Постанова

від 06.03.2017 по справі 812/41/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/41/17

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Михальченко Д.С.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до приватного підприємства Поіск - Луганськ про стягнення коштів за податковим боргом,-

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Позивач) до приватного підприємства Поіск - Луганськ (далі - Відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у Відповідача виник податковий борг у розмірі 16432,00 грн, відповідно до поданої декларації від 17.07.2014 № 9040918137. Враховуючи нараховану пеню у відповідності до статті 129 ПК в сумі 25030,32 грн сума до стягнення становить 16399,71 грн. З метою стягнення податкового боргу, Відповідачу виставлено податкову вимогу від 12.03.2015 форми Ю № 293-25. На підставі викладеного, Позивач просив суд стягнути з Відповідача податковий борг з ПДВ у розмірі 16399,71 грн.

В судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с. 35), надав до суд клопотання про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 37).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с. 34).

14.02.2017 на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення із судовою повісткою, направлене на адресу позивача (а.с. 36).

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням вимог статті 128 КАС України суд вирішив розглядати справу за відсутності сторін, повідомлених належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідач - приватне підприємство Поіск - Луганськ , код ЄДРПОУ 30092295, зареєстрований як юридична особа Сєвєродонецькою міською радою Луганської області 10.07.1992 (а.с. 7, 52-55). Відповідач взятий на облік як платник податків 21.01.1992 за № 1-15, що підтверджується інформацією, зазначеною в довідці про взяття на облік платника податків від 15.09.2016 № 1612091400198 (а.с. 6).

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України, - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 ПК України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54, пункту 203.1 статті 203 ПК України Відповідач подав до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області

- податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.07.2014 № 9040918137, в якій самостійно визначив податкові зобов'язання в розмірі 16432,00 грн (а.с.10-11).

З інформації зазначеної в обліковій картці Відповідачем 30.06.2014 сплачено до бюджету 80938,00 грн та станом на 30.07.2014 рахується переплата у розмірі 32,29 грн (а.с.7).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 ПК України Відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену у податкових деклараціях, повністю не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з податку на додану вартість складає 16399,71 грн (16432,00 грн - 32,29 грн), що обліковою карткою (а.с.7,8,9).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

12.03.2015 Позивачем виставлено Відповідачу податкову вимогу № 293-25 форми Ю , яка надіслана на адресу останнього згідно відбитку поштового штемпелю на списку відправленої рекомендованої кореспонденції 08.04.2015 (а.с. 12).

Згідно підпунктами 42.1, 42.2 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

З аналізу вказаного судом вбачається, що існує два способи повідомлення платника податків про існування податкового повідомлення-рішення та/або податкової вимоги:

1) надсилання зазначених документів за адресою (місцезнаходження, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення

2) особисте вручення платнику податків відповідних документів.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку від 05.03.2009 № 270 (далі - постанова № 270) встановлено, зокрема, що приймання поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає в оформленні поштового відправлення, поштового переказу, що подаються для пересилання. В той же час, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача

Рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок M , які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення. Реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Оператори поштового зв'язку під час надання послуг поштового зв'язку застосовують штампувальні поштові пристрої, відбитки яких відмінні від відповідних пристроїв національного оператора поштового зв'язку (пункту 6 постанови № 270).

Відповідно до пункту 62 Постанови № 270 у разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.

Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення (пункту 73 Постанови № 270).

Поряд з цим, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення EMS - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод (пункту 116 Постанови № 270). Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказі (пункту 117 Постанови № 270).

Аналіз вище викладеного дає суду підстави дійти до висновку, що належним документом, що підтверджує факт направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення є розрахунковий документ. В той же час, належним документом, що підтверджує отримання адресатом поштового відправлення є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а у разі неможливості вручення (відмови від отримання) є повернення поштового відправлення відправнику. Окрім того, на зворотньому боці рекомендованого листа з повідомленням про вручення має бути відбиток календарного штемпеля, що в свою чергу підтверджує факт подачі рекомендованого листа в органи поштового зв'язку для відправлення.

Так, Позивачем до позовної заяви долучена копія списку відправленої рекомендованої кореспонденції (а.с. 12 - зворотній бік).

В письмовому поясненні представник позивача від 06.03.2017 б/н підтверджує факт направлення податкової вимоги від 12.03.2015 № 293-25 листом без повідомлення про вручення (а.с. 37).

Дослідивши подані документи, а саме: список відправленої рекомендованої кореспонденції, розглянувши письмові пояснення представника позивача, суд не може прийняти його як належний доказ відправки (вручення) вказаної вимоги.

Аналіз вказаного в сукупності свідчить про відсутність належного доказу направлення та/або вручення/не вручення (повернення конверту відправнику) податкової вимоги від 12.03.2015 № 293-25.

Пунктами 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 ПК України встановлено наступне.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи відсутність належних доказів відправки податкової вимоги від 12.03.2015 № 293-25, суд дійшов до висновку, що у Позивача не виникло право на стягнення податкового боргу, тому звернення до суду з даним позовом є передчасним.

З урахуванням наведеного, адміністративний позов задоволенню не належить.

У зв'язку з відмовою у задоволенні вимог розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 16, 20, 87, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до приватного підприємства Поіск - Луганськ про стягнення коштів за податковим боргом відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 13 березня 2017 року.

Суддя С.М. Чиркін