Рішення

від 09.03.2017 по справі 915/18/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

===================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року Справа № 915/18/17

за позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-турецька гірнича компанія", 56500, Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул.Михайлівська, буд.39

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Державний реєстратор Бойко Ірина Іванівна відділу державної реєстрації юридичних осіб та ФОП виконавчого комітету Вознесенської міської ради в особі Виконавчого комітету Вознесенської міської ради, 56500, Миколаївська область, м.Вознесенськ, площа Центральна, буд.1

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛЧЕРЛЕР МАДЕНДЖИЛІК ІНШААТ ТАРИМ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ САНАЙІ ВЕ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ", що знаходиться за адресою: район/квартал Гюлабібей, проспект ІНОНЮ, №91-Д, Чорпум - центр, Чорум, Туреччина.

про: визнання недійсними рішення загальних зборів.

Суддя О.Г. Смородінова

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Веріковська Т.А., за довіреністю,

від 3-ї особи-1: не з'явився;

від 3-ї особи-2: 1) ОСОБА_2 - засновник,

2) Веріковська Т.А., за довіреністю,

Присутня особа: ОСОБА_3. - перекладач.

Позивач 04.01.2017 року звернувся до господарського суду (уточнення позовних вимог вх. № 1822/17 від 07.02.2017 року) визнати рішення загальних зборів учасників ТОВ "Українсько-турецька гірнича компанія", яке оформлене протоколом № 5 від 17.11.2016 року недійсним.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі положень Статуту ТОВ "Українсько-турецька гірнича компанія" (в редакції 21.01.2015 року); норм ст. 167 (ч.1) Госпродарського кодексу України, ст.ст. 97, 98, 117 Цивільного кодексу України, ст.ст. 11, 60, 61 (ч.5), 64, Закону України Про господарські товариства , та мотивовані тим, що позивач жодним чином не був повідомлений про заплановане проведення загальних зборів учасників ТОВ, а також, як директор товариства, - не був проінформований про усунення від виконуваних обов'язків. Додатково позивач зазначає, що з моменту заснування ТОВ Українсько-турецька гірнича компанія до дня виключення позивача зі складу учасників останній жодного разу не порушував свої обов'язки учасника і жодними своїми діями не перешкоджав досягненню мети ТОВ Українсько-турецька гірнича компанія , так як був зацікавлений в результатах його господарської діяльності. Окрім того позивач вказує, що в протоколі № 5 від 17.11.2016р. не вказано жодного факту невиконання та порушення ним статутних обов'язків, так само як і факти перешкоджання меті ТОВ Українсько-турецька гірнича компанія , окрім відсутності на зборах учасників, про проведення яких ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений.

Відповідач в своїх письмових запереченнях (вх. № 1824/17 від 07.02.217 року) просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав визначених в цих запереченнях.

ІІІ особа - державний реєстратор, в письмових запереченнях (вх. № 2804/17 від 23.02.2017 року) у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, змін до установчих документів юридичної особи ТОВ Українсько-турецька гірнича компанія проведена на підставі надання всіх документів, вичерпний перелік яких визначено ст.ст. 19, 29 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців .

ІІІ особа ТОВ "ОЛЧЕРЛЕР МАДЕНДЖИЛІК ІНШААТ ТАРИМ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ САНАЙІ ВЕ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ" у відзиві (вх. № 3476/17 від 07.03.2017 року) заперечив на позов, вважає вимоги позивача необґрунтованими, не відповідаючими фактичним обставинам справи, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

09.08.2017 року суд за результатами розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд -

встановив:

Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 та 10.5 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-турецька гірнича компанія" (дата реєстрації нової редакції 21.01.2015 року) положення якого діяли на час прийняття оспорюваного рішення, учасниками товариства є:

- ОСОБА_1, громадянин Азербайджану, посвідка на постійне місце проживання НОМЕР_2, видана 13 червня 2014 року органом 1201, що проживає в АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків -НОМЕР_1;

- ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОЛЧЕРЛЕР МАДЕНДЖИЛІК ІНШААТ ТАРИМ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ САНАЙІ ВЕ ТІДЖАРЕТ", що знаходиться за адресою: район/квартал Гюлабібей, проспект ІНОНЮ, № 91-Д, Чорум - центр, Чорум, Туреччина.

Місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-турецька гірнича компанія": 56535, Миколаївська область, Вознесенський район с.Трикрати, вул.Колісніченко, №11, кв.18.

Розмір часток у статутному капіталі товариства:

ОСОБА_1 - 25%;

ТОВ ОЛЧЕРЛЕР МАДЕНДЖИЛІК ІНШААТ ТАРИМ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ САНАЙІ ВЕ ТІДЖАРЕТ - 75%.

Матеріали справи свідчать, що 17 листопада 2016 року відбулись загальні збори учасників (засновників) ТОВ "Українсько-турецька гірнича компанія", оформлені протоколом № 5. Відповідно до статуту товариства на дату проведення зборів зареєстровано учасника (засновника) ТОВ ОЛЧЕРЛЕР МАДЕНДЖИЛІК ІНШААТ ТАРИМ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ САНАЙІ ВЕ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ , що володіє 75% від загальної кількості голосів товариства, які дають право голосу для вирішення всіх питань, що відносяться до компетенції Зборів.

Також присутні запрошені особи: ОСОБА_4, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає АДРЕСА_4.

Учасник: ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: паспорт громадянина Туреччини НОМЕР_3 посвідчення громадянина Т.Р. № НОМЕР_4 Туреччина, АДРЕСА_5, який діє на підставі довіреностей від засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЧЕРЛЕР МАДЕНДЖИЛІК ІНШААТ ТАРИМ ІТХАЛАТ ІХРАДЖАТ САНАЙІ ВЕ ТІДЖАРЕТ ЛІМІТЕД ШІРКЕТІ".

Збори були проведені з наступним порядком денним:

1. Про вихід зі складу Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько - турецька гірнича компанія - ОСОБА_1 та передачу його частки статутного капіталу Товариства ОСОБА_2.

2. Включення до складу учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько - турецька гірнича компанія ОСОБА_2 у зв'язку із набуттям 25 % статутного капіталу Товариства.

3. Зміна директора Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-турецька гірнича компанія .

4. Зміна юридичної адреси Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько - турецька гірнича компанія .

5. Про внесення змін до статуту Товариства та затвердження нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько - турецька гірнича компанія .

6. Про підготовку документів для подання на реєстрацію Статуту Товариства у новій редакції.

По всім питанням порядку денного зборами рішення були прийняті одностайно за - 100% голосів присутніх. Зокрема з першого питання: Про вихід зі складу Учасників Товариства ОСОБА_1, який володів 25% від загальної кількості голосів, що складає 360 000,00 грн. Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько - турецька гірнича компанія .

Так, з тексту протоколу:

Слухали: Голову Зборів ОСОБА_2, який доповів про вихід зі складу Учасників Товариства ОСОБА_1, що не виконує належним чином свої обов'язки, як учасника Товариства відповідно до ст. 11.9 Статуту Товариства.

Інші учасники не скористались своїм переважним правом на придбання частки учасника.

Проголосували одностайно.

Збори вирішили з першого питання Порядку денного: вивести зі складу Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько - турецька гірнича компанія - ОСОБА_1, який володів 25 % від загальної кількості голосів, що складає 360 000,00 грн.

Рішення прийняте: за - 100% голосів присутніх.

Слід зазначити, що згідно з рішенням загальних зборів ТОВ Українсько - турецька гірнича компанія оформлених протоколом № 3 від 19.01.2015 року, ОСОБА_1 було призначено на посаду директора цього товариства.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями Цивільного та Господарського кодексів України, Законом України Про господарські товариства , а також прийнятими відповідно до цих норм - правовими актами.

Так, відповідно до ст. 58 Закону України Про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Виключно до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить:

в) виключення учасника з товариства (ст. 59 Закону).

Предметом даного позову виступили немайнові вимоги позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Українсько-турецька гірнича компанія", які оформлені протоколом № 5 від 17.11.2016 року. Підставою - неповідомлення позивача про час, місце проведення та порядку денного оспорюваних зборів та відсутність в оспорюваному рішенні правових підстав для виключення позивача з учасників цього товариства.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55 Конституції України).

Виходячи з положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення (ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України).

За частиною 5 статті 98 Цивільного кодексу України учасник товариства може оскаржити рішення загальних зборів товариства до суду.

Як роз'яснено у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини справи з приписами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновків про задоволення позову виходячи з наступного:

По-перше , згідно положень п. 11.9 Статуту ТОВ Українсько - турецька гірнича компанія (дата реєстрації 21.01.2015 року) в редакції станом на час прийняття оспорюваних рішень, до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, виключення учасника із товариства. З цього питання рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більше як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Частиною 5 ст. 61 Закону передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно з положеннями п. 11.8 Статуту про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються письмово з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Як вбачається з пояснень відповідача та наданих ним доказів, позивач як учасник, за адресою проживання, зазначеною в п. 1.2 Статуту, взагалі не був повідомлений товариством про проведення зборів 17.11.2016 року.

Матеріали справи містять документальні докази направлення товариством повідомлення про час і дату скликання загальних зборів і з порядком денним на ім'я директора ТОВ ОСОБА_1 за юридичною адресою ТОВ Українсько - турецька гірнича компанія - Миколаївська область, Вознесенський район, село Трикрати, вул.Колісниченко, буд. 11. кв. 18.

Посилання відповідача на відсутність постійного місця реєстрації та/або перебування ОСОБА_1 не є підставою для невиконання приписів Закону в частині реалізації права учасника на сповіщення останнього за його адресою зафіксованою у Статуті про проведення загальних зборів.

Якщо ж при такому належному сповіщенні, судом буде встановлено, що учасник юридичної особи не повідомив юридичну особу про зміну свого місця проживання (місцезнаходження) то у такому випадку посилання позивача на неповідомлення його про скликання загальних зборів не може бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними.

Вплив учасника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України Про господарські товариства .

Права учасника юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного (зокрема питання 1), зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Отже, суд вважає, що допущені відповідачем наведені порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення, щодо виведення зі складу учасників ОСОБА_1, який, до речі, на той час був директором юридичної особи.

По-друге, згідно зі ст. 100 Цивільного кодексу України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року.

Отже, право участі у товаристві повинно розглядатися як специфічне особисте немайнове право особи, а саме як вид корпоративних прав особи.

Відповідно до частини 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Перелік правомочностей, які наводяться у даному визначенні і які становлять зміст корпоративних прав, не є вичерпним і може доповнюватися в залежності від організаційно-правової форми господарської організації іншими правомочностями, передбаченими законом та установчими документами конкретної господарської організації.

Згідно до частини 3 статті 100 Цивільного кодексу України учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених законом, може бути виключений з товариства.

Про можливість виключення учасника йде мова й у статті 59 Закону України "Про господарські товариства".

Статтею 58 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

З огляду на зміст ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" підставою для виключення учасника зі складу товариства є систематичність невиконання або неналежне виконання учасником обов'язків, або перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства.

Обов'язки, які покладаються на учасників господарських товариств, зокрема і товариств з обмеженою відповідальністю, перераховані у ст. 11 Закону України "Про господарські товариства" а саме:

- додержуватись установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

- виконувати свої зобов'язання перед товариством, зокрема і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;

- не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

- нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Майже ідентичні обов'язки учасників товариства зазначені і у ст. 117 Цивільного кодексу України.

Перелік зазначених обов'язків не є вичерпаний та може бути розширений в статуті товариства з обмеженою відповідальністю за рішенням самих учасників, але не може бути зменшений.

Якщо зазначені обов'язки розглядати з позиції невиконання учасником, то враховуючи їхню загальну форму, фактичного їх невиконання можна віднести, зокрема, такі дії (бездіяльність) учасників:

- створення перешкод для реалізації рішення про внесення змін до статуту, що полягають у відмові учасника підписати статут у новій редакцій, оскільки на відміну від акціонерних товариств, статути ТОВ повинні бути підписані учасниками товариства;

- зрив проведення загальних зборів учасників товариства, що є наслідком нез'явлення учасника (учасників) на збори та як результат відсутності кворуму;

- не голосування або голосування на загальних зборах проти прийняття рішень з питань, що є важливими для діяльності товариства (укладення, схвалення правочинів, зміна діяльності, зміна виконавчого органу, тощо);

- внесення до порядку денного питань, які не відповідають меті або діяльності товариства та голосування з таких питань;

- розповсюдження конфіденційної інформації, що може призвести до завдання шкоди діловій репутації товариства або до фінансових збитків.

Згідно з пунктом 7.1 Статуту учасника товариства, який систематично не виконує або неналежним чином виконує свої обов'язки, передбачені законом та цим статутом, або своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більше як 50% загальної кількості голосів учасники товариства.

При цьому цей учасник (його представник) в голосуванні участі не бере. У цьому випадку розрахунки з учасником, якого виключено , здійснюються відповідно до розділу 6 цього статуту. Частка виключеного учасника переходить пропорційно учасникам, які залишились, та зменшення статутного капіталу не відбувається. Учасники, яким передано частку у статутному капіталі виключеного учасника, повинні поповнити статутний капітал у тому розмірі, який їм передано.

Під систематичним невиконанням обов'язків розуміється невиконання обов'язків учасника не менше двох разів підряд.

Разом із тим, пунктом 3.10 рекомендацій президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007р. № 04-5/14 зазначено, що у рішенні про виключення учасників з господарського товариства повинні бути обґрунтовані причини такого виключення та зазначено, які саме факти, невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним.

Суд перевірив та дослідив наявність наведених відомостей в рекомендації Президії ВГСУ у оспорюваному рішенні (протоколі № 5 від 17.11.2016 року) та дійшов висновку про їх фактичну відсутність.

Так, протокол № 5 містить посилання лише на той факт, що ОСОБА_1 не виконує належним чином свої обов'язки, як учасника товариства, інших фактів в протоколі не зазначено товариством.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Беручи до уваги зазначені норми та роз'яснення Вищого господарського суду України, для визнання судом правомірності рішення про виключення учасника з товариства, та як наслідок встановлення законності такого рішення, необхідно мати фактичні, письмові докази.

Форма таких доказів залежить від підстав, які підтверджують систематичність невиконання або неналежність виконання учасником обов'язків, або підтверджують факт перешкоджання з боку учасника досягненню цілей товариства.

Отже в протоколі № 5 юридичною особою не вказано фактів та не наведено доказів невиконання статутних обов'язків позивачем, що стали підставою виключення останнього з учасників товариства.

В судовому ж засіданні представник позивача зауважив, що до дня виключення його зі складу учасників жодного разу не порушував свої обов'язки учасника і жодними своїми діями не перешкоджав досягненню мети ТОВ Українсько-турецька гірнича компанія , так як був зацікавлений в результатах його господарської діяльності.

Ці твердження позивача не були спростовані відповідачем належними доказами в розумінні статей 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Слушним є посилання позивача і на те, що у протоколі № 5 оскаржуваних рішень товариством не було вирішено питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора юридичної особи.

Оскільки рішення, оформлені протоколом № 10 від 18.05.2015 р. та матеріали справи не містять доказів неналежного виконання, а тим більше систематичного невиконання ОСОБА_1 обов'язків учасника товариства або перешкоджання діяльності товариства, то підстави для його виключення з учасників ТОВ Українсько - турецька гірнича компанія відсутні.

Так, права учасника товариства з обмеженою відповідальністю, зокрема - брати участь в управлінні товариством, - встановлені ст. 116 Цивільного кодексу України, ч. 1, 2 ст. 88 Господарського кодексу України та ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".

Зокрема, за приписами ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних паперів.

Аналіз наведених норм матеріального права дають підстави для висновку, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Відповідна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 02.09.2014 р. у справі № 5017/1221/2012 (№ 3-39гс14), яка прийнята з приводу неоднакового застосування Вищим господарським судом України норм матеріального права, а також у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".

Суд зазначає, що на загальних зборах можуть бути присутніми не всі учасники товариства, а також учасники товариства мають право утриматися від голосування щодо того чи іншого питання, так само й голосувати проти, що не впливає на законність рішень, які приймаються за наявності належного повідомлення учасників про час і місце проведення зборів, кворуму та забезпечення більшості голосів у ході голосування.

До того ж, згідно із п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону України "Про господарські товариства", повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

Відповідної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд (постанова від 18 січня 2016 року у справі № 922/4746/15).

Законодавцем визначено виключення учасника з товариства як санкцію за правопорушення в корпоративних правовідносинах, право на яке належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. Ця корпоративна санкція застосовується вищим органом управління товариства незалежно від волі недобросовісного учасника, зокрема, у разі здійснення протиправних дій на шкоду товариству (на кшталт невиконання зобов'язань, заподіяння істотної шкоди, ускладнення чи унеможливлення діяльності товариства), з метою усунення перешкод для досягнення цілей товариства і захисту його прав та інтересів, у тому числі прав та інтересів інших учасників.

Відповідач, всупереч приписам ст.ст. 32, 33 ГПК України, не зазначив в оспорюваному протоколі фактів та не надав суду доказів невиконання ОСОБА_1 статутних обов'язків, що стали підставою для виключення учасника з товариства, не вказав в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків та якими саме діями чи бездіяльністю ОСОБА_1 перешкоджає досягненню цілей товариства.

Посилання відповідача в запереченнях на шахрайські дії щодо обладнання, проведення та прийняття рішень загальними зборами товариства з боку позивача, чим порушені права учасників ТОВ Українсько - турецька гірнича компанія не підтверджені належними та допустимими доказами, а отже - не взяті судом до уваги.

Таким чином, рішення позачергових зборів учасників про виключення учасника ТОВ є необґрунтованим, а отже виходячи з вищенаведених висновків суду, інші прийняті відповідачем рішення на зборах учасників ТОВ Українсько - турецька гірнича компанія , які були оформлені протоколом № 5 від 17.11.2016 року, також винесені з порушенням вимог чинного законодавства України.

З вищевикладеного вбачається, що позивач, як учасник товариства, цілком правомірно та обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом з метою захисту та відновленню своїх порушених прав.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-турецька гірнича компанія" (код ЄДРПОУ 39361804) яке оформлене протоколом № 5 від 17.11.2016 року недійсними.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-турецька гірнича компанія" (56500, Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул.Михайлівська, буд.39, код ЄДРПОУ 39361804) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 1378,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.

Повний текст рішення складено 14.03.2017 року.

Суддя О.Г.Смородінова