Рішення

від 06.03.2017 по справі 904/78/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.03.2017 Справа № 904/78/17 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ревер", м. Кам`янське Дніпропетровської області

до комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 327 854,15 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1 від 25 січня 2017 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 2 від 04 січня 2017 року, юрисконсульт

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ревер" звернулося до господарського суду із позовом, яким з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 4014/17 від 23.01.2017, а.с. 150-153), просить стягнути з комунального підприємства "Кривбасводоканал" заборгованість у розмірі 327 854,15 грн., з яких:

- основна заборгованість у розмірі 268 815,00 грн.;

- 3 % річних у розмірі 5 870,92 грн.;

- пеня у розмірі 21 728,32 грн.;

- інфляційні збитки у розмірі 31 439,91 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №393енерго від 14 листопада 2014 року в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи. На підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 5 870,92 грн. за період з 15.04.2016 до 01.02.2017 та інфляційні збитки за період з квітня 2016 року по січень 2017 року.

На підставі п.10.1. договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за виконані роботи у розмірі 21 728,32 грн. за загальний період з 27.04.2016 по 24.10.2016.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, однак письмового відзиву на позовну заяву не надав.

01 лютого 2017 року до господарського суду від комунального підприємства "Кривбасводоканал" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №904/78/17 до розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом справи №804/7639/16. Клопотання про зупинення провадження у справі мотивоване тим, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом розглядається справа про визнання протиправним та скасування пунктів вимоги №04-06-05-15/7706 від 18.10.2016, зокрема в частині незаконності перерахування грошових коштів на користь комунального підприємства "Кривбасводоканал", тобто окружним судом не спростовано правомірність вимоги щодо визнання перерахування грошових коштів КП "Кривбасводоканал" на користь ТОВ "Ревер", які в свою чергу є предметом спору по справі 904/78/17.

Позивач проти задоволення клопотання заперечує та зазначає, що відповідач не надав докази, як саме між собою пов'язані адміністративна та господарська справи, та не звернув увагу на те, що:

- вирішення адміністративного спору дасть відповідь виключно на питання щодо правомірності та обґрунтованості висновків перевіряючих та вимог, складених на їх підставі;

- при укладанні договору підряду № 393енерго його сторони були вільними у прийнятті рішень щодо можливості його укладання на тих чи інших умовах, у тому числі і в частині розміру вартості виконуваних робіт (взагалі, за всіма суттєвими умовами договору, без погодження яких договір чи правочин не може вважатись укладеним);

- не тільки перевіряючі від ДФІ у Дніпропетровській області особи, а й сам державний орган різних рівнів ніяким чином не може та не має права впливати на умови укладання господарських договорів між юридичними та фізичними особами-підприємцями у нього відсутні правові підстави вимагати від суб'єктів перевірки вчиняти дії щодо повернення грошових коштів крім випадків, коли такі угоди чи договори будуть визнані у судовому порядку протиправними або такими, що суперечать чинному законодавству України та наносять збитки державі;

- ТОВ "Ревер", станом на дату складання цього заперечення, не залучено до розгляду адміністративного позову КП "Кривбасводоканал" ні за його клопотанням, ні за клопотанням ДФІ у Дніпропетровської області, що вказує на відсутність будь-яких питань до ТОВ "Ревер", господарсько-договірна документація між сторонами договору підряду №393енерго ніяким чином ніким не оскаржувалась, вона підписана належними сторонами, має всі необхідні зміни та доповнення.

Крім того, перевіряючими від ДФІ особами не ставилось питання про скасування договору у судовому порядку чи про зміну його умов, не досліджувалось яким саме законним чином КП "Кривбасводоканал" може добровільно в односторонньому порядку відмовитись від виконання грошового зобов'язання за прийняті ним роботи або змінити розмір таких зобов'язань.

Розгляд справи був відкладений з 01 лютого 2017 року на 16 лютого 2017 року, з 16 лютого 2017 року на 06 березня 2017 року.

У судовому засіданні 06 березня 2017 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

14 листопада 2014 року між комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ревер", укладено договір підряду №393енерго, відповідно до п.1.1 якого за даним договором підрядник зобов'язується згідно проектно-кошторисної документації №1 (Додаток №1 до договору) виконати роботи з технічного переоснащення існуючих схем керування електроприводами насосних агрегатів із застосуванням АСУ (на базі частотних перетворювачів) на каналізаційних насосних станціях замовника (іменовані надалі - роботи), відповідно до умов робочого проекту КЕМ-ПИР-01/06/13/244-ЕНЕРГО, а замовник зобов'язується створити підрядникові необхідні для виконання робіт умови, прийняти виконані роботи й оплатити їх відповідно до умов договору.

Згідно п. 11.3 договору, договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2015 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Додатковою угодою №2/120-ЕНЕРГО від 31.12.2015 сторони продовжили термін дії договору до 31 грудня 2016 року.

Вартість робіт і порядок розрахунків врегульовано розділом 2 договору.

Згідно п. 2.1 договору вартість робіт, доручених до виконання підряднику, визначається відповідно до проектно-кошторисної документації №1, що є невід'ємною частиною даного договору.

Роботи здійснюються матеріалами підрядника за цінами, погодженими із замовником (п. 2.2 договору).

Орієнтовна вартість виконання робіт за договором складає 3 473 346,00грн. (три мільйона чотириста сімдесят три тисячі триста сорок шість гривень, 00 коп.), у тому числі ПДВ - 578 891,00грн. Відповідно до положень п. п. 14.1.71. п. 14.1. ст. 14, ст. 39 Податкового кодексу України, ціна за договором є звичайною, встановлена у національній валюті України (п. 2.3 договору).

Вартість робіт може бути змінена сторонами в наступних випадках: при внесенні змін в обсяги і склад робіт; при зупинці робіт із причин, що залежать від замовника, або у зв'язку з обставинами непереборної сили; при порушенні підрядником умов договору в частині якості та своєчасності виконання робіт (п. 2.4 договору).

Зміна договірної ціни оформляється сторонами додатковою угодою (п. 2.5 договору).

Згідно п. 4.1. договору (в редакції додаткової угоди №2/120-енерго від 31.12.2015) виконання робіт, що є предметом договору, здійснюються в термін: початок робіт - листопад 2014 року, а завершення робіт - грудень 2015 року.

Обсяги робіт, виконувані підрядником, визначаються сторонами в проектно-кошторисній документації, яка є невід'ємного частиною договору (п. 4.3 договору).

При виникненні обставин, що не залежать від підрядника і перешкоджаючих виконанню його зобов'язань у встановлений термін, підрядник має право ставити перед замовником питання про перенесення термінів завершення робіт, при цьому він зобов'язаний документально підтвердити факт існування таких обставин (п. 4.3 договору).

Здача і приймання робіт врегульовані розділом 6 договору.

Підрядні роботи вважаються виконаними з моменту підписання обома сторонами акта виконаних робіт (п. 6.1 договору).

Замовник зобов'язаний підписати акт виконаних робіт, а у випадку мотивованої відмови замовника від підписання, сторонами складається акт із переліком виниклих претензій (п. 6.2 договору).

При виявленні в процесі підписання актів виконаних робіт істотних недоробок, що виникли з вини підрядника, замовник не підписує акт виконаних робіт і затримує оплату до їх усунення (п. 6.3 договору).

На виконання умов договору позивач виконав будівельні роботи на загальну суму 1 229 488,00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості: на суму 423 007,00 грн., на суму 379 454,00 грн., на суму 850,00 грн., на суму 460,00 грн., на суму 425 717,00 грн. (а.с. 22-54).

Сторонами також підписано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат: КНС-63, мкр. 5/2 Зарічний за квітень 2016 на суму 423 007, 00 грн., КНС-69, мкр. Індустріальний за березень 2016 на суму 380 304, 00 грн., КНС-90, вул. Панаса Мирного,15 за березень 2016 на суму 426 177, 00 грн.

Відповідно до умов п. 2.6 договору оплата замовником вартості робіт здійснюється на умовах попередньої оплати у розмірі 50% від загальної проектно-кошторисної вартості робіт, яка повинна бути здійснена протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з моменту виставлення замовнику рахунку, та наступні 50% після підписання Актів приймання-передачі виконаних робіт, за фактом введення в експлуатацію обладнання замовнику. Підрядник по згоді з замовником може подавати до сплати проміжні Акти виконаних робіт .

Замовник може притримати платежі за роботи, виконані підрядником з порушенням технології проведення робіт та якщо вони не були включені до кошторисної документації, але не більш 10% від загальної проектно-кошторисної вартості робіт (п. 2.7 договору).

На виконання умов договору відповідачем було частково сплачено вартість виконаних робіт на суму 960 673,00 грн. (копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи а.с. 67-127), залишок несплаченої суми становить 268 815,00 грн.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №393 енерго від 14.11.2014 в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст.837, ч.1 ст.843, ч.1 ст.844, ч.2 ст.845 цього кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Обов'язок оплати виконаних робіт встановлений п. 3.2 договору.

З огляду на наведені вище положення законодавства, умови пункту 2.6 договору, строк виконання замовником своїх зобов'язань з оплати виконаних робіт та у спірній сумі, є таким, що настав.

Доказів оплати вартості виконаних робіт (акт приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості: на суму 423 007,00 грн., встановлення обладнання по КНС-63) відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 268 815,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за виконані роботи у розмірі 21 728,32 грн. за загальний період з 27.04.2016 по 24.10.2016.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою , порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність сторін передбачена розділом 10 договору. Так відповідно до п.10.1. договору, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених даним договором, сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Отже, умовами договору встановлено, що сторони несуть відповідальність лише у випадках, передбачених законодавством, а розмір та бузу нарахування пені у зв'язку з порушенням зобов'язань, встановлених договором, сторони взагалі не визначили.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом (абзац 3 пункту 2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013).

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки сторони в договорі не визначили розмір пені, що підлягає застосуванню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, вимога позивача про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.04.2016 станом на 01.02.2017 (по 31.01.2017 включно) у сумі 5 870,92 грн. та втрати від інфляції у сумі 31 439,91 грн. за період з квітня 2016 року по січень 2017 року.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку трьох відсотків річних встановлено, що сума трьох відсотків річних за визначений позивачем період складає 6 435,8грн. (розрахунок додається), однак, з урахуванням заявленої до стягнення суми, стягненню з відповідача підлягає сума 5 870,92грн.

Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

З урахуванням наведених вище положень, за розрахунком господарського суду сума втрат від інфляції за період з квітня 2016 року по січень 2017 року включно на суму боргу 268 815,00грн. складає 32 035,06грн. виходячи з наступного: 268 815,00грн. х 111,91714108% (сукупний індекс інфляції за період прострочки з квітня 2016 року по січень 2017 року) = 300850,06грн. - 268 815,00грн.

Разом з тим, оскільки позивачем заявлено до стягнення сума 31 439,91грн., а суд не має права виходити за межі заявлених позовних вимог з власної ініціативи, стягненню з відповідача підлягає сума 31 439,91грн.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожана фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини під терміном власність розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті за виконані роботи. Невиконанням обов'язку щодо оплати вартості робіт відповідач порушує право позивача, безпідставно не перераховуючи кошти (вартість робіт) у власність позивача.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 306 125,83грн. (268 815,00грн. - основного боргу, 5 870,92грн. - три відсотки річних, 31 439,91 грн. - втрати від інфляції).

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Суд відхиляє клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом справи №804/7639/16 за позовом комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 18.10.2016 року №04-06-05-15/7706.

У вересні 2016 року Державною фінансовою інспекцією у Дніпропетровській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності комунального підприємства "Кривбасводоканал" за період з 01.09.2013 по 30.06.2016, про що складено Акт №06-21/07 від 09.09.2016.

В ході перевірки було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ревер" виготовило власними силами окремі вироби (обладнання), однак вартість цього обладнання в актах примірної форми №КБ-2 не уточнена за виробничою собівартістю. Крім того, при співставленні вартості роботи машин та механізмів, включених до актів приймання виконаних будівельних робіт за березень-квітень 2016 року з фактичними витратами встановлено, що в порушення п.6.1. Настанови щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин та механізмів у вартості будівництва ДСТУ - Н Б Д.1.1-4:2013 до актів включені будівельні машини та механізми, які фактично не використовувалися, на балансі підприємства не рахуються, не орендуються, первинні документи відсутні, що призвели до завищення вартості виконаних будівельних робіт на суму 2 475,6грн., в тому числі по КНС-630-740,40грн. В ході зустрічної звірки комісією КП "Кривбасводоканал" за участю ТОВ "Ревер" та розробника робочого проекту ТОВ "Криворіжелектромонтаж", в присутності представника Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області проведено контрольні обстеження обсягів виконаних робіт з технічного переоснащення існуючих схем керування електроприладами насосних агрегатів із застосуванням АСУ. За результатами висновку головного інженера проектів (ГІП) по КНС-63 встановлене обладнання відповідає проектним рішенням (спірна сума складає залишок заборгованості за виконані роботи по встановленню КНС-63, тому суд не досліджує питання виготовлення та встановлення обладнання по КНС-69, КНС-90). Також в Акті перевірки зроблено висновок, що, в порушення ч.1 ст. 318 Господарського кодексу України, 6.2.1. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, п.31, п.76 Загальних умов №668, до актів приймання виконаних будівельних робіт за березень-квітень 2016 року включено вартість робіт, які не відповідають проектним рішенням, що призвело до завищення вартості виконаних будівельних робіт на загальну суму 803 311,00грн. Завищення вартості виконаних будівельних робіт, виконаних ТОВ "Ревер" призвело до матеріальної шкоди, спричиненої Комунальному підприємству "Кривбаводоканал" на загальну суму 1 127 996,04грн. Разом з тим, ані в Акті планової ревізії від 09.09.2016 №06-21/07, ані в Довідці зустрічної звірки з питання документального підтвердження виду обсягу і якості операцій та розрахунків ТОВ "Ревер" з КП "Кривбасводоканал" від 15.08.2016 №06-20/68-з, ані в додатках до акту не надано детальний, обгрунтований розрахунок завищення вартості виконаних будівельних робіт, в тому числі й по КНС-63.

18 жовтня 2016 року Державною фінансовою інспекцією у Дніпропетровській області на адресу КП "Кривбасводоканал" направлено вимогу щодо усунення порушень законодавства в установленому порядку.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Враховуючи, що сторонами підписані акти виконаних робіт без зауважень, відповідачем зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт частково виконані, договір підряду в установленому порядку не дійсним не визнаний (правомірність правочину, в силу ст. 204 ЦК України, презюмується), матеріали даної справи є достатніми для вирішення спору по суті, суд відхиляє клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 4 591,89 грн., пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6а, ідентифікаційний код 03341316) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ревер" (51931, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Широка, 4/37, ідентифікаційний код 21879290) основну заборгованість у розмірі 268 815 (двісті шістдесят вісім тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 5 870 (п'ять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 92коп., втрати від інфляції у сумі 31 439 (тридцять одна тисяча чотириста тридцять дев'ять) грн. 91 коп., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 4 591 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто одна) грн. 89 коп., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 13.03.2017