Постанова

від 07.03.2017 по справі 910/20620/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2017 р. Справа№ 910/20620/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Агрикової О.В.

Верховця А.А.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.,

за участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора: не з'явились

від боржника: Руденко А.О. - довіреність б/н від 19.07.2016.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Продзернопром" на ухвалу господарського суду міста Києва від 30.01.2017 року

у справі № 910/20620/16 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Продзернопром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Авточист Плюс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 року у справі № 910/20620/16 відмовлено ТОВ „Продзернопром" у порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ „Авточист Плюс".

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ „Продзернопром" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 30.01.2017 року та прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ „Продзернопром" про порушення справи про банкрутство ТОВ „Авточист Плюс" задовольнити та порушити провадження у справі про банкрутство боржника, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А., Пантелієнка В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.03.2017 року за участю повноважних представників сторін.

У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.03.2017 року для розгляду справи № 910/20620/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Агрикова О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2017 року вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ „Продзернопром" прийнято до провадження.

Представник скаржника в судове засідання не з'явився, надіславши до початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивовано участю представника в іншому судовому засіданні.

Розглянувши заявлене клопотання про відкладення розгляду справи за підписом представника ініціюючого кредитора Кузнецової А.В., колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом встановлено, що в матеріалах справи міститься довіреність на представництво інтересів ТОВ „Продзернопром", видана 21.10.2016 року на ім'я Федотової Х., яка підписувала апеляційну скаргу, строком дії до 26.10.2017 року.

Таким чином, ТОВ „Продзернопром", як юридична особа, не було позбавлено права забезпечити явку іншого свого представника в судове засідання.

За викладених обставин, оскільки явка учасників сторін обов'язковою не визнавалась, матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, враховуючи обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду та беручи до уваги те, що відкладення є правом суду, а не обов'язком, з метою безпідставного затягування розгляду справи колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність скаржника.

Представник боржника в судовому засіданні проти вимог ТОВ „Продзернопром", викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 30.01.2017 року - без змін.

07.03.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника боржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ „Продзернопром" слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 30.01.2017 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ „Продзернопром" звернулося до суду із заявою про банкрутство ТОВ „Авточист Плюс", у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити наявну кредиторську заборгованість у розмірі 597 407,85 грн.

На підтвердження своїх посилань, звертаючись до суду із заявою про ініціювання процедури банкрутства боржника, заявник подав рішення Господарського суду м. Києва від 22.10.2015 року у справі № 910/19266/15, наказ господарського суду міста Києва від 04.03.2016 року про примусове виконання вказаного рішення, постанову державного виконавця ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 25.03.2016 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/19266/15, а також рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2016 року у справі № 910/11589/16 та постанову ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 12.09.2016 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/11589/16.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2016 року прийнято заяву ТОВ „Продзернопром" про банкрутство ПАТ „Авточист Плюс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 року відмовлено ТОВ „Продзернопром" у порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ „Авточист Плюс".

Вказана ухвала мотивована тим, що безспірні вимоги кредитора, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, сукупно становлять менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Перевіряючи законність винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів не знайшла підстав для її скасування з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Згідно із ч. 2 ст. 11 Закону до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема:

- докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом;

- рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили;

- відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора;

- докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті (ч. 6 Закону).

Згідно із частинами 1-3 ст. 16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2015 року у справі № 910/19266/15 стягнуто з боржника на користь кредитора 386 674,36 грн. боргу та 7 733, 49 грн. судового збору.

04.03.2016 року на примусове виконання зазначеного судового рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

Постановою державного виконавця відділу державно виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві 25.03.2016 року відкрито виконавче провадження ВП № 50628774 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.03.2016 року у справі № 910/19266/15.

Враховуючи, що з моменту відкриття виконавчого провадження у вказаній вище справі станом на дату звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство пройшло більше ніж 7 місяців і рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2015 року не було виконано, то вимоги ініціюючого кредитора у розмірі 394 407,85 грн. є безспірними та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Крім того, заявник також посилається на наявність безспірної заборгованості боржника в розмірі 203 000,00 грн., яка підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2016 року у справі № 910/11589/16 та постановою ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 12.09.2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 52178107 з примусового виконання вказаного рішення.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на 10.11.2016 року, тобто на день звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, з моменту відкриття виконавчого провадження ВП № 52178107 з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2016 року у справі № 910/11589/16 сплинуло лише два місяці, а відтак вказані вимоги у сумі 203 000,00 грн. не є безспірними та не можуть бути підставою для порушення справи про банкрутство.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що розмір заявлених ініціюючим кредитором безспірних вимог до боржника в сумі 394 407,85 грн., які підтверджені рішенням Господарського суду м. Києва від 22.10.2015 року у справі № 910/19266/15 та постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 50628774 від 25.03.2016 року становлять менше законодавчо визначеного розміру, необхідного для порушення справи про банкрутство боржника, який станом на день звернення до суду становив 435 000,00 грн.

В свою чергу, звертаючись до апеляційної господарського суду з апеляційною скаргою, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали, скаржник зазначає, що старшим державним виконавцем Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві 12.10.2016 року винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень № 50628774 та № 52178107 у зведене виконавче провадження № 52647626, а відтак, на його думку, встановлений законом трьохмісячний строк для виконання боржником вимог кредитора має обчислюватись з 25.03.2016 року, і як наслідок, станом на дату подання ініціюючим кредитором заяви про порушення справи про банкрутство (10.11.2016 року) передбачений трьохмісячний строк сплив.

Проте, колегія суддів вважає такі твердження скаржника безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Як було зазначено вище, згідно ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Таким чином, відповідно до Закону, строк для погашення боржником вимог кредиторів, яким в подальшому може підтверджуватись безспірність вимог такого кредитора, відраховується з моменту відкриття виконавчого провадження, доказом чого є постанова про відкриття виконавчого провадження.

Колегія суддів відзначає, що Закон про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначає початок відліку трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 10 цього Закону, з часу відкриття виконавчого провадження щодо виконання вимог кредитора (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15.04.2015 року у справі № 924/159/14).

В той же час, постанова державного виконавця про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження не є тією обставиною, з якою закон встановлює інший порядок відліку строку невиконання боржником своїх зобов'язань, а за своєю суттю є лише документом, який об'єднує заборгованість боржника за сукупністю його різних зобов'язань перед кредитором.

Пунктом 13 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 визначено, що завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону про банкрутство, неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення його платоспроможності.

Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 7 ст. 16 вказаного закону, суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених ст. 15 цього Закону.

З огляду на викладені вище обставини, розглянувши заяву ТОВ „Продзернопром" про порушення справи про банкрутство ТОВ „Авточист Плюс", дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, та здійснивши перерахунок безспірності заявлених кредитором вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду міста Києва від 31.01.2017 року у даній справі прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та висновків місцевого суду не спростовують, а тому підстав для її задоволенні та скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 99, 101-106 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Продзернопром" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 року у справі № 910/20620/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 30.01.2017 року у справі № 910/20620/16 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу № 910/20620/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді О.В. Агрикова

А.А. Верховець