Рішення

від 28.02.2017 по справі 911/4154/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2017 р. Справа № 911/4154/16

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області, Київська обл., м. Бровари, в інтересах держави в особі

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хестальд» , Київська обл., м. Бровари

третя особа Бортницьке міжрайонне управління водного господарства ім. Гаркуші М.А., Київська обл., Бориспільський район, с. Рогозів

про стягнення 32295,08 грн. та зобов'язання повернути державне майно

за участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_1 (посв. № 042321 від 29.03.2016 р.);

від позивача: ОСОБА_2 (дов. № 12 від 19.01.2017 р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

Обставини справи:

Керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом, в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі - позивач), до товариства з обмеженою відповідальністю «Хестальд» (далі - відповідач) про стягнення 32295,08 грн., з яких 23752,89 грн. заборгованості з орендної плати, 3554,08 грн. пені та 4988,11 грн. штрафних санкцій та зобов'язання ТОВ «Хестальд» повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна по Київській області державне індивідуально визначене майно: нежитлову будівлю насосної станції площею 84,80 м 2 , яка розташована за адресою: Київська обл., Броварський район, н/с 18-А будівлі інв. № 10316119, що перебуває на балансі товариства.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що відповідач не виконує свої зобов'язання перед позивачем за договором оренди № 1410 від 01.04.2013 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності в частині сплати орендної плати, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 23752,89 грн. Враховуючи наявну заборгованість відповідача перед позивачем прокурором з посиланням на п. 3.7. та 3.8. договору нараховано 3554,08 грн. пені та 4988,11 грн. штрафних санкцій.

Також, прокурор посилаючись на те, що відповідач істотно порушує умови договору, та на ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна просить суд зобов'язати відповідача повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна по Київській області державне індивідуально визначене майно: нежитлову будівлю насосної станції площею 84,80 м 2 , розташованої за адресою: Київська обл., Броварський район, н/с 18-А будівлі інв. № 10316119, що перебуває на балансі товариства.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

Звернення прокурора з позовом до господарського суду Київської області обґрунтоване посиланням на ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор, обґрунтовуючи звернення з даним позовом до господарського суду, посилається на ст. 131 1 Конституції України та на ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , відповідно до яких прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор зазначає, що допущені відповідачем порушення законодавства призвели до зменшення дохідної частини Державного бюджету України, що негативно впливає на соціально-економічну ситуацію та порушує інтереси регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, через унеможливлення забезпечення фінансової політики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про Фонд державного майна України Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про Фонд державного майна України до основних завдань Фонду державного майна України належать, зокрема, реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування.

Проте, як зазначає прокурор регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області неналежним чином здійснює захист інтересів держави у цій сфері, оскільки за весь час виникнення заборгованості регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області обмежилось тільки написанням листів-попереджень до відповідача. Оскільки з моменту направлення останнього листа пройшло більше 6 місяців та станом на час звернення з даним позовом до суду регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області не звернулося до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, то орган виконавчої влади, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави, неналежним чином здійснює захист інтересів держави. У зв'язку з вищевикладеним, Броварська місцева прокуратура звернулась до суду з даним позовом на захист інтересів держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.2016 р. у справі № 911/4154/16 залучено до участі у справі Бортницьке міжрайонне управління водного господарства ім. Гаркуші М.А. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

19.01.2017 р. до господарського суду Київської області від прокурора надійшла заява № 298вих-17 від 18.01.2017 р. про уточнення позовних вимог, в якій прокурор зазначає, що у резолютивній частині позову допущено описку в періоді заборгованості, зокрема, в абзаці 5 на третій сторінці позову зазначено, що заборгованість відповідача за період з 01.05.2016 р. по 07.11.2016 р. склала 32295,08 грн., проте вказаний абзац необхідно викласти в такій редакції: Проте, як вбачається з розрахунку заборгованості з орендної плати, відповідач систематично своїх зобов'язань не виконував, а саме не сплачував на рахунки Державного бюджету України орендну плату, майно не повернув, у зв'язку з чим станом на 07.11.2016 р. заборгованість відповідача за період з 11.05.2014 р. по 07.11.2016 р. склала 32295,08 грн., з яких 23752,89 грн. заборгованості з орендної плати, 3554,08 грн. пені та 4988,11 грн. штрафних санкцій. Також, у п. 2 прохальної частини позовної заяви помилково зазначено дату договору оренди: 01.14.2013 р. , тоді як правильна дата договору оренди: 01.04.2013 р. .

Крім того, прокурор зазначає, що п. 5 прохальної частини позовної заяви необхідно викласти у такій редакції: Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Хестальд» (вул. Маяковського, 16, м. Бровари, Київська обл., 07401, код 38108469) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2, код 02909996) 2756,00 грн. судового збору .

Представник прокуратури у судове засідання 05.01.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а у судових засіданнях 19.01.2017 р. та 28.02.2017 р. підтримав позовні вимоги в редакції, викладеній у заяві № 298вих-17 від 18.01.2017 р. про уточнення позовних вимог.

Представник позивача у судових засіданнях 05.01.2017 р., 19.01.2017 р. та 28.02.2017 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання 05.01.2017 р., 19.01.2017 р. та 28.02.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки вся кореспонденція суду направлялась на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник третьої особи у судові засідання 05.01.2017 р., 19.01.2017 р. та 28.02.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103258217768, № 0103257079914 та № 0103258856930.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2013 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Київській області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Хестальд» (орендар) було укладено договір оренди № 1410 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлова будівля насосної станції (далі - майно) площею 84,80 кв.м., розміщене за адресою: Київська обл., Броварський р-н, н/с № 18-А, будівлі інв. № 10316119, що перебуває на балансі Бортницького міжрайонного управління водного господарства ім. Гаркуші М.А. (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30.11.2012 р. і становить за незалежною оцінкою 84000,00 грн.

Згідно з п. 1.2. договору майно передається а оренду з метою здійснення виробничої діяльності.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (п. 2.1. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) (далі - методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди січень - 1054,20 грн.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 3.6. договору орендна плата перераховуються до Державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця відповідно до пропорційного розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01.04.2013 р. до 01.03.2016 р. включно (п. 10.1. договору).

Відповідно до п. 10.4. договору орендар не пізніше за місяць до спливу строку договору повідомляє орендодавця про намір продовжити договір на новий строк. Продовження договору можливе за умови погодження кповноваженим органом управління. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору.

01.04.2013 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна по Київській області (орендодавець), товариством з обмеженою відповідальністю «Хестальд» та Бортницьким міжрайонним управлінням водного господарства ім. Гаркуші М.А. (балансоутримувач) підписаний акт приймання-передачі державного майна (додаток до договору оренди № 1410 від 01.04.2013 р.), відповідно до якого позивач здав, а відповідач прийняв в оренду державне майно - нежитлова будівля насосної станції площею 84,80 кв.м., яка знаходиться за адресою: Київська обл., Броварський р-н, н/с № 18-А, будівлі інв. № 10316119, загальною вартістю, визначеною на підставі експертної оцінки від 30.11.2012 р. та становить 84000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами першою та другою ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судом встановлено, що жодна із сторін не направляла заяв про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, тобто у період з 02.03.2016 р. по 02.04.2016 р.

Отже, згідно з ч. 4 ст. 284 ГК України, ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди № 1410 від 01.04.2013 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності є продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто до 02.02.2019 р. включно .

З розрахунку позивача за договором оренди № 1410 від 01.04.2013 р. вбачається, що відповідно до п. 3.6. договору відповідач повинен був сплатити позивачу 50% орендної плати за період з квітня 2013 р. по вересень 2016 р. у загальній сумі 30846,30 грн.

Відповідач зобов'язання по сплаті орендної плати за договором № 1410 від 01.04.2013 р. за період з квітня 2013 р. по травень 2014 р. виконав повністю, за червень 2014 р. виконав частково у сумі 190,77 грн., а за період з липня 2014 р. по вересень 2016 р. взагалі не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 23752,89 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендних платежів за договором оренди № 1410 від 01.04.2013 р. за період з червня 2014 р. по вересень 2016 р. у сумі 23752,89 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості підтверджений матеріалами справи, то суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 23752,89 грн. заборгованості.

Прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача 3554,08 грн. пені, нарахованої за загальний період з 02.05.2016 р. по 07.11.2016 р., на заборгованість відповідача.

Згідно з п. 3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Таким чином, позивачем неправомірно нараховано пеню за період з 17.10.2016 р. по 07.11.2016 р., на заборгованість відповідача за березень 2016 р., оскільки нарахування пені на заборгованість за березень 2016 р., з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, припинилося 16.10.2016 р.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, сума пені, нарахованої за загальний період з 02.05.2016 р. по 07.11.2016 р., на заборгованість відповідача за період з березня 2016 р. по вересень 2016 р., становить 621,42 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, прокурор, посилаючись на п. 3.8. договору, просить стягнути на користь позивача 4988,11 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3.8. договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості.

Проте, позивачем неправомірно нараховано 21 % штрафу на заборгованість за вересень 2016 р. виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3.6. договору оренди відповідач повинен був сплатити орендну плату за вересень 2016 р. у сумі 946,05 грн. до 16.10.2016 р., проте станом на час звернення прокурора з позовом до господарського суду Київської області -17.12.2016 р. заборгованість відповідача з орендної плати за вересень 2016 р. у сумі 946,05 грн. існувала менше ніж три місяці.

Отже, розрахунок 21 % штрафу здійснюється судом без врахування заборгованості відповідача з орендної плати за вересень 2016 р. у сумі 946,05 грн.

Відповідно до вірного розрахунку сума 21 % штрафу, нарахованого на заборгованість відповідача у сумі 22806,84 грн., становить 4789,44 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання ТОВ «Хестальд» повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна по Київській області державне індивідуально визначене майно: нежитлову будівлю насосної станції площею 84,80 м 2 , розташованої за адресою: Київська обл., Броварський район, н/с 18-А будівлі інв. № 10316119, що перебуває на балансі товариства, то суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічна норма міститься і в ч. 2 ст. 291 ГК України.

Як вже зазначалось, відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судом встановлено, що жодна із сторін не направляла заяв про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, тобто у період з 02.03.2016 р. по 02.04.2016 р., отже договір оренди № 1410 від 01.04.2013 р. індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності є продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто до 02.02.2019 р. включно .

Наявність у п. 10.4. договору оренди № 1410 від 01.04.2013 р. умови щодо оформлення пролонгації договору додатковою угодою не приймається судом до уваги, оскільки положення ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна є імперативними та не містять будь-яких додаткових умов для визнання договору продовженим, окрім відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

Отже, оскільки позивач не повідомив відповідача про припинення або зміну умов договору оренди № 1410 від 01.04.2013 р. протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, а договір оренди № 1410 від 01.04.2013 р. є продовженим та діючим до 02.02.2019 р. включно, то відсутні правові підстави для повернення відповідачем позивачу державного індивідуально визначеного майна: нежитлову будівлю насосної станції площею 84,80 м 2 , розташованої за адресою: Київська обл., Броварський район, н/с 18-А будівлі інв. № 10316119.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про зобов'язання ТОВ «Хестальд» повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна по Київській області державне індивідуально визначене майно: нежитлова будівля насосної станції площею 84,80 м 2 , розташованого за адресою: Київська обл., Броварський район, н/с 18-А будівлі інв. № 10316119 не підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Хестальд» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Маяковського, буд. 16, код 38108469) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 15, код 19028107) 23752,89 грн. (двадцять три тисячі сімсот п'ятдесят дві грн. 89 коп.) заборгованості, 621,42 грн. (шістсот двадцять одну грн. 42 коп.) пені та 4789,44 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят дев'ять грн. 44 коп.) штрафу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Хестальд» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Маяковського, буд. 16, код 38108469) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 27/2, ідентифікаційний код 02909996) 1244,39 грн. (одну тисячу двісті сорок чотири грн. 39 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 13.03.2017 р.

Суддя О.О. Рябцева