , відповідно до Довідки з ЄДРПОУ, виданої Управлінням статистики у м.Маріуполі від 18.03.2013 року (т.1 а.с.95), без зауважень.

Так само, без зауважень директором ТОВ Конкріт-Бетон був підписаний і Акт Азовської морської екологічної інспекції позапланової перевірки №123, за період з 15.12.2014р. по 19.12.2014р., в якому було зафіксовано, що підприємством вжиті заходи щодо запобігання засмічення земель відходами.

Наведене свідчить, що, на момент підписання таких Актів, з боку ТОВ Конкріт-Бетон не було заперечень щодо застосування інспекцією терміну відходи при описанні матеріалів засмічення землі.

Посилання Відповідача-2, що вказані в Акті перевірки №55 відходи - бетонні фундаментні блоки, залізобетонні шпали та плити перекриття, мармурові сходинки, нові бетонні колодязні кільця, складені металоконструкції та деревина, були складені на ділянці з твердим покриттям судом не приймаються до уваги, з огляду на те, що згідно з матеріалами фотозйомки, доданих до матеріалів справи, та акту перевірки вбачається, що сміття складалося з інших предметів, а не із готової продукції відповідача.

Перебування на відповідальному зберіганні на підприємстві ТОВ Конкріт-Бетон відходів та їх належність СПД ОСОБА_8, суду не доведена, з причин відсутності документів підтверджуючих, що такі матеріали є власністю СПД ОСОБА_8, та яким чином такі матеріали опинилися в місцезнаходженні орендованого ТОВ Конкріт-Бетон комплексу.

Крім того, за приписами ч.1 ст. 1 Закону України "Про відходи", зберіганням відходів є тимчасове їх розміщення у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення), що не відповідає встановленим у справі обставинам.

Як було встановлено судом, 29.02.2008р. Відповідачем-2 було придбано у ОСОБА_9 комплекс - нежитлові будівлі літ.Д-1, Щ-1, И-1, з усіма надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_2

У відповідності до п.2 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції від 27.04.2007), якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

03.01.2012 року зазначений комплекс по АДРЕСА_2 був переданий ТОВ Конкріт-Бетон за договором оренди.

Відповідно до ст.796 Цивільного кодексу України (в редакції від 01.01.2012р.), одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.

Матеріалами проекту землеустрою (т.2 а.с. 24-91), земельна ділянка на який розташований майновий комплекс Відповідача 2, має площу 1,8933 га, та є відведеною саме для обслуговування майнового комплексу де здійснює діяльність Відповідач 1.

Враховуючі відсутність в договорі оренди між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 визначеного розміру земельної ділянки, що передавалась Відповідачем 2 у користування Відповідачу, суд вважає що станом на момент проведення перевірки саме відповідач 1 був єдиним користувачем земельної ділянки на якій виявлено засмічення, незважаючи на факт відсутності укладеного договору оренди землі між Відповідачем 2 та Третьою особою.

Судом не приймаються до уваги надані відповідачами чисельні заяви до правоохоронних органів щодо неправомірних дій позивача, а також відомості щодо відритих кримінальних проваджень за ними, оскільки такі звернення мали місце лише у 2016-2017 роках, та, за відсутності результатів розслідування та відповідних вироків за ними, такі звернення підтверджують лише сам факт звернення, а не існування викладених в них обставин.

Сума шкоди в розмірі 1894036,50грн. відповідачем-1 на день подання позову сплачена не була.

У відповідності до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні , у тому числі, у допущенні наднормативних, викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. За змістом зазначеної статті підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Розділом X Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища.

Зокрема, статтею 47 цього Закону передбачено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Статтею 69-1 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків.

У главі 9 Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України № 128 від 09.08.2013р. передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства на ім'я органу Казначейства за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків (далі - рахунок 3311) в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на рахунки 3311, у регламентований час розподіляються Головними управліннями Казначейства за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державної Азовської морської екологічної інспекції, м.Генічеськ, Херсонська область, до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкріт-Бетон", м.Маріуполь, Донецька область, 2. Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь, Донецька область, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення шкоди, внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 1894036,50грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкріт-Бетон" (87554, АДРЕСА_1; поштова адреса: 87507, Донецька область, АДРЕСА_2; код 35841459) на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Донецької обласної ради та місцевого бюджету м.Маріуполя шкоду, заподіяну внаслідок несанкціонованого засмічення частини земельної ділянки будівельними, промисловими та іншими, що знаходяться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкріт-Бетон" в АДРЕСА_2, в сумі 1894036,50грн., перерахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету (р/рахунок 33118331700051, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37989721, код платежу 24062100).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкріт-Бетон" (87507, Донецька область, АДРЕСА_2; код 35841459) на користь Державної Азовської морської екологічної інспекції (75500, Херсонська область, м. Генічеськ, вул. Соборна, буд. 26, код ЄДРПОУ 37989735) судовий збір в сумі 28410,55 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.03.2017р.

Суддя К.С. Харакоз