Рішення

від 09.03.2017 по справі 904/3648/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.03.2017 Справа № 904/3648/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ", 03150, м. Київ, вул. Горького, 127

до Приватного підприємства "Фантом", 49903, м. Дніпропетровськ, вул. Жовтнева, 59

про стягнення 4 423 876,82 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача: Кругловенко О.М. дов.від 31.08.2012 року за №010-01/499931.08.2012 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Фантом" про стягнення заборгованості у сумі 4 423 876,82 грн., в тому числі 3 402 777,78 грн. - тіло кредиту, 610 394,65 грн. - 3% річних, 410 704,39 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору поруки № 5707Р131 від 26.09.2007 року.

13.05.2016 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі №904/3648/16.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.16р. провадження у справі № 904/3648/16 було зупинено до розгляду справи № 904/5305/16 по суті та набрання рішення законної сили.

25.01.2017 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання № 057-03-00/61 від 19.01.2017 року від Публічного акціонерного товариства "Державний Експортно-імпортний банк України" в якому просить поновити провадження у справі № 904/3648/16.

05.01.2017 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом було винесено постанову по справі № 904/5305/16.

03.02.2017 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду.

09.03.2017 року відповідач подав клопотанння №б/н від 09.03.2017 року про відкладення розгляду справи.

Позивач 09.03.2017 року подав заяву в якій проти відкладення розгляду справи заперечує оскільки вважає, що відвідач затягує розгляд справи, суд прийшов до висновку про залишення заяви без задоволення, у зв'язку з закінченням двомісячного строку розгляду справи по суті.

Згідно до п. 1.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18, Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 28 ГПК громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю, або, якщо представником є адвокат, - ордером з доданим до нього договором чи засвідченим сторонами цього договору витягом з нього, в якому зазначено повноваження адвоката або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної допомоги. Статус громадянина як суб'єкта підприємницької діяльності підтверджується відповідною випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а його особа - паспортом або іншим відповідним документом. При цьому довіреність, видана громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, також має бути нотаріально посвідченою.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідач мотивований відзив не надав, в судові засідання 30.05.2016 року, 21.06.2016 року та 09.03.2017 року не з'явився.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 23.02.2017 року юридичне місцезнаходження відповідача - 49903, м. Дніпропетровськ, вул. Жовтнева, 59 - куди судом і направлялись ухвала про порушення провадження у справі.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо , то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", який надалі був перейменований в Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" та громадянкою ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 5707С108. Згідно кредитного договору між Акціонерним товариством Укрексімбанк та громадянкою ОСОБА_4 остання отримала кредит у сумі 3500000,00 грн. Кінцевий строк погашення кредиту 25.09.2014 року.

Через невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором кредитор Акціонерне товариство Укрексімбанк подав позов до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська про солідарне стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4 та поручителів ОСОБА_6, ОСОБА_7, Приватного підприємства ФАНТОМ .

Заочним рішенням від 09.01.2015 року у справі 409/913/12 Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська задовольнив позов банку та стягнув заборгованість з позичальника ОСОБА_4 та поручителів ОСОБА_6, ОСОБА_7, Приватного підприємства ФАНТОМ .

За апеляційною скаргою ОСОБА_6 Апеляційний суд Дніпропетровської області 19.10.2015 року виніс рішення у справі 409/913/12 (22-ц/774/6347/15 (043)), і скасував Заочне рішення від 09.01.2015 року та стягнув заборгованість з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у сумі 4406834,57 грн., яка складається з 3402777,78 грн заборгованості за кредитом, 593352,40 грн. заборгованості за відсотками та 410704,39 грн. заборгованості по пені.

Підставою відмови у позовних вимогах до Приватного підприємства ФАНТОМ слугувало рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі 904/10425/14 , яке фактично виключило Приватне підприємство ФАНТОМ з числа відповідачів. А саме, за позовом поручителя Приватного підприємства ФАНТОМ Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 12.03.2015 у справі 904/10425/14 визнав договір поруки від 15.09.2007 № 5707Р131 між Приватним підприємством ФАНТОМ та Акціонерним товариством Укрексімбанк припиненим.

06.10.2015 апеляційна інстанція відхилила апеляційну скаргу банку та залишила рішення господарського суду в силі.

14.12.2015 Вищий господарський суд України скасував рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 року у справі 904/10425/14 за позовом Приватного підприємства ФАНТОМ про припинення договору поруки.

Акціонерне товариство Укрексімбанк подав до Дніпропетровського апеляційного суду заяву про перегляд рішення від 19.10.2015 року у справі 409/913/12 у зв'язку з нововиявленими обставинами, де просив включити Приватне підприємство ФАНТОМ до переліку відповідачів та стягнути заборгованість.

Рішенням від 28.03.2016 року Дніпропетровського апеляційного суду у справі 409/913/12 заява задоволена частково - кредитна заборгованість стягнута з ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7. Провадження у справі щодо юридичної особи Приватного підприємства ФАНТОМ закрито на підставі того, що спір повинен розглядатися у господарському суді.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.10.2015 року у справі 409/913/12 встановлено наявність кредитної заборгованості ОСОБА_4 перед АТ "Укрксімбанк" за кредитним договором №5707С108 від 26.09.2007 року.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно довідки позивача від 09.03.2017 року заборгованість відповідача станом на 09.03.2017 року не погашена

26.09.2007 між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (кредитор) та Приватним підприємством "Фантом" (поручителем) укладений договір поруки №5707Р131 (а.с. 26), відповідно до умов якого ст.2 поручитель зобов'язується перед банком відповідати за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань фізисної особи - ОСОБА_4 (позичальник) по кредитному договору №5707С108 від 26.09.2007, відповідно до якого банк при виконанні позичальником певних його умов, надає йому кредит в сумі 3500000,00 грн. з оплатою відсотків та інших платежів на умовах, визначених кредитним договором, строком погашення до 25.09.2014р. і зобов'язується нести солідарну відповідальністьпо відшкодуванню заборгованості по основній сумікредиту, відсотків та комісій, що нараховуються банком, а також по відшкодуванню збитків та виплаті неустойки тощо.

Позивач посилається на порушення позичальником (фізичною особою ОСОБА_4) зобов'язань за кредитним договором №5707С108 від 29.09.2007 в частині дотримання графіку повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, невиконанням відповідачем умов договору поруки, у зв'язку з чим нарахував та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4423876 грн. 82 коп. в тому числі тіло кредиту 3402777 грн. 78 коп., проценти 610394 грн., 65 коп., пеня 410704 грн., 39 коп.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник допустив порушення зобов'язань перед позивачем за Кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у встановлені договором строки.

Кредитна заборгованість за спірним договором станом на 04.04.2016 року складає 4423876,82 грн., заборгованість по сплаті процентів 610394,65 грн.

Відповідач та третя особа доказів повернення кредитних коштів за спірним договором не надали, вимоги позивача в установленому порядку не спростували.

Позивач просить стягнути пеню за несвоєчасну сплату кредиту у сумі 410704,39 грн. станом на 04.04.2016 року.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись відповідно до договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо повернення кредитних коштів відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти у власність позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 47, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Фантом" (49903, м. Дніпропетровськ, вул. Жовтнева, 59, код ЄДРПОУ 25517069) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний Експортно-Імпортний Банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) заборгованість у розмірі 4423876 (чотири мільйони чотириста двадцять три тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 82 коп., в тому числі тіло кредиту 3402777 (три мільйони чотириста дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 78 коп., проценти 610394 (шістсот десять тисяч триста дев'яносто чотири тисячі) грн., 65 коп., пеня 410704 (чотириста десять тисяч сімсот чотири) грн., 39 коп., судовий збір 66358 (шістдесят шість тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 16 коп., про що видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.03.2017 року.

Суддя С.П. Панна