Рішення

від 09.03.2017 по справі 910/23273/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2017Справа №910/23273/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПАНДА ПЛЮС"

про стягнення 113 050,00 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Пономаренко Т.І. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПАНДА ПЛЮС" (відповідач) 113050,00 грн., з яких: 66500,00 грн. - пеня, 46550,00 грн. -штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 1504-1 від 15.04.2014 в частині своєчасної поставки товару у строк визначений договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 порушено провадження по справі № 910/23273/16 та призначено її до розгляду на 26.01.2017.

24.01.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2017 відкладено розгляд справи № 910/23273/16 на 14.02.2017.

14.02.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли копії банківських виписок в підтвердження сплати вартості товару та копія довіреності №1124 від 18.10.2016.

Представник позивача в судовому засіданні 14.02.2017 заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2017 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/23273/16 на 15 днів та відкладено розгляд справи на 09.03.2017.

Представник позивача в судовому засіданні 09.03.2017 подав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 09.03.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п. п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу відповідача. Ухвала суду від 14.02.2017 була направлена на змінену адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальними правами, зокрема на подання відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 09.03.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПАНДА ПЛЮС" (постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Сумихімпром" (покупець, відповідач) укладений договір поставки №1504-1 (далі - договір), відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору насосне устаткування та запасні частини до нього, надалі - договір,товар згідно із додатками, що є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.1.).

Згідно із п. 1.2. договору, додатки до договору оформляються на кожну партію товару, підписуються уповноваженими представниками сторін, скріплюються печатками сторін та є невід'ємними частинами договору. В додатках до договору зазначається: найменування товару, номенклатура, асортимент; кількість товару; вимоги щодо якості товару із зазначенням номерів ТУУ, ДСТУ, ГОСТ, індекси, стандарти, сертифікати якості виробників; ціна за одиницю товару; вартість партії товару, що постачається; умови постачання партії товару із зазначенням відповідного базису постачання згідно Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року; строк постачання партії товару; яким транспортом здійснюється постачання партії товару; місце постачання партії товару; умови та строки оплати; строки та порядок усунення недоліків та/або заміни дефектного товару; інші умови в разі необхідності.

Згідно із п. 2.3. договору, поставка товару здійснюється партіями. На кожну партію товару постачальник надає покупцю наступні товаросупровідні документи: видаткова накладна; рахунок - фактура із зазначенням ціни, вартості товару (партії товару) та витрат в залежності від умов поставки; податкова накладна; паспорт або сертифікат якості; дозвіл на застосування та документація у відповідності до НПАОП на устаткування підвищеної небезпеки (за вимогою покупця).

Датою поставки товару вважається дата передачі товару покупцю, яка зазначена у накладних (п. 2.4. договору).

Згідно із п. 5.1. договору, орієнтовна сума договору становить 2 000 000,00 грн. та включає в себе вартість товару та витрати в залежності від умов постачання. Загальна сума договору визначається як сума всіх підписаних уповноважними представниками сторін додатків, що є невід'ємною частиною цього договору.

Порядок та строк оплати зазначається у додатках, що є невід'ємними частинами договору. Оплата товарів покупцем здійснюється за загальною ціною товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 5.2., п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 6.2. договору, в разі порушення строків постачання товару (партії товару) по договору постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленого в строк товару (партії товару) за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 1% вартості не поставленого в строк товару (партії товару) згідно ст. 231 Господарського кодексу України. У разі здійснення покупцем попередньої оплати постачальник, крім зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору, та закінчується 31 грудня 2019 року, а в частині платіжних зобов'язань - до повного їх виконання (п. 8.1., п. 8.2. договору).

08.06.2015 між сторонами укладено додаток №5 до договору, відповідно до умов якого сторони погодили, що відповідач здійснює поставку позивачу товару - насос ВВН2-50Н (матеріал 08Х18Н10Т) в комплекті з водо роздільним баком, на плиті, муфтою в зборі та ЗІП (комплектація відповідно до креслення СНТ60.03.00.00) кількістю 2 шт., ціна за одиницю 554166,67 грн. без ПДВ, загальна вартість за 2 одиниці вартістю товару - 1330000,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 2 додатку №5 до договору передбачено, що покупець здійснює попередню оплату на поточний рахунок постачальника в розмірі 50% вартості товару на підставі належним чином оформленого рахунку-фактури постачальника, впродовж 10-ти банківських днів з дати оформлення цього додатку до договору, інші 50% вартості товару - впродовж 10-ти банківських днів з дати поставки товару на підставі належним чином оформленого рахунку-фактури постачальника.

Відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №188 від 24.11.2015 насос ВВН2-50Н у кількості 1 шт. на суму 665 000,00 грн.

Позивач на виконання п. 2 додатку №5 до договору на підставі рахунку №188 від 24.11.2015, оплатив 50% вартості товару в сумі 332 500,00 грн. що підтверджується платіжними дорученнями: №94538 від 03.12.2015, №94839 від 09.12.2015, №95708 від 24.12.2015, №95756 від 25.12.2015, №96032 від 30.12.2015, №151 від 06.01.2016, №267 від 11.01.2016, №386 від 12.01.2016, №483 від 13.01.2016 та банківськими виписками.

Строк поставки товару, згідно із п. 3 додатку №5 до договору встановлено сторонами впродовж 180-ти календарних днів з дати проведення 50% попередньої оплати.

З урахуванням умов додатку №5 до договору, оскільки останній платіж попередньої оплати за рахунком №188 від 24.11.2015 позивач здійснив 13.01.2016, то відповідач мав поставити товар в строк до 11.07.2016.

Поставка відповідачем товару - насосу ВВН2-50Н (матеріал 08Х18Н10Т) в комплекті з водороздільним баком, на плиті, муфтою в зборі та ЗІП (комплектація відповідно до креслення СНТ60.03.00.00) кількістю 1 шт., була здійснена 20.10.2016, що підтверджується видатковою накладною №77 від 20.10.2016.

У зв'язку із допущенням відповідачем прострочення щодо строків поставки, позивач на підставі п. 6.2. договору, нарахував за період з 12.07.2016 по 19.10.2016 пеню у сумі 66500,00 грн. та штраф у розмірі 7% - 46500,00 грн.

17.11.2016 позивач направив відповідачу вимогу про сплату штрафних санкцій у сумі 113050,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Сторони в додатку №5 до договору погодили, що поставка товару здійснюється впродовж 180-ти календарних днів з дати проведення 50% попередньої оплати.

Як встановлено судом вище, позивачем на підставі рахунку №188 від 24.11.2015 на виконання п. 2 додатку №5 до договору здійснено оплату 50% вартості товару в сумі 332500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №94538 від 03.12.2015, №94839 від 09.12.2015, №95708 від 24.12.2015, №95756 від 25.12.2015, №96032 від 30.12.2015, №151 від 06.01.2016, №267 від 11.01.2016, №386 від 12.01.2016, №483 від 13.01.2016 та банківськими виписками.

У відповідності до умов додатку №5 до договору відповідач мав поставити товар в строк до 11.07.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як підтверджено матеріалами справи, в порушення своїх зобов'язань відповідач здійснив поставку товару 20.10.2016, що підтверджується видатковою накладною №77 від 20.10.2016.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем було допущено прострочення виконання зобов'язання щодо поставки товару.

У відповідності до п. 6.2. договору, в разі порушення строків постачання товару (партії товару) по договору постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленого в строк товару (партії товару) за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 1% вартості не поставленого в строк товару (партії товару) згідно ст. 231 Господарського кодексу України. У разі здійснення покупцем попередньої оплати постачальник, крім зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

При цьому, чинне законодавство не забороняє застосування штрафних санкцій (пені та штрафу) за прострочення виконання негрошового зобов'язання, встановлених ч. 2 ст. 231 ГК України, у правовідносинах між недержавними господарюючими суб'єктами, в тому числі й тоді, коли порушено господарське зобов'язання, в якому жодна із сторін не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення не пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання не фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Отже, навіть суб'єкти господарських відносин, які не відносяться до державного сектора економіки, при укладенні договору законодавчо наділені правом забезпечувати виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (штрафної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірного негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, а також правом самостійно встановлювати розмір такої санкції з огляду на його невизначеність законом.

Зазначене узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 27.09.2005 по справі №35/475-04, а також, з позицією Вищого господарського суду України від 28.04.2015 у справі №910/5692/14.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, сторони, керуючись принципом свободи договору за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення не грошового зобов'язання - порушення строків постачання товару.

При цьому, оскільки, зобов'язання за вказаними пунктами угоди є не грошовими, то положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій спеціальним законом на них не поширюються.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем допущено порушення строків постачання товару та враховуючи приписи ст. 231 ГК України, позивачем правомірно нараховані пеня у сумі 66500,00 грн. за період з 12.07.2016 по 19.10.2016 та 7% штрафу у сумі 46550,00 грн.

Розрахунки пені та штрафу є арифметично вірними, а тому позовні вимоги суд задовольняє повністю.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем жодних заперечень в спростування обставин наведених у позові не наведено, доказів наявності поважних причин неможливості здійснити поставку товару у строки визначені договором не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПАНДА ПЛЮС" про стягнення 113050,00 грн., з яких: 66500,00 грн. - пеня, 46550,00 грн. -штраф.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПАНДА ПЛЮС" (03170, м. Київ, вул. Миколи Краснова, будинок 27, ідентифікаційний код 37961814) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40003, Сумська обл., м. Суми, вул. Харківська, П/В 12, ідентифікаційний код 05766356) пеню у сумі 66500,00 грн., штраф у сумі 46550,00 грн. та судові витрати у розмірі 1695,75 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 13.03.2017.

Суддя С.О. Турчин